Мало радощів від того, що на чолі турнірної таблиці — «Дніпро», який, пам'ятається, на початку сезону з таким розгромним рахунком (1 : 6) програв «Карпатам», «Металіст» на четвертому місці, а грізну команду львів'ян, напівфіналіста Кубка СРСР, — надію і віру уболівальників цього міста, — бачимо наприкінці десятки. Але хто знає всі неждані, підступні ходи долі? Не справджуються поки що надії і харків'ян... Хоча вони й не ппам'ятають, щоб за останні два роки футболісти «Металіста» програли кому набудь з суперників з таким рідкісним рахунком, як «Дніпро» — все ж не доводилося їм і бачити свою команду протягом тривалого часу попереду всіх у підгрупі та ще й з солідною різницею в очках...

І ось із-за такої невпевненої гри харків'ян їм доводиться зараз дорожити результатом кожної зустрічі так, ніби сьогоднішні футбольні баталії — останні в цьому сезоні і найвирішальніші.

Здавалося з таким настроєм вийдуть господарі поля й на поєдинок з житомирським «Автомобілістом». Але харків'яни грають обережно, не поспішаючи і, навіть, мляво. Чому так? Із-за страху перед суперником (адже в Житомирі вони програли з рахунком 0:2) чи втомилися? Склад — найбойовитіший...

В перші хвилини В. Трубчанінов, А. Панов і навіть І. Матвієнко пробують організувати атаки. Кремезний Трубчанінов йде з м'ячем вперед, дає Р. Юшці пас-ривок? Ні! Захисник порушує правила, забороненим прийомом зупинивши харків'янина. Штрафнийвиконано вдало, Панов прагне на бігу оволодіти м'ячем, що навис над воротарським майданчиком, але проскакує мимо нього. Гості ще порушують правила — хвилюються, — але продовжується це недовго: житомиряни оволодівають собою і вже натискають на ворота «Металіста». В нападі у них п'ять чоловік. Ось чергова атака гостей. В. Аристов не дістає верхового м'яча. В. Волчинський виходить з воріт. Майже досягає м'яча форвард гостей... Хто ж буде першим? На якусь долю секунди першим торкається його Волчинський, але не встигає ні взяти, ні відбити м'яч руками і відкидає його головою на... небезпечного Косова. Але останній не ждав такого, завагався і — небезпека минула.

Гості активніші за наших.

Контратака земляків. Йде 15 хвилина. Ні, рахунок без змін: Юшка, пройшовши справа, навісив м'яч на воротарський майданчик, але М. Каштанов не зорієнтувався вчасно і не встиг до м'яча раніше М. Форкаша. Ще двічі не використовує зручних моментів Каштанов. Це на 30-й хвилині, коли Трубчанінов, побачивши його і Юшку, поблизу воротарської, чітко відпасував Каштанову м'яч — йому зручніше бити по воротах. Удар?І Де там: Каштанов спромігся лише на несильний пас в руки воротареві, а міг би бути перший гол. Щось подібно трапилося і на 44-ій: захисник гостей невдало головою скинув м'яч в ноги Трубчанінову той робить один фінт, другий — простір навколо нього вільний, — дає чіткий пас Каштанову, але форвард харків'ян знову недбало повівся з м'ячем, удар прийшовся в ногу захисникові і рахунок знову не було відкрито.

Що ж далі? Ліниво-спокійний тон гри... Уповільнені рухи, реакція, оцінка моменту... Наче тренувальна гра, а не відповідальна календарна. Нічия?

Двічі харків'яни подають кутові. Але чому їх подає високий Юшка, а нижчий зростом Трубчанінов серед дебелих захисників гостей біля воріт? Перший кутовий. М'яч йде в район Панова. Він задкує, задкує, але так і не зміг визначити точки зниження м'яча — промахнувся. Другий кутовий — точно на голову Трубчанінова. Стрибає — і о диво! — промахнувся. Через кілька хвилин гості мали можливість відкрити рахунок, але: доброї подачі Косова не використав хтось із житомирян, за три метри від воріт пославши м'яча свічкою вгору.

В другому таймі відбулися заміни: замість Каштанова вийшов Борисенко, Матвєєва змінив Сладковський і наприкінці замість Косова — Шепель. Харків'яни відразу кинулися у бій і, після кількахвилинної метушні і біганини біля воріт гостей, влаштували кілька серйозних і гострих атак, дві з яких завершилися голами.

Ось Панов, що добре розвиває атаку, дає відмінного паса Є. Несміяну, але той маючи перед собою лише воротаря, умудрився з 12—13 метрів не попасти по воротах. За три хвилини опісля грубої помилки припустилися захисники гостей, випустивши Юшку один на один з воротарем, і майстерний форвард харків'ян уже, як на тренуваннях, демонструє техніку нанесення удару у верхній кут воріт. Здорово! 1 :0. Щасливий випадок для нас і прикрий для гостей на 56-й хвилині.

У другому таймі у наших солідніші моменти для взяття воріт гостей. Харків'янам хочеться ще забити гола, але не вдається — гості активізувалися. Вряди-годи хуліганять — навмисне відбивають м'яч на глядачів. Нервує Борисенко: в стрибку коліньми дістає не м'яча, а обличчя суперника, кидається м'ячем в гравця Юшка. У відповідь грублять і гості. Та суддя всесоюзної категорії з Єревана Г. Карапетян швидко наводить на полі порядок. Гра спрямовується в попереднє русло. Наближається 26-а хвилина. Трубчанінов щось довго вовтузиться з м'ячем, зайве переміщається по полю поблизу штрафної, хоч мав змогу швидко і добре віддати м'яч або Панову або Борисенку, чи Юшці, що «побудували» трикутник. Здається момент нежданості втрачено. Та раптом точний пас в ноги Панову, що рушив уперед, і той негайно так само технічно, як і Юшка, б'є в «дев'ятку» — 2:0.

Гості шаленіють. Дві хвилини безперервно вони атакують наші ворота. О. Горєлов — форвард гостей — сильно б'є по них, Волчинський виходить з воріт назустріч м'ячеві, але м'яч потрапляє в ноги Матвієнку і відскакує до І. Шандора. Ой, леле — порожні ворота! Удар! На щастя, м'яч ковзає по перекладині...

Далі гра розвивалася нецікаво. Наприкінці тайму Борисенко, відмінно обігравши двох житомирян, дав точного паса О. Кафаджі, що стояв біля штрафної проти воріт гостей, той замахнувся для сильного удару, але м'яч проскочив у нього під ногою і третього голу не було. Доля харків'ян у Житомирі повторилася для житомирян у Харкові — вони також програли з рахунком 0:2. Алє зміст гри харків'ян не можна ототожнювати із заголовком репортажу — гра була блідою і великого інтересу у харків'ян не викликала.