1967-05-02. Харьков. Стадион "Металлист".
"Металлист": Савченко, Онисько, Беляков, Е.Несмеян, Гунько, Аристов, Панфилов, Примак (Деркач), Панин, Садовников, Каштанов.
Увесь перший тайм пройшов з великою ігровою й територіальною перевагою харків'ян. У лінії їх атаки раз у раз з'являлися не тільки півзахисники, а й гравці оборони. Двічі точно і сильно бив по воротах гостей Є.Несмеян. Але воротар В.Кочорець вдало обирав місце і м'яч опинявся в його руках. На 11-й хвилині хорошу нагоду влучити в ціль дістав Т.Приймак. Він опинився з м'ячем у штрафному майданчику гостей і залишився віч-на-віч з воротарем. І знову переміг у цій дуелі львів'янин, який ногою відбив м'яч. Через 5 хвилин ще зручнішу нагоду мав І.Панін. Йому вже навіть вдалося обвести воротаря. Становище врятували захисники, які наздогнали м'яч на лінії воріт.
Після перерви гра вирівнялася. Львів'яни, які, очевидно, робили основну ставку на нічию, добилися свого. Вони повільно розігрували м'яч у центрі поля, збивали темп. До того ж харків'яни послабили свій наступальний потенціал. Мабуть тільки одного разу вони могли забити гол. Незадовго до фінального свистка М.Каштанов сильно пробив по воротах, але влучив у голову В.Кочорця.
Матч з армійцями Львова ще раз довів, що у футболістів "Металіста" непогано організовано захист. А нападаючі поки що не можуть по-справжньому налагодити зв'язки і комбінаційну гру.