Якщо статистики не помиляються, то «Металіст» не програвав 24 останні матчі. Харківська команда зараз перебуває у чудесній формі і вела боротьбу на два фронти. Саме на два – третій, як видно, зайвий. Мирон Маркевич так і заявив – нема чого, мовляв, до Львова основу везти, у команди на носі ще ціла купа куди відповідальніших матчів. Ось, наприклад, вже в суботу «Металіст» гратиме проти «Ворскли». Очевидно, що Маркевич з Кубком вгадав, а Павлов – ні. Адже тренер полтавчан вирішив погнатися за трьома зайцями, а тренеру харків’ян цілком вистачає і двох.

До Львова приїхало 17 гравців-резервістів (за кількома винятками) на чолі з Ігорем Рахаєвим. Його стартовий склад виглядав так: ворота захищав Горяїнов; Бордіян та Романчук на флангах оборони, Обрадовіч з Березовчуком у центрі. Досить насиченою в «Металіста» виглядала середина поля: Шелаєв, Валяєв, Торрес, Ткачов та Бланко. Роль єдиного номінального нападника виконував Крістальдо. Судячи з більшості імен – склад «Металіста» не виглядав резервним. Але все ж уявити теперішню харківську команду без Папи Гуйє в центрі оборони, Едмара в середині поля, Тайсона на фланзі, Девіча на вістрі та Маркевича у технічній зоні просто нереально…

Керівництво «зелено-білих» вирішило, як і торік, зробити вхід на кубковий матч безкоштовним. Квитки розлетілися за три години. Все б нічого, але не обійшлося без любителів продавати повітря. Львівські бариги, - по-іншому їх просто і не назвеш – додумалися до того, щоб продавати безкоштовні квитки. Це свинство вищої категорії, але кого ним зараз здивуєш? І люди, які не встигли прийти в каси, щоб отримати перепустки таки були змушені купувати в цих негідників квитки за 10 та 20 гривень…

Павло Кучеров, який дебютував в якості наставника «Карпат» на домашній арені, зробив певні зміни порівняно з матчем проти «Кривбаса». Лінія оброни, правда, не змінилася. Борха Гомез знову розташувався ліворуч, а Ігор Ощипко на лаві запасних. У центрі поля цього разу вийшли Ткачук, Худоб’як та Голодюк, а трійка атаки виглядала дуже привабливо: швидкі Зеньов та Лукас на флангах, Кузнецов у центрі.

«Карпати» почали активніше. Перший гольовий момент «зелено-білі» створили вже на 11-ій хвилині, коли після точної передачі Мілошевіча, харків’яни не розібралися з штучним офсайдом і випустили з поля зору Лукаса. Іспанець вийшов на Горяїнова і мав спокійно вирішувати долю епізоду. Десь промайнула думка, що такі моменти повинен реалізовувати не те що іспанець, але й будь-який футболіст з будь-якої країни. Однак Лукас схибив. І не лише в цьому епізоді. Якщо говорити відверто, то підсумковий рахунок 1:0 не відповідає подіям на полі. «Металіст» уникнув розгрому не завдяки своїй обороні, а через катастрофічну реалізацію гольових моментів форвардів «Карпат». Якщо у першому таймі, який видався доволі убогим на гострі епізоди, перевага господарів залишалася хіба територіальною, то вже по перерві карпатівці перегравали своїх суперників на усіх фронтах.

Правда, відбувалося усе це вже після того, як поле покинув Валяєв. Бо у перші хвилини другого тайму суперники відповідали моментом на момент і гра видавалася доволі рівною. І так само буквально на рівному місці «Металіст» залишився в меншості. Голодюк намагався втекти від Валяєва, останній притримав карпатівця і побачив перед собою другу жовту картку. І кого тут звинувачувати, як не себе самого? Цікаво, що вже у другому матчі поспіль «Карпати» залишають суперника в меншості саме таким способом. Навіть прізвища порушників практично ідентичні. У Кривому Розі Кузнецова за футболку притримав Валєєв.

Практично відразу «Карпати» забили. Худоб’як підхопив м’яча у центрі і просто таки ідеально віддав різану передачу на Зеньова, який вискочив з-за спин оборонців. Удар в естонця не вдався і Горяїнов зумів відбити м’яча на кутовий. Гольова комбінація господарів вийшла досить таки хитромудрою і непересічною. Після подачі кутового у виконанні Лукаса, Кузнецов вже звично виграв повітря. Але так вийшло, що м’яч полетів не в ворота, а на Худоб’яка, який перебував за межами карної зони. Капітан «Карпат» зіграв просто феєрично – не то грудьми, не то животом прокинув собі м’яча на хід, пролетів повз Ткачова, який жодним чином навіть не намагався зупинити прорив, метнувся убік, чим ввів в оману Романчука і прострілив-навісив паралельно до лінії воріт. Горяїнов кінчиками пальців зумів трохи змінити напрям польоту м’яча, а підстрахувати кіпера мав Бордіян. Однак захисник замість того, щоб розрядити ситуацію, просто скинув круглого під удар Мілошевічу. Сербський захисник не схибив і забив вже свій другий гол в двох останніх матчах.

Схоже, цей гол остаточно зламав «Металіст». Харківська команда практично не атакувала та й оборонялася не дуже уважно. За це захист гостей мав карати Лукас. Зеньов увімкнув свою реактивну швидкість і віддав передачу на Кузнецова. Той спокійно прийняв м’яча, відтіснив корпусом захисника і воротаря. Сергій міг забити сам, бо до воріт залишалося всього нічого. Але він побачив як набігає Лукас і не пошкодував м’яча для іспанця, який дуже хотів забити у цьому матчі. перед Лукасом були порожні ворота, але нападник примудрився влучити у Горяїнова…

Невдовзі Худоб’як знову знаходить Зеньова і викочує йому м’яча під удар. Результат той самий – естонець хибить. Розкидатися моментами, вже правда, не такими вірними, продовжував Лукас – його удари зі штрафних були занадто слабкими, а передачі на партнерів занадто неточними. Іспанець і сам розумів, що це був не його день, тому схиливши голову побіг на лаву запасних – замість нього вийшов Кополовець. На останніх хвилинах «Карпати» зменшили оберти і атакували вже без швидкості. Хоча це не заважало їм постійно тримати оборону «Металіста» у тонусі. Тоді як гості спромоглися лише перед самим фінальним свистком охнути трибуни. Після подачі зі штрафного молодий Буднік з досить вигідної позиції запустив м’яча в район карпатівсьої фан-зони.

Перемогу «Карпат» над резервом «Металіста» варто визнати справедливою та заслуженою. Однак дивують певні моменти у грі львів’ян. За весь перший тайм у їхньому виконанні не було флангових проходів з подальшими навісами у центр, на голову Кузнецова. Після повернення форварда така тактика видавалася цілком логічною. Принаймні, логічнішою, аніж намагання продертися по центру. Натомість по перерві «Карпати» виглядали значно свіжіше, коли партнери почали кидати у прориви Зеньова. Та й Федецький активізувався на правому фланзі. Ну і важко не помітити досить пристойну (точніше, непристойну) кількість технічного браку…

Щодо «Металіста», то його резервісти відверто не вразили. Атака гостей взагалі випадала з гри та й оборона не надто старалася привезти додому позитивний результат. Та воно й не дивно, адже Кубок України для «Металіста» це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода. Хоча, може не так вже і шкода?...

УА-Футбол