Гості, добре побудувавши гру в обороні, так і не дали змоги в першому таймі розпечатати ворота Сивухи, який, на мій погляд, був найкращим футболістом у цій зустрічі. Правда, москвичі могли не раз вийти вперед, але їм у завершальній стадії забракло точності.

Й по перерві ініціативою володіли господарі. Здавалось, що зустріч так і закінчиться нульовою нічиєю. Але, на жаль, «Металіст» в останніх іграх на виїзді пропускає голи саме на останніх хвилинах. Так сталося і цього разу. В одній із атак Гладилін з подачі Черенкова головою забив переможний гол. А чи могли відзначитись харків’яни? Так. І не раз. До цього Камарзаєв здалеку сильним ударом перевірив готовність Дасаєва, котрий припустився помилки при прийомі м’яча. І якби удар нашого захисника прийшовся в рамку воріт, м’яч опинився б у сітці воріт спартаківців. На 89-й хвилині після розиграшу кутового Крамаренко міг встановити рівновагу, але його удар головою з лінії воротарського майданчика прийшовся мимо воріт. На жаль, такі голеві ситуації, які створили харків’яни біля воріт Дасаєва, так і не використали досвідчені гравці Каплун і Крамаренко. Здобувши дуже важку і важливу над «Металістом», спартаківці після фінального свистка поздоровляли один одного. Так, спартаківцям є чому радіти, бо кожна перемога дається їм поки що нелегко. Набравши 38 очок після 28 ігор, москвичі продовжують переслідувати лідера.