1974-11-08. Харьков. Стадион "Металлист".
"Металлист": Житник, Лисенко, Косолапов, Поллак, Бильдюк, Бахуринский, Борисенко, Покора, Малько, Бордаш (Лаптев), Цымбалюк (Крамаренко).
Голы: 1:0 Бордаш (4), 2:0 Малько (40).
8 листопада шістка команд харківської зони провела другий тур. Першими його відкрили динамівці Барнаула й авангардівці Курська. На один м'яч, забитий авангардівцями, динамівці відповіли трьома. А пізніше зустрілися футболісти ризької «Даугави» й торпедівці Владимира. Гра була майже рівною. Обидва м'ячі спортсмени провели в другому таймі. Спочатку торпедівець М.Жуков відкрив рахунок, а через кілька хвилин рижанин В.Босий встановив рівновагу. Цей результат не змінився до кінця матчу,
Чималий інтерес в уболівальників футболу викликала зустріч лідерів — харків'ян і карагандинців. Перед початком гри я запитав старшого тренера нашої команди Віталія Зуба, яку установку він дав своїм вихованцям. «По-перше, виключити з гри найкращого бомбардира «Шахтаря» — В.Абгольця. По-друге, боротися за кожний м’яч»
Обидві команди одразу почали матч без розвідки. Швидкий темп, що нав'язали харків'яни, тримався до фінального свистка. На 4-й хвилині гості порушили правила. І наш капітан Й.Бордаш метрів з 35-ти увігнав м'яч у сітку воріт гостей. Карагандинці були приголомшені таким несподіваним початком. Після пропущеного гола вони організовують ряд цілеспрямованих атак на ворота «Металіста». Завжди настроєний на удар В.Абгольц, настирливий С.Іскаков, швидкий М.Бушуєв зустрічають на своєму шляху чітко й самовіддано граючих лінії захисту й півзахисту. Особливо виділялися досвідчені Р.Покора, О.Поллак і молодий О.Лисенко. Наші земляки у швидкості й у відборі м’яча значно перевищували суперника, а це в свою чергу, давало їм можливість створювати небезпечні моменти у штрафному майданчику гостей. Цього разу ми побачили, як харків’яни швидко минали середину поля, посилаючи м’ячі з краю на край, раціонально використовували кожний метр поля. А на 40-й хвилині С.Малько, використавши помилку захисника залишився сам на сам проти голкіпера, і в останню мить зумів не тільки обвести його, а й послати м’яч у пусті ворота – 2:0.
У другому таймі С.Малько, Р.Покора, О.Крамаренко могли збільшити рахунок, але в одному випадку свою команду виручив воротар, в іншому -- нашим гравцям заважала поспішність. Карагандинці ж особливих загроз біля воріт «Металіста» майже не створили, бо наші земляки грали з великим ентузіазмом, чітко й дружно захищалися. А звідси — цілком заслужена й переконлива перемога.
Після матчу я зайшов у роздягальню «Металіста» й побачив, як товариші по команді тепло й сердечно вітали Сергія Малька з днем народження. Йому цього дня виповнився 21 рік. І найкращий подарунок — красивий гол, забитий ним у цій зустрічі. А взагалі, та дружня атмосфера, що зараз панує в колективі, сприяє, на мій погляд, успішному поки що виступові команди в півфінальному турнірі.