З усіх матчів, проведених харків’янами вдома, мені найбільш сподобалося «Динамо» (не береться до уваги гра з московським «Спартаком»). Перш за все, гості незважаючи на поразку від «Факела», добре настроїлись на гру з одним із лідерів. Динамівці щільно опікали по всьому полю футболістів «Металіста», жорстко грали у відборі м’яча, дружно і самовіддано діяли в обороні, вчасно підстраховували один одного, а на другому поверсі непогано зіграв їх голкіпер Малахов. Та й протягом усього матчу ставропольці створили кілька небезпечних моментів для взяття воріт наших земляків. В одному з випадків вдало зіграв Тростенюк, в іншому – гостям бракувало майстерності у завершальній стадії атак.

Так, приміром, вже на 5-й хвилині, коли капітан нашої команди Поточняк помилився при прийомі м’яча і цим одразу ж скористався Сидоров, який вийшов сам на сам із Тростенюком, але голкіпер «Металіста» зумів все-таки вийти переможцем. У другому таймі Распутін мав хорошу можливість встановити рівновагу, але м’яч після його удару пролетів поруч із боковою стойкою.

66-а хвилина. Контратака гостей по правому краю – навісна передача у штрафний майданчик господарів, і Тростенюк з трудом переводить м’яч на кутовий.

А що ж господарі? Перші п'ятнадцять хвилин вони діяли досить активно. Вже на 3-1, 6-1 і 33-й хвилинах розпечатати ворота динамівців могли Цимбалюк, Горбик і Бічіашвілі. Та м’яч, як кажуть, не йшов у ворота. Лише в одному з цих епізодів, коли Горбик з близької відстані небезпечно пробив у нижній кут воріт, Малахов був на висоті. В решті моментів нашим форвардам, як завжди, «заважала» поспішність у нанесенні прицільного удару. Варто зауважити, що харків’яни цього разу при розвитку атаки частісінько перетримували м’яч. Замість того, щоб його одразу ж віддати на вільне місце, де перебував форвард «Металіста», захисники і півзахисники подовгу переадресовували один одному упоперек поля. Це було на користь гостей, бо вони в цей час встигали відійти назад, а відтак прорвати оборону динамівців було важко.

Після перерви наставник «Динамо» Валентин Хахонов сказав своїм вихованцям, щоб вони дотримувались того ж малюнку гри, як і в першому таймі. Гості відчули, що можуть забрати очко у харків’ян. Однак на 56-й хвилині Лінке вдало зіграв в один дотик із Ткаченком, вийшов сам на сам із Малаховим і з кута воротарського майданчика сильним і точним ударом спрямував м’яч у сітку воріт. Ось так було забито єдиний м’яч у ворота «Динамо».

Харків’яни перемогли з мінімальним рахунком. А чи порадувала численних любителів футболу ця перемога? Мабуть, ні. Ми не побачили, перш за все, самовідданих дій у грі більшості футболістів, цікавих і змістовних комбінацій, небезпечних ударів здалеку, своєчасної допомоги один одному. А це головне. Бо попереду у «Металіста» два важких матчі із «Колосом» і «Металургом». А ми знаємо, що ці команди, особливо цього сезону, вміють зустрічати будь-якого суперника у всеозброєнні.