УСЯ БОРОТЬБА ПОПЕРЕДУ

Одними з перших у фінальних (переходних) іграх за право перехода до першої ліги зустрілися вчора футболісти харківського „Металіста” і чемпіони Російської Федерації 1978 року — спортсмени воронезького „Факела”.

Обидві команди знають одна одну, бо представники як „Металіста” так і „Факела” спостерігали за останніми матчами на першість країни серед команд другої ліги класу „А”. І все-таки гру чемпіони республік розпочали дуже обережно, бо знали, що обидва колективи у своїх складах мають досвідчених гравців, які пройшли школу вищої ліги (Г. Лизачов, Р. Поточняк, С. Малько, А. Єлизаров, Є. Перегонцев, І. Забиняк). Ролі розписані, передбачені, надані. Але секрет їх виконання — у підтвердженні відомих усім якостей у кожній конкретній грі.

У воронезьких футболістів, як відзначив після матчу їх наставник Борис Яковлев, найкращими на полі були ветерани В. Папаєв, О. Васін і молодий перспективний С. Крестьяненко , у харків`ян

Н. Бачиашвілі і С. Малько. Саме вони протягом усього матчу задавали тон у грі. В ній відбувалась боротьба темпераментів, обидві команди не приховували домагань на удачу. У цьому матчі неможливо було провести різницю між атаками і контратаками, жодна із сторін не засиджувалась надовго в обороні і не ловила іншу на несподіваному поодинокому випаді. Обидві атакували. Ми майже не були свідками сумбурних „навалів”, рідко траплялися безадресні навіси у штрафній майданчик суперника. Все чіткіше виявлялось бажання команд закінчувати флангові атаки з підключенгням захисників (В. Журавчак, Ю. Харитонов) до ліцевої лінії і націленою передачею або прострілом.

Нагоди, щоб відкрити рахунок на початку першого тайму, мають Г. Лихачов, В. Шаленко і В. Папаєв. Якщо нашим землякам бракувало майстерності у завершальній стадії атак, то капітан гостей Папаєв, перебуваючи у вигідному становищі, пробив прямо у Двурєченського. Потім О. Васін, вдало пройшовши лівим краєм, переадресував м`яча в центр штрафного, та ніхто з його товаришів, на щастя харків`ян, не встиг на цю передачу.

Боротьба загострюється. Треба сказати, що господарі поля віддали гостям перевагу в центрі поля. І тому їх атаки виглядали значно вагомішими, ніж у харків`ян. А відтак гравці „Металіста” рідко били по воротах суперника здалеку. В середині тайму глядачам запам`ятався гарматний удар Шаленка, але досвідчений голкіпер Єлізаров вийшов переможцем.

А за три хвилини до перерви воронезькі футболісти могли вийти вперед, проте Крестьяненко, якого намагалися наздогонати Поточняк і Журавчак, з вигідного становища пробив вище воріт.

Активно розпочали другий тайм гості. Нашим землякам тривалий час доводиться скрутно. І лише з виходом на поле В. Лінке і Л. Ткаченка, передня лінія „Металіста” заграла значно гостріше, ніж у першому таймі. Так, на 70-йхвилині Лихачов, одержавши пас від Лінке, вийшов сам на сам з Єлізаровим, але його удар прийшовся в ”молоко”. Та через дві хвилини харків`яни, нарешті, відкрили рахунок: м`яч рікошетом відскочив до Шаленка, той, не вагаючись, віддав пас Бачиашвілі — і на світовому табло навпроти „Металіста” сполохнула цифра „1”.

Надалі спроби гостей врятувати гру не принесли їм бажаного результату.

І, хоча „Металіст” здобув перемогу, все ж матч з „Факелом” він провів не кращим чином. Можливо, на грі окремих футболістів (Г. Лихачов, В. Крячко, С Берніков Г. Дегтярьов) позначилось напруження матчу. Але з цим зараз рахуватися не можна. Бо суперники гідні один одного. І гру на виїзді

харків `янам треба провести якомога граще.

Тепер на харків`ян 10-го листопада чекає матч- відповідь, який остаточно визначить, хто з цих команд потрапить до першої ліги класу „А”.

А. Кузнецов