ЗУСТРІЧ сусідів по турнірній таблиці цікавою не назвеш. Власно, саме турнірне становище обох команд і визначило малюнок гри. На жаль, і «Металісту», і «Спартаку» бракувало справжньої майстерності, класу. До того ж, харків'яни вже в котрий раз були змушені перебудувати свої ланки. На матч з футболістами Орджонікідзе вони вийшли далеко не в кращому складі.

Запропонований гостями швидкий темп дав їм змогу на 10 – 12 хвилин заволодіти ініціативою. Господарі ж лише на 15-ій хвилині потурбували Янковського, але удар Харчука був не сильним.

Результативну гру вболівальники побачили після перерви. Спочатку Демченко, пройшовши правим краєм, дав чудовий пас Борисенку, який чітко реалізував вигідний момент. Важко пояснити, чому вже за чверть години до кінця матчу гравці «Металіста» почали зволікати час. Адже будь-яких рішучих спроб відігратися гості не робили. І логічно було б продовжувати тиск. Гол, який на останніх секундах після кутового забили спартаківці, можна віднести до категорії футбольних казусів. Річ у тім, що суддя перед подачею кутового дав свисток, а дехто з гравців «Металіста» сприйняв його... як фінальний.