Минулої п`ятниці подзвонив на базу „Металіста” і поцікавився у його старшого тренера Євгена Лемешка, як почувають себе хлопці перед шаступною зустріччю з львів`янами. Він відповів,що гра буде важкою. Щож наставник харківян не помилився. Зустріч дійсно була важкою, як для господарів поля, так і для армійців. І в середній лінії у львів`ян своєю активністю відзначалися Веретинський, Тихонович і Теллінгер, які пртягом усієї гри постачали м`ячами Шмундяка, Дударенка, Устинова. В цілому ж львів`яни намагались зім`яти обороні порядки господарів поля, атакуючи швидко і великою кількістю гравців.

Рахунок же в цій зустрічі, як, до речі, і в попередній, з ужгородцями, було відкрито на початку матчу: Дегтярьов, пройшовши лівим краєм, переадресував м`яча Бачиашвілі, захисники і воротар Швой ницький гадали, що він віддасть пас комусь із своїх товаришів по нападу, але його удар під гострим кутом був невідпорним — 1:0. Через кілька хвилин господарі поля могли збільшити результат, та Лінке не зміг „замкнути” кут воріт після відмінної передачі Бачиашвілі.

Гості намагаються перехопити ініціативу. І на деякий час це їм вдається. Оволодівши центром поля, вони провели кілька небезпечних контратак. Та ворота „Металіста” залишились недоторканими. Знову атакують харків`яни. Спочатку Ткаченко, потім Лінке створюють гольові ситуації у штрфному майданчику армійців, та у завершальній стадії цього разу у них не клеїлося.

Другий тайм пройшов в майже рівній боротьбі. І всеж можливостей для збільшення рахунку більше було у наших земляків. Так, на відмінну передачу Дегтярьова у штрафній майданчик армійців ніхто з його товаришів по команді не встиг.Потім після сильного удару захисника Журавчака, який неодноразово підключався до нападу, Швойницькому доводиться продемонструвати свою майстерність. А на 53-й і 54-й хвилинах команди обмінялись „люб`язностями”: Шмундяк на високій швидкості увійшов у штрафний „Металіста”, та останньої миті Косолапову вдалось відбити з-під ніг нападаючого ан кутовий, а несподіваний удар головлю Ткаченка під верхню перекладину у акробатичному стрибку зумів перевести на кутовий голкіпер львів`ян. На 61-й хвилині харків`яни ледве не поплатилися за грубу помилку, яку припустив Журавчак. І лише Двурєченський зумів виручити свою команду. Через три хвилини Берніков з двох метрів не попадає у порожні ворота. Поступово ініціатива переходить до гостей. Двічі підряд небезпечні сольні проходи Устинова ставили харків`ян у скруте становище, і як що у першому випадку Теллінгер пробив вище воріт, то у другому воротар „Металіста” з трудом парирував гарматний удар Устинова.

Армійці, зрозумівши, що до фінального свистка залишається небагато часу, всією командою кидаються в атаку. І харків`янам вдається витримати штурм гостей. Захопившись атакою львів`яни прогавили Мариновича, який вийшовши на ударну позицію, „вистрелив” по воротах Швойницького, але той у падінні відбив м`яч прямо на ногу Бачиашвілі — останній не поцілює в порожні ворота.

І все ж, не зважаючи на перемогу, харків`яни цього разу виступили значно слабкіше, ніж у попередньому матчі. Вони не використали багато можливостей для збільшення рахунку, особливо в другому таймі, не показали наші футболісти й колективної гри, змістовних і доведених до логічного завершення комбінацій.

Тому перед наступними матчами на виїзді, особливо в Кіровограді із „Зіркою” (9 червня) і „Дніпром (13 червня), керівництву команди треба зробити з цього належні висновки.