Можливо, у декого виникне питання: причому тут львів’яни? А річ у тім, що вчорашня зустріч із футболістами Смоленська майже проходила у тому ж ключі, що і з «Карпатами». Гості добре настроїлись на матч із харків’янами, з першої і до останньої хвилини провели у притаманному їм стилі: грали широко, розмашисто, переважали господарів у відборі м’яча, добре використовували фланги, відмінно підстраховували один одного, надійно захищалися. До цього слід додати, що «Іскра» вдало застосовувала проти господарів штучне положення поза грою.

Висунуті вперед форварди Коваль і Асосков (а вони виступали в минулому за ЦСКА) і лінія півзахисту, де особливо виділявся Ходилєв, неодноразово ставили у скрутне становище оборону харків’ян, яка, до речі, зіграла не зовсім вдало. Відчувалося, що, через відсутність травмованого Поточняка, захисники «Металіста» протягом матчу ніяк не могли знайти між собою спільної мови. А відтак, ліквідуючи небезпеку, вони вимушені були в дебюті відправляти м’яч за лінію воріт. Між іншим, до 10-ї хвилини «Іскра» подала на ворота харків’ян три кутових, але жоден з них не був використаний. А вже у подальшому кутові посипалися на ворота гостей, наче з рогу достатку (а їх було 11!). Втім, розігрували вони їх прямолінійно. А відтак на другому поверсі Новиков спокійно перехоплював або відбивав подалі від воріт незамислуваті подачі м’яча Мальком.

Варто зауважити: коли харків’яни грають з досить технічною, причому жорсткою у відборі м’яча командою, вони ніяк не можуть знайти контрзасоби. І як показали зустрічі з «Іскрою» (та й з «Карпатами») арсенал тактичної зброї у харків’ян, на жаль, обмежений. Ми так і не побачили несподіваних переводів м’яча з флангу на фланг, переміщень гравців по всьому фронту атаки, індивідуальних проходів, причому з під страховкою, стрімких атак за допомогою довгих передач. Тому гості легко розгадували примітивні атаки господарів, а відтак легко їх руйнували. А коли «Іскра» ще й до того заволоділа центром поля, та харків’яни взагалі виглядали порівняно з гостями не кращим чином.

І тільки після перерви, коли на полі з’явилися Сусла, а невдовзі Лінке і Крячко, напад харків’ян заграв веселіше. Втім, на 58-й і 67-й хвилинах суперники обмінялися небезпечними контратаками. Спочатку Лінке, правда, із важкого положення, пробив сильно, але неточно, потім Коровкін вийшов сам-на-сам із Сивухою, але останній вийшов переможцем. Зате невдовзі Бичков, обвівши двох захисників харків’ян, не схибив – 1:0.

Після цього «Металіст» схаменувся і останні 15 хвилин провів у безперервних атаках, одна з яких принесла їм успіх: гол з подачі Сапешка забив Бачіашвілі.

У підсумку – нічия, яка цілком задовольнила гостей і аж ніяк футболістів, тренерів «Металіста» і насамперед глядачів. Харків’янам треба ще ґрунтовно працювати над організацією гри, взаємодією футболістів, прилученням до ігрового ансамблю поповнення команди. Тільки це може принести їм успіх у боротьбі за вихід до вищої ліги.