НЕ ДУЖЕ радісним було обличчя старшого тренера «Металіста» Євгена Лемешка, коли наставник «Локомотива» Юрій Аванесов поздоровив свого колегу з перемогою. І справді, вона, як і попередня над «Хвилею», не принесла насолоди уболівальникам. В чому ж причина?

На мій погляд, щоб зробити серйозну заявку на перше місце в зоні, не вистачає перш за все колективної і самовідданої гри усієї команди, глибокої усвідомленої кожним гравцем особистої відповідальності. По-друге, швидкості, й головне – характеру.

Так, у минулому сезоні Цимбалюк майже в кожному матчі примушував голкіперів діставати м’яч із сітки воріт, а цього року він ніяк не може знайти своєї гри. Діє на полі він «важко», боротьбу за м’яч не завжди доводить до кінця. Відомо, що багато фізичних сил і енергії віддається футболістами при кожній контратаці, яка завжди підпорядковується єдиному – успішному її завершенню. А коли в ній, крім невміння є ще й небажання, то тут, як кажуть, коментарі зайві. Скільки можливостей для взяття воріт суперника у вчорашньому матчі з вінничанами мали Лінке і Шопін!

Ось приклади. На 36-й хвилині Шопін після того, як Цимбалюк віддав йому точний пас, не зміг «замкнути» кут воріт. За три хвилини до перерви Лінке й знову Шопін мали реальні можливості «розпечатати» ворота Сивака, але у завершальній стадії їх знов-таки підвела «техніка». І приклади можна було б продовжити.

А от півзахисник Берников, який спочатку був непомітним у «Металіста», зараз кращий бомбардир команди. Рівень його майстерності з кожною грою зростає. І в матчі з «Локомотивом» він діяв на полі впевнено й чітко, проявивши при цьому справжній бійцівський характер. У нього, у порівнянні з Давидом, Лябиком, Лінке і Шопіним, не було стільки вигідних моментів. Але його два точних удари здалеку принесли колективу перемогу. На 71-й хвилині Берников метрів з тридцяти гарматним ударом послав м’яч у ліву «дев’ятку», а через чотири хвилини, використавши діагональну передачу Шаленка, з-за меж штрафного майданчика, забив другий м’яч. Тепер на рахунку Берникова сім м’ячів.

Стосовно малюнка гри наших земляків, то вони власного стилю поки що не мають. А дії на полі окремих гравців носять розрізнений характер. І добитися колективних дії всієї команди, взаєморозуміння і взаємодії гравців – ось що важливо. У її керівництва час для виправлення становища є.

Гра ж гостей протягом обох таймів була слабкою й невиразною, незважаючи на те, що вони до зустрічі з харків’янами передували з 12-ма очками на п’ятому місці. Досить сказати, що вінничани лише одного разу створили небезпечне становище біля воріт Двуреченського, але Дзюба з кута воротарського майданчика пробив повз воріт.

Перемігши «Локомотив» з рахунком 2:0, наші земляки після дев’яти ігор набрали 12 очок. 16 травня в Сумах вони гратимуть з місцевим «Фрунзенцем», а 20-го з дебютантом зони – чернігівською «Десною».