1981-05-25. Харьков. Стадион "Металлист". 28000 зрителей.
"Металлист": Сивуха, Крячко (Косолапов, 55), Поточняк, Сапешко (Сусло, 62), Камарзаев, Берников (Горбик, 46), Ткаченко, Дегтярёв, Малько, Бачиашвили, Цымбалюк.
Гол: 0-1 Шмундяк (40).
– Цього сезону мені не довелося бачити харків’ян у грі, – сказав після матчу начальник команди «Карпати» Михайло Кусень. – Однак за зустріччю між «Металістом» і московським «Спартаком» ми уважно стежили по телебаченню. Ще тоді ми дійшли висновку, що у харків’ян за будь-яких сил треба нейтралізувати гравців середньої лінії – Берникова, Ткаченка, Малька, не дати можливості здійснювати рейди у тил суперника захисникові Крячку. Саме таке завдання ми поставили перед своїми підопічними й напередодні зустрічі з «Металістом». Як показав матч, наші хлопці з цим успішно справилися. Якщо відверто, то львів’яни на гру з лідером настроїлись, на мій погляд, краще, ніж господарі.
Початок зустрічі був за господарями. Вони подають на ворота гостей кілька кутових, але домогтися успіху не можуть, бо на «другому поверсі» безпомилково зіграв Красников, а лінія оборони не давала змоги нашим форвардам наносити прицільні удари. Львів’яни в обороні захищалися великими силами, а при контратаках, які вони проводили досить гостро й цікаво, брали участь по три – чотири футболісти. У захисті особливо активним виявився Родін, неодноразові рейди якого правим флангом спричинили немало клопоту Сапешкові. Цей футболіст на зміг повністю виконати покладені на нього функції, а відтак цілком правильно його у другому таймі замінили.
Львів’яни, незважаючи на те, що перебувають у нижній половині турнірної таблиці, показали себе в цій зустрічі організованою командою, яка діяла тактично зріло, чітко. Здавалось, що за диригентським пультом перебуває … старший тренер «Карпат» Я. Дмитрасевич. Саме його підопічним вдалося вплинути на характер і малюнок гри. Зрозуміло, харків’яни намагались у свою чергу домогтися результату (переважно до перерви), але діяли взагалі розрізнено, мляво, до того ж без помітного сприяння півзахисту. Голевих моментів біля воріт «Карпат» майже не було. Правда, на 38-й хвилині, коли Ткаченко з лівого флангу переадресував м’яч на кут воротарського майданчика гостей, міг відзначитись Дегтярьов, але його удар у падінні головою прийшовся мимо цілі.
Зате через хвилину відзначилися «Карпати». Знов-таки Родін, скориставшись грубою помилкою Сапешка, вдало прострілив уздовж воріт харків’ян, і Шмундяк відкрив рахунок.
Після перерви глядачі сподівались, що харків’яни перебудують малюнок гри і поведуть наступальну гру. Однак неквапливий розіграш м’яча, інертні дії півзахисту, який, до речі, вдало нейтралізували гості, відокремлюваність у грі форвардів – все це не могло принести харків’янам бажаного успіху. До того ж львів’яни добре грали на випередження, чітко контролювали м’яч, тримали «на прицілі» кожного футболіста господарів. Цього, на жаль, не можна сказати про «Металіст», бо харків’яни поступалися, крім цього, в мобільності, у вольовому настрої. Словом, матч програний нашими земляками закономірно.
Це перша поразка харків’ян у нинішньому сезоні вдома. Ігри з при карпатцями й львів’янами показали, що у «Металіста» не все гаразд з ігровою дисципліною, у лінії захисту стали з’являтися «тріщини», півзахисники ніяк не можуть знайти спільної мови з форвардами, які, до речі, поступово втрачають головне – наступальність, а відтак і результативність. Поразка харків’ян від «Карпат» повинна стати хорошим уроком, з якого у подальшому повинні зробити правильні висновки як самі футболісти, так і наставники нашої команди.