МИНУЛОГО року севастопольці не радували своєю грою численних прихильників футболу. І як наслідок посіли останнє місце в турнірній таблиці. Старший тренер моряків Геннадій Макаров у підготовчому періоді 1977 року багато часу відвів на проведення контрольних ігор. З 13-ти зустрічей «Атлантика» 6 виграла, 6 звела унічию і тільки одну програла. Це в якійсь мірі вплинуло на уболівальників.

Вчора більше десяти тисяч глядачів прийшли подивитись першу гру сезону-77 між «Атлантикою» і «Металістом». В урочистій обстановці капітани обох команд Віктор Струнін, якого проводжали на тренерську роботу, і Василь Лябик підняли прапор під час відкриття чемпіонату країни.

Вже на першій хвилині матчу голкіперові В. Гудзю, який раніше виступав за «Металург», вдається з трудом парирувати сильний удар Шопіна метрів з 30-ти. А через п’ять хвилин О. Мінаєв, перебуваючи у штрафному майданчику харків’ян, одержав навісну передачу з флангу. Не вагаючись, він скинув м’яч своєму колезі по нападу В. Сапельникову. Удар останнього був точним. Так у рахунку повели севастопольці. Пропущений м’яч аж ніяк не збентежив гостей. Попереду у харків’ян активно грають В. Лябик, В. Лінке, Р. Давид і О. Шопін. Добре переміщаючись полем, вони намагаються за рахунок швидкості і обманних рухів уникнути контролю гравців «Атлантики».

Це, в свою чергу, вносить метушню в оборону господарів поля. І на 25-й хвилині після того, як наші земляки розіграли кутовий, В. Любик, скориставшись неузгодженістю захисників, зрівняв рахунок. А до цього О. Шопін, обігравши двох захисників, зробив прострільну передачу на лівий фланг, але В. Лінке, на жаль, не встиг скористатися нею. Гра набуває гостроти. Харків’яни, оволодівши ініціативою, тримають у напруженні воротаря і задню лінію «Атлантики». За хвилину до перерви В. Лінке, який вдало пройшов лівим краєм, виводить свою команду вперед – 2:1.

У другому таймі атаки «Металіста» не вщухають. На 62-й хвилині після кутового м’яч потрапляє до О. Шопіна, який б’є по воротах з близької відстані, але В. Гудзь чудом встигає у нижньому куті воріт дотягнутись до м’яча. Севастопольці весь час захищаються. Проте одна з небагатьох контратак моряків принесла їм успіх. Залишалося кілька секунд до фінального свистка, коли м’яч несподівано потрапив у руки О. Косолапова. І суддя В. Суліма з Одеси призначає пенальті, який реалізував О. Мніаєв. Нічия – 2:2.

У ДРУГОМУ турі суперником херсонського «Кристала» були футболісти харківського «Металіста». Першу зустріч господарі поля хоча й виграли у полтавського «Колоса» (єдиний м’яч було забито з пенальті), але зіграли її не кращим чином: нападаючи припускалися багато технічного браку, не зовсім узгоджено діяли півзахисники і захисники. А от матч з нашими земляками «Кристал» провів на піднесенні. Наставник херсонців Віктор Лукашенко, зробивши докладний аналіз попередньої зустрічі, вказав своїм вихованцям на істотні хиби.

Перший тайм обидві команди провели майже в рівній боротьбі. Але треба віддати належне «Кристалові» – він все ж таки більше атакував ворота Двуреченського. На 41-й хвилині гравці «Металіста» неподалік від штрафного майданчика порушили правила. Наші футболісти виставили «стінку». Та після удару Веремєєва м’яч, торкнувшись одного одного із захисників «Металіста», змінив напрям і влетів в сітку воріт гостей.

Одразу ж після перерви херсонці забили ще два м’ячі у ворота харків’ян. Спочатку послідувала контратака «Кристала», м’яч було переадресовано на лівий фланг, де перебував Андрієвський. Удар останнього був невідпорний. А потім наші захисники не змогли «впоратися» з нападаючим херсонців у своєму штрафному майданчику, і суддя Б. Ліпський з Києва показав на 11-метрову позначку. 3:0 – на користь господарів поля. В подальшому гра вже не була такою цікавою, як спочатку. Футболісти Херсона більше піклувалися про оборону, щоб зберегти результат, а харків’яни занадто довго розігрували м’яч на підступах до воріт суперника, внаслідок чого він ставав легкою здобиччю захисників.

Отже, «Металіст» зазнав першої поразки. Привезено лише одне очко з чотирьох можливих, а це надто мало. Не може не насторожити і той факт, що в двох зустрічах у ворота харків’ян було призначено два пенальті, захисники, як бачимо, припускаються поки що грубих помилок. Очевидно, керівництву команди треба зробити певні висновки щодо гри захисників, які в будь-яких умовах повинні поважати суперника, а не вдаватися до порушення правил.

Дві гри провели вдома футболісти нікопольського «Колоса». Якщо в першій їм сприяв успіх, то в останній вони зазнали поразки від горлівського «Шахтаря». А щоб дізнатися, як же в новому сезоні виступає їх наступний суперник – «Металіст», гості приїхали подивитися його зустріч із «Карпатами». Зробивши з неї відповідні висновки, наставник нікопольців Володимир Емець перед вчорашнім матчем вимагав від своїх вихованців боротись за кожний м’яч і щільно опікати гравців «Металіста».

Треба сказати, що зустріч від початку і до фінального свистка проходила у швидкому темпі. Господарі поля протягом обох таймів постійно атакували ворота Сіденка. Але голкіпер діяв бездоганно. Тільки в першій половині гри харків’яни подавали десять кутових, і жодного разу вони не змогли добитися переваги. Причому, перебуваючи у штрафному майданчику «Колоса», наші земляки не завжди правильно вибирали місце для нанесення завершального удару.

Гостям же рідко вдавалися контратаки. І тільки на 34-й хвилині одна з них ледве не завершилась взяттям воріт Двуреченського. Досвідчений захисник Найда, підключившись до нападу, точно віддав м’яч Горшкову, який, до речі, був найкращим у них в передній лінії, і Двуреченському довелося продемонструвати свою майстерність. А через дві хвилини нашому воротареві після розіграшу двох кутових знову вдалося вийти переможцем. До цього ж Давид, опинившись неподалік воріт нікопольців, міг сам нанести влучний удар, але він несподівано відкинув м’яч Цимбалюку. Та було пізно. Передачу миття перехопили гості.

Потім Каплун не попадає в пусті ворота, а удар Цимбалюка метрів з 20-ти з трудом відбиває голкіпер Сіденко. Харків’янам випадає ще одна можливість «розпечатати» ворота «Колоса», та м’яч, пробитий Шаленком з кута воротарського майданчика, не досягає мети. А на останній хвилині першого тайму страж воріт Нікополя виграв дуель з Берниковим.

Картина гри команд в другому таймі була схожа на перший. Наші земляки знов-таки подавали безліч кутових, їх атаки в основному проходили через центр. Правда, запам’ятався один небезпечний момент, коли Цимбалюк, опинившись сам на сам із Сіденком, пробив повз воріт. Кінцівку матчу обидва суперники провели дещо безладно, бо залишалося обмаль часу, а звідси й технічний брак, який припускали гравці при прийомі й обробці м’яча.

Слід додати, якщо в поєдинку з «Карпатами» харків’яни виглядали на полі дещо важкуватими, то у вчорашньому матчі, незважаючи на те, що вони віддали багато сил і енергії в попередньому, грали значно легше. І все ж на табло залишилися одні нулі. А разом з ними поступово втрачаються дорогоцінні очки, які конче зараз потрібні команді.

16 квітня «Металіст» приймає «Дніпро» з міста Черкаси.

СУПЕРНИКОМ харків’ян минулої суботи були футболісти «Дніпра» з Черкас. Справа в тім, що ця команда в чемпіонатах другої ліги 1975 і 1976 років участі не брала. Раніше, тобто у 1974 році, гості посіли в першості країни лише 16 місце. Тому новому наставникові заслуженому тренерові республіки Анатолію Богдановичу довелося комплектувати команду в основному за рахунок спортсменів з інших колективів. Перші матчі оказали, що «Дніпру» бракує техніки в прийомі й обробці м’яча, вибору правильної позиції біля своїх воріт під час атак суперника, вміння блискавично орієнтуватися у складних ситуаціях, а головне – досвіду. Про це свідчать і три поразки підряд на старті. Не була винятком і зустріч з нашими земляками.

Не минуло і двох хвилин, як харків’яни, розігравши комбінацію, в якій брали участь Животиков – Давид – Лінке, відкрили рахунок. Гол забив Лінке. А розпочав її Животиков. Незважаючи на те, що цей футболіст виступав під третім номером, він постійно був організатором майже усіх атак господарів поля. І його прострільні передачі з правого флангу неодноразово ставили оборону «Дніпра» у скрутне становище. Та й взагалі з м’ячем він поводився легко й невимушено.

Захопивши ініціативу з самого початку матчу, «Металіст» не упускав її до фінального свистка. І тому вірно, на мій погляд, зробив старший тренер «Металіста» Євген Лемешко, давши відпочити в другому таймі Лябику, Двуреченському і Лінке. Багато й корисно діяв на полі півзахисник Берников. Його часто можна було бачити всюди: попереду, в середній лінії і лінії захисту. І та «чорнова» робота, яку він робив протягом гри, принесла свої плоди. Спочатку Берников діяв дещо обережно і не завжди надійно, але потім, розігравшись, зміг довести, що переміщався полем недарма. Після того, як Цимбалюк сильно пробив по воротах Іонова і м’яч, відскочивши від захисника гостей, потрапив до Берникова, на або спалахнула цифра «2». А за шість хвилин до перерви Берников, прийнявши м’яч з лівого флангу від Цимбалюка, невідпорним ударом відправив його у сітку воріт «Дніпра». А до цього м’яч, посланий Давидом з далекої відстані, ледве не влетів у ворота, але голкіпер гостей в останню мить встиг перевести його на кутовий. Потім Лінке влучив у верхню перекладину.

А що гості? Їх гра була безплідною, хоча в напористості їм не відмовиш. І все ж на відкритий бій не пішли, зосередивши увагу на обороні. Ну, а якщо вони розраховували на контратаки, то нічим практично свої плани не підкріпили. Уперед в них був висунутий лише Кожушко, та коли до нього потрапляв м’яч, він повертався до своїх товаришів і переадресовував його кому-небудь з них, нібито запрошуючи підключитись до нападу, підтягнути сили. За цей же час стягували сили у своєму штрафному майданчику й харків’яни. Оскільки вони були активнішими, то невдовзі м’яч відбирали і починали чергову атаку. І одразу ж після перерви в одній з них Цимбалюк, перебуваючи в оточенні трьох захисників, зумів під гострим кутом забити четвертий м’яч. А крапку над «і» в цьому матчі знову поставив Берников, правда, не без допомоги Цимбалюка. Отже, 5:0 – на користь «Металіста».

21 квітня наші земляки прийматимуть ждановський «Новатор»

ОБИДВА суперники до вчорашньої зустрічі у своєму активі мали по чотири очка. Правда, харків’яни провели на гру більше, ніж гості. Але однакова кількість набраних очок аж ніяк не свідчила й про однакове співвідношення сил на полі.

Матч розпочався без розвідки. Розігравши комбінацію, півзахисник ждановців Мартишов намагався пройти правим краєм, але його несподівано «зустріли» харків’яни. Потім його не пощастило і на підступах до штрафного майданчика господарів поля. Влучно пробити по воротах Двуреченського після цього граючому тренерові ждановців Дзюбі так і не вдалось.

У свою чергу «Металіст» відповів на це гострою контратакою. Якби Лінке дещо точніше зіграв у «стінку» із Давидом, то наші земляки могли б відкрити рахунок. Зате в другому випадку молодий форвард виправив становище. Перебуваючи у воротарському майданчику в оточенні захисників «Новатора», Лінке намагався вдарити по воротах Скрильникова, але в останню мить захисники порушили правила. Пенальті відмінно виконав Цимбалюк.

Футболісти обох команд в боротьбі за м’яч припускають грубощі. І судді Нестерову доводиться зробити зауваження капітанам команд Мініну і Лябику стосовно гри їх колег.

Нав’язавши суперникові спокійну манеру ведення гри, харків’яни оволоділи ініціативою і завдяки цьому домоглися територіальної переваги, яка пізніше перетворилася в голи.

Гості ж перший прицільний удар нанесли лише на 30-й хвилині. А через хвилину вони створили небезпечне становище біля воріт Двуреченського, і захисники вимушені були відправити м’яч на кутовий. Це був єдиний спалах ждановців у першому таймі.

«Металіст» продовжує гостро атакувати ворота «Новатора». Після того, як Лябик подав кутовий, Мартишов ледве не зрізав м’яч у свої ворота. Потім здалека сильно пробив Давид – і Скрильникову чудом вдається парирувати його удар. А за дві хвилини до перерви Шаленко гарматним ударом метрів з 25-ти забиває другий м’яч у сітку воріт ждановців. Нічого не скажеш, красивий гол. Правда, в цьому епізоді відзначився Лінке, який створив небезпечну ситуацію біля воріт суперника.

Якщо в першому таймі харків’янам у завершальній стадії атак бракувало майстерності, точності передач, швидкості, то після перерви вони в якійсь мірі виправили це становище. Слід відзначити, що захисна лінія гостей припускала багато помилок, внаслідок чого їх голкіперові доводилося неодноразово виручати свою команду. Але на 60-й хвилині йому цього зробити не вдалося, бо сольний прохід Цимбалюка, який на високій швидкості обіграв кількох захисників, увінчався успіхом – 3:0.

Добре, що у двох зустрічах «Металіст» забив вісім м’ячів, не пропустивши жодного. Але заспокоюватись на досягнутому ще ранувато

З ХОРОШИМ настрієм приїхали харків’яни у неділю в Горлівку на матч із місцевим «Шахтарем» після вдало проведених ігор вдома. Тому й вчорашню зустріч наші земляки провели на великому піднесенні, діяли чітко і самовіддано.

Спочатку важко було віддати будь-кому перевагу. Але поступово відчувалося, що гості, раціонально використовуючи фланги, переводять гру у потрібне русло. І на 33-й хвилині Давид, одержавши передачу з правого краю, без обробки сильним ударом посилає м’яч у сітку воріт господарів поля. Через п’ять хвилин Давид міг подвоїти рахунок, але його удар прийшовся у перекладину. Наших нападаючих постійно підтримують півзахисники. Особливо слід відзначити Берникова, який увесь час шукає «простору» для нанесення несподіваного удару. І на останній хвилині першого тайму йому нарешті вдається здалеку пробити по воротах «Шахтаря» – 2:0.

Другий тайм розпочався натиском «Металіста». Можна було помітити, що гірники втомилися. Занадто багато сил вони віддали в першій половині гри. Та й неточностей у них стало більше. І атаки харків’ян «Шахтар» не міг стримувати. На 52-й хвилині м’яч після удару Шопіна потрапив у перекладину. А на 80-й господарі поля прогавили Берникова і він невідпорним ударом забиває третій м’яч уу ворота гірників. До речі, це вже п’ятий м’яч, забитий Берниковим у чемпіонаті-77. На 82-й міг відзначитись Цимбалюк, який на високій швидкості обіграв захисників, воротаря, але в останню мить «Шахтареві» чудом вдалося вибити м’яч з пустих воріт.

Отже, здобувши впевнену і переконливу перемогу з рахунком 3:0, «Металіст» набрав 8 очок. 29 квітня він гратиме на виїзді із «Зіркою».

МАЙЖЕ місяць прихильники «Зірки» не бачили своєї команди. Справа в тому, що футбольне поле підлягало оновленню. За цей час кіровоградці провели на виїзді шість ігор і набрали в них п’ять очок: дві зустрічі вони програли («Говерлі» і «Новатору»), одну виграли (у «Шахтаря») і дві закінчили внічию (з армійцями Львова і «Сперанцою»). Причому, в матчі із молдавськими спортсменами кіровоградці за 25 хвилин до фінального свистка вели в рахунку (3:0). І керівництво команди, вирішивши, що два очка вже завойовано, замінило досвідчених гравців на молодих. Цим одразу ж скористалася «Сперанца», яка зуміла відібрати очко в гостей.

Вчорашня зустріч з харків’янами викликала великий інтерес. На ній були присутні понад 14 тисяч глядачів. У першому таймі гра проходила в основному на середині поля. І воротарям довелося вступити в гру лише перед перервою. В одній із контратак харків’ян Цимбалюк головою небезпечно пробив по воротах Музичука, але останній все ж таки зумів дотягтись до м’яча і відбити його на кутовий. Господарі поля теж турбували Житника, але жодній з команд так і не вдалося відкрити рахунок.

У другому частіше стали атакувати кіровоградці. На 52-й хвилині Шаленко, перебуваючи в небезпечній ситуації, хотів відбити м’яч на кутовий, але сталося так, що м’яч потрапив прямо в ноги Морозу, і той невідпорним ударом під верхню перекладину послав його в сітку воріт «Металіста». Після пропущеного м’яча харків’яни заграли набагато енергійніше. І перевага була на їхньому боці. Але перетворити її в гол гостям так і не відалося. Тепер «Зірка» відстає від наших земляків лише на очко. А становище «Металіста» в турнірній таблиці залежатиме від того, як зіграє решта команд.

2 травня харків’яни вільні від гри у восьмому турі. Тому 4 травня вдома вони проведуть товариську зустріч з командою вищої ліги – донецьким «Шахтарем».

ПІСЛЯ матчу старший тренер «Хвилі» Р. Саркісов сказав, що харків’яни закономірно здобули перемогу. Відсутність через травми ряду провідних гравців, таких, як Леонід Пасемчук, Василь Бурма, безперечно, не могла не позначитись на грі гостей. І якщо в першому таймі вони в якійсь мірі чинили опір господарям поля, то в другому їхня гра втратила будь-який інтерес. Чому? Якби «Хвиля» швидше переходила від оборони до наступу, то вона могла б добитися успіху. Але зробити цього їй так і не вдалося. Занадто багато вже було коротких передач. А раз так, футболісти обох команд грали на грані фола. Це призвело до того, що захисник гостей Гриневич, зіткнувшись з Давидом, тепер надовго вибув з гри. Та й висунуті уперед Чумак і Завальнюк частенько грішили індивідуальною грою.

Харків’яни ж, на відміну від попередніх зустрічей, розпочали матч не в швидкому темпі. І їх навісні передачі у штрафний майданчик суперника ставали легкою здобиччю захисників. Зрозумівши це, наші земляки висоту польоту м’яча дещо знизили. Так, Давид і Цимбалюк не змогли скористатися прострільними передачами Лінке і Шаленка, потім Берников після розіграшу кутового з вигідного становища умудрився пробити вище воріт. А до цього футболісти Хмельницького лише двічі небезпечно контратакували ворота Двуреченського, але у двох випадках голкіпер «Металіста» завдяки вдалому вибору місця зумів вийти переможцем.

Наприкінці тайму харків’яни розіграли дві комбінації, які запам’яталися. В одній з них Цимбалюк з правого краю точно навісив м’яч на голову Давида, але треба віддати належне Сендєєву, який блискавично зреагував на сильний удар нашого нападаючого. А в другій Берников вдало вивів на ударну позицію Лінке, але той не зміг влучити в ціль. І все-таки, незважаючи на кількість вигідних моментів біля воріт команди гостей, харків’яни провели перший тайм без піднесення і азарту, граючи дещо одноманітно. Не порадував прихильників футболу і виступ молодого нападаючого Лінке, який не показує поки що агресивної гри. Тому наставник «Металіста» Є. Лемешко повинен був замінити його в другому таймі. Забігаючи наперед, треба сказати, що і півзахисник Шопін останнім часом грає без повної самовіддачі.

Після перерви гра господарів поля набула гостроти. На 48-й хвилині захисники «Хвилі», перебуваючи в небезпечному становищі, відбили м’яч на кутовий. Його пішов подавати капітан команди «Металіст» Лябик. Груба помилка воротаря Сендєєва і невміння захисника Дьомкіна точно розпорядитись м’ячем дозволили харків’янам відкрити рахунок. Гол забив Давид. А на 60-й Цимбалюк, одержавши передачу з глибини поля, опинився між двома захисниками – Крякуновим і Семушиним, – і поки вони гадали, кому вступати в єдиноборство з нашим форвардом, той, не вагаючись, блискавично «вистрілив» у праву «дев’ятку»– 2:0. А через хвилину гарматний удар Лінке прийшовся у перекладину.

Після цього футболісти «Хвилі» вкінець знітились. Вони мало пересувались, невміло тримали м’яч і майже не розпочинали навіть боязких спроб контратакувати ворота Двуреченського.

11 квітня «Металіст» прийматиме вінницький «Локомотив», команду, яка перебуває у верхній половині турнірної таблиці. І від того, як проведуть цю зустріч харків’яни, безперечно, залежатиме їх дальше становище в турнірній таблиці. А на сьогодні воно поки що не радує численних прихильників команди.

НЕ ДУЖЕ радісним було обличчя старшого тренера «Металіста» Євгена Лемешка, коли наставник «Локомотива» Юрій Аванесов поздоровив свого колегу з перемогою. І справді, вона, як і попередня над «Хвилею», не принесла насолоди уболівальникам. В чому ж причина?

На мій погляд, щоб зробити серйозну заявку на перше місце в зоні, не вистачає перш за все колективної і самовідданої гри усієї команди, глибокої усвідомленої кожним гравцем особистої відповідальності. По-друге, швидкості, й головне – характеру.

Так, у минулому сезоні Цимбалюк майже в кожному матчі примушував голкіперів діставати м’яч із сітки воріт, а цього року він ніяк не може знайти своєї гри. Діє на полі він «важко», боротьбу за м’яч не завжди доводить до кінця. Відомо, що багато фізичних сил і енергії віддається футболістами при кожній контратаці, яка завжди підпорядковується єдиному – успішному її завершенню. А коли в ній, крім невміння є ще й небажання, то тут, як кажуть, коментарі зайві. Скільки можливостей для взяття воріт суперника у вчорашньому матчі з вінничанами мали Лінке і Шопін!

Ось приклади. На 36-й хвилині Шопін після того, як Цимбалюк віддав йому точний пас, не зміг «замкнути» кут воріт. За три хвилини до перерви Лінке й знову Шопін мали реальні можливості «розпечатати» ворота Сивака, але у завершальній стадії їх знов-таки підвела «техніка». І приклади можна було б продовжити.

А от півзахисник Берников, який спочатку був непомітним у «Металіста», зараз кращий бомбардир команди. Рівень його майстерності з кожною грою зростає. І в матчі з «Локомотивом» він діяв на полі впевнено й чітко, проявивши при цьому справжній бійцівський характер. У нього, у порівнянні з Давидом, Лябиком, Лінке і Шопіним, не було стільки вигідних моментів. Але його два точних удари здалеку принесли колективу перемогу. На 71-й хвилині Берников метрів з тридцяти гарматним ударом послав м’яч у ліву «дев’ятку», а через чотири хвилини, використавши діагональну передачу Шаленка, з-за меж штрафного майданчика, забив другий м’яч. Тепер на рахунку Берникова сім м’ячів.

Стосовно малюнка гри наших земляків, то вони власного стилю поки що не мають. А дії на полі окремих гравців носять розрізнений характер. І добитися колективних дії всієї команди, взаєморозуміння і взаємодії гравців – ось що важливо. У її керівництва час для виправлення становища є.

Гра ж гостей протягом обох таймів була слабкою й невиразною, незважаючи на те, що вони до зустрічі з харків’янами передували з 12-ма очками на п’ятому місці. Досить сказати, що вінничани лише одного разу створили небезпечне становище біля воріт Двуреченського, але Дзюба з кута воротарського майданчика пробив повз воріт.

Перемігши «Локомотив» з рахунком 2:0, наші земляки після дев’яти ігор набрали 12 очок. 16 травня в Сумах вони гратимуть з місцевим «Фрунзенцем», а 20-го з дебютантом зони – чернігівською «Десною».

ВЧОРА наші земляки провели черговий календарний матч у Сумах з місцевим «Фрунзенцем». Якщо харків’яни перебувають у верхній половині турнірної таблиці, то господарі поля з п’ятьма очками – на 20-му місці. Безперечно, їх ігри в чемпіонаті-77 не радують прихильників футболу. У порівнянні з минулим роком на цей період, тобто після 10-ти турів, сумчани мали у своєму активі 12 очок. Стільки ж очок, але після дев’яти ігор, мав і «Металіст». Нагадаємо, що тоді в першому колі перемогу вдома над сумчанами здобули харків’яни – 2:0, на виїзді вони теж виявились сильнішими – 2:1.

А тепер повернемося до зустрічі. Капітан «Металіста» Лябик вивів на поле Двуреченського, Крячка, Косолапова, Бахуринського, Животикова, Альошина, Каплуна, Берникова, Давида і Цимбалюка. У другому таймі замість Альошина і Каплуна відповідно вийшли Шопін і Шаленко.

– Перед початком зустрічі пройшов сильний дощ, – сказав нам начальник команди Віктор Удовенко. – І тому поле стало важким. Грати футболістам було нелегко. Треба врахувати й те, що господарі поля в попередньому турі у Горлівці перемогли «Шахтар» – 1:0. Незважаючи на досвідченого суперника, сумчани жваво розпочали матч. Це не злякало гостей. Вони теж відповіли контратакою, яка одразу ж принесла їм успіх. На 5-й хвилині захисник сумчан відбив м’яч головою якомога далі від своїх воріт, але в цей час до нападу підключився Косолапов. Олександр, набігаючи, метрів з 30-ти сильно пробив низом, і голкіпер «Фрунзенця» був безсилим проти такого удару. Так у рахунку повели харків’яни.

Після цього гра проходила зі змінним успіхом. Воно й зрозуміло, бо господарі поля весь час намагалися зрівняти результат, а харків’яни не тільки зберегти його, але й збільшити. Це й наклало відбиток на гру, яка була нервовою. Правда, двічі міг відзначитись Цимбалюк: у першому випадку добре зіграв воротар, а в другому Юрій не зміг точно пробити. Потім «Фрунзенця» від другого голу врятувала штанга. Це Давид все-таки зумів пробити по воротах із важкого становища.

У сумчан же була єдина можливість зрівняти рахунок, але в дуелі з їх нападаючим Двуреченський зумів вийти переможцем. На думку старшого тренера харків’ян Євгена Лемешка, добре провели зустріч Двуреченський, Косолапов, Каплун і Лябик.

Отже, вигравши у «Фрунзенця» – 1:0, «Металіст» після 10–ти ігор набрав 14 очок. Стільки ж, до речі, на цей час у нього було й минулого сезону. А сьогодні в другій половині для харків’яни прибули у Чернігів, де 20-го травня гратимуть з «Десною».

ВЧОРА наші земляки зустрічалися в Чернігові з місцевою «Десною» – чемпіоном України серед команд колективів фізкультури. І це дало їй право на перехід до другої ліги. Що з сприяло перемозі «Десни»? Перш за все, гнучка тактика і вміле використання найкращих здібностей всіх гравців. Грозою воротарів зарекомендував себе найкращий бомбардир чернігівців Андрій Процько. Команду зараз очолює майстер спорту Юхим Школьников, який раніше грав нападаючим у цьому колективі.

Непогано виступають дебютанти поки що і в чемпіонаті-77 серед команд другої ліги. До зустрічі із нашими земляками вони відставали від них лише на одне очко. Правда, харків’яни провели на гру менше, ніж «Десна», в активі якої чотири перемоги (над «Спартаком», «Дніпром», «Шахтарем» і полтавським «Колосом»), п’ять нічиїх (із «Суднобудівником», армійцями Києва, «Атлантикою», «Кристалом» і нікопольським «Колосом») і дві поразки (від армійців Одеси і «Новатора»). Це дозволило чернігівцям з 13-ма очками посісти сьому сходинку і турнірній таблиці.

І все ж перші 15 хвилин територіальною й ігровою ініціативою володів «Металіст». Вже на 2-й хвилині гості могли домогтися успіху, але сильний удар Давида під перекладину з трудом парирував Кисельов. Потім він вийшов переможцем і тоді, коли Цимбалюк опинився віч-на-віч із голкіпером. Господарі поля спочатку розгубилися і ніяк не могли впоратися з нашими нападаючими. Але поступово гра вирівнюється, і вже «Десна» організовує ряд контратак на ворота харків’ян. І на 35-й хвилині Процько, одержавши м’яч з глибини поля, вдало обвів Альошина і точним ударом послав м’яч у сітку воріт «Металіста». Кінцівка першого тайму знов-таки була за гостями, але зрівняти результат їм так і не вдалося.

Після перерви харків’яни заграли також гостро, як і на початку зустрічі. На 69-й хвилині послідувала чергова атака «Металіста». М’яч з флангу було адресовано Цимбалюку, але Юрій, побачивши, що його товариш по команді Берников перебуває у більш зручному становищі, дотепно пропустив йому м’яч, і Станіслав точним ударом метрів з 20-ти зрівняв результат. Надалі спроби обох команд вийти вперед так і не принесли жодній з них бажаного успіху.

25 травня «Металіст» вдома приймає «Авангард» з Ровно

ДІЙСНО, вони були різними. Якщо старший тренер ровенців Петро Бєлий перед учорашнім матчем настроював своїх вихованців на нічию, то наставник харків’ян Євген Лемешко навпаки – тільки на перемогу. Правда, тренери додали до цього, що грати буде важко, бо заважатиме дощ, який несподівано «з’явився» за годину до зустрічі й не зупинявся ще після неї. Як же виконувалися вимогу футболістами?

Перший прицільний удар по воротах Журавського з лівого краю на 7-й хвилині наніс захисник Альошин, який підключився до нападу. Голкіпер гостей не зміг утримати м’яч у руках. І тоді йому довелося зробити відчайдушний кидок, щоб ліквідувати небезпечне становище біля своїх воріт. Потім Давид відмінно віддавав м’яч Лінке, але воротар «Авангарду» на якусь мить встиг випередити нашого нападаючого.

У свою чергу, ровенці відповіли двома хвацькими ударами здалеку, і свою майстерність вже продемонстрував Двуреченський. Здавалося б, усе йде за планом. Авангардівці стримували атаки харків’ян, при цьому намагаючись нав’язати «спокійну» манеру ведення гри. але кінцівку першого тайму господарі поля провели цілеспрямованіше, завдяки цьому досягли успіху. Судіть самі. Цимбалюк, пройшовши лівим краєм, вийшов віч-на-віч із Журавським, але той ногою зумів відбити м’яч на кутовий. Берников, прийнявши м’яч від Лябика, «стріляв» у правий кут, однак захисники не дали йому влетіти у сітку воріт. Нарешті, Берников красиво вивів на завершальний удар Лінке, той не пожадував і віддав м’яч Цимбалюку, який був поруч, – на табло спалахнула «одиниця». Закінчувалася 45-а хвилина…

Початок другого тайму склався для «Авангарду» невдало. В одній з контратак «Металіста» Цимбалюк обвів двох захисників, віддав м’яч ніким не прикритому Давиду, і ровенці знову розпочали гру з центру поля. Надалі рахунок матчу міг би бути значно більшим, якби не блискуча гра воротаря Журавського. Запам’ятався й момент, коли Лінке намагався головою спрямувати м’яч у сітку воріт гостей після прострілу з правого краю Шопіна, але, на жаль, він пробив мимо. Правда, ровенці мали можливість не тільки скоротити рахунок, але й зрівняти його. Та цього не дозволила відмінна гра Двуреченського, а пізніше Житника. Добре в цій зустрічі зіграли також Берников, Косолапов і Шаленко.

Отже, перемігши «Авангард» з результатом 2:0 «Металіст» після 12-ти ігор набрав 17 очок і посідає на сьогодні третє місце, Тепер у неділю 29 травня він прийматиме торпедівців луцька.

– Наше завдання у цьому сезоні, – сказав старший тренер торпедівців Луцька Володимир Байсарович. – закріпитись у другій лізі. – Зараз колектив поповнився рядом молодих і здібних гравців, і їх треба добре «обстріляти» саме з досвідченими командами. Гратимемо і сьогодні у «відкритий футбол», бо втрачати нам нічого. Саме це й принесло успіх у Полтаві, де ми, як відомо, перемогли місцевий «Колос».

Незважаючи на те, що гості перебувають у нижній воловині турнірної таблиці, оптимізму, як бачимо, у їх наставника не віднімеш. Це добре і на зустріч з нашими земляками торпедівці вийшли в хорошому настрої. Однак перші хвилини матчу показали, що харків’яни почувають себе на поле впевненіше, ніж їх суперник. І це негайно позначилося в рахунку. Капітан «Металіста» Лябик, вдало змістившись на правий край, переадресував м’яч у центр штрафного майданчика, і Лінке головою спрямував його у сітку воріт торпедівців. Після забитого гола наші земляки додали у швидкості, непогано діяли в центрі, в середині поля і на флангах. Організаторами усіх атак були, безперечно, Берников, Лябик і Давид. Вони вдало переміщались полем, бролися за кожний м’яч, тримали у напрузі голкіпера Тимофеєва. Як ніколи, в цій зустрічі своєю активністю на правому фланзі відзначився Шопін. У середині тайму господарі поля розіграли досить просту комбінацію, і Дорошенко після прострілу Лябика з правого краю «замкнув» кут воріт – 2:0. за кілька хвилин до перерви Берников міг збільшити результат, але захопився обробкою м’яча і втратив його. Лише одного разу футболісти Луцька могли примусити харків’ян розпочати гру з центру, та Двуреченський зумів вийти переможцем в дуелі із Самушкіним.

У другому таймі картина гри змінилась. Торпедівці стали щільніше опікати футболістів «Металіста», не давали їм можливостей розтягнути оборону, випереджали у відборі м’яча, гостріше контратакували ворота Житника. А харків’яни дещо заспокоївшись, збавили темп гри. І вона була не такою виразною, як у першому таймі. Так наші захисники прогавили Сурменка, і той, перебуваючи в штрафному у вигідній позиції, намагався нанести прицільний удар. Однак йому «надто старанно» заважав Бахуринський, і Кірсанов призначив пенальті, який після удару Самушкіна парирував Житник. Потім Косолапов в останню мить встиг «викрасти» м’яч у цього небезпечного нападаючого. Якщо в першій половині захисники «Металіста» діяли надійно, то в другій вони припускалися багато помилок. І якби не відмінна гра Житника, то важко було б назвати остаточний результат зустрічі. Правда, якби точніше зіграли Лінке, Лябик, Дорошенко і Берников, то рахунок міг би бути іншим. Але цим футболіста у завершальній стадії заважала поспішність.

Після вчорашнього виграшу у «Металіста» 19 очок. Тепер він проведе дві зустрічі на виїзді: 3-го червня з «Говерлою», а 7-го – з армійцями Львова.

ВЧОРАШНІЙ матч в Ужгороді місцевої «Говерли» і харківського «Металіста» викликав великий інтерес уболівальників. Стадіон був заповнений вщерть. Поясняються це тим, що футболісти Закарпаття у попередніх двох турах набрали на виїзді два очка, зігравши внічию з «Новатором» і «Шахтарем». Та й друге місце «Металіста» на могло не зацікавити прихильників «Говерли».

Незважаючи на те, що суперники в турнірній таблиці перебували на різних полюсах, гра була майже рівною. Захисні лінії та воротарі обох команд перші хвилини матчу проводять у напруженні. У харків’ян попереду активно діють Лінке, Лябик і Давид, їм вдало допомагають Берников і Шопін, але останній, на жаль, у цій зустрічі несподівано зазнав важкої травми. Контратаки ж господарів поля були не частими, але досить небезпечними. Однак Двуреченський був напоготові.

Потім деякий час суперники ведуть боротьбу в основному в центрі поля. Триває вона недовго. Знову атакують харків’яни: Лябик, одержавши м’яч, стрімко пройшов лівим краєм і, побачивши, що у штрафному майданчику ужгородців перебувають його товариші по команді, прострілив уздовж воріт. Голкіпер намагався перехопити м’яч, але йому завадив захисник Грубчак, який «зрізав» м’яч… у власні ворота. Кінцівка першого тайму пройшла в обопільних атаках, але рахунок 1:0 на користь харків’ян так і не змінився.

Під час перерви наставник наших земляків Євген Пилипович Лемешко вимагав від команди, щоб вона не збавляла темп, раціональніше використовувала фланги, вела боротьбу за м’яч по всьому полю. Тільки це може принести успіх. Так воно і сталося. Неузгодженість в діях воротаря і захисника Зана призвела до того, що ситуація першого гола, забитого «Металістом», повторилась. Тільки цього разу вже з правого краю «стріляв» Лінке – 2:0. І лише на 25-й хвилині ужгородцям вдалося скоротити розрив у рахунку, який тримався недовго. Послідувала чергова атака харків’ян, і Давид метрів з 18-ти влучив у ціль – 3:1. З таким результатом і закінчилася зустріч.

У «Металіста» тепер після 14 турів 21 очко і відмінна різниця забитих і пропущених м’ячів (+ 18). 7 червня він гратиме у Львові з місцевим СКА.

НАПЕРЕДОДНІ вчорашньої зустрічі армійців зі Львова і харківського «Металіста» пройшов дощ. Тому поле для гри будо важким. Але незважаючи на погодні умови, обидві команди вийшли на зустріч у хорошому настрої. Цьому, безперечно, сприяли перемоги у попередньому турі: львів’яни здобули її вдома, харків’яни – в гостях.

Старший тренер армійців Ернест Іванович Кеслер перед матчем кожному гравцеві давав особисте завдання, бо добре знав суперника, а команді в цілому – виграти. У свою чергу, наставник «Металіста» Євген Пилипович Лемешко настроював колектив на те, щоб ні в якому разі не йти на поводу у львів’ян. Головне – контратакувати.

В армійців на вістрі атак постійно був найкращій бомбардир команди Юрчихін. Небезпечно діяли також Тихонович, Дударенко і Гамалій. Харків’янам спочатку вдається не тільки стримати їх, але й перейти у наступ. І тепер вже Швойницькому доводиться вступати у гру. При можливості з різних дистанцій обстрілюють його ворота Берников, Давид, Цимбалюк і Лябик. Та влучити у ціль їм не вдається. Потім темп зустрічі дещо спадає, і гра в основному проходить у центрі поля. На 70-й хвилині несподівано послідувала передача на лівий фланг, де перебував Юрчихін, і той на високій швидкості вже вривався у штрафний майданчик харків’ян, але в останню мить наші захисники встигли ліквідувати небезпечну ситуацію.

Кінцівка матчу знов-таки пройшла в обопільних атаках. Але м’ячу так і не вдалося побувати в сітці воріт жодної з команд.

Що ж, «Металіст» привіз додому три очка з чотирьох можливих. Це дуже добре. Це дуже добре. Тепер у нього після 15 зустрічей 22 очка. Два наступних матчі харків’яни проводять вдома: 12-го червня з «Буковиною», а 16-го – із «Сперанцою».

НЕЛЕГКИМ виявився вчорашній матч наших земляків з чернівецькими футболістами. З різних причин у харків’ян не виступали ключові гравці – Животиков, Лябик, Бахуринський і Цимбалюк. Тому основний тягар боротьби ліг на плечі молоді. Спочатку відсутність вищезгаданих гравців була начебто непомітною, але поступово виявилось, що їх по-справжньому не вистачає. Та нічого не зробиш, час завжди вносить свої непередбачені корективи у гру будь-якої команди. І тоді тренерам доводиться ламати голову не тільки над тим, як зберегти зовнішній малюнок, але й подбати про атакуючий потенціал при тих можливостях, які є. Саме таке завдання довелося вирішувати вчора наставникові харків’ян Є. Лемешку.

Перші небезпечні вилазки господарів поля показали, що гостям треба пильніше слідкувати за їх діями. І якщо Шопіну у двох випадках не везло, то його товаришеві по команді Давиду – щастило. На шляху до воріт Проніна він легко обіграв кількох захисників «Буковини», і суддя Вихров показав на центр поля. Треба сказати, що харків’яни швидко переходили середину поля за рахунок довгих передач, адресованих захисниками у штрафний майданчик гостей. Особливо старанно й винахідливо у нападі діють капітан команди Альошин і півзахисник Берников. Вони не тільки вміло виводили на ударні позиції Лінке, Давида й Шопіна, але й самі неодноразово обстрілювали ворота «Буковини». Саме Берников в одній з контратак подвоїв рахунок. Наставник чернівецьких футболістів А. Лерман терміновим порядком робить заміну воротаря. Але, на мій погляд, не його провина в обох пропущених м’ячах. Тому причина – грубі помилки, які припустив захист. Правда, «Буковина» теж створила ряд гольових ситуацій біля воріт суперника, але двічі підряд, наприклад, настирливий Дегтярьов не міг їх використати. Зате на початку другого тайму він показав, як треба красиво забивати м’ячі: його сильний удар під верхню планку був невідпорним.

Цей гол підхльоснув «Буковину», і вона тривалий час тримає у напруженні не тільки захист і воротаря Двуреченського, але й глядачів. Особливо похвилювалися вони тоді, коли Мельник з-за меж штрафного майданчика влучив у перекладину. Та й за швидким Сакаловим нелегко було «стежити» Лизньову і Косолапову. Гості робили все належне, щоб зрівняти рахунок, бо вони відчували вже втому харків’ян, однак зробити їм цього так і не вдалося. «Металіст» витримав натиск гостей, і навіть забив третій м’яч у їхні ворота. Відзначився Лінке, правда, не без допомоги Альошина.

16 червня «Металіст» приймає «Сперанцу» з міста Дрокія.

НА шляху до Харкова молдавські футболісти зуміли відібрати очко в Полтаві у місцевого «Колоса». І це в якійсь мірі підбадьорило гостей, хоча перед початком зустрічі з нашими земляками вони помітно хвилювалися. Нервував і їх наставник Володимир Вебер – адже матч з лідером. Забігаючи наперед, треба сказати, що харків’яни в цій грі не виправдали тих надій, які покладали на них уболівальники. Правда, у команди є на це свої причини: до складу молодіжної збірної СРСР відкликані Крячко і Каплун, залишив команду Ицмбалюк, хворіють Животиков і Бахуринський. А молодь, яка «замазує тріщини», ще не спроможна виступити на рівні із досвідченими футболістами. Звідси поки що й провали майже в усіх лініях. І головне – зараз не вистачає футболіста, який міг би виконувати роль організатора атак команди. Та й з вольовими настроями у деяких футболістів ще не все гаразд.

Але повернемося до гри. Її господарі поля розпочали досить впевнено. Так, вже на 8-й хвилині Павлов, одержавши передачу з глибини поля, опинився один проти голкіпера Карєва. Нанести ж прицільний удар йому несподівано завадив Журавльов. І суддя Мочалін показав 11-метрову позначку. Дуель з Альошиним виграв воротар «Сперанци». У подальшому цей незабитий м’яч, на мій погляд, і вплинув на наших хлопців, внаслідок чого вони стали припускатися помилок. Їх атаки стали одноманітними й невиразними. Тому навісні подачі з правого краю у штрафний майданчик гостей легко ставали здобиччю захисників і Карєва. І все ж на 24-й хвилині міг відзначитись Лінке, але він не зміг розпорядитися м’ячем, і небезпечну ситуацію було ліквідовано. Потім Давид проскочив повз прострільну передачу, адресовану йому Лябиком. А наприкінці тайму м’яч після удару захисника Лизньова, який підключився до нападу, пролетів за кілька сантиметрів від бокової штанги.

Зате футболісти Дрокії, не злякавшись досвідченого суперника, зуміли першими відкрити рахунок: м’яч після точної передачі Дриженка Теслєву завершився взяттям воріт «Металіста». А до цього все той же Теслєв, перебуваючи у вигідному становищі, без обробки послав м’яч вище воріт.

Після перерви харків’яни заграли жвавіше, команда ж «Сперанца» навпаки – стала припускати грубощів у відборі м’яча. І тоді суддя Мочалін захисникові Журавльову показав червону картку, а деяким гравцям – жовті. Гості залишаються вдесятьох. Натиск «Металіста» посилюється. Давидові вдається встановити рівновагу – 1:1. Здавалося б, господарі поля після цього, маючи територіальну й ігрову перевагу, зуміють ще й закріпити успіх. Та поспішність, іноді затримка й неточність у передачах, невміння вести колективну гру, – все це будо притаманне харків’янам у другому таймі. А 80-а хвилина ледве не стала для «Металіста» фатальною: троє нападаючих гостей вийшли проти одного нашого захисника, і тільки штанга врятувала «Металіст» від поразки.

Що ж, футболісти Дрокії тепер вже на шляху додому відібрали дорогоцінне очко й у лідера, який, до речі, зумів на сьогодні зберегти свої позиції. Тому що його найближчі переслідувачі – армійці Одеси й «Суднобудівник» – зіграли вчора на виїзді внічию відповідно з горлівським «Шахтарем» (1:1) і ждановським «Новатором» (0:0).

НЕЛЕГКИМ виявився поєдинок наших земляків на виїзді з миколаївцями. Ще б пак, до складу збірної юнацької країни, яка, до речі, завтра в першому офіційному матчі на першість світу зустрінеться із збірною командою Іраку, запрошені захисники Валентин Крячко і Віктор Каплун. Цікаво й те, що під прапором нашої команди виступають ще три вихованці спортклубу «Металіст» – Юрій Сивуха, Сергій Балтача й Володимир Безсонов. Як відомо, ці гравці зараз виступають за київське «Динамо». На одному з тренувань важкої травми зазнав голкіпер Двуреченський, досі хворіє Животиков. Після тривалої перерви у другому таймі на полі зявився захисник Бахуринський. Все це, безперечно, не могло не позначитись на грі із «Суднобудівником», хоча матч, незважаючи на відсутність ряду гравців, пройшов цікаво.

Треба віддати належне господарям поля, які протягом двох таймів штурмували ворота Житника. Та голкіпер і захист харків’ян зуміли не тільки вистояти, але й провести кілька небезпечних контратак. Спочатку нападаючий миколаївців Шопа головою несподівано пробив по воротах «Металіста», та Житник зумів вийти переможцем. Потім на 30-й хвилині Дерев’яга влучив у хрестовину воріт. А коли до кінця першого тайму залишалося 5 хвилин, Шопа, одержавши м’яч з правого флангу, міг відкрити рахунок, але страж воріт «Металіста» не дав цього зробити. Правда, молодий футболіст гостей Володимир Тюков в одній з контратак сильно пробив у напрямку воріт Балана, та останній ледве дотягнувся до м’яча і кінчиками пальців зумів відбити його на кутовий.

Після перерви «Суднобудівник» вдало використовував фланги, де активно діяли Дерев’яга й Шопа. Вони за рахунок прострільних передач у штрафний майданчик «Металіста» намагалися розхитати його оборону, але нічого не вийшло. Якщо говорити про можливості для відкриття рахунку, то їх у харків’ян було набагато більше, ніж у миколаївців. Наведу лише два приклади. Лябик, перебуваючи у вигідному становищі, сильно пробив з-за меж штрафної, але м’яч прошов за кілька сантиметрів від бокової штанги. За п’ять хвилин до фінального свистка він міг забити переможного гола, але «Суднобудівник» врятував Балан, який «витяг» м’яч із правого кута воріт. Отже, нічия.

30 червня «Металіст» приймає спартаківців Житомира, а 1-го липня вилітає у зарубіжне турне.

– Нам було відомо, що харків’яни дві попередні зустрічі провели у послабленому складі. Тому настанова на цю зустріч була такою: зустрічати гравців «Металіста» по всьому полю і якомога більше контратакувати. Вважаю, що наш матч з «Металістом» вдався, він – найкращий у цьому сезоні. Якби хлопці завжди грали так самовіддано, як сьогодні, то наше турнірне становище було б набагато кращим, ніж зараз, – сказав після матчу наставник житомирців Віктор Банников.

Що ж, слова старшого тренера «Спартака» не розійшлися з ділом. Вже на перших хвилинах гості лівим краєм провели дві небезпечні контратаки, де активно діяв Наумов, але його товариші по команді не встигли прийти на допомогу. І треба сказати, що в обох випадках захисник Лизньов ніяк не міг впоратися з цим швидким форвардом.

Харків’яни ж вели наступ в основному через центр, мало використовуючи фланги. Раз так, спартаківці легко розгадували задуми суперника, а відібравши м’яч, одразу переадресовували його на половину поля «Металіста». Організатором майже всіх атак житомирців був граючий тренер Віктор Кащей, який вміло керував діями своїх підопічних. Після того, як Шопін здалеку пробив прямо в руки Снєгірьова, і Бахуринський з вигідної позиції не зміг влучити у ціль, гості двічі небезпечно контратакували. Одна з них закінчилася взяттям воріт. Спочатку Устименко, «відірвавшись» від Лизньова, опинився один проти Житника, але в останній момент той у падінні зумів ногами відбити м’яч. Потім у «тріщину», що утворилася на правому фланзі харків’ян, знову пройшов Наумов. Помітивши це, Шаленко намагався прийти на виручку своєму товаришу, але зіткнувся з ним, і обидва впали. Наумов же увійшов у штрафний майданчик харків’ян і спокійно відправив м’яч повз Житника, який вибіг йому назустріч, у сітку воріт. Лизньов, зазнавши важкої травми, залишив поле. Замість нього вийшов Лінке, а в захисті став грати Бахуринський, який, на мій погляд, був кращим у нашій команді. І якби наставник наших земляків Є. Лемешко одразу ж відрядив Бахуринського в задню лінію, гола могло б й не бути.

Кінцівка першого тайму пройшла з перевагою «Металіста». Так, Лінке з лінії воротарського майданчика не може нанести точного удару. Потім двічі підряд хороші позиції в завершальній стадії атак мав Давид, але, на жаль, досвідчений футболіст чомусь не зміг розпорядитися м’ячем.

Якщо говорити про другий тайм, то господарі поля не створили особливих загроз для воріт «Спартака», бо їх комбінації були дещо одноманітними, нецікавими й негострими. Житомирці ж навпаки: боролися за кожний м’яч, випереджали харків’ян у відборі м’яча, чітко й грамотно діяли як у нападі, так і в захисті. І це принесло їм бажаний успіх. На 60-й хвилині харків’яни поблизу штрафного майданчика порушили правила. До м’яча підійшли Кугайкевич і Погорєлко, «Металіст» виставив «стінку», яка закрила лівий кут воріт, а Житник – правий. Кугайкевич підкинув м’яч на ліву ногу Погорєлку, і той без обробки сильним ударом послав його у ліву «дев’ятку». Рідкісний за красою гол – 2:0. Спроби ж наших земляків забити хоча б гол престижу були даремними, бо «Спартак» своєю самовідданою й змістовною грою позбавив їх можливості зробити це.

ЗА ПІВГОДИНИ до початку зустрічі обидві команди вишикувались перед західною трибуною. Представники громадськості, спортивних організацій міста, численні глядачі, що прийшли на матч, тепло вітали вихованців харківського футболу, перших чемпіонів світу, гравців «Металіста» – Валентина Крячка і Віктора Каплуна. Безперечно, не так просто було потрапити їм до складу збірної СРСР. Але працелюбність, вимогливість, в першу чергу, до себе, витриманість, товариськість – дозволили старшому тренеру нашої команди Сергію Мосягіну звернути увагу на цих обдарованих футболістів. І не так просто Віктору Каплуну було поставити крапку над «і» у фінальному матчі із збірною Мексики. Та все позаду. Тепер вони знову повернулися до рідного клубу і на матч з херсонцями вийшли в хорошому настрої. І забігаючи наперед, скажемо – обидва тайми вони грали з великим піднесенням, особливо Валентин Крячко, який неодноразово підключався до нападу, впевнено почував себе в обороні, сміливо діяв у відборі м’яча. І взагалі, за той місяць, що хлопці провели на зборах і в матчах на першість світу, Валентин і Віктор значно виросли. Хотілося б їм побажати одного – вдосконалювати свою майстерність і своєю грою приносити насолоду харківським уболівальникам.

На матч з «Кристалом» наші земляки вийшли дещо в оновленому складі. Через хворобу не виступали Житник, Косолапов, Давид і Шопін. У «Дніпро» повернувся Лябик. Бажання грати за «Металіст» виявили Галушка і Кошлатенко. І треба сказати, що «новобранці» залишили приємне враження.

Перша хвилина зустрічі ледве не закінчилася взяттям воріт харків’ян. Гості розіграли блискавичну комбінацію, і Андрієвський, змістившись з правого краю в центр, сильно пробив по воротах Двуреченського, і тому у відчайдушному кидку довелося з трудом перевести м’яч на кутовий. Херсонці нібито зайвий раз нагадали господарям поля, що до них треба ставитись обережно і не забувати про поразку в першому колі. Відверто кажучи, «Металіст» не очікував такого «пострілу», але забравшись, перейшов у наступ. І через кілька хвилин вже Бахуринському доводиться перевіряти бойову готовність Федосєєнкова. Та останній був напоготові. Але на 22-й хвилині, коли Лінке, пройшовши правим краєм, прострілив вздовж воріт суперника, його відмінну передачу точним ударом завершив Кошлатенко. Та, на жаль, господарям поял радіти довго не довелося. Через дві хвилини херсонці зрівняли рахунок. А сталося це після того, як харків’яни неподалік від штрафної порушили правила. Послідувала передача в центр воротарського майданчика, і неузгодженість захисників дозволила Андрієвському спрямувати м’яч у сітку воріт «Металіста».

Харків’яни докладали чимало зусиль, щоб збільшити рахунок, і можливості для цього були – двічі у Лінке, але тому не вистачило вміння для нанесення точного завершального удару. А якщо говорити про атакуючий потенціал «Металіста», то він був мізерним, бо попереду діяли лише молоді Лінке й Гущак, і створити серйозних загроз,окрім вищезгаданих, біля воріт «Кристала» їм так і не вдалося. Крім того, слабко зіграв півзахист.

Гості ж зробили все належне, щоб зберегти результат: вони по всьому полю зустрічали харків’ян, активно грали в нападі, надійно діяли в обороні. Тому гра в першому таймі відбувалася в основному в центрі поля і врешті-решт була не видовищною. В другому ж таймі ініціативою володіли господарі поля, але в їх діях ми, на жаль, не побачили організованості, довгих пасів, переводу м’яча з флангу на фланг, цікавих комбінацій, а головне – колективної гри. Отже, «Металістові» так і не вдалося взяти реванш за поразку в першому колі.

Тепер харків’яни проведуть три зустрічі на виїзді – 27-го з нікопольським «Колосом», 30-го – з «Дніпром» і 4-го серпня – з «Новатором».

Залишається тільки додати, що в перерві футбольного матчу відбулася ще одна урочиста церемонія – вшанування юних футболістів – переможців республіканського турніру на приз клубу «Шкіряний м’яч» – дитячого спортклубу «Факел» з Орджонікідзевського району. Як бачимо, в Харкові є хороші резерви й умови для поповнення команди майстрів.

Вчора футболісти харківського «Металіста» провели черговий календарний матч на першість країни серед команд другої ліги в Нікополі з місцевим «Колосом». Гра, яка проходила з перевагою господарів поля, закінчилася їх перемогою з рахунком 2:0.

30 липня харків’яни зустрічатимуться в Черкасах з «Дніпром».

ПОРІВНЯНО з попереднім матчем, у харків’ян під час гри з «Дніпром» у лінії захисту були відсутні Галушка і Крячко. Справа в тім, що Крячка за нетактовну поведінку в Нікополі суддя К. Вихров (Київ) вивів з поля, і тому він автоматично пропускає дві гри (до речі, з «Новатором» Крячко теж не виступатиме). Одержане Галушкою друге попередження також не дозволило йому зіграти матч у Черкасах. Їх місця зайняли Шаленко й Каплун.

Як відомо, матч першого кола між «Металістом» і «Дніпром» завершився легкою і переконливою перемогою господарів поля з рахунком 5:0. І хоч турнірне становище суперників на сьогодні однакове, футболісти Черкас цього разу все ж таки намагалися чинити опір гостям. Правда, в першому таймі обидві команди вели боротьбу в центрі поля. І їх гра була майже невиразною. Жодного гострого моменту так і не виникло як біля воріт «Металіста», так і «Дніпра».

Зате друга половина матчу була значно цікавішою, ніж перша. Харків’яни заграли більш ефективно й цілеспрямовано. На вістрі атак увесь час перебуває Лінке. В напруженні тримають голкіпера господарів поля Бахуринський, Берников і Животиков. І на 70-й хвилині з правого флангу послідувала передача в центр штрафної – і Лінке відкрив рахунок. А через кілька хвилин автор першого гола, вийшовши наодинці з воротарем «Дніпра», обвів його і спокійно послав м’яч у ворота – 2:0. Останні хвилини матчу пройшли з перевагою футболістів Черкас, але забити їм хоча б гол престижу так і не вдалося.

4 серпня «Металіст» зустрічатиметься в Жданові з «Новатором».

СЬОГОДНІ «Металіст» повернувся із Жданова, де вчора він зустрічався з місцевим «Новатором» у матчі на першість країни.

Початок гри склався не на користь харків’ян. На 5-й хвилині послідувала атака господарів поля і Дзіоба з подачі Васютича відкрив рахунок. Потім Васютич, вийшовши наодинці з Двуреченським, пробив повз воріт. Поступово гра вирівнюється, і вже ініціативою володіють гості. І на 25-й хвилині Берников з кутового вирівнює становище – 1:1. А через чотири хвилини Лінке, обігравши двох захисників «Новатора», несильно, але точно пробив у нижній кут воріт. За кілька хвилин до перерви Животиков міг збільшити рахунок, але його удар припав на воротаря.

Після перерви знову гостро атакують ждановці. Вони створюють кілька небезпечних моментів у штрафному майданчику харків’ян, та перетворити їх на голи не вдається. У свою чергу «Металіст» відповів кількома гострими контратаками. А за вісім хвилин до фінального свистка суддя Б. Мочалін (Херсон) після того, як «Новатор» подавав кутовий і Дзіоба при прийомі м’яча зіткнувся з нашими захисниками, несподівано … призначив пенальті. Його реалізував Васютич – 2:2.

Не минуло і двох хвилин з початку матчу, як суддя Поливода призначив у ворота «Шахтаря» пенальті, який чітко реалізував Шаленко. А сталося це після того, як захисники гостей збили у своєму майданчику Лінке. Взявши ініціативу, господарі поля неодноразово створюють небезпечні моменти біля воріт Саутіна. І він увесь час перебуває в напруженні. Мжливо, це і вплинуло на те, що воротар починає припускатися грубих помилок, хоч доля провини за них, безперечно, припадає і на захисників. На 20-й хвилині Альошин підключився до нападу і з лівого краю «прострілив» у штрафну «Шахтаря», голкіпер у стрибку відбив м’яч, але прямо… в ноги Берникову. І той надіслав м’яч у ворота – 2:0.

Але через кілька секунд послідувала контратака футболістів Горлівки, і вже Каплуну в акробатичному стрибку вдається вийти переможцем у боротьбі за м’яч із Щербаком. Гості намагаються скоротити розрив у рахунку. Буквально протягом трьох хвилин вони могли б це зробити, але Морозу і Щербаку бракувало майстерності в завершальній стадії атак. Слід сказати, що в обох випадках не краще зіграв і захист харків’ян.

Закінчення першого тайму знову пройшло з перевагою «Металіста». Особливо своєю активністю і наполегливістю виділялись Шопін, Лінке і Берников, які весь час були націлені на ворота.

Після перерви натиск харків’ян не вщухає. Відчувається, що футболісти «Шахтаря» не можуть упоратися з «Металістом». І вони починають припускатися грубощів, що ніколи не прикрашало гру будь-якої команди. Тому суддя довелося вивести з поля сина старшого тренера гостей – Пестова. А якщо до цього додати ще й слабку гру команди взагалі, то тут, як кажуть, коментарі зайві. Правда, на відміну від Саутіна, його колега Довгий зіграв у воротах набагато краще. Його хороша гра не дозволила харків’янам зробити рахунок значно більшим. Судіть самі. На гарматний удар Косолапова з лінії штрафної (хоч Довгого захищала й «стінка») голкіпер вдало зреагував і забрав м’яч у правому куті воріт. Потім двічі підряд (за кілька хвилин до закінчення матчу) він врятовує команду від небезпечних ударів Шаленка й Альошина. Але на 73-й хвилині він усе ж таки припустився помилки, відбивши м’яч прямо на голову Берникова – 3:0. Співавтором цього гола був Шопін. А за дві хвилини до фінального свистка відзначився Житник, який вийшов переможцем у дуелі з Морозом.

Що ж, «Металіст» у матчі з «Шахтарем» повторив успіх першого кола, але 12 серпня йому доведеться покласти чимало зусиль, об взяти реванш у «Зірки». Бо суперник дуже серйозний. І тому харків’янам до гри з кіровоградцями треба якомога краще підготуватись і, врахувавши деякі прорахунки у вчорашньому матчі з «Шахтарем», провести її на високому рівні.

ПОЧИНАЮЧИ з 1966 року вчорашні суперники зустрічались між собою 13 разів. З них сім перемог здобули харків’яни, п’ять матчів завершилися внічию і лише в одному успіх сприяв кіровоградцям. Баланс забитих і пропущених м’ячів 15:3 – на користь «Металіста». Як бачимо, цифри переконливі. І, незважаючи на це, ігри з участю цих команд завжди проходять гостро і напружено. Так було і вчора. Особливо цікавим виявився перший тайм. Спочатку ініціативою володіють гості, але не надовго. І вже господарі поля, замкнувши кіровоградців у штрафному майданчику, завдають ряд ударів по воротах Музичука. Та вони, на жаль, не потрапляють у ціль, бо вдало грають захисники і голкіпер. Нарешті, наші земляки розіграли багатоходову комбінацію, в якій взяли участь Шаленко – Шопін – Берников – і на табло спалахнуло «і».

Пропустивши гол, футболісти «Зірки» заспішили, намагаючись вирвати ініціативу в суперників. Причому гості все частіше починають припускатися грубощів. Та суддя на полі Качар, який, до речі, добре провів зустріч, одразу ж їх попереджає. Одержавши травми, все-таки продовжують гру Шопін і Берников. В одній з контратак «Металіста» кіровоградці неподалік від штрафної порушили правила. Удар Косолапова був настільки сильний, що м’яч відскочив від Музичука, але Лінке, який перебував поруч, не встиг до нього, і захисники відбили його від воріт. Потім двічі підряд свою команду від вірного голу врятовує Косолапов. У першому випадку він «забрав» м’яч в момент нанесення удару Морозюком, у другому, коли на виході помилився Двурєченський, Олександр вибив м’яч з порожніх воріт.

Після перерви тренери обох команд провели ряд замін. Якщо заміну Берникова більш-менш виправдано, то Лінке – Давидом, на мій погляд, ні. Чому? На прес-конференції, влаштованій для журналістів після матчу з «Шахтарем», наставник харків’ян Є. Лемешко заявив, що Давида відраховано з команди. І раптом через тривалий час він знову з’являється в колективі. Не зрозуміло. На наш погляд, керівництву «Металіста» у своїх рішеннях треба бути все-таки більш твердими і послідовними. І введення його не внесло особливих змін у гру команди в цілому, бо пізніше виявилося, що цей футболіст не готовий до матчу. Нижче своїх можливостей зіграв Животиков. Атаки «Металіста» стали менш гострими, ніж у першому таймі, і спроба налагодити командну гру, в якій кожний знав би свій маневр і передбачав хід партнера, зазнала невдачу. Правда, слід віддати належне обороні харків’ян, де в основному молодь, яка зіграла впевнено. А от гра передньої лінії мусить бути набагато кращою.

А на 76-й хвилині кіровоградці майстерно виконали стандартне положення – штрафний. М’яч після гарматного удару Самофалова метрів з 28-ми, минаючи стінку, влетів у ліву «дев’ятку» – 1:1. Красивий гол. До речі, це вже третій м’яч, забитий Самофаловим саме з такої позиції.

Тепер «Металіст» проведе дві гри на виїзді: 22-го з «Хвилею», а 25-го – з «Локомотивом».

ФУТБОЛІСТИ хмельницької «Хвилі» після двох поразок на виїзді від «Новатора» й «Шахтаря» вирішили реабілітувати себе в матчі з «Металістом». Треба сказати, що і харків’яни в останніх іграх особливо не радували вболівальників. Судіть самі, в шести зустрічах наші земляки набрали лише сім очок.

Та повернемося до зустрічі. Перші її хвилини пройшли з перевагою господарів поля. Два несподіваних, але точних удари наніс Сергій Сапешко. І Двурєченському довелося продемонструвати свою майстерність. Потім гості провели кілька небезпечних контратак. Та успіху першими все ж домоглися футболісти Хмельницького. В одній з атак послідувала передача на Леоніда Іщука, і той, перебуваючи у штрафному майданчику, без обробки послав м’яч у «дев’ятку». Йшла 29-а хвилина. А через хвилину з центру поля розпочинала вже «Хвиля». Наші нападаючі, скориставшись помилкою воротаря Сендєєва, встановили рівновагу – 1:1. Гол забив Роман Давид. Кінцівку першого тайму команди провели в обопільних атаках.

Після перерви темп матчу дещо знизився. І, хоч суперники не відсуджувались в обороні, гра в основному відбувалась в центрі поля. Потім футболісти «Хвилі» активізувались, і Дугін кілька разів з-за меж штрафної «вистрілював» по воротах Двурєченського, а влучити у ціль молодому форвардові так і не вдалося. Закінчення зустрічі було за харків’янами. Особливо багато довелося попрацювати на останніх хвилинах голкіперові господарів поля, який узяв кілька, здавалося б, безнадійних м’ячів. У підсумку – нічия.

У харків’ян тепер після 26 ігор 34 очка, 24 серпня вони гратимуть у Вінниці з місцевим «Локомотивом».

ВЧОРА наші земляки зустрічалися у Вінниці з місцевим «Локомотивом». Залізничники, вигравши минулого туру в полтавчан, повірили у свої сили і на матч із «Металістом» вийшли в хорошому настрої. І треба сказати, що гра в першому таймі була майже рівною. Правда, в обох командах були можливості для взяття воріт, але вийти вперед жодній з них так і не вдалося. Харків’яни більше володіли м’ячем, у них було чимало цікавих комбінацій, та не було головного – швидкості.

Початок другого тайму був за футболістами Вінниці. Протягом десяти хвилин вони створили у штрафному майданчику гостей два небезпечних моменти, але не змогли розпорядитись м’ячем. Потім темп гри дещо знизився. Харків’яни подовгу тримають м’яч на своїй половині поля, в їх грі відчувається більше піклування про захист. А от у напад вони йшли малими силами. І лише Крячко неодноразово створював небезпечні моменти біля воріт Сивака, але на передачі з флангу не встигали його товариші по команді.

Закінчення зустрічі знову було за «Локомотивом». І якщо харків’яни протягом усієї гри не провели по воротах залізничників жодного удару з дальньої відстані, то за кілька хвилин до фінального свистка м’яч після удару Павлика метрів з 35-ти потрапив у перекладину. Отже, нульова нічия.

У «Металіста» тепер після 27 ігор 35 очок. 28 серпня харків’яни повинні зіграти пропущений матч першого кола в Полтаві з місцевим «Колосом», а 31-го серпня і 4-го вересня вони зустрічатимуться вдома відповідно з «Фрезненцем» і «Десною».

ВЧОРА харків’яни у Полтаві провели пропущений матч першого кола з «Колосом». Це була сьома зустріч давніх знайомих. Треба сказати, що в шести успіх сприяв «Металістові». Як же склалася гра цього разу?

Обидві команди розпочали зустріч не у високому темпі. Господарі поля за рахунок швидких нападаючих Катренка, Войтенка й Сапухіна намагались створити гострі моменти біля воріт Двурєченського. Та у наших земляків непогано грали задня й особливо середня лінії. На жаль, в одній із контратак полтавців хтось із харків’ян у штрафному майданчику зіграв рукою, і суддя показав на 11-метрову позначку. Пенальті на 28-й хвилині реалізував Москалець.

Гості після пропущеного гола активізувались. Все частіше здалека б’ють по воротах «Колоса» Давид, Берников, Лінке. Та не завжди їх удари були точними.

Після перерви «Металіст» додав у швидкості. Його атаки стали більш різноманітними, ніж у першому таймі. На 61-й хвилині м’яч після удару Давида з-за меж штрафної потрапив у хрестовину воріт, і Гущак, який перебував у воротарському майданчику, зрівняв рахунок. Потім Давид міг вивести свою команду вперед, але воротар «Колоса» Дяченко чудом відбив м’яч на кутовий. Кілька можливостей для взяття воріт суперника мав Лінке, але вони не були ним використані. Отже, «Колос» вперше зіграв із «Металістом» внічию. Це була сьома зустріч суперників.

У харків’ян після 28 ігор 36 очок – і восьме місце в турнірній таблиці. 31 серпня вони проведуть гру вдома із «Фрунзенцем».

З КОЖНИМ туром, проведеним харків’янами, все більше відчувається, як вони поступово втрачають глядачів. Здавалося б, команда в другому колі повинна набирати швидкості і впевнено йти уперед. Та ні. Як свідчать останні матчі, «Металіст» проводить їх упівсили. Занадто часто наші земляки стали «задовольнятися» нічиїми, які, на мій погляд, не приносить насолоди ні гравцям, ні уболівальникам. Якщо вино і виграють, то дуже важко. Причому, більшість невиразних ігор припадає саме на зустрічі із слабкими суперниками. Підтвердженням тому був і вчорашній поєдинок «Металіста» із сумчанами, які посідають в турнірній таблиці 19-е місце.

Не пройшло і двох хвилин з початку зустрічі, як харків’яни створили два небезпечних моменти біля воріт гостей, але їх голкіпер був напоготові. Потім господарі поля, оволодівши ініціативою, подають безліч кутових, та перетворити їх у голи не вдається. Навіть тоді, коли ворота сумчан залишаються порожніми. Так, наприклад, в середині першого тайму після подачі кутового Шопіним м’яч потрапив до Косолапова, який без обробки пробив по воротах Петрецького, але на його шляху несподівано з’явився захисник. Від нього м’яч відскочив до Давида, але той з двох метрів умудрився пробити вище воріт. А коли Лінке опинився майже в подібній ситуації, йому вдалося нарешті спрямувати м’яч у сітку воріт «Фрунзенця».

Для харків’ян забитий гол був настільки вистражданим, що закінчення тайму вони провели без усякого ентузіазму. «Перепочивши», гості розіграли нехитру комбінацію і, скориставшись неузгодженістю у діях наших захисників, зрівняли рахунок. Відзначився Чепижний, який був найкращим в команді сумчан.

Після перерви у господарів поля знову виникає бажання вийти вперед. Забивати м’яч кинулися всі, у тому числі й захисники. Але одного бажання виявилося замало. Нашим землякам не вистачало майстерності у завершальній стадії атак, точних пасів, ударів, швидкості, а головне – колективної гри. А звідси й технічний брак, який припускають ще багато гравців «Металіста». Так, наприклад, Берников з Давидом вийшли проти одного захисника гостей, але перший завовтузився з обробкою м’яча. І вдалий момент для взяття воріт було втрачено. А що можна говорити про момент, коли Лінке не забиває гола в порожні ворота? Якби Берников і Лінке іноді на грішили індивідуальною грою, було б набагато краще.

Другий м’яч харків’яни провели після того, як гості неподалік від штрафної порушили правила. Давид відкинув м’яч Животикову – і на табло спалахнула цифра «2». Цей гол був останнім у зустрічі.

Можливо, в наступному матчі з «Десною», який відбудеться 4 вересня на нашому стадіоні, господарі поля все-таки виступлять краще, ніж учора?

ЗА ПІВГОДИНИ до початку матчу я прямував до східної трибуни, щоб переписати склади команд вчорашніх суперників – харків’ян і чернігівців. Але несподівано побачив начальника команди донецького «Шахтаря» Віктора Носова, який розмовляв з Бахуринським і Берниковим. Мені важко було визначити, про що йшла мова, але візит «гостя», на мій погляд, стосувався безпосередньо Берникова. Хоча до завершення чемпіонату ще чимало часу, та, як бачимо, один з керівників «Шахтаря» приїздив за поповненням на наступний сезон.

У харків’ян у цьому матчі були відсутні Крячко й Каплун, які у складі молодіжної збірної СРСР 6 вересня виступлять у товариському міжнародному матчі проти своїх ровесників із Польщі.

А втім, повернемося до гри. Цікавою виявилася лише перша половина матчу, в якій було забито два м’ячі. Правда, рахунок міг бути значно більшим, якби гравцям «Металіста» не бракувало майстерності у завершальній стадії атак. Перевага господарів поля була безперечною. Судіть самі. Гості протягом матчу не створили жодного небезпечного моменту біля воріт харків’ян.

А рахунок було відкрито так. Правим краєм вдало пройшов Шопін, після його прострілу у штрафний майданчик «Десни» м’яч, підправлений Лінке, влетів у сітку воріт. Потім Лінке, обвівши трьох захисників, зумів віддати точний пас Давидові, який з близької відстані пробив по воротах Кисельова. Голкіпер зреагував на його удар, відбивши м’яч… прямо на Берникова, і той послав його в порожні ворота.

Через різні причини у другому таймі замість Шопіна і Лінке, які увесь час перебували на вістрі атак, вийшли відповідно Гущак і Кошлатенко. Але, на жаль, заміна була нерівноцінною. Тому гострих моментів у наших земляків було обмаль. І взагалі друга половина гри виявилася малоцікавою.

Що ж, хоча «Металіст» і виграв два матчі вдома, його гра не принесла насолоди глядачам. Треба сказати, що харків’яни занадто довго готують атаку, часто перетримують м’яча, роблять багато непотрібних поперечних передач, майже не імпровізують, в їх діях відчувається одноманітність. Головне ж – команді не вистачає диспетчера. А раз так, то про швидкості й колективну гру говорити не доводиться.

9 і 13 вересня «Металіст» на виїзді зустрічатиметься з аутсайдерами – «Авангардом» і «Торпедо».

Вчорашній матч армійських команд Києва і Одеси завергшився перемогою одеситів – 3:1.

ВЧОРА харківський «Металіст» зустрічався з аутсайдером – ровенським «Авангардом». Якщо в нашому місті ось уже декілька днів стоїть чудова сонячна погода, то в Ровно два дні підряд ідуть дощі. Причому, вчорашня зустріч суперників відбувалася під проливним дощем. Тому жодній з команд протягом усієї гри так і не вдалося створити небезпечних ситуацій для взяття воріт. Футболісти допускали багато технічного браку, обмаль було цікавих комбінацій, зате в напрузі перебували воротарі Двурєченський і Журавський. Отже, нульова нічия. У першому колі, як відомо, перемогу здобули харків’яни з рахунком 2:0.

«Металіст» після 31 гри набрав 41 очко. Наступним суперником наших земляків буде команда «Торпедо». Цей матч відбудеться 13 вересня в Луцьку.

НЕВДАЛО виступив вчора «Металіст» у Луцьку проти місцевих торпедівців, які на сьогодні перебувають у нижній частині турнірної таблиці. І хоча в першому таймі територіальна ігрова перевага була за гостями, гол на 25-й хвилині забили господарі поля. А сталося це так. В одній із контратак торпедівців м’яч, торкнувшись когось із гравців «Металіста», вийшов за лінію воріт. Після подачі кутового наші захисники відбили його прямо на Маслякевича, який метрів з 25-ти спрямував м’яч у сітку воріт харків’ян.

Після перерви зусилля гостей відігратися так і не принесли їм бажаного результату. Торпедівці взяли реванш за поразку в першому колі. А програли вони тоді з рахунком 0:2.

20-го вересня харків’яни прийматимуть «Говерлу» і 23-го – армійців Львова. А 16-го вересня вони проведуть товариську міжнародну зустріч з командою вищої ліги «Лех» з міста Познань, яка в чемпіонаті Польщі посідає на сьогодні третє місце. У складі команди багато відомих футболістів. Так, захисник Гуд і воротар Мовлік входять до складу збірної Польщі, а півзахисник Оконський – до складу другої збірної. Початок зустрічі о 18:00.

Харків’яни у першому колі виграли у гостей з рахунком 3:1. І у вчорашньому матчі-відповіді вони довели, що перемога тоді була не випадковою. Хоч у наших земляків в обороні цього разу не виступали В.Крячко і М. Альошин (перший у складі молодіжної збірної СРСР вилетів до Фінляндії, другий пропустив матч у зв’язку з двома попередженнями), але їхні товариші по команді – молодий Євдокимов і досвідчений Животиков не підвели, грали надійно й впевнено. Тому ужгородці в першому таймі створили лише два небезпечні моменти біля воріт Двурєченського. Спочатку Лобанову бракувало майстерності в завершальній стадії атаки, потім за хвилину до перерви Розгоні, перебуваючи у вигідному становищі, на якусь мить запінився з ударом – і наші захисники відбили м’яч на кутовий.

Решту часу на полі домінував «Металіст». Вже на 4-й хвилині Животиков відмінно навісив м’яч у штрафний майданчик «Говерли», і Каплун головою пробив під перекладину, але Страшненко у кидку перевів м’яч на кутовий. Через кілька хвилин двома вдалими прострілами з правого флангу Шопіна на змогли скористатися Давид і Берников, яким, до речі, ніхто із захисників гостей не заважав. А коли Давид знову залишився один проти Страшненка, голкіпер зумів вийти переможцем у дуелі з форвардом. Гол, здавалося б, назрівав. В одній із контратак харків’ян ужгородці відбили м’яч за лінію воріт. Розігравши кутовий, з м’ячем у штрафну входив Животиков, та його завалили захисники. Пенальті чітко реалізував Шаленко.

Другий тайм виявився менш цікавим, ніж перший, який був досить видовищним. Динамічними були лише перші десять хвилин. Особливо слід відзначити активні дії півзахисника Шопіна. Та його передача на лівий кут воротарського майданчика ледве не закінчилася взяттям воріт суперника, але Берников послав м’яч головою повз ворота, незабаром Давид зіграв у «стінку» з Лінке – і на або спалахнула цифра «2». Правда, до цього стався інцидент: за нетактовну поведінку з поля було усунено Лобанова і Каплуна, а причиною конфлікту стало зіткнення Пахомова з Двурєченським. Якби останній стримав свої емоції, неприємності могло й не бути. Слід сподіватися, що цей випадок стане предметом серйозної розмови на зборах команди щодо ігрової дисципліни футболістів.

Кінцівка тайму пройшла у сумбурних атаках гостей, та забити хоча б гол престижу їм так і не вдалося.

23 вересня «Металіст» прийматиме сусіда по турнірній таблиці – армійців Львова. Після вчорашньої перемоги харків’яни набрали 43 очка, але вони провели 33 матчі.

Початок матчу для армійців Львова склався невдало. В одній з контратак харків’ян гості порушили правила. І судді Пейкрішвілі, який, до речі, добре провів зустріч, довелося руками відсувати «стінку» на встановлені дев’ять метрів. Але захисник Сергєев увесь час не погоджувався з рішенням арбітра. Тоді йому було показано жовту картку, а потім і червону. А через чотири хвилини за суперечку із суддею з поля було видалено капітана армійців – В. Дударенка. Після зустрічі старший тренер харків’ян Ернест Кеслер сказав, що за останні чотири роки такий випадок у них стався вперше, але при цьому додав: у будь-якому випадку себе треба стримувати. І як наслідок, ця обставина значно ускладнила гру армійців, яким довелося докласти чимало зусиль, щоб витримати натиск харків’ян. Але треба віддати їм належне: граючи в меншості, вони інколи досить гостро контратакували ворота Двурєченськогою. Так, Шмундяк, випередивши голкіпера господарів поля у боротьбі за верховий м’яч, послав його вище воріт. А перед перервою його гарматний удар здалеку Двурєченському ледве вдалося перевести на кутовий.

Харків’яни ж, маючи ігрову й територіальну перевагу, могли забити безліч м’ячів у ворота суперника, але, заспокоївшись, занадто довго готували атаки. А оскільки так, м’яч ставав легкою здобиччю львів’ян. Підготовка ж нового контрнаступу знову вимагала свіжих сил. І тоді вперед йшли Косолапов, Крячко і Животиков, які щоразу допомагали нашим форвардам. Лінке, опинившись проти порожніх воріт, не може забити гола. Давид не використовує реальну можливість для відкриття рахунку. Несподіваний удар Берникова метрів з 26-ти парирує Кутлан.

У другому таймі «Металіст» заграв дещо ширше, стало менше навісних передач. Розтягуючи оборону львів’ян, харків’яни примушували їх припускати помилок. І Давидові після кількох «пострілів» його товаришів нарешті вдалося розпечатати ворота гостей. А через кілька хвилин Лінке, зробивши обманний фінт, подвоїв результат. Незважаючи на те, що в рахунку вели харків’яни, гості все ж таки продовжували контратакувати. І Двурєченському доводилося грати не тільки на «поверсі», але й ногами у підкаті відбивати м’ячі на кутовий. Ось так далася землякам ця нелегка перемога.

29 вересня і 3-го жовтня «Металіст» проведе дві зустрічі на виїзді – з «Буковиною» і «Сперанцею», а 6-го в Одесі з СКА – пропущений матч першого кола.

У першому колі харків’яни, як відомо, перемогли вчорашнього суперника з рахунком 3:1. І, треба сказати, досить легко. А от у матчі-відповіді цього зробити їм не вдалося. Перед виїздом команди я розмовляв з тренером «Металіста» В. Булгаковим і поцікавився щодо виступів із майбутніми суперниками. Він відповів, що, мовляв, грати буде важко, бо проти нас завжди будь-яка команда діє з повною віддачею.

Згоден. А кому легко? Армійцям Одеси, Києва чи Нікополя? Іншої відповіді я, відверто кажучи, і не чекав. Бо був упевнений, що наші земляки зіграють у кращому випадку внічию, або програють. Для цього є всі підстави. В другому колі із сети матчів, проведених «Металістом» на виїзді, жодного виграшу. І в більшості вони зіграні з командами, які перебувають у нижній половині турнірної таблиці.

Говорити, що «Буковина» серйозний суперник для харків’ян, не можна. В цілому середній колектив. І те, що господарі поля провели у наші ворота на 4-й хвилині єдиний м’яч у цій зустрічі після розіграшу вільного удару (гол забив Михайлюк), свідчить про зниження бійцівських якостей на фініші. Хоча «Металістові» зараз втрачати здавалося б і нічого, але заключні ігри він, на мій погляд, повинен проводити з достоїнством, а якщо програвати, так красиво, щоб не було боляче за втрачені очки ні гравцям, ні їхнім прихильникам.

3-го жовтня харків’яни гратимусь із «Сперанцею» з міста Дрокія.

ВЧОРА футболісти харківського «Металіста» зустрічалися в місті Дрокія з місцевою «Сперанцею». Гра проходила у сильний дощ з відчутною перевагою гостей і закінчилася їхньою перемогою з рахунком 2:0. Голи забили О. Косолапов і Р. Давид. А в першому колі, як відомо, суперники зіграли внічию – 1:1.

У «Металіста» тепер 47 очок після 36 ігор. 6 жовтня він проведе в Одесі раніше пропущений матч з лідером чемпіонату – місцевими армійцями.

ВЧОРА футболісти харківського «Металіста» провели в Одесі раніше пропущений матч першого кола з місцевими армійцями – лідерами чемпіонату. Цей матч викликав великий інтерес у прихильників футболу і проводився на центральному стадіоні.

Перші двадцять хвилин гри ініціативою володіють гості. Особливо небезпечно діяв захисник Крячко, який підключався до нападу і неодноразово створював небезпечне становище біля воріт Нефьодова. Та нашим форвардам так і не вдається використати прострільні передачі свого товариша по обороні. Відверто кажучи, одесити не очікували такого початку. А втім, харків’яни грали з хорошим настроєм і великим бажанням домогтися успіху.

Потім господарі поля освоїлись і, в свою чергу, провели кілька небезпечних контратак. На 30-й хвилині захисник Іваненко з вигідного становища б’є повз воріт, а через дві хвилини Двурєченський після сильного удару Нечаєва, який опинився віч-на-віч із голкіпером, виручає свою команду від вірного гола. За п’ять хвилин до перерви харків’яни розіграли красиву комбінацію: наші захисники віддали м’яч Шопіну, той, обвівши двох гравців суперника, пройшов уперед і прострілив у центр штрафного майданчика. М’яч «прошив» захисників, потрапив до Животикова і той несильним, але точним ударом надіслав його у сітку воріт.

Друга половина матчу проходила з перемінним успіхом. Так, наприклад, на 65-й хвилині захисники «Металіста» вибивають м’яч з лінії порожніх воріт. У нас же активно діють Каплун, Животиков, Берников і Дегтярьов, який, до речі, раніше виступав за «Буковину».

Кінцівку зустрічі «Металіст» провів впевнено і не залишив армійцям ніяких шансів, щоб врятувати хоча б очко.

Отже, перемігши лідера з рахунком 1:0, харків’яни після 37 ігор набрали 49 очок і перемістилися з сьомого на п’яте місце.

Тепер 10 жовтня – матч-відповідь. Гадаємо, що і ця зустріч буде такою ж цікавою і напруженою, як і вчорашня.

З десяти ігор, проведених харків’янами в другому колі на виїзді, лише в трьох їм сприяв успіх. Причому, дві перемоги вони здобули над аутсайдерами – «Дніпром» і «Сперанцею», а 6-го жовтня над лідером зони – армійцями Одеси, які минулого сезону, як відомо, завоювали малі бронзові медалі, а наші земляки – срібні. І вже тоді відчувалося, що одесити в сезоні-77 складуть серйозну конкуренцію в боротьбі за перше місце у зоні. Так воно і сталося: майже протягом усього чемпіонату, хоч до його закінчення і залишилося ще чотири тури, вони не поступаються лідерством своїм одноклубникам з Києва, які весь час їх переслідують. Тому матчу-відповіді очікували з великим нетерпінням: було ясно, що гості прагнутимуть реваншу за поразку у себе вдома, а господарі поля намагатимуться довести, що виграли не випадково.

– Треба вигравати, – сказав перед початком зустрічі тренер «Металіста» В. Булгаков.

– Наша мета – перше місце в зоні. І курс – на першу лігу. Тому, самі розумієте, кожне очко, втрачене нами на фінішній прямій, може дорого обійтись команді, – заявив наставник армійців Володимир Шмельов.

Як же проходила гра? Обидві команди, хоч і добре вже знали одна одну, розпочали зустріч обережно. Та поступово ініціатива переходить до харків’ян, які протягом першого тайму тримають у напруженні захист і воротаря Нефьодова. Але Животиков і Шопін, перебуваючи у вигідному становищі, не можуть влучити у ціль. Двічі м’яч після ударів новачка «Металіста» – Дегтярьова потрапляє в штангу. До речі, гра цього здібного форварда залишила приємне враження. Правда, лише в першому таймі. У нього було ще дві можливості для взяття воріт, але в першому випадку у нього з ніг м’яч «зняв» Ніколайшвілі, у другому – переможцем вийшов голкіпер. А за три хвилини до перерви Павленко ледве не забив м’яча у власні ворота. В армійців же запам’ятався лише один епізод, коли Муха, обвівши кількох гравців «Металіста», пробив у лівий кут воріт. Але Двурєченський був напоготові.

Здавалося б, у другому таймі наші земляки заграють ще гостріше, швидше і цілеспрямованіше, ніж у першому. Але надії уболівальників були марними. Заміни, зроблені наставником харків’ян Є. Лемешком, не виправдали себе. Одразу ж лінія атаки стала беззубою і неспроможною чинити опір суперникові. А поява попереду Косолапова взагалі була незрозумілою. Лінке, який повинен був перебувати на вістрі атак, чомусь простоював в обороні, зник запал у Дегтярьова. Дії гравців на полі стали інертнішими.

Начебто в унісон чомусь заграли й одесити. На полі була тільки видимість гри, не більше. Тому воротарям обох команд жодного разу так і не довелося по-справжньому блиснути своєю майстерністю. Безперечно, такі відкриті нічиї, як учорашня, не прикрашають футбол, а навпаки, роблять його невидовищним, невиразним і нудним. А головне, від цього він втрачає найдорогоцінніше – глядача, який вчора задовго до закінчення зустрічі залишав трибуни стадіону. А цим нехтувати не можна.

13 жовтня «Металіст» прийматиме «Суднобудівника».

Старший тренер молодіжної збірної Радянського Союзу Валентин Ніколаєв, який був присутній на грі вчорашніх суперників, сказав після зустрічі:

– Мій приїзд до Харкова пов'язаний перш за все з переглядом двох гравців молодіжної збірної країни – Валентина Крячка і Віктора Каплуна. На мій погляд, хлопці зараз перебувають в хорошій формі, їх грою я задоволений. Стосовно матчу, то при такій одноманітності ведення гри важко протаранити оборону суперника, потрібні більш різноманітні тактико-технічні прийоми.

Що ж, із наставником не можна не погодитись. Протягом усієї гри харків’яни докладали багато зусиль для взяття воріт миколаївців, але зробити цього їм, на жаль, так і не вдалося, хоча гольових моментів у першому таймі було чимало. Правда, треба віддати належне голкіперові «Суднобудівника» Балану, який взяв кілька важких м’ячів. Так, ні Шопін, ні Животиков, ні Берников не можуть у прямокутнику воріт знайти щілину. А щоб знайти її, треба удари наносити несподівано. Часу ж для цього у «Металіста» не було, бо миколаївці зустрічали харків’ян по всьому полю. І це ставало великою перешкодою нашим землякам на шляху до воріт. Страж «Суднобудівника» легко відгадував нехитрі комбінації харків’ян і завжди був напоготові.

Із заміною Шопіна правий фланг у господарів поля оголився, і спроба керівників команди компенсувати його за рахунок резервів не внесла особливої гостроти в передній лінії атак. А через центр прорватися було нелегко у зв’язку з великою скупченістю суперників біля штрафного майданчика. Раз так, гості не залишали часу «Металістові» для міркувань. Вони швидко гасили навальні атаки харків’ян, удари яких здалеку були не такими небезпечними, а при можливості навіть контратакували. Запам’ятався епізод, коли господарі поля, порушивши правила неподалік штрафного майданчика виставили «стінку». М’яч, посланий Ліднеєм, летів у ліву «дев’ятку», але Двурєченський у відчайдушному кидку зумів перевести його на кутовий.

Врешті-решт, завдання, поставлене керівництвом «Суднобудівника» (відібрати очко у «Металіста»), було виконано. У нас же, на мій погляд, ні. Отже, друга нульова нічия наших земляків підряд. А глядачі вже скучили за голами. Можливо, вони побачать їх 17 жовтня, коли харків’яни зіграють раніше пропущений матч першого кола х армійцями столиці України.

НАШІ гості – армійці Києва – до ігор з «Новатором» і «Металістом», безперечно, складали серйозну конкуренцію в боротьбі за перше місце у другій зоні своїм одноклубникам з Одеси. Але дві поразки підряд, враховуючи й вчорашню, спантеличили киян. Тепер одеситам в трьох зустрічах, які їм залишилося провести, треба набрати лише три очка, щоб стати чемпіоном України. А наставник киян Юрій Войнов все-таки не втрачає надій на те, що одесити можуть і програти матчі. Мовляв, у футболі всяке буває. Мені здається, що в сьогоднішньому матчі між лідером і «Хвилею» цього не буде.

А втім, звернемося до гри, яка була досить напруженою, і проходила із змінним успіхом. Перші п'ятнадцять хвилин були за гостями, які провели кілька небезпечних контратак. Особливо слід відзначити гру 19-річного Шуршина, який спричинив чимало клопоту обороні «Металіста» й Двурєченському. Спочатку відмінною передачею Шуршина не зміг скористатися Довбій, а потім свою майстерність довелося продемонструвати й голкіперові харків’ян, який забрав м’яч у ногах молодого форварда. А до цього Жилін перекинув м’яча через Двурєченського, та останньої миті наші захисники зуміли вибити м’яч із порожніх воріт.

Стримавши натиск армійців, харків’яни, у свою чергу, нанесли кілька неприємних уколів супернику. Та ворота киян залишаються недоторканними.

Гра набуває гостроти. Тепер вже з близької відстані Казаков б’є повз ворота, а за кілька хвилин послідувала контратака киян, і Жилін, якого, до речі, прогавили троє наших захисників, спокійно спрямував м’яч у сітку воріт «Металіста».

Зате після перерви господарі поля, додавши у швидкості, посилили натиск на ворота Шмуца. Після кутового, поданого харків’янами, м’яч, зрізавшись із голови захисника, потрапив до Дегтярьова. І кияни розпочали гру з центру поля. А через кілька хвилин армійці неподалік від штрафного майданчика порушують правила. Давид навісив м’яча на дальню штангу, і Крячко, який підключився до нападу, встиг скинути м’яч Шаленку, удар якого був невідпорним. Запам’ятався й момент, коли Нікішкін головою пробив під верхню перекладину, і лише самовіддана гра Шмуца не дозволила «Металістові» збільшити рахунок.

І хоча керівництво «Металіста» протягом сезону скаржилося на нестачу гравців, на мій погляд, вчорашній поєдинок з киянами зайвий раз переконав глядачів, що склад у харків’ян не гірший, ніж в армійських клубах Києва і Одеси. Треба мати єдине – бажання, що довели вчора нашу земляки. І якби воно було з початку чемпіонату, ми могли б боротись і за перше місце.

ВЧОРА, в 42-му турі, харків’яни зустрічались в Києві з місцевими армійцями, які претендують на малі срібні медалі. Наші земляки заздалегідь очікували, що господарі поля прагнутимуть реваншу за поразку в Харкові. Тому гості не збиралися оборонятися. Навпаки, вони контратакували. Гра в першому таймі була гострою, але особливих загроз футболісти СКА біля воріт Житника не створили. А на 35-й хвилині Крячко, який підключився до нападу, наніс перший прицільний удар по воротах Бондаренка, голкіпер у падінні забрав м’яч, який йшов у лівий кут воріт. А за три хвилини до перерви Давид, обвівши трьох захисників суперника, сильно пробив низом, та знову свою команду виручає Бондаренко.

Початок другого тайму був за армійцями, які пішли на штурм воріт «Металіста» майже всією командою. Житнику вдається спарирувати кілька небезпечних ударів. А на 58-й хвилині послідувала контратака «Металіста», і Лінке, який відмінно пройшов правим краєм, переадресував м’яч у центр. На цю передачу вийшли одразу Шопін і Шаленко. М’яч потрапив до Шопіна, який, уклавши воротаря на землю, точно спрямував його у сітку воріт. Зустріч знову набуває гостроти. В атаці – гості. В одній з них Лінке вивів на ударну позицію Шаленка, та удар останнього прийшовся в штангу. Потім армійці, додавши у швидкості, посилюють натиск на ворота харків’ян, але відмінно діє Житник. Його блискуча гра не дала можливості СКА врятувати хоча б очко.

Треба сказати, що у Олексія Житника вчора був день народження. Йому виповнилося 25 років. І перемога над армійцями – хороший подарунок нашому голкіперові.

ХОЧА харків’яни в передостанньому матчі чемпіонату країни зустрічалися вчора із слабким суперником, тривалий час вони ніяк не могли нанести прицільний удар по воротах «Колоса». Гості не тільки «гасили» їхні атаки на підступах до штрафного майданчика, але й самі йшли у наступ. Двічі полтавці могли влучити у ціль. Та одного разу Жадан з близької відстані пробив прямо в руки голкіпера «Металіста», а в другому Іваненко сильно вдарив у правий нижній кут воріт, і Двурєченський в падінні кінчиками пальців все-таки дотягнувся до м’яча. Але утримати його не зміг. М’яч, відскочивши від рук воротаря, потрапив у штангу і вийшов за лінію воріт.

На 27-й хвилині харків’яни нарешті потурбували Гончаренка. Давид із штрафного навісив м’яча на кут воротарського майданчика, і Косолапов, високо випригнувши, головою послав його в бокову стійку воріт. Через кілька хвилин харків’яни подають кутовий, і Косолапов вдруге з вигідної позиції б’є мимо. До речі, він у цьому матчі виконував функції нападаючого. Відомо, що універсалізм гравців – це вміння кожного грати на чужому місці, як на своєму. Отож, 90 процентів часу в цьому сезоні Косолапов перебував на звичному для нього місці, де почував себе як риба у воді. Якщо, наприклад, футболіст одеського СКА Ігор Іваненко однаково граж як в обороні, так і у захисті, то Косолапов для цього ще не готовий.А коли гравця починають «переозброювати», той втрачає впевненість у своїх діях, з’являється нервозність, і він починає припускати помилки. Звідси його невиразна гра на полі. Універсалізм – процес тривалий. І ним треба займатися не в кінці сезону, а задовго до початку.

Відкрити ж рахунок харків’янам допоміг захисник гостей Чишков, який після удару Дегтярьова зрізав м’яч у власні ворота.

Тільки-но розпочався другий тайм, як в одній із контратак «Металіста» полтавчани неподалік від штрафного майданчика порушили правила. І Шаленко, використавши відмінний «постріл» Шопіна, подвоїв результат. А за кілька хвилин до фінального свистка Нікішкін, пройшовши правим краєм, віддав точний пас прямо в ноги Давидові, і на табло спалахнула цифра «3».

Отже, перемігши «Колос», «Металіст» набрав 58 очок і вийшов на четверте місце. 30 жовтня харків’яни пропущений раніш матч першого кола з «Атлантикою».

СВОЮ заключну гру футболісти харківського «Металіста» провели вчора з «Анталникою». Теоретично її можна було віднести до розряду формальних. А насправді є усе було інакше. Гості одразу встановили щільну опіку над господарями поля. Тому атаки харків’ян спочатку мали розрізнений характер. Особливо це біло помітно у нападі, де не завжди вчасно постачав м’ячам півзахист, а це його, як відомо, безпосередній обов’язок. А раз так, середня лінія, маючи провали, примушувала оборону грати з повною віддачею, хоча й вона неодноразово припускала грубих помилок.

Перші двадцять хвилин обидві команди з’ясовували стосунки в основному в центрі поля. Деякий час дії футболістів нагадували гру в пінг-понг. Футболісти «Металіста», зрозумівши все-таки, що так грати не можна, створили біля воріт Гудзя ряд небезпечних моментів, але й вони не принесли команді бажаного результату. Так, Давид, Берников і Косолапов, перебуваючи у вигідному становищі, не можуть влучити у прямокутник воріт. Близькі до успіху були й гості. А на 36-й хвилині вони провели одну з контратак. Григор’єв, вдало зігравши на правому фланзі, переадресував м’яч у штрафний майданчик Науменку, якого, до речі, прогавив Крячко, і той з лінії воротарського майданчика «вистрілив» під верхню перекладину, але Двурєченський в акробатичному стрибку перевів м’яч на кутовий.

Розпочався другий тайм. Не минуло й двох хвилин, як наші земляки, провівши стрімку контратаку на ворота севастопольців, відкрили рахунок: Дегтярьову в метушні вдалося проштовхнути м’яч у сітку воріт «Атлантики». Це не збентежило гостей. Вони в передачах, у відборі м’яча діють все-таки краще, ніж харків’яни.

На 60-й хвилині господарі поля поблизу штрафного майданчика порушили правила. Виставляється «стінка». Сугак, знайшовши щілину, сильно пробив, але Двурєченський у правому куті воріт забрав м’яч. Через кілька хвилин Григор’єв вийшов сам на сам з голкіпером «Металіста», і той знову вийшов переможцем. Подвоїти ж рахунок мав Лінке, але він з близької відстані пробив мимо воріт.

Отже, «Металіст», перемігши «Атлантику», набрав 60 очок. У нього 22 перемоги, 16 нічиїх, 6 поразок, різниця забитих і пропущених м’ячів +35. У підсумку – четверте місце. Наступного сезону ми вправі чекати від команди більшого. Для цього є всі підстави.