Так, у футболі, творчому змаганні, може перемогти лише або дружба колективу, або творче завзяття, або філігранна, відточена техніка і майже дивовижна людська майстерність.

У грі, яка вчора відбулася в місті Харкові, жодна з команд цього не показала. У матчі перемогло лише часоплинне завзяття і бажання показати себе з найкращого боку: я маю на увазі гру «Буковини» — її футболісти так і не показали майстерного футбола, але довели, що вони, стійко, мобілізуючи всі свої сили і майстерність, здатні постояти за себе, а тим паче виграти у команди міста, яке раніше було славетне майстерним, високого класу футболом.

Що ж потрібно було харків'янам, щоб так само завершити переможно матч, як і у Чернівцях, тобто хоча б з рахунком 1:0 на свою користь? Більше завзяття, технічної грамотності, розумних комбінацій — і перемога б не забарилася.

А що ж вийшло? Хвилин п'ять — розкачування м'яча по полю. Потім — атаки від одних до других воріт і ситуації такі, що невідомо: хто швидше доможеться успіху — ми чи вони? Треба б нам! Ми на своєму полі, ми досвідченіші в подібних поєдинках: майстерності, якщо й запозичувати, то не в «Буковини», а в «Карпат», з якими невдовзі мусимо зустрітися.

Та гості розпорядилися по-своєму. Не буду відновлювати ситуації, коли ми могли забити гол, самі гості припустилися грубих помилок — не це важливо,— важливо одне: що ентузіазм і прагнення не скоритися грізному супернику, який переміг «Буковину» вдома, дав відчутні наслідки. В. Рос, скориставшись грали на грані усіх сил, але без розуму, без кваліфікованих комбінацій — отак, на чужі ворота тараном, але з тупим кінцем Помилялися грубо і Юшка, і Каштанов, і Кафаджі, і т. д. — надії не було ні на кого до самого останнього моменту. І, гадаю, так само приречено відчували себе і В. Канєвський, і В. Зуб, і ін. Врешті-решт, мусять же бути якісь остаточні висновки, коли команда, яка колись могла хизуватися спортивною славою, отак просто, елементарно, як висловлюються фізики, програє дебютанту. Безцільний і некерований штурм воріт гостей у другому таймі не дав нічого.

Що ж при такій грі робити «Металісту» з «Карпатами», які тепер оповили себе славою, де їм взяти таку точність передач, таке завзяття, і, навіть, техніку, щоб хоч якось у себе на полі виправдатись перед глядачами не лише в наступній грі, а й у грі з «Карпатами», яка відбудеться у вересні.

Гадаємо, що після поразки на своєму полі від команди другої десятки спортивні органи міста і керівництво команди мусять зробити вагомі висновки, щоб негайно і досить впевнено підвищити майстерність гравців. Великий футбол повинен здобути у великому місті постійну прописку.