Ніч і першу половину дня вчора йшов дощ. Здавалось, йому не буде кінця. Але цього разу повезло. Після обіду з`явилося сонце. Воно трохи підсушило зелену ковдру. І гравцям обох команд грати стало набагато легше. Правда, одразу хочу підкреслити, легше було грати господарям поля. Чому? Тілько-но розпочався матч, і одразу стало видно, що харків`яни настроєні тільки на перемогу. Відчувше це ужгородці створили три лінії оборони. І попереду тримали лише одного форварда — Токарєва. У наших же земляків після того, як у стрій увійшов Шаленко, в передню лінію неодноразово підключався Животиков, небезпечні дії якого ставили у скрутне становище захист „Говерли”. У більшості складних ігрових епізодів він з честю виходив переможцем.

У новому амплуа виступив Лисенко. Як що в попередніх матчах його сольні проходи, як захисника, були неприємними для воротарів команд-суперниць, то цього разу він виконував функції нападаючого. І виконував непогано. Так в першому таймі Олександр з вигідної позиції сильно пробив по воротах Страшненка, але останній все ж таки зумів парирувати небезпечний удар нашого футболіста. Потім він, обігравши двох захисників гостей, вийшов один на один з їх голкіпером, та в останню мить його грубо збили в штрафному майданчику. Суддя в полі Поливода повинен був показати на 11-метрову позначку, але цого не сталося. Він тільки розвів руками, що означало: ніякого порушення не було, гру можна продовжувати. І треба віддати належне нашим гравцям, що вони в цьому епізоді вели себе коректно. Харків`яни спокійно продовжували гру, не звернувши на цей прикрий випадок ніякої уваги.

На відміну від попередніх матчів, в грі з ужгородцями „Металіст” цього разу показав, що він вміє потрмати, коли це потрібно м`яч, позбавився таких надоліків, як просування вперед дрібним пасом, менше стало браку у відборі м`яча, з кожним матчем чіткіше грає оборона.

У матчі з „Говерлою” Цимбалюк, Животиков і Лябик конструювали гру команди, направляли її атаки. Поруч з ними впевнено почувала себе молодь — Лінке і Балтача. Так в лодній з контратак вони розіграли красиву комбінацію, та у завершальній стадії Балтача не зміг точно розпорядитися м`ячем.

Головне, що у ціх хлопців є не тільки велике бажання грати у футбол, але й в силу своїх можливостей вони розкривають себе в найрізноманітніших ігрових ситуаціях. Підтвердженням тому є дві м`ячі, забиті харків`янами у ворота “Говерли”. В одному випадку товариші по команді вивели Цимбалюка на завершальний удар, але захисник Грубчак не дав змоги нрападаючому „Металіста” виконати це. І суддя призначив пенальті, який чітко реалізував потерпілий. Сталося це на 60-й хвилині. А на 75-й хвилині м`яч від ноги Лінке рікошетом влетів у сітку воріт гостей.

А чи мали можливість для взяття воріт Житника ужгородці? Так мали. Але Токарєву двічи бракувало майстерності в нанесенні удару з вигідного становища.

Під завісу комбінація Лябик — Мартишов — Лябик ледве не закінчилася третім голом у ворота „Говерли”, але після гарматного удару останнього м`яч у лівому куті зумів забрати Страшненко.

В цілому „Металіст” показав грамотну і упевнену гру, яка принесла насолоду не тільки команді, але й численним її прихильникам.

Після того, як кировоградська „Зірка” зіграла унічию (0:0) з хмельницькою ”Хвилею”, а харків`яни записали в свій актив два очка „Металіст” за крашою різницею забитих і пропущених м`ячів (+1) знову став лідером зони. У нього, як і в „Зірки”, 21 очко.

21 червня харків`яни прийматимуть чернівецьку „Буковину.