Ось уже кілька днів у нашому місті стоять теплі і сонячні дні. Чудовим виявився день і вчора. Урочисто було і на стадіоні „Металіст”, де відбулося відкриття чемпіонату країни серед команд другої ліги классу „А”. Парад місцевих футбольних команд, „винуватців” торжества — харківського „Металіста” і севастопольскої „Атлантики”, привітання заступника голови міського спорткомітету з фізичної культури і спорту О. Зубова, підняття прапора змагань, квіти — все це сприяло хорошому настрою як учасників матчу, так і уболівальників.

Обидва суперники, які добре знають один одного, розпочали гру без розвідки. І якщо у харків`ян склад команди, у порівнянні з минулим роком, змінився майже неа половину, то у севастопольців в середній лінії слід визначити появу лише досвідченого Грігор`єва, який торік виступав за сімферопльску „Таврію”

Здавалося, що це повинно було насторожити гостей, але вони спочатку ні в чому не посткупалися харків`янам. Всановивши щільну опіку, футболісти „Атлантики” не давали змоги господарям поля наблизитись до підступів своїх воріт. І лише в середині першого тайму „Металістові” вдалося створити перше небезпечне становище, та капітан наших земляків Берніков, опинившись у вигіднму становищі, не зміг як слід обробити м`яча. Через кілька хвилин сітуація повторилась: необачний вихід з ворот Гудзя міг дорого коштувати севастопольцям, але на жаль сильний удар Лихачова не виправдав надій глядачів. Так само було й на останній хвилині тайму, коли після „вистрілу” Бернікова, досвідчений форвард знов-таки не зміг влучити в ціль.

Друга половина матчу, як, до речі, і перша, проходить у безперевних атаках харків`ян. Вони увесь час намагаються, здавалося б, взяти „штурмом” фортецю севастопольців, багато нашіх гравців імпровізують, але цієї імпровізації виявляється замало, коли в команді поки що не відчувається чіткої системи в організації атак. А звідси й брак. Можливо, його можно віднести й на початок сезону. Бо „Металіст”, посідаючи на сьогодні за своїм добре підібраним складом ледь не перше місце в зоні, повинен надалі показувати більш змістовну і цілеспрямовану гру, особливо у нападі. Так в другому таймі Берніков, двічі підряд Бачиашвілі і Дегтярьов не використовують вигідні можливості для взяття воріт суперників. Нарешті 80-а хвилина зустрічи. Лінке, увійшовши з м`ячем у штрафний маіданчик „Атлантики”, намагався в стрибку головою пробити по воротах Гудзя, та севастопольці при цьому порушили правила. І суддя в полі Б. Швецов призначив вільний удар. До м`яча підійшов Давид: пас Косолапову — і м`яч у сітці воріт моряків.

Останні хвилини гри знов-таки проходять у безперервних атаках харків`ян, але їм так і не вдається збільшити рахунок. В обороні господарів поля слід відзначити чітку гру досвідченого Поточняка. В середній лінії „Металіста” вдало зіграв Леонід Ткаченко, який активно допомагав як своїм товаришам по захисту, так і по нападу. Він і одержав спеціальний приз „Вечірнього Харкова”, як кращий футболіст команди. У гостей таким виявився Володимир Сугак. Йому вручено приз спортклубу „Металіст”.

Наступну гру, яка відбудеться 6 квітня, наші земляки проведуть також вдома. Їх суперниками будуть футболімсти херсоньского „Кристала”

Коли я після матчу зайшов у роздягальню гстей, то побачив, як старший тренер ”Кристалу” Вітор Лукашенко поздоровляв свої вихованців з перемогою. І той факт, що вона здобута на виїзді, причому в такої досвідченою команди, як „Металіст”, це, безперечно, приємно. Але як? Говорити про то,що херсонці переграли харків`ян буде невірно, бо протягом усієї гри ініціативою володіли господарі поля. Інша справа, що вони не змогли перетворити її в голи. А щоб зробити це, потрібні і хороші завершальні удари, і хитрі комбінації, і швидкість, як в обробці м`яча, так і самих футболістів, вдалий розигриш стандартних положень і таке ін. І головне — в сьогодняшньому футболі результат гри переважно залежить від середньої лінії, від її вміння свєчасно і захисту допомогти, і організувати наступ. На жаль цього у харків`ян ми поки що не бачимо.

Лише одного разу, а це трапилось на початку першого тайму, херсонці намагалися нанести прицільний удар по воротах Двурєченського, але м`яч поряд з боковою стойкою пролетів мимо.

Решту часу атакували господарі поля. На 17-й хвилині Бачіашвілі неподалік від штрафного майданчика у важкій боротьбі за м`яч із захисником Сапельняком зумів все-таки вийти переможцем, та на його не сильний, але точний удар вчасно зреагувава голкіпер Новіков. А на 26-й ситуація біля воріт „Кристалу” повторилась, і Бачиашвілі з вигідного становища влучив прямо у воротаря. 30-а хвилина зустрічи. І знову чергова атака господарів поля. Захисники гостей в кількох сантиметрах від штрафного майданчика порушують правила. Лихачов недбало віддає пас Косолапову — і м`ячем оволодівають херсонці. Приклад того, що такі моменти, які були в першій половині матчу в харків`ян не можна не використовувати, показали херсонці одразу після перерви. Варавенко, одержавши м`яч від захисника Помазана з глубини поля, пройшовши правим краєм, і його прострільною передачею в центр штрафного майданчика „Металіста” вдало скористався Бондаренко. Хоча в цей момент поруч з ним були Поточняк і Косолапов.

Через кілька хвилин футболісти „Кристалу” могли збільшити рахунок, але удар Варавенко з близької відстані прийшовся в штангу. А що ж харків`яни? Усвідомивши, що програють зустріч, вони повели навальні атаки на ворота Новікова. Але жодна з них не завершилась успішно. Фінальний свисток судді Качара сповістив про перемогу „Кристала”, який, до речі, в гостях набрав чотири очка з чотирьох можливих.

Як показали перші дві гри наших земляків, та й останні контрольні ігри на Чорноморському узбережжі Кавказу, наша команда поки що не може похвалитись своєю результативністю. Не все гаразд у середній і передній лініях. Значно здали у порівнянні з минулим сезоном Берніков і Дегтярьов, не радують поки що своїм виступом досвідчені Давид, Бачиашвілі і Лихачов. Така одноманітна і невиразна гра „Металіста”, яку ми побачили на початку нового футбольного сезону, повинна насторожити перш за все керівіництво команди, яке повністю відповідає за її підготовку. Як що справи у наших земляків підуть так і надалі, то не може бути й мови про боротьбу за перше місце. А час щоб виправити істотні недоліки в грі як окремих гравців, так і команди в цілому є. Чим швидше — тим краще.

Тепер „Металіст” проведе дві гри на виїзді: 11 квітня — з тираспольским „Стартом”, а 15 — з миколаєвським „Судобудівником”

Вчора футболісти харківського „Металіста” в третьому турі першості країни серед команд другої ліги провели матч у Тирасполі , де зустрічалися з місцевмм „Стартом”.

У першому таймі суперники виглядали на полі значно слабкіше, ніж у другому. Вони подовгу розігрували м`яч, рідко контратакувала, та й особливо гостріх моментів не було створено як біля воріт тираспольців, так і харків`ян.

А от друга половина гри виявилась цікавішою. Якщо господарі поля мали лише дві реальні можливості для взяття воріт гостей ( до речі, в обох випадках вдало зіграв В. Двурєченський), то у наших земляків їх було значно більше. Нажаль жодну з них наші футболісти так і не використували. Отже нульова нічия.

15 квітня „Металіст” в Николаєві в четвертому турі гратиме з „Суднобудівником”, а 20-го і 29-го квітня харків`яни проведуть два матчі вдома з ждановським „Новатором” і полтавським „Колосом”.

Минулої суботи футболісти харківського”Металіста” в четвертому турі чемпіонату країни серед команд другої ліги класу „А” зустрічалися у Миколаєві з місцевим „Суднобудівником”.

За день до матчу тут пройшов сильний дощ. Тому гравці обох команд, враховуючи погодні умови, більше піклувались про оборону, ніж про наступ. Отже в першому таймі ні господарям поля, ні гостям, так і не вдалося створити гостріх моментів.

А після перерви над полем несподівано з`явився густий туман, який, безперечно, позначився на грі футболістів. Внаслідок чого спортсмени в основному діяли в центрі поля. У підсумку — нульова нічия.

Що ж, харків`яни у чотирьох зустрічах набрали чотири очка. Це занадто мало. Насторожує й той факт, що в чотирьох матчах футболісти „Металіста” забили лише один м`яч. Як показали перші ігри, команда поки що ні як не може знайти себе. Чи зможе „Металіст” виправити це скрутне становище, у якому він зараз перебуває, повинні дати відповідь його чергові календарні матчі 20, 23 і 29 квітня відповідно з ждановським „Новатором”, горлівським „Шахтарем” і полтавським „Колосом”.

Наші гості — футболісти Жданова добре розуміли, що харків`яни після двох нульових нічиїх на виїзді вдома прагнутимуть надолужити „прогаяне”. Так воно і сталося. Правда не одразу.

В перші хвилини матчу господарі поля діяли дещо повільно, але поступово картина гри вималювалась. В обороні у харків`ян активно діє Журавчак, який не одноразово підключається до нападу. І ось в одній з атак Лихачов віддав точний пас Журавчаку, той наблизившись із м`ячем до штрафного майданчика, зробив прострільну передачу вздовж воріт, і голкіпер Скоб, намагаючись перехопити м`яча, припустився грубої помилки — Бачиашвілі відкрив рахунок.

Тільки-но ждановці почали гру з центру поля, як послідувала атака в бік харківян. І лише неузгодженність у діях нападаючих гостей не дозволила їм зрівняти рахунок. Потім двічи підряд свою команду виручає страж воріт „Новатора”. Спочатку він „витяг” важкий м`яч з „дев`ятки”, пробитий Берніковим, а через хвилину кручений удар Лихачова з кутового з-під верхньої перекладини у відчайдушному кидку Скоб знов-таки перевів на кутовий.

У середній лінії, як у попередніх зустрічах, своєю сміливою і самовідданою грою відзначався Ткаченко. Захисники гостей весь час тримали його га „прицілі” і нерідко намагались діяти проти нього недозволеними прийомами, але той вміло уникав цього. Леонід добре переміщався полем, тримав у напруженні оборону суперника, постійно постачав м`ячами своїх товаришів по нападу. На 34-й хвилині м`яч після удару Мартишова попав у руку одного із захисників, і суддя показав на 11-метрову позначку. Пенальті реалізував капітан команди Берніков.

За кілька секунд до закінчення першого тайму футболісти „Новатора” могли скоротити розрив у рахунку, але красивий удар Дзіоби в падінні через себе прийшовся мимо воріт.

Після перерві у команди „Металіст” на полі з`явилися Крячко, Щербина і Шаленко. Гра набула гостроти. Більше стало цікавих комбінацій, переводів м`яча з флангу на фланг, небезпечних ударів по воротах і значно менше, у порівнянні з першим таймом, дрібних передач.

Чітко і надійно діяв в обороні Поточняк, гра якого з кожним матчем все більше і більше імпонує численним любителям футболу. Вдалими були й, на мій погляд, сольні проходи молодого нападаючого Щербини, змістовніше заграв Бачиашвілі.

Третій м`яч у ворота „Новатора” харків`яни забили після кутового, який подав Ткаченко. Захисники і голкіпер прогавили м`яча, але Лихачов був напоготові. Його точний удар був невідпорним. Правду одразу ж гості могли відзначитись, та свою команду виручив Двурєченський, який в акробатичному стрибку парирував несподівіний удар Дяченко з лінії воротарського майданчика під верхню перекладину. А от в іншому випадку, коли Лободенко здалека пробив по воротах „Металіста”, Двурєченський до цього не був готовий: м`яч, вдарившись об штангу, влетів у сутку воріт.

За дві хвилини до фінального свистка збільшити рахунок міг Бачиашвілі, який вийшов сам на сам із Скобом, та Нодар, нажаль, пробив надто сильно і неточно.

У неділю, 23 квітня, наші земляки прийматимуть горлівський „Шахтар”.

Харків`яни на гру з футболістами Горлівки виішли майже в тому складі, що і з „Новатором”. Тільки замість Лихачова, який тоді одержав травму, виступав Лінке. Наші земляки почали зустріч без розвідки.

Вже на початку першого тайму Бачиашвілі, отрмавши точний пас від Ткаченка, пройшов правим краєм майже до лінії воріт і звідти „вистрелів” у штрафний майданчик гостей: м`яч потрапив до Дегтярьова, але його удар, нажаль, прийшовся прямо у воротаря. Потім Косолапов і Берніков з дальної відстані намагаються влучити у прямокутник воріт, та м`яч летить вище цілі.

Наступ харків`ян триває. І на 17-й хвилині Лінке обвівши двох захисників „Шахтаря”, спрямував м`яч у сітку воріт. Його співавтором треба назвати півзахисника Ткаченка.

Через кілька хвилин знову послідувала атака господарів поля і захисники, розряджаючи обстановку відправили м`яч на кутовий. Ткаченко швидко розіграв його з Журавчуком, той віддав пас Бачиашвілі, який, не вагаючись, сильно вдарив по воротах. Саванчук відбив м`яч, але Лінке, який набігав подвоїв рахунок.

Після того, як Мартишов і Бачиашвілі, здобувши травми, залишили поле, гра передньої лінії харків`ян стала маловиразною. На вістрі атак перебував лише Лінке. Правда, йому намагалися допомагати Альошин, Дегтярьов, Сапешко але їх передачі у більшості випадків були не точними. Надто вже важко виглядають наші нападаючі в грі, не відчувається легкості, гостроти в їх діях. Тому й голи даються нашій команді не легко. І це в зустрічи із суперником, який посідає на сьогодні передостаннє місце в турнірній таблиці. Лише ті два удари, що нанесли гірники по воротах Двурєченського за весь матч, цілком відповідають становищу команди, в якому вона перебуває. — Так, нашим хлопцям треба ще багато працювати над удосканаленням майстерності. На сьогодні ми, безперечно, виглядаємо на полі поки що блідо, — сказав після матчу тренер команди Юрій Ананченко. — Що ж, поступово будемо налагоджувати всі лінії команди. І, в решті-решт, гадаю, порадуємо уболівальників нашого міста хорошую грою.

Якщо порівняти другий тайм гри харків`ян з „Шахтарем” з другою половиною зустрічі з „Новатором”, то тоді він був набагато цікавішим, ніж учора. Слід відзначити, що цього разу наші земляки майже не провели жодного прицільного удару по воротах Саванчука, грали одноманітно, без запалу й натхнення. І тільки після того, як один з захисників гостей випадково зіграв у своїй штрафній рукою, глядачі побачили ще один м`яч, пробитий Берніковим з 11-метрової позначки.

Як показали чотири гри, які провів „Металіст” вдома, у команди поки що не вистачає бійцівських якостей, а головне — солідності, притаманних коллективові, що бореться за перше місце в зоні.

Харків`яни і гості з Полтави на рівні другої ліги класу „А” зустрічались шість разів. П`ять перемог здобув „Металіст”, і лише одного разу було зафіксовано нічийний результат. Минулої суботи команди зустрілись всьоме. Цікаво, що до зустрічи між собою господарі поля і полтавці набрали однакову кількість очок — по вісім. Тому турнірне становище обох колективів примушувало грати у відкритий футбол.

Вже на 3-й хвилині Дегтярьов сильним ударом здалеку перевірив бойову готовність голкіпера Дяченка. А вже через кілька хвилин послідувала контратака гостей: Куліш вивів на ударну позицію Войтенка, та захисник Альошин останньої миті зумів ліквідувати небезпечне становище. Потім Іванченко з меж штрафного майданчика „вистрелів” по воротах Двурєченського, і останньму довелось продемонструвати неабияку майстерність, щоб забрати м`яч, який летів у нижній лівий кут. Стаьося це на 19-хвилині.

Решту часу атакували харків`яни, Спочатку Ткаченко вдало навісив м`ча прямо на голову Дегтярьова, але той пробив вище воріт. Ситуація біля воріт „Колоса” повторюється, та Шаленко, якому ніхто з захисників гостей не заважав, не може спрямуватим`яч у порожні ворота. На 31-й і 43-й хвилинах Берніков і знову Шаленко б`ють мимо цілі.

Тільки-то розпочалась друга половина матчу, як послідувала атака господарів поля. Лінке, який увійшов у штрафний майданчик полтавців, віддав пас Дегтярьову, але захисники при відборі м`ча порушили правила, і суддя призначив пенальті, який реалізував Берніков. Слід зазначити, що перш ніж пробити його , грвці „Колоса” довго „умовляли” Іванісова відмінити своє рішення, при цьому нетактовно поводились по відношенню до судді. Цей інцидент залишив у любителів спорту неприємне враження.

Після цього футболісти „Колоса” по всьому полю почали „полювати” за господарями поля. Так, коли Ткаченко, який був, безперечно, кращим гравцем „Металіста”, увійшов у штрафний майданчик полтавців, захисники грубо збили його з ніг. Стопроцентний пенальті, але свисток судді чомусь мовчав. Чим далі — тим гірше. І хоча Іванісов показав Катренко, Войтенко і Лінке жовті картки, з грою він, на мій погляд, не впорався. Недарма оглядова комісія, яку очолював суддя всесоюзної категорії М. Пінський, виствила Іванісову незадовільну оцінку.

Після цієї перемоги „Металіст” набрав 10 очок і переместився з п`ятого місця на четверте. Тепер 4-го травня у нього на виїзді перша по-справжньому бойова перевірка сил з київським СКА, а 7-го — з житомірським „Спартаком”.

До очної зустрічи з харків`янами армийці Київа відставали від них на два очка. І тому у господарів поля, безперечно, було велике бажання наздогнати гостей. Наші земляки, як відомо, після трьох перемог вдома приїхали до столиці України в хорошому настрої. Цікаво, що минулого сезону „Металіст” двічи завдав поразки армійцям Київа з одинаковим рахунком 1:0. Постійно атакувати — ось завдання, поставлене старшим тренером киян Йожефом Сабо.

Харків`яни знали, що господарі поля розпочнуть матч без розвідки. Так воно і сталося. Але захист нашої команди, очолюваний досвідченим Поточняком, вміло руйнував дії в грі таких відомих футболістів, як Семенов, Насташевський, Паламарчук.

„Металістові” також вдалося в першому таймі провести кілька небезпечних контратак, але свою команду неодноразово виручав Шмуц. І всеж жодній з команд так і не вдалося відкрити рахунок.

Після перерви натиск киян на ворота нашіх земляків посилився. Пслідувала триходова комбінація, в який бралт участь Пінчук, Кудя, Насташевський і останній на 52-ий хвилині примусив Двурєченського дістати м`яч із сітки воріт. Потім гра вирівнялася.

На 76-й хвилині Лінке з подачі Лихачова всановлює рівновагу — 1:1. Цей результат зберігся до фінального свистка.

На сьогодні спартаковці Житоміра провели дев`ять ігор, з них у трьох вону здобули перемоги: над ужгородською „Говерлою”(в гостях), полтавським „Колосом” і вчора над харківським „Металістом” (вдома) з однаковим рахунком — 1:0. У чотирьох зустрічах зазнали поразок: від нікопольського „Колоса” — 0:2, „Кривбаса” — 0:2, армійских колективів Львова і Київа — 0:1. І дві нічиї — із „Зіркою”(0:0) і „Дніпром” (1:1). Як бачимо житомірці все-таки краще грають вдома. Тому їх попередня перемога над полтавцями додала їм упевненості в своїх силах і господарі поля вирішили дати бій і „Металістові”.

Ось уже кілька років для харків`ян „Спартак” з незрозумілих причин вважається незручним суперником. Так , наприклад, минулого сезону наші земляки програли йому вдома (0:2) і завершили матч унічию на виїзді. Не став винятком і вчорашній поєдинок давніх знайомих.

У першому таймі гра проходила в обопільних атаках і була майже рівною. І все таки реальних можливостей для взяття воріт у „Спартака” було значно більше, ніж у харків`ян. Так, наприклад, вже на другій хвилині напівзахисник житомірців Яцишин міг відкрити рахунок, але несподівано пробив мимо воріт. У гостей кілька разів з дальної відстані бив Берніков, але його удари, нажаль, були неточними. Отже жодній з команд у першому таймі відкрити рахунок так і не вдалося.

У другому таймі у житомірців після тривалої перерви на полі замість Яцишина з`явився Шишков і з його виходом гра набула гостроти. І на 74-й хвилині з його подачі Кушков сильним і точним ударом послав м`яч у сітку воріт Двурєченського. Цей гол і виявився єдиним у цій зустрічи.

Програвши „Спартакові” харків`яни, безперечно, значно погіршили своє турнірне становще. І виправляти їм тепер доведеться вдома, де 13 і 17 травня вони прийматимуть відповідно „Торпедо” й „Авангард”.

Минулої суботи на стадіоні „Металіст” відбулось урочисте відкриття ХХYIII спартакіади заводу імені Малишева. А після неї на поле вийшли футболісти харківського „Металіста” і торпедівці Луцька — команда, яка перебуває на передостанньому місці в чемпіонаті країни серед колективів другої зони. Причина невдалого виступу гостей полягає в тому, що минулого сезону провідні футболісті залишили вкоманду, а молоді, яка не набула ще досвіду, безперечно грати важко. Але, як показали перші хвилин зустрічі, торпедівці в якийсь мірі намагалтсь чинити опір досвідченим харків`янам.

Слід додати, що захисна лінія гостей при цьому припускалась численних помилок, та й напад протягом усього матчу не створив жодного небезпечного моменту біля воріт Двурєченського.

Так , вже на 5-й хвилині „Металіст” міг відкрити рахунок, та свою команду врятував Тимофєєв, який забрав м`яч у правому куті воріт.

Відзначимо, що перед початком матчу пішов сильний дощ, який до речі не припинявся до кінця матчу, і це ускладнило дії гравців. Та господарів поля це не злякало. Вони першими добре пристосувались до поля і показали цікавий і змістовний футбол.

А на 17-й хвилині Лінке зіграв у „стінку” з Лихачовим і м`яч після удару останнього ледве не влетів в сітку воріт „Торпедо”. Лише майстерність воротаря врятувала команду від голу.

Натиск харків`ян зростає. Активно діють на флангах захисники Альошин і Журавчак. У центрі захисту, як завжди, впевнено грає Поточняк. З кожним матчем набирає швидкості Лихачов, особливо різноманітно він діяв у цій зустрічи. Під час чергової атаки харків`ян гості порушили правила. Шаленко здалека навісис м`яч у штрафний майданчик „Торпедо” і Лінке головою красивим ударом у ліву „дев`ятку” відкриває рахунок. Через кілька хвилин Лінке одержав м`яча з глибини поля, просунувся уперед, при цьому обвівши двох захисників гостей, увійшов у штрафний майданчик та топедівці в момент нанесення удару збили його з ніг. Пенальті чітко пробив Берніков. Потім Ткаченко, опинившись сам на сам з Тимофєєвим, пробив мімо воріт.

За п`ять хвилин до перерви сольний прохід Лихачова увінчався успіхом: його сильний і точний удар з 25 метрів застав торпедівського воротаря зненацька.

Після перерви масованому натиску харків`ян по всьому полю, несподівним переводам м`яча з фланга на фланг, сольним проривам і ударам здалеку гості нічого не могли протиставити. Так Бачиашвілі, перебуваючи у вигідному становищі, послав м`яч у воротаря. А на 58-й хвилині він все-таки зумів себе реабілітувати після того, як Лихачов відмінно навісив м`яч прямо на голову Нодарові. Надалі наші земляки могли забити принаймні ще три м`яча, але то свою команду виручили захисники, то „Металістові” бракувало точності в нанесенні удару.

Отже, харків`яни цілком заслужено перемогли аутсайдера і довели, що вони можуть грати так, як личить команді, котра бореться за право бути першою в другій зоні.

Слід відзначити і чітке суддівство бригади з Ворошоловграду начолі з О. Єфремовим.

І останнє. В цій зустрічи не грав захисник Крячко. Як нам повідомив наставник „Металіста” Є. Лемешко, Валентин у складі збірної молодіжної країни брав участь в товариському міжнародному матчі проти збірної Румунії. Ця зустріч, яка відбулась вчора в Одесі, закінчилась перемогою радянських футболістів 1:0.Гол забив Р. Шегелія.

17 травня „Металіст” вдома приймає ровенський "Авангард".

Травень цього року не радує харків`ян хорошую погодою. Часто йдуть дощі. От і вчора, як доречі, й минулого матчу, йшов сильний дощ. Грати було, безперечно, дуже важко. Тому обидві команди розпочали зустріч обережно, бо добре розуміли, що будь яка помилка може коштувати гола. У харків`ян у нападі на лівому фланзі замість Лихачова (він одержав травму на тренуванні) виступав Шаленко, а замість Лінке —Альошин. Хоча за кілька хвилин до закінчення матчу Лінке і з`явився на полі, відсутність цих футболістів не могла не позначитись на грі команди в цілому.

Цього разу вона не була такою гострою і комбінаційною, як з торпедівцями Луцька, бо нінапівзахисник Шаленко, ні захисник Альошин не змогли повністю впоратися з функціями нападаючих. І лише активність у середній лінії Бернікова і Ткаченка дозволила харків`янам створити кілька небезпечних моментів у ворот гостей. Спочатку Ткаченко, відмінно пройшовши правим краєм, навісив м`яч у штрафний майданчик суперника, і Берников з вигідного становища пробив мимо цілі. Через кілька хвилин послідувала чергова атака господарів поля, і захисники „Авангарду, ліквідуючи небезпеку, відбили мяч на кутовий. А після того, як харків`яни його розіграли, м`яч потрапив до Косолапова, і той метрів з 25 сильно і точно пробив у прямокутник воріт, та захиснику Демідову чудом вдалося вибити м`яч з порожніх воріт.

Після пропущенного гола гості намагаються налагодити гру у нападі, де гостро діяли Бойко і Шаломай, але захисна лінія „Металіста” не залишеє їм неяких шансів на успіх. Тутособливо слід відзначити Крячка, Журавчака, які разом з Поточняком перекривали всі підступи до воріт Двурєченського. На 37-й хвилині харків`яни могли знову вийти вперед, але захисник Павлов буквально на лінії воріт прийняв на себе гарматний удар Косолапова метрів з 27-ми. Небезпеку було ліквідовано. За дві хвилини до перерви гості провели перший прицільний удар по воротах Двурєченського.

У другому таймі гра була невиразною: футболісти обох команд перетримували м`яч, часто грішили дрібними передачами, майже не було ударів з далеку, та й технічного браку припускалося занадто багато. Все це разом мабуть і зумовило те, що після перерви майже не було жодного гострого моменту біля воріт, як „Металіста”, так і „Авангарду”. І тільки одного разу Дегтярьов ледве не примусив голкіпера гостей дістати м`ч з сітки воріт. Та його, як і попередні рази, знову-таки виручили захисники.

Отже перемігши „Авангард” з рахунком 1:0, харків`яни набрали 15 очок. Тепер 22-го і 26-го травня вони проведуть дві зустрічи на виїзді — з хмельницьким „Поділлям” і з чернівецькою „Буковиною”.

Дві попередні зустрічи, як відомо, футболісти Хмельницького на виїзді програли, харків`яни навпаки — дві вдома виграли. Тому до зустрічи з „Металістом”, що відбулося вчора, вони готувалися дуже ретельно. Але ще ретельніше до неї готувалися наші земляки. Гра викликала в уболівальників чималий інтерес. І глядачи не пожалкували. Безперечно, багатьох цікавило: як же виглядає наша ткоманду в цьому сезоні? Чи зможуть господарі поля чинити достойний опір досвідченим харків`янам?

Забігаючи наперед скажемо, що незважаючи на програш хмельниччан, матч між „Поділлям” і „Металістом” був найкращим серед тих, що вони проводили вдома. З перших хвилин гра набула гострого характеру. Харків`яни запропанували жорсткий, але в межах правил, пресинг, тим самим позбавивши футболістів Хмельницького можливості вільного прийому м`яча, примусили їх відходити далеко назад. І на 10-й хвилині гості, розігравши багатоходову комбінацію відкрили рахунок: Бачиашвілі з подачи Сапешка головою забив красивий гол — 1:0.

Пропущений гол начебто додав сили господарям поля. І вони провели ряд небезпечних контратак. Але у нас добре зіграла оборона і воротар Двурєченський. Знову ініціатива переходить до харків`ян, вони швидко розігрують м`яч, б`ють по воротах Грушка здалека, півзахисники неодноразово виводять своїх партнерів по напду на ударні позиції. І все ж рахунок 1:0 на рахунок гостей у першому таймі так і не змінився.

Після перерви „Металіст” додав у швидкості, і господарі поля, не витримавши натіску харківян, у захисті почали припускатися помилок. І однієї з низ вдало скористувався Бачиашвілі, який викрав м`яча у Гриневича, вийшов сам на сам з Грушком і точним ударом послав м`яч у правий кут воріт — 2:0.

Завдяки більш активним діям гравців середньої лінії харків`яни міцно заволоділи центрм поля, що в підсумку і зумовило їх тривалу ігрову перевагу. Потім двічи підряд м`яч після удару Бачиашвілі прийшовся в штангу. А на 80-й хвилині, після того, як гості розіграли кутовий, м`яч потрапив до Сапешка, передача останнього була переадресована Дегтярьову — і він у цьому матчі ставить крапку над „і” — 3:0.

26 травня „Металіст” грає в Чернівцях з”Буковиною”.

Минулого сезону харків`яни і чернівчани, як відомо, зустрічалися між собою двічи. У першому колі перемга була за „Металістом” (3:1), у другому — за „Буковиною” (1:0). До речі, футболісти Чернівців тоді вдома програли лише два матчі — армійським коиандам Одеси і Київа. У нинішньому сезоні господарі поля поки що з семи ігор, проведених у „рідних стінах”, пять виграли і дві завершили внічию (враховуючи і вчорашній матч з харків`янами).

Втім повернемося до гри. Два дні у Чорнивцях йшов дощ. Не вщухав він і вчора. І лише перед початком зустрічи він на деякий час припинився, але під час другого тайму пішов знову. Важкий грунт, безперечно, заважав футболістам обох команд діяти на високих швидкостях. І тому гра проходила в спокійному руслі. А на 17-й хвилині послідувала контратака харків`ян і чернівчани неподалік від штрафного майданчика порушили правила. Після того, як гості розіграли штрафний, м`яч несподівано було переадресовано захисникові Косолапову, і той сильним і точним ударом послав м`яч в сітку воріт Нікітіна. Спроби гостей поля відігратись у першому таймі так і не принеслиїм бажаного разультату.

Після перерви футболісти „Буковини” провели небезпечну контратаку, і захисники „Металіста” при відборі м`яча у Самуляка, який увійшов у штрафній майданчик, порушили правила. І суддя призначив пенальті, який „реалізував” потерпілий. Надалі особливо гостріх моментів біля воріт обох команд не було. Гра вирівнялась і проходила в центрі поля. А за три хвилини до фінального свистка міг відзначитись Дегтярьов, але його удар прийшовся у перекладину. Нічия — 1:1. У харків`ян слід відзначити активну гру Бачиашвілі і капітана команди — Бернікова.

Виходячи з невеселої для гостей статистики, можно було передбачити, що матч команд, які перебувають у турнірніий таблиці на діаметрально різних позиціях, проходитеме під діктовку господарів поля. Так воно і сталося.

Вже на перший хвилині Ткаченко, одержавши пас від Бачиашвілі, майстерно обвів захисника Дем`янова, точно навісив м`яч на голову Мариновича, але воротар „Говерли” Стойка вийшов переможцем. Знову на ворота ужгодців послідувала швидка атака, та гості неподалік від штрафного майданчика порушили правила. Альошин переадресував м`яча Дегтярьову, який з розвороту намагався прорбити по воротах гостей,але м`яч, вдарившись об землю, відскочив до Ткаченко, і той спрямував його у сітку воріт гостей. Атаки харків`ян не вщухають. Тепер вже Лінке, обвівши двох захисників суперника, під гострим кутом небезпечно пробив у прямокутник, Стойка при виході прорахувався і Улинець вибив м`яч з порожніх воріт.

Від оборони до атаки господарі поля переходили за допомогою діагональних передач і швидкісних маневрів на флангах. Все це примушувало оборону „Говерли” грати з великим навантаженням. І як не намагалися вони встановити щільну опіку над харків`янами, останні швидко пересуваючись полем, зуміли скинути цей „тягар”. Так, Берніков, вдало пройшовши правим краєм, вивів на ударну позицію Бачиашвілі, але той, випередивши голкіпера головою пробив мимо воріт.

Спроби ужгородців прорвати оборону „Металіста” довгий час не приносять бажаного результату. Лише на 30-й хвилині Бенедек вперше провів небезпечний удар по воротах Двурєченського, і той в акробатичному стрибку зумів парирувати його, та Легерда, який перебував поруч, не зумів, як слід розпорядитись ним. А через хвилину Двурєченському знову довелось продемонструвати свою иайстерність: після удару Пахомова у праву „дев`ятку” голкіпер був на висоті. І знову м`яч майже не покидає половину поля „Говерли”. З різних дістанцій обстрілюють ворота гостей Берніков, Лінке, Дегтярьов, але Стойка вдало вибирає місце.

Після відпочинку наші земляки знову гостро атакують. Так Лінке на високій швидкості стрімко увійшов у штрафній майданчик суперника, та нанести прицільного удару не зміг. Потім Маринович, який, до речі, вперше грав за команду майстрів і залишив приємне враження (раніш він виступав за команду Харківського авіаційного інституту), не влучив в ціль. Через кілька хвилин гарматний удар Косолапова зі штрафного з трудом парирував воротар гостей. А невдовзі захисники „Говерли” у своєму штрафному майданчику зіграли рукою, і суддя в полі Маяцький показав на 11-метрову позначку. Пенальті реалізував Берніков — 2:0.

Збільшити рахунок надалі могли Бачиашвілі і Берніков. В обох випадках футболістам бракувало майстерності. Правда, до цього ужгородці могли скоротити рахунок, але активний Бенедек з кута воротарського майданчика пробив вище воріт. І останнє. У другому таймі, крім Лихачова і Скоромного на поле вийшов Нікішкін. На жаль, гра цього молодого футболіста поки ще не радує прихильників футболу. Йому треба ще дуже багато працювати над удосканаленням своєї майстерності для того, щоб грати на рівні з товаришами по команді.

Тепер у неділю, 4 червня, „Металіст” вдома прийматиме СКА (Львів). Початок зустрічі у 17.00.

Минулої п`ятниці подзвонив на базу „Металіста” і поцікавився у його старшого тренера Євгена Лемешка, як почувають себе хлопці перед шаступною зустріччю з львів`янами. Він відповів,що гра буде важкою. Щож наставник харківян не помилився. Зустріч дійсно була важкою, як для господарів поля, так і для армійців. І в середній лінії у львів`ян своєю активністю відзначалися Веретинський, Тихонович і Теллінгер, які пртягом усієї гри постачали м`ячами Шмундяка, Дударенка, Устинова. В цілому ж львів`яни намагались зім`яти обороні порядки господарів поля, атакуючи швидко і великою кількістю гравців.

Рахунок же в цій зустрічі, як, до речі, і в попередній, з ужгородцями, було відкрито на початку матчу: Дегтярьов, пройшовши лівим краєм, переадресував м`яча Бачиашвілі, захисники і воротар Швой ницький гадали, що він віддасть пас комусь із своїх товаришів по нападу, але його удар під гострим кутом був невідпорним — 1:0. Через кілька хвилин господарі поля могли збільшити результат, та Лінке не зміг „замкнути” кут воріт після відмінної передачі Бачиашвілі.

Гості намагаються перехопити ініціативу. І на деякий час це їм вдається. Оволодівши центром поля, вони провели кілька небезпечних контратак. Та ворота „Металіста” залишились недоторканими. Знову атакують харків`яни. Спочатку Ткаченко, потім Лінке створюють гольові ситуації у штрфному майданчику армійців, та у завершальній стадії цього разу у них не клеїлося.

Другий тайм пройшов в майже рівній боротьбі. І всеж можливостей для збільшення рахунку більше було у наших земляків. Так, на відмінну передачу Дегтярьова у штрафній майданчик армійців ніхто з його товаришів по команді не встиг.Потім після сильного удару захисника Журавчака, який неодноразово підключався до нападу, Швойницькому доводиться продемонструвати свою майстерність. А на 53-й і 54-й хвилинах команди обмінялись „люб`язностями”: Шмундяк на високій швидкості увійшов у штрафний „Металіста”, та останньої миті Косолапову вдалось відбити з-під ніг нападаючого ан кутовий, а несподіваний удар головлю Ткаченка під верхню перекладину у акробатичному стрибку зумів перевести на кутовий голкіпер львів`ян. На 61-й хвилині харків`яни ледве не поплатилися за грубу помилку, яку припустив Журавчак. І лише Двурєченський зумів виручити свою команду. Через три хвилини Берніков з двох метрів не попадає у порожні ворота. Поступово ініціатива переходить до гостей. Двічі підряд небезпечні сольні проходи Устинова ставили харків`ян у скруте становище, і як що у першому випадку Теллінгер пробив вище воріт, то у другому воротар „Металіста” з трудом парирував гарматний удар Устинова.

Армійці, зрозумівши, що до фінального свистка залишається небагато часу, всією командою кидаються в атаку. І харків`янам вдається витримати штурм гостей. Захопившись атакою львів`яни прогавили Мариновича, який вийшовши на ударну позицію, „вистрелив” по воротах Швойницького, але той у падінні відбив м`яч прямо на ногу Бачиашвілі — останній не поцілює в порожні ворота.

І все ж, не зважаючи на перемогу, харків`яни цього разу виступили значно слабкіше, ніж у попередньому матчі. Вони не використали багато можливостей для збільшення рахунку, особливо в другому таймі, не показали наші футболісти й колективної гри, змістовних і доведених до логічного завершення комбінацій.

Тому перед наступними матчами на виїзді, особливо в Кіровограді із „Зіркою” (9 червня) і „Дніпром (13 червня), керівництву команди треба зробити з цього належні висновки.

Варто відзначити, що кіровоградці з дев`яти ігор, проведених вдома, у восьми здобули перемоги. І лише вчора, зустрічаючись з „Металістом”, вони так і не змогли взяти гору над харків`янами. І дивного в цьому нічого не має. Річ в тому, що матч виявився досить напруженим і пройшов в обопільних атаках.

Початок гри був за господарями поля. Чотири рази, підряд вони подають кутові, але захист і голкіпер гостей діють бездоганно. Натиск кіровоградців не вщухає. Так, нападаючий „Зірки” Новаковський з близької відстані пробив у правий кут воріт, але Двурєченський зумів перевести м`яч на кутовий. Поступово гра вирівнюється. Кілька небезпечних контратак проводять харків`яни. На 34-й хвилині Бачиашвілі з подачі Сапешка сильно пробив по воротах Колтуна, і той с трудом встиг відбити м`яч на кутовий. Потім досвідченому стражу воріт „Зірки” довелося продемонструвати свою майстерність після точних ударів з-за меж штрафного майданчика Бернікова. А за три хвилини до перерви Бачиашвілі зіграв у стінку з Сапешком, та його удар прийшовся вище воріт.

Тільки-но розпочався другий тайм, як харківв`яни біля воріт Колтуна створили небезпечне становище: Бачиашвілі, обвівши двох захисників суперника, віддав пас Лихачову, але той пробив неточно. А на 49-й хвилині вже гарматний удар Новаковського в акробатичному стрибку парирує Двурєченський. І знову в атаці наші земляки. Попереду у ших активно діє Бачиашвілі, який примусив оборону кіровоградців працювати з повним навантаженням. У свою чергу нелегко прийшлося захисту „Металіста” і його голкіперу Двурєченському. У кіровоградців небезпечно грають попереду Вибиванцев, Касьонкін і Мороз.

Можливості длі відкриття рахунку далі міють Сапешко і Мартишов, але їх удари, на жаль, були неточними. А за дві хвилини до фінального свистка Двурєченський після „вистрілу” захисника Абрамова, який підключився до нападу, забрва м`яч у лівому куті воріт.

Тепер 13 червня „Металіст” гратиме у Черкасах з ”Дніпром”.

Сьогодні рано вранці футболісти харківського „Металіста” прибули з Черкас додому, а вчора вони зустрічалися з „Дніпром Як нам повідомив позаштатний кореспондент „Вечірнього Харкова”” О. Малицький, гра була дуже важкою. Річ у тому, що одразу ж після матчу із „Зіркою” Косолапов, Двурєченський, Журавчак і Ткаченко виїхали складати екзамени. І керівництво команди було занепокоєне тим, що провідни футболісти не гратимуть з „Дніпром”. Але хлопці, успішно склавши іспити, повернулися до Черкас, щоб допомогти своїм товаришам. І треба сказати, що незважаючи на погане поле, на якому грати просто не можливо, харків`яни все-таки показали хорошу комбінаційну гру.

Спочатку зустріч проходила в обопільних атаках, але потім ініціативою оволодівають гості. Двічи підряд можливість відкрити рахунок має Бачиашвілі, та його удари, на жаль, були неточними. У нас в середині поля активно діють Берніков і Ткаченко. Так, сольний прохід Ткаченка міг увінчатися успіхом, але захисники збили його у штрафному майданчику. Та суддя в полі Маврокардато не звертає на це уваги. Знову в атаці Ткаченко. Після того, як Дегтярьов переадресував йому м`яча, воротар „Дніпра” Костюк у боротьбі з нашим півзахисником зумів вийти переможцем. А на 15-й хвилині Маринович, обвівши двох захисників суперника, увійшов у штрафний майданчик — господарі поля знову грубо порушують правила. І суддя показує на 11-метрову позначку. До м`яча підходить Берніков. Його удар парирує Костюк, але Бачиашвілі, який набігав, добив його у сітку воріт „Дніпра”.

На 18-й хвилині послідувала контратака черкащан і за гру рукою Дегтярьова у штрафній харків`ян у ворота „Металіста” було призначене пенальті. Та удар Царелунга в акробатичному стрибку відбив Двурєченський. Футболісти „Дніпра” проводять кілька небезпечних контратак, але у гостей добре грає захисна лінія, де особливо виділявся Поточняк. І чсе ж кінцівка першого тайму була за „Металістом”.

Після перерви господарі поля знову штурмують ворота гостей, але добитись успіху їм так і не вдається. Потім ініціативу перехоплюють харків`яни. З різних дістанцій по воротах Костюка б`ють Берніков, Бачиашвілі, Лихачов, Журавчук: голкіпер „Дніпра” напоготові. У свою чергу Двурєченського „перевіряють” Царелунг, Антонюк, Літвиненко: страж воріт „Металіста” грає бездоганно.

Отже, здобувши дуже важливу перемогу над „Дніпром”, харуів`яни набрали 25 очок і тепер вийшли на друге місце. Тепер 18 червня вдома вони прийматимуть „Крибас”.

Перед початком матчу пішов дощ, але коли команди вийшли на розминку, він раптом припинився. З`явилося сонце і футболісти почали гру у бойовому настрої. Це й зрозуміло, бо обидва суперники, як відомо, ведуть боротьбу за перше місце в зоні. Перші хвилинизустрічі показали, що гра буде напруженою. Так воно і сталося. Крім цього, на плечі харків`ян і криворожців лягло додаткове навантаження — мокре поле. Це вимагало від спортсменів максимальної віддачі сил і енергії. Особливо в таких випадках напоготові треба бути воротарям.

Наші земляки запропонували з перших хвилин швидкий темп. І в одній з контратак гості порушують правила. Подача у штрафний майданчик „Кривбаса” — і Бачиашвілі у боротьбі на „другому поверсі”зумів вийти преможцем, він головою переадресував м`яча назад прямо на Косолапова, який набігав, і той без обробки метрів з сорока влучив у праву „дев`ятку”. Красивий гол Безеперчно, воротар був не готов до прийому м`ча, по-друге, команда не очікувала такого початку. Знову атакують господарі поля, і захисники „Кривбаса”, не ризикуючи відправляють м`яч за лінію воріт. Після розигришу кутового м`яч потрапив до Лінке — точний і сильний удар у дальний від Ісакова кут воріт був невідпорним.

Збентежені гості намагаються прорвати оборону „Металіста” та харків`яни майже вісєю командою дружно відходили назад і організовували міцний заслон на подступах до свого штрафного майданчика. Довелося криворіжцям розв`язувати важке завдання — долати глубокоешолоновану оборону суперників. Так на вістрі атак у них набезпечно діють Захаров, Чумак і Дмитренко. І на 17-й хвилині Чумак, перебуваючи у вигідному становищі, скоротити рахунок та він невдало обробив м`яча — і наші захисники відбили його від воріт. Потім Дмитренко, скориставшись помилкою Поточняка, вийшов сам на сам з Двурєченським — і „вистрелив” у нижній правий кут, але страж воріт „Металіста” забрав м`ча намертво.

Ініціативою знову заволодівають харків`яни. На 25-хвилині вони розіграли красиву многоходову комбінацію, і Лихачов наніс прицільний удар в прямокутник воріт, але останньої миті захисник зумів підставити ногу і небезпечне становище було ліквідовано. Через хвилину Ткаченко з розвороту б`є по воротах, Ісаков при цьому неправильно зайняв позицію — і Черних вибив м`яч з порожных воріт.

Поступово темп гри знижується. Господарі поля атакують вже меншими силами. А раз так , їх гра у нападі стає не такою гострою, як з початку. І за хвилину до перерви криворожціі скорочують розрив у рахунку. Сталося це так, харків`яни порушують правила, Верещак віддав пас Чумаку, наші захисники гадали, що нападаючий гостей перебуває у положенні поза грою, але той, не вагаючись, послав його у сітку воріт Двурєченського.

По переві кривбасівці спробували перехопити ініціативу, однак, кілько гострих випадів господарів (Ткаченко, Бачиашвілі, Альошин, Лінке) змусили їх відійти назад. А на 32-й хвилині Бачиашвілі в падінні через себе ефектно пробив в напрямку воріт Ісакова, та його удар, на жаль, прийшовся мимо. Потім Ткаченко опинився сам на сам з проти голкіпера „Кривбаса”, але влучити у ціьт йому не вдалося. Кінцівка матчу була за господарями поля. І все ж рахунок першого тайма зберігся до фінального свистка. Слід зазаначити невпевнене суддівство бригади з Ужгорода на чолі з Александром Теметєвим

Тепер, 2-го червня, „Металіст” прийматиме лідера зони — нікопольский „Колос”, який, до речі, у Полтаві вчора переміг своїх одноклубників з рахунком 1:0.

Ми сиділи поруч із тренером молодіжної збірної Радянського Союзу Геннадієм Логофетом, який прилетів з Москви до нашого міста подивитись гру між лідером — нікопольским „Колосом” і „Металістом”, а разом з тим і поцікавитись в який формі перебуває на сьогодні Валентин Крячко. Бо вже в липні в Сімферополі відбудеться товариська зустріч збірних молодіжних Болгарії і Радянського Союзу, потім міжнародний турнір в Ірані, а у вересні наші хлопці в Тереччині у рамках чемпіонату Європи проведуть відбірковий матч.

— Зустріч харків`ян з нікопольцями справила на мене приємне враження, — сказав після гри Геннадій Логофет. — Тільки гостротою у нападі, старанням і самовідданістю усіх без винятку футболістів на полі можно було подолати лідера. Про це я думав, коли летів до Харкова. Але особливо мені хотілося б відзначити Поточняка, Лінке і Лихачова.

А втім повернемось до матчу. Обидва наставники команд — Євген Лемешко і Володимир Ємець — прекрасно розуміли, що хоча попереду й багато матчів, але цей — найвідповідальніший бо вньому вирішувалося: в разі успіху гостей — вони зміцнюють позиції лідера, харків`ян — вони виходять на перше місце. Тому на полі вийшли бойові склади.

Вже на перших хвилинах Лихачов, одержавши м`яча, вийшов сам на сам з Сіденком, та останньої миті захисники зуміли ліквідувати загрозу. Гостям це не сподобалося. І вони встановлюють щільну опіку на харків`янами. Але господарі скинули цей „тягар” завдяки швидкому пересуванні полем, перводу м`яча з флангу на фланг. Це, у свою чергу, і принесло успіх. В одній із чергових атак Бачиашвілі у боротьбі за м`яч з захисником Скляром зумів не тільки вийти переможцем, а й відмінною передачею вивів на ударну позицію Лінке, після удару якого м`яч опинився в сітці воріт „Колоса”. Не всигли господарі поля ще й порадуватися забитому м`ячеві, як гості встановили рівновагу: точний і сильний удар Надєїна метрів з 25 застав Двурєченського зненацька.

Після цього харків`яни стали діяти значно швидше, агресивніше у всіх лініях, і , що на мій погляд головне — сміливо у тактичному плані.

На чемпіонаті світу-78 вже доведено, що найбільш агресивна гра відбувається тоді, коли команда має трьох маневрених, гострих нападаючих, і агресивну трійку напівзахисників. Доведено — і теоретично і практично — що дуже важко скласти міцну оборону, коли на полі лише три постійних захисника. Але також твердо відомо, що чим більше у складі футболістів творчих, а не руйнуючих, націлених на ворота суперників, тим реальніший успіх в атаці. І „Металіст”, як до речі, і в грі з „Кривбасом”, цього разу все поставив на атаку. Поточняк, Альошин, Косолапов залишались позаду, а сольни проходи захисника Журавчака неодноразово ставили оборону суперника у скрутне становище. Господарі поля зберегли міцність оборони завдяки старанно продуманим і чітко відпрацьованим взаімодіям захисту і середньої лінії. А троє нападаючих (Лінке, Бачиашвілі і Лихачов) не займали, як кажуть, фіксовані позиції, а так багато пересувались, у тому числі і вглибину поля,що їх контакт із гравцями середньої лінії (Берніков, Ткаченко, Сапешко) майже не порушувася. І в середені першого тайму Лінке, заплутавши захисника Пилипенка, „примусив” його зіграти рукою. Пенальті невідпорно пробив Берніков — 2:1.

Ініціативою і теріторіальною і ігровою володіє „Металіст”. Роль диспетчера в цьому матчі відмінно виконує Лихачов. Так, він добре пройшов правим краєм, віддав пас Лінке, але останній пробив прямо у воротаря. Потім швидкий Журавчак, підключившись до нападу, вивів на удар Бачиашвілі, але його удар прийшовся у захисника. За кілька хвилин до перерви м`ч після двох сильних ударів Лихачова пролетів у кількох сантиметрах над верхньою перекладиною.

Другий тайм, як і очікувалося, гості почали настирливими спробами зрівняти рахунок. Але харків`яни суворо зіграли в обороні і поступово нікопольці збилися на навал. Захист „Металіста” впевнено ліквідував всі моменти, а їх, до речі, було не так уж і багато, що виникали у штрафному майданчику. Скориставшись, в свою чергу, тим, що між лініями суперника виникали розриви Лихачов майстерно обіграв двох захисників Нікополя і філігранно віддав пас Лінке, який і поставив крапку над „і” в цьому матчі — 3:1. І та обставина, що „Металіст” не відсиджувався в обороні, не грав тільки на контратаках, а боровся за ініціативу і повністю володів нею, — найприємніше враження цього матчу.

Отже набравши 29 очок харків`яни очолили турнірну таблицю. 27 червня вони приймають вінницький „Локомотив”. Початок зустрічі о 18:30.

Після двох напружених поєдинків з „”Кривбасом і нікопольским „Колосом”, в яких харів`янами, як відомо було відданобагато сил, вчора вони приймали залізничників Вінниці. Здавна гості вважалися для нашіх земляків незручним суперником, бо вдома вінничани атакують майже всією командою, а на виїзді — навпаки. Знаючи це, харків`яни знову, як і в попередніх іграх, зробили ставку на атаку. Правда, у нас попереду не вистачало гострого і завжди націленого на удар Бачиашвілі, який одержав травму, та й після хвороби не досить добре почував себе на полі Дегтярьов, і старший тренер „Металіста” Євген Лемешко невдовзі був вимушений замінити його на молодого Мариновича. І все ж харків`яни з перших хвилин матчу, захопивши ініціативу, провели кілька небезпечних контратак. Спочатку Ткаченко з вигідного становища умудрився пробити вище воріт, потім наші нападаючі, „увівши” за собою в центр захисників, тим самим дали змогу вільно підключитись до нападу правим краєм захисникові Журавчаку, і той прострелив у штрафний майданчик, але Сапешко, якому ніхто не заважав, пробив прямо у воротаря.

У харків`ян в середині поля корисно діють Берніков, Ткаченко і Лихачов, які увесь час постачають м`ячами своїх товаришів по нападу. Залізничники ж не показали хорошої гри у нападі, часом їх хавбеки розсипались і ставали невидимими, розрахунок робився на одиночні вилазки форвардів, у першу чергу на капитана команди Шидловського. І лише одного разу на ворота Двурєченського послідувала контратака, в який Шидловський намагався перевірити готовність голкіпера, але досвідчений Поточняк завадив йому нанести прицільний удар. І знову гості захищаються всією командою. Господарі поля ніяк не можуть розхитати оборону суперника. Тоді вони починають наносити удари здалеку: Ткаченко з важкого становища у падінні все-таки зумів пробити, та м`яч пролетів над верхньою перекладеною. Невдовзі Косолапов гарматним ударом „вистрілює” по воротах Сивака, і треба ж такому статися, що мячу перетнув шлях... Ткаченко. А за кілька хвилин до перерви Ткаченко, вдало пройшовши правим краєм, переадресував м`яча у штрафний майданчик „Локомотива”, де перебували Лінке і Маринович: удар у першого не вийшов, зато останній не підвів свого партнера.

Одразу ж після перерви м`яч принаймні ще двічи міг побувати у сітці воріт „Локомотива”. Як що у першому випадку свою команду виручив Сивак (після того, як Ткаченко під гострим углом пробив у праву „дев`ятку), то у другому доля вини повністю лягає на Сапешка, який на невисокий швидкості вдало обіграв двох захисників, уклав на землю голкіпера і замість того щоб перекинути м`яча через Сивака або пробити раніше, молодого форварда підвела майстерність: влучив у воротаря.

Що ж стосується залізничників, то у другому таймі їм так і не вдалося створити жодного небезпечного моменту у штрафному майданчику „Металіста”. Харків`яни ж, продовжуючи атакувати, але вже не так цілеспрямовано, як у першій половині матчу, намагались збільшити рахунок. Для цього треба точно бити по воротах, або доводити до логічного завершення комбінації. А у Сопешка, Мариновича, Косолапова, Лінке такі можливості були. І не один раз. Та результат першого тайму так і не змінився.

Приз редакції газети „Вечірній Харків”, встановлений кращому гравцю зустрічи вручено захисникові Володимиру Журавчаку.

Набравши 31 очко після 20 ігор, „Метвліст” зберіг лідерство. У наступному турі, який відбудеться 30 червня, харківяни вільні від ігор. А 6-го і 10-го липня вони проведуть дві заключних гри першого кола на виїзді відповідно із сумським „Фрунзенцем” і чернігівською „Десною”.

Обидва суперники до зустрічи між собою перебували на різних полюсах турнірної таблиці: харків`яни займали другий рядок, сумчани — 17-й. Господарі поля добре розуміли, що гості одразу ж намагатимуться взяти ініціативу в свої руки, тому в оборону відрядили п`ятьох захисників. Так воно і сталося. Заволодівши центром поля, наші земляки поступово починають розхитувати оборону суперника. Так в одній із контратак Лихачов відмінно пройшов лівим краєм, потім переместився у центр штрафного майданчика (прицьому він обвів двох захисників), віддав м`яча Косолапову, який підключився до нападу, але останній, опинившись сам на сам проти голкіпера не зміг разпечатати ворота „Фрунзенця”. А через кілька хвилин гарматний удар здалека капітана команди „Металіст” Бернікова прийшовся у штангу.

Гості грали не так скупчено, як сумчани, вони добре переводили м`яча з флангу на фланг, небезпечніше атакували. І все ж відкрити рахунок жодній із команд у першому таймі так і не вдалося.

Після перерви обидві команди обмінювалися хоча й гострими, але рідкими випадами. У господарів поля замість Лобенко вийшов напівзахисник і диспетчер команди Гальченко. Невдовзі на ворота „Металіста” послідувала, здавалася б, безвинна контратака. Але Гальченко відмінно віддав пас Сугирію і той метрів з двох головою послав м`яч у сітку воріт харків`ян. Безперечно, провина в пропущеному м`ячеві Двурєченського, який своєчасно не вийшов на перехват. Через шість хвилин Лихачов з точної передачі Ткаченка зрівняв результат — 1:1.

Отже нічия. Тепер у „Металіста”, як і у нікопольского „Колоса” по 32 очка. Сільскі футболісти поступилися вчора „Кристалові” — 0:1. За кращою різницею забитих і пропущених м`ячів (+21) харків`яни знову вийшли на перше місце.

Тепер 10 липня вони зустрічатимуться в Чернігові з місцевою „Десною”.

Сьогодні вранці до Харкова повернулися футболісти „Металіста”, які вчора в останньому матчі першого кола у Чекнігові зустрічались з місцевою „Десною”. Треба сказати, що задовго до початку матча та й протягом усієї гри йшов рясний дощ. І тому, безперечно, виступати було важко. В першому таймі гострих моментів як біля воріт Кисильова, так і біля воріт Двурєченського нападаючими команд створено не було. Гра в основному відбувалося в центрі поля, і удари здалеку, які провели господарі поля и харків`яни, можна перелічити по пальцях. Отже, ворота „Металіста” й „Десни” залишалися недоторканими.

Після перерви гра набула гостроти. Наші земляки стали діяти цілеспрямованіше, ніж у першому таймі, заграли широко, розкуто. На 52-й хвилині на ворота господарів поля послідувала контратака і Дегтярьов з подачі Лихачова головою спрямував м`яча у нижній правий від воротаря кут. У середній лінії корисно грають Берніков, Лихачов і Ткаченко. Можливість для збільшення рахунку має Дегтярьов, але м`яч, посланий ним головою, прийшовся у штангу.

Витримаши натиск „Металіста”, чернігівці кидаються у наступ майже всією командою. Вони подають підряд кілька углових. Голкіпер Двурєченський і захисники на чолі з Поточняком грають з повним навантаженням. Йде уперта боротьба за кожний м`яч. І все ж за шість хвилин до фінального свистка Лобанову вдалось втекти від захисників гостей і всановити рівновагу — 1:1. Додамо, що у „Металіста” через хворобу не виступали В. Крячко, В. Журавчак, В. Лінке.

Також у нічию (0:0) зіграв вчора у Севастополі з „Атлантикою” нікопольский „Колос”. Таким чином харків`яни і нікопольці набрали після першого кола по 33 очка, але краща різниця забитих і пропущених м`ячів вивела „Металіст” на перше місце.

Не зважаючи на те, що севастопольці на сьогодні посідають 14-у сходинку в турнірній таблиц,і вчорашня гра харків`ян з господарями поля виявилась для них не легкою. Та й у першому колі вдома „Металіст” лише за десять хвилин до фінального свистка зумів забити переможного м`яча у ворота «Атлантики».

Севастопольці, звичайно, усвідомлюють, що взяти гору над лідером чемпіонату — харків`янами у відкритій грі майже не можливо. Тому моряки обрали саме той стратегічний план, який називають „грой від оборони. Але слід зазначити, що то не був пасивний захист. До рахрахунків „Атлантики” входили й швидкі та гострі вилазки до воріт суперників. У свою чергу гості побудували свою гру в основному на контратаках, більше уваги приділяли обороні. Вже на 5-й хвилині зустрічи Соколенко мав вигідний момент для взяття воріт, але Двурєченський зумів ліквідувати загрозу. Потім Бачиашвілі створив небезпечне становище біля воріт „Атлантики”, та голкіпер Гудзь перевів гарматний удар нашого форварда на кутовий.

Поступово гра вирівнюється і проходить в основному в центрі поля, та наприкінці першого тайму команди знову обмінялися небезпечними контратаками, але рахунок так и не було відкрито.

Одразу ж після перерви на ворота севастопольців послідувала контратака, Ткаченко на великій швидкості відмінно обіграв двох захисників, увійшов в штрафний майданчик і під гострим кутом зумів точно пробити у нижній кут воріт — 1:0. Після пропущеного м`яча господарі поля не впали духом. Вони намагаються за будь-яких зусиль вирівняти становище. Добре грає на виходах Двурєченський. І все ж одного разу Науменко, який вдало вийшов на ударну позицію, несподівано „вистрелив” по воротах „Металіста” і м`яч влучив у перекладину. Потім м`яч після удару Гаджієва, який підключився до нападу, потрапляє у хрестовину воріт. Господарі поля атакують майже всією командою. Судіть самі. Тільки у другому таймі вони подали на ворота „Металіста” 13 кутових.

Та харків`яни вміло захищались. І не тільки. Можливість для збільшення рахунку мав Бачиашвілі, який вийшов сам на сам з Гудзем, але, на жаль, пробив не точно.

Зрештою харків`яни примусили севастопольців змиритися з неминучістю поразки.

Отже перемігши „Атлантику” „Металіст” набрав 35 очок і продовжує очолювати турнірну таблицю. 22 липня харків`яни гратимуть у Херсоні з „Кристалом”, а 25 липня, у вівторок, вдома вони проведуть товариську зустріч з основним складом київського „Динамо”.

На початку зустрічи обидві команди грали обережно, майже не створюючи загроз воротам одна одній. Щоправда, теріторіальна перевага була на боці господарів поля. Але, думається наші земляки навмисно віддали „теріторію”, щоб дістати оперативний простір для завдання контратакуючих ударів. У середній лінії поля активно і цілеспрямовано діють Берніков, Ткаченко і Лихачов. І гол, забитий капітаном команди Берніковим, після того, як харків`яни розіграли багатоходову комбінацію, підтверджує таку версію. Одержавши передачу, Берніков увійшов у штрафний майданчик і в „дев`ятку” невідпорним ударом відкрив рахунок.

„Металіст” заграв ще активніше. Нагода з`являється у Лінке, який опинившись проти захисника Писакова міг віддати м`яча Бернікову, бо останній перебував у більш зручнішій позиції для нанесення удару, але в боротьбі з суперником перший втратив м`яча, і загрозу біля воріт „Кристала” було ліквідовано. Гостй увесь час контролюють м`яч, не дають можливостей господарям поля увійти у штрафний майданчик, грають легко, багато пересуваються без м`яча, використовуючи середні і короткі передачі, майже не помиляються.

Здавалося б, результат матчу таким і залишиться, але за шість хвилин до фінального свистка гості провели на ворота „Металіста” одну з небагатьох контратак. М`яч було відбито на кутовий. Його подав Колодін, і м`яч, нікого не зачепивши, вдарився об грудку і відскочив прямо в ноги Воробцова, який тільки-но вийшов на заміну.

Так „Кристалові” дивом вдалося уникнути поразки. Нічия — 1:1.

А лідерство в український зоні знову захопив нікопольский „Колос”, який у Ніколаєві подолав місцевий „Судобудівник” — 2:0. У „Колоса” тепер 37 очок, у „Металіста” на очко менше.

Завтра, 25-го липня харуів`яни проведуть вдома товариську зустріч з київським „Динамо”,а 27 липня в матчі на першість країни вони прийматимйть аутсайдера — тираспольский „Старт”.

Наші земляки жваво почали гру з аутсайдером — тираспольским „Стартом”. Вже на перших хвилинах матчу голкіперові гостей Нікішенку довелося виручати свою команду після небезпечного удару з правого краю Щербини. Потім Лихачов пройшов паралельно лінії воріт і точно віддав м`яча Бернікову, який набігав, але його удар з вигідної позиції прийшовся в захисника. Через деякий час Альошин намагався закрутити м`яча у дальній верхній кут воріт, та він пролетів поруч із штангою.

Гості, витримавши натиск на свої ворота, несподівано організували вилазку у бік суперника: Верьовкін з-за меж штрафного майданчика пробив дуже сильно, але не точно. Сталося це на 15-й хвилині. А можливість для нанесення удару тираспольцям дав Сопешко, та його товариш по обороні Косолапов теж був не готовий до „зустрічи” гостя. Треба сказати, що обидва ці футболісти невдало діяли у захисті, припускали багато грубих помилок. І як би суперник був набагато серйознішим, важко сказати чим би все це закінчилося.

У середній лінії харків`ян замість трвмованого Ткаченка у незвичній для себе ролі виступав Альошин. Що ж, його прем`єра на цьому місці виявилась вдалою. Більшість атак „Металіста” йшли саме правим краєм і через центр, де вміло „чергували” Лихачов і Берніков. Висунутий уперед Лінке був безсилим чинити достойний опір рослим захисникам „Старту”.

Атаки господарів поля тривають. Так, сольний прохід Альошина лівим краєм ледве не закінчився взяттям воріт гостей: м`яч після сильного удару під гострим кутом потрапив у перекладину, вдарився об землю і відскочив у поле, захисники встигли відбити його на кутовий. Після його ж подачі Лінке умудряється не попасти в порожні ворота. Принаймні ще три стопроцентні можливості для того, щоб розпечатати ворота „Старту” мають наші земляки. Але скористатися ними не мжуть Берніков, Сопешко і Дегтярьов. До речі, все це робилось з близької відстані. І тоді „вистрілювати” по воротах тираспольців здалеку взявся Лихачов. Правда, на останній хвилині першого тайму він опинився сам на сам з Нікішенком, але захисники при цьому грубо порушили правила. Пенальті, пробитий Берніковим, парирував Нікішенко.

У другому таймі в захисті „Металіста” з`явився Журавчак. І одразу гра на правому краю стала ще гострішою. Саме він створив небезпеку в штрафному майданчику гостей, примусивши захисника зіграти рукою. 11-метровий удар реалізував Лихачов. А на 57-й хвилині Лихачов з Альошиним зіграли в „стінку, останній переадресував м`яча Бачиашвілі, той пробив, але м`яч потрапив у перекладину, і, відскочивши від неї, — до Бернікова — 2:0. Знову харків`яни плетуть мереживо в штрафному майданчику гостей, які ледве встигають відбивати м`яча подалі від своїх воріт. І як наслідок — третій м`яч після сильного і точного удару Лихачова, влітає у сітку воріт тираспольців.

Загальний рахунок зустрічи міг би бути значно більшим, як би наші земляки у завершальній стадії атак були точнішими. Цього разу недбало зіграла й оборона. Можливо далась взнаки напружена гра с динамівцями Київа, бо харків`яни через день вже грали в офіційному матчі чемпіонату. Це, безперечно, важко не зважаючи на те, що приймали слабкого суперника. Якщо це так, то від таких товариських зустрічей, які впливають на ігри в першості, треба надалі відмовлятись. Бо у „Металіста” зараз головне завдання — курс на першу лігу. І з нього збиватись на треба.

Так вже повелося, що поєдинки вчорашніх суперників традиційно проходять у напруженій боротьбі. Досить сказати, що останні чотири зустрічи цих колективів у розіграші першості республіки позаминулого, минулого і нинішнього років, закінчувались нульовими нічиями. І лише з п`ятої спроби наші земляки змогли взяти гору над футболістами миколаївського „Судобудівника”.

А сталося це так. Уже з перших хвилин матчу харків`яни пішли в наступ, і відразу біля воріт гостей виникає небепека. У штрафному майданчику миколаївців з м`ячем Берніков. Він точно пасує Ткаченкові. Той, демонструючи красивий дріблинг, „звільнився” від опіки двох захисників і негайно переадресував м`яч товаришеві по команді, який перебував у вигідній ситуації. І все ж Берніков за поспішністю не зміг нанести прицільний удар.

„Хвилі атак” накочуються з новою силою. Ось по центру поля стрімголов проходить Геннадій Лихачов і з 25-метровій відстані сильно пробиває в ціль. Балан у відчайдушному кидку всиг дотягнутися до м`яча, але перетнути йому шлях не вдалося. Отже, рахунок матчу відкрито. Трапилось це на четвертій хвилині.

„Металіст” всією командою посилює натиск на ворота суперників. До атаки почергово підключаються Шаленко, Крячко, Сапешко. Уміло маневрують по всьому полю Ткаченко й Лихачов. У миколаївців, здається, тільки й турбот, що дбати про оборону. Та навіть і щільний заслін не зміг завадити нашім гравцям. Особливо небезпечними для гокіпера „Судобудівника” були гарматні удари з далекої відстані Лихачова.

10 хвилина. На навесну передачу Сапешка першим встигає Ткаченко. Але з лінії воротарського майданчика він пробив вище перекладини. Потім в аналогічний сітуації з прострільної низової передачі не зміг скористатися Бачиашвілі. Харків`яни майже весь час контролюють м`яч. Ось з глибини поля одержав м`яч Ткаченко і красиво пройшов лабіринт оборони, аж поки у штрафному майданчику суперника півзахисника „Металіста” не зупинили недозволеним прийомом. Пенальті. Його на 15-й хвилтні чітко реалізував Лихачов. 2:0.

Харків`яни ще і ще раз організовують атаки. Однак вони поступово втрачаютьостроту. Тричі мав реальну можливість збільшити рахунок Бачиашвілі, і щоразу він не зміг скористатися з вигідної ситуації.

У другому таймі харків`яни грали у „своєму ключі” і все ж очевидно було, що поєдинок поступово переходить у „тихе русло”. Хоча ще активно діяв на лівому краю Альошин, корисно підключався до нападу Журавчак, який вийшов на замінуСапешка, однак рідшими ставали прострільні передачі, атаки почали втрачати гостроту, а відтак — і свої барви. Якщо в першому таймі удари з далекої відстані по воротах гостей наносили захисники, то тепер обстріл веде Бачиашвілі. З одного боку різноманітність необхідна, та все ж природніше було б бачити нападаючого на вістрі атаки.

Окремо хочеться сказати про роль центрального півзахисника, якого справедливо називають стрілочником. У команді з такими обов`язками непогано справляється Берніков. Але варто було йому залишити поле у першому таймі, як ансамбль втратив диригента. Такий „тягар” виявився напосильним Нікішкіну, який вийшов на заміну капітану. І ніхто з досвідчених футболістів не взяв на себе цієї ролі. Як наслідок, гра в окремих епізодах втрачала цілеспрямованість. Цим самим футболісти „Металіста” розв`язали руки суперникові. Миколаєвці почали все частіше переходити в контратаку. Під час однієї з них після подачі кутового Дерев`яга у сум`ятті зумів проштовкнути м`яч у ворота господарів і „присолодити” гіркоту поразки своєї команди. 2:1 — ось остаточний результат вчорашнього поєдинку.

З таким же рахунком нікопольский „Колос” завдав поразки „Шахтареві”. Становище лідерів не змінилося.

Наступні три гри „Металіст” проведе в гостях з командами „Новатор”, „ Шахтар” і полтавським „Колосом”.

Згадймо хоча б останні два тури. Ждановці зазнали поразки від нікопольського „Колоса” й „Кривбасу” з Кривого Рогу.Що й казати, суперники в приазовських футболістів були імениті — лідери української зони.І все ж „Новатор” не с тих команд, що пасує перед авторитетом. Окрім того жданівці прагнули реабілітувати себе в очах уболівальників. Але і у „Металіста” не менше прихильників, які бажають одного — щоб наші земляки вибороли право потрапити до фінальної шістки за вихід у першу лігу класу „А”.

Таким чином мета одна — різні плани. Обом командам потрібна перемога — і тільки! Відразу за свистком судді Й. Верхоградова харків`яни повели планомірні атаки на ворота суперника. Вже на другий хвилині Хижак майже з лінії воротарського майданчика пробив... прямо в руки голкіперові. Невдовзі Бачиашвілі навісною передачею вивів на ударну позицію Ткаченка, але знову невдача. Наші земляки тимчасово послабили натиск, готуючись до нового штурму. Але в цей час під обстрілом опинились ворота Двурєченського. В середені тайму Лободенко мав вигідну позицію, проти ця одна з перших атак ждановців не принесла результату. І от дуже сильний удар Дьяченка, нанесений метрів з 20. Двурєченський дивом зміг перевести м`яч на кутовий. До перерви жодна з команд так і не відкрила рахунок.

Другий тайм пройшов менш цікаво. І як це не порадоксально, саме у другий половині зустрічи були забиті голи. Спершу Дзиоба на 46-й хвилині вивів свою команду вперед, а потім Берніков встановив рівновагу. Більшого ні хто з суперників добитись не зміг.

Об`єктивно оцінюючи гру, ждановським глядачам все ж таки більш імпонувала харківська команда і особливо Леонід Ткаченко. Одначе в тактичному плані і „Металіст” не показав досить зрілої гри. І цілком слушно. Ще й понині між окремими ланками немає чіткої злагодженості й повного взаєморозуміння. А вони конче потрібні особливо зараз, коли ще більше загострюється боротьба за першість у своїй зоні. Розраховувати на успіх можна лише за тієї умови, якщо кожен гавець і вся команда в цілому прагнутимуть цієї високої мети. Тож уболівальники „Металіста” очікують на кращу гру Нікішкіна, Сапешка, Дегтярьова, оскільки перемоги куються спільними зусіллями.

P. S. Наступний суперник „Металіста” горлівський „Шахтар” 5 серпня приймав на своєму полі полтавський „Колос” і зазнав поразки з рахунком 0:3. Що це співвідношення сил, чи може осічка футболістів Донбасу? Як би там не було, а 9 серпня нашим землякам доведеться провести нелегкий матч з горлівськими спортсменами, які тепер балансують на грані небезпечної зони.

От вам і співвідношення сил. Тільки-но горлівці зазнали відчутної поразки від „середнячка” „Колоса” з Полтави, як уже в наступному турі сміливо повели поєдинок проти лідерів — футболістів Харкова. Хоча в цьому матчі „Шахтар” і склав зброю, однак перевага в рахунку була мінімальна (1:0), а в ігровому відношенні навряд чи якась з команд виступила краще. Так чому ж виникли такі помітні контрасти? Були підстави? Чи причина?

Представник місцевої газети „Кочегарка” Е. К. Кошкановський повідомив, що в команду „Шахтар” прийшов новий голкіпер В. Зибенко — вихованець тамтешньої спортивної школи. Він дебютував у цьому матчі і, треба віддати належне, — вдало: кілька разів ліквідував небезпеку біля своїх воріт. І тільки на 23-й хвилині, коли Дегтярьов з близької відстані пробив у ціль, Зибенко виявився безсилим. Але в цьому епізоді припустилися помилки й захисники гірників, які не зуміли перекрити харків`янину доступ до штрафного майданчика. Дегтярьов прорвався по правому краю і під гострим кутом точно виконав удар.

Загалом, у тому що „Металіст” не добився переконливої перемоги, немала заслуга самого „Шахтаря”, у складі якого було ще два новачка — В. Седньов і Ю. Карабаджак — вихованці донецької футбольної школи. Саме вони виділялися з-поміж іншіх господарів поля.

Переможців, кажуть, не судять. Мовляв, є два очки в активі і можна спати спокійно. Але в пасиві.. перемога з „натяжкою”. І що найбільш хвилює, у грі не завжди помітно почерк лідера. Навіть горлівські глядачі відзначали, що полтавчани грали старанніше і з кращим настроєм. Як бачите, перший дзвіночок...

Зрозуміло, лідерові важко: він завжди втрачає більше фізичних і особливо моральних сил. Але „Металіст”, на наш погляд, ще не зжив і багато штучних проблем. Звернемо увагу на склад харківської команди. Захисника Журавчака вчора спершу змінив один, а потім і другий нападаючий Маринович та Хижак. Компетентна людине скаже, що те накраще, коли кожен футболіст може спавитись з будь-якою роллю. У цьому один з елементів тотального футболу. Але не будемо зараз порушувати високу матерію. Скажемо простіше, перестановка в рядах під час матчу змушує заново віднайти ключи до взяття воріт. І не завжди такий пошук приносить бажаний результат. У команді „Металіст” ніяк не „обживуться” на одному місці Альошин і Шаленко. Першого можна побачити і в нападі і в захисті, а Шаленко одягав футболки з номерами 2, 5, 10, 11... Може цих гравців випробують, з якою роллю краще справляться? Так його й так видно: хоча Альошин захисник, однак він гостріше і корисніше для команди діє на передній лінії. А у матчі з „Судобудівником” добре зарекомендувала захисна лінія у складі: Крячко, Поточняк, Шаленко, Журавчак. Чи не пора вже вибрати оптімальні варіанти?

Ми порушуємо ці питання тому, що вони хвилюють уболівальників, що всі ми бажаємо „Металістові” успіху.

Коли готувався цей матеріал, до редакції зателефонував один з прихильників харківського футболу і запитав, чому Крячко є місце в молодіжній збірній СРСР і незавжди його випускають на гру за „Металіст”? Це запитання ми переадресовуємо тренерам команди.

Перемога за рівної гри. Чи буває таке? Мабуть буває. Свідченням цьому став вчорашній поєдинок у Полтаві місцевого „Колоса” з „Металістом”. Наші земляки вибороли дорогоцінні два очка (рахунок 2:1 на користь харків`ян), а від поєдинку глядачі не завжди одержували насолоду. І більшого очікували вони від лідера української зони.

Цей матч не віднесеш до розряду „бойових”, перед усім тому, що завжди старанно грають вдома полтавчани. З другого боку, учора глядачі не побачили кількох провідних гравців ”Металіста”. В .Крячко закликаний до молодіжної збірної СРСР, травмований Ткаченко, не виступав Г. Лихачов. І все ж за відсутністю одних з лидерів харківського клубу, поєдинок, здавалося, мав би бути бойовим. Давні суперники демонстрували відкритий футбол, де обапільно була зроблена ставка на гол. Сприятливі моменти виникають то біля одних, то біля других воріт. Тільки з третьої спроби зміг відкрити рахунок на 14-й хвилині Сапешко. Сперше він сильно пробив прямо в руки воротарюДяченкові. Той випустив м`яч. Захисники відбили його...Сапешкові, який цього разу вдало завершив атаку. Через кілька хвилин небезпечне становище виникло біля воріт шаших земляків. Двурєченський вийшов на перехват м`яча, але трохи запізнився. Послідувала передача до штрафного майданчика, де напоготові був Поточняк. До кінця першого тайму двічи мав вигідну ситуацію збільшити рахунок Лінке, але м`яч щоразу летів мимо воріт.

У другій половині зустріч було зроблено заміни, однак Хижак, Нікишкін і Щербина не внесли живого струменю у гру. І тоді всупило в дію неписане правило „найкраший захист — напад”. Полтавчани організують ще один рейд до воріт „Металіста”. На лівому краї у двобою з нападаючим господарів вперше за весь матч помилився Поточняк. Це, надалі, коштувало нам голу. Передача в центр штрафного майданчика — і ніхто з харків`ян не завадив Бахуринському поразити ворота (1:1).

Тільки за 6 хвилин до кінця матчу Бачиашвілі вдалося забити переможний гол.

Закінчилося турне „Металіста” до Жданова, Горлівки і Полтави. На рахунку команди п`ять важливих очок. Загалом добре. Однак матч у Полтаві засвідчив, що з „середняками” можна грати не тільки в обороні, оскільки такий варіант — це курс на перемогу з мінімальним рахунком, або й взагалі фортуна може відвернутися від наших земляків.

Перегляд цьогорічних матчі показав, що „Металіст” спроможен грати в втакуючий футбол. Більшості футболістам майстерності не позичати. Хотілося тільки, що б діяли вони не самі по собі, як інколи це трапляється, а колективно, грали з піднесенням, одержували насолоду від гри і приносили радість уболівальникам.

Першим по воротах киян на п`ятій хвилині матчу пробив Косолапов. М`яч перехопиа Шмуц. Не йде на загострення Нікишкін. На 11 хвилині ворота гостей штурмують два нападаючих. Голкіпер армійців необережно залишив свій пост. Хижак перекинув м`яч через Шмуца і ... перекладину.

Тільки господарі поля мало не забили гол, як сами опинилися у скрутному становищі. Весь час відкривається Насташевський, пропонує себе для контрнаступу. 18-а хвилина. На відрив іде Гребеножко. Удар! — Вище... Ініциатива за харків`янами. Альошин пасує в центр Бачиашвілі. Добре пробив штрафной Косолапов — Шмуц перехопив верховий м`яч. Після кутового м`яч заплутався серед десятка ніг майже на лінії воріт. І все ж гості зуміли розрядити обстановку. 35-а хвилина. Вигідна сітуація в Бернікова, але пас потрапляє до... суперників. У штрафному майдангчику Хижак красиво відпасував собі п`яткою і вийшов на ударну позицію, однако не зумів поставити крапку над „і”.

Скрутно харківським захисникам — допоміг Альошин. До атаки підключився Сапешко. М`яч летить над перекладиною. Остання хвилина першого тайму. Прицільний удар наносить Альошин. М`яч відскакує до Дегтярьова. Перед ним два захисники. Пас Хижакові, який у вигідній ситуації, і... суддя показує на центр поля.

Наші земляки відчули смак атаки. Сапешко навішує м`яч на воротарський майданчик. Хижак головою переправляє його у ворота. Шмуц парирував. Ще одна спроба півзахисника, після прострільної передачі Дегтярьова, але на „гарячій точці” вже зібралося з півкоманди армійців.

Захвилювались глядачі — це сильний удар по воротах Двурєченського, який взяв верховий м`яч. Зосередились уболівальники — стримко проходить до штрафного майданчика армійців Альошин. Удар! М`яч у Шмуца. Двічі б`є в стінку Бачиашвілі, згодом у руки воротарю.

Затим хвилин 15 на полі тривала рівновага, яку порушили кияни. Три нападаючих вийшли на двох захисників. М`яч летить у незахищений правий кут воріт Двурєченського. Врятував Дегтярьов.

38-а хвилина. Увійшов у роль Лінке. Двічі він обводить кількох захисників у штрафному майданчику киян, яких підвели нерви і вони „фолили” нападаючого. Пенальті.! Біля м`яча заминка. Берніков, чи Лихачов? Берніков. Розгін, обманний рух. Шмуц кидається ліворуч, а м`яч котиться праворуч. Голкіпер радіє... повз ворота.

Ще є час. До атаки підключається Журавчак. М`яч летить на кутовий. Подача Лихачова — і Бачиашвілі подвоює рахунок. Затим двічи вступає у гру Дверєченський. Але фатальний момент назрівав на останній хвилині зустрічи. Армійці вийшли на ударну позицію. Харківський голкіпер метнувся на перехват і ледве дотягся до м`яча, щоб перетнути йьому шлях в порожны ворота. Фінальний свисток судді — 2:0.

РЕЗЮМЕ АВТОРА

Статистика уперта річ. Вона засвідчила, що харків`яни більше атакували, створили більше гольових ситуацій. Але забудьмо кількісний бік, звернімо увагу на саму гру. У порівнянні з останніми матчами це був кращий поєдинок „Металіста”. Вибачемо футболістам за деякі помилки. Але що грали вони з настроєм, прагнули атаки — цього не відбереш. У винагороду — перемога над сильним і досвідченим суперником.

ІНТЕРВ`Ю З КАПІТАНАМИ

ЗАПИТАННЯ БЕРНІКОВУ

—Що відчували, коли йшли бити пенальті?

—Відверто? Знав, що не заб`ю. Хай вибачать мені уболівальники й команда, але тут діє якийсь психологічний бар`єр. Мої осічки у Черкасах і у грі зі „Стартом” (маю на увазі пенальті) залишили якийсь моральний тягар. Запропонував бити Лихачову — той відмовився. Атут товариші по команді підбадьорюють. Розігнався, зробив обманний замах, і вже бачив, як „поклав” Шмуца на лівий бік, хотів просто вкотити м`яч у правий від воротаря кут, однак дуже перестарався. Ударив би посильніше і все булоб гаразд.

—Як оцінюєте гру команди?

—Були й помилки. Однак робити їх змушував насамперед сильний суперник. А, загалом, хлопці зіграли добре, навіть якщо забути про рахунок матчу.

ЗАПИТАННЯ СЕМЕНОВУ

—Чи імпонує гра лідерів української зони, і що можна сказати про сьогоднішню зустріч?

—Загалом, у нашій групі тільки три найсильніших, гідних один одного клуби: „Кривбас”, нікопольский „Колос” і „Металіст”.

—Навіть і свою команду не прираховуєте до цього списку?

—У нас зараз чимало проблем. Зокрема відчуваємо ліміт у захисниках. От і сьогодні свою роль на задній лінії виконували тільки Юрецький і Шуршин. Щодо результату , то розраховували й на гірше. Сьогодні в матчі серед харків`ян виділялись Бачиашвілі, Альошин, непогано діє в центрі Берніков. Але команда ще припускається тактичних помилок. Згадайте, більшість пасів у штрафний майданчик — це навісні передачі, які не завжди виграють нападаючі. І все ж „Металіст” на сьогодні сильніший.

—Мені не довелось бачити харків`ян у цьому сезоні, і тому про їх ігру я нічого не можу сказати, — заявив перед початком зустрічи старший тренер спартаківців Віктор Пестіков.

Одразу ж після матчу:

—„Металіст” сподобався мені: всі лінії грають рівно. Команда добре укомплектована. Гадаю що лідирує вона цілком закономірно.

І все ж гості здавна вважалися для наших земляків „незручним” суперником. За останні роки „Металістові” жодного разу не вдалося відчути радощів перемоги. До речі, у харків`ян як відомо, лише дві поразки: одна від „Кристала”, друга — від „Спартака”, який вдома успішно провів три останні зустрічи, вигравши у „Кривбаса”, нікопольского „Колоса” й армійців Київа. У свою чергу, житомірці на виїзді поступились „Дніпру” і вдома програли „Буковині”.

—Так, у нашому колективі зараз грає багато молоді, — продовжує наставник гостей.

—І нам, безперечно, не вистачає досвідчених футболістів. А як що врахувати, що у розпалу чемпіонату за „Таврію” виявили бажання грати захисник Сергій Матухно і нападаючий Володимир Шишков, то стає зрозумілою нестабільність наших виступів. Але з харків`янами ми завжди граємо тільки у відкритий футбол.

З перших хвилин матчу було видно, що спартаківці настоєні по-бойовому. Вони по всьому полю „зустрічають” харків`ян, намагаються стримати їх натиск. Деякий час гостям вдається це робити. Але на 8-й хвилині послідувала многоходова комбінація, і Берніков точним ударом з лінії штрафного майданчика спрямовує м`яч у сітку воріт „Спартака”. Не прошло і трьох хвилин, як можливість для збільшення рахунку має Хижак, та свою команду встиг виручити захисник Устименко. Потім Дегтярьов з близької відстані б`є вище воріт.

Відігратись у середині першого тайму і вийти вперед могли житомірці. Та в обох випадках вдало зіграли захисники Поточняк і Журавчак.

У харків`ян попереду весь час переміщався полем Лихачов. За ним постійно слідкували два-три захисники суперника. Цим самим він давав можливість Дегтярьову, Хижаку і Бачиашвілі виходити на вільні позиціі і наносити небезпечні удари. Але вони, на жаль, не завершувалися взяттям воріт.

Одразу ж після перерви спартаківці могли зрівняти рахунок: Науменко, скориставшись необачним виходом з ворітДвурєченського, перекинув через нього м`яч, але на щастя господарів поля, він пролетів рядом з боковою штангою. А на 52-й хвилині в одній з атак „Металіста” захисники в боротьбі за мяч із Шаленком у штрафному майданчику грубо порушили правила. Пенальті, пробитий Лихачовим, парирував Журба.

Житомірці, незважаючи на програш, рвуться вперед, борються за кожний м`яч. Так, сольний прохід правим краєм Яцишина міг дорого коштувати харків`янам, як би Сапешко вчасно не зреагував на небезпечний простріл центрального нападаючого.

І знов атакують наші земляки. Розігрався Лихачов. Його несподівані удари здалека тримають у напруженні голкіпера Журбу. Нарешті, Бачиашвілі, скориставшись помилкою захисника Іщенка, скинув м`яча Лихачову — і на світловому табло спалахнула цифра „2”. Останні хвилини зустрічи пройшли в обапільних атаках, та рахунок матчу жодній з команд змінити не вдалося.

Що ж, лідерові, нарешті вдалося подолати психологічний бар`єр, вигравши важку і важливу зустріч у давнього суперника. „Металіст”, набравши після 31 гри 49 очок, продовжує лідировати в чемпіонаті.

Тепер 27 і 31 серпня харків`яни проведуть два матчі на виїзді відповідно з торедівцями Луцька і ровенським „Авангардом”.

На різних полюсах турнірної таблиці перебувають на сьогодні футболісти „Металіста” і торпедівці Луцька: якщо наші земляки лідирують у чемпіонаті, то вчорашній суперник харків`ян посідає останню сходинку. У першому колі, як відомо, гра закінчилась легкою перемогою „Металіста” з рахунком 4:0. І от зустріч – відповідь.

Як слід було очікувати, матч розпочався атаками гостей. І вже на 8-й хвилині Шаленко з-за меж штрафного майданчика несподівано сильним ударом надіслав м`яч у праву „дев`ятку”. Наступ харків`ян триває. Увесь час у напруженні тримає голкіпера Тимофєєва Лихачов. Багато переміщається полем і добре виконує роль диспетчера капітан наших земляків Берніков.

Господарі поля контратакують в основному правим краєм. А на 32-й хвилині м`яч з правого флангу було переадресовано в штрафній майданчик „Металіста” і Ширніну в сутолоці вдалося проштовхнути його в сітку воріт Двурєченського.

Якщо в першому таймі господарі поля діяли дещо скуто, то після перерви вони стали атакувати значно більшими силами. Вони подають кілька кутових, але захисники і воротар „Металіста” не дають змоги торпедівцям влучити в ціль. Потім вигідні позиціі для взяття воріт гостей мають Кльоц і Ширнін, та свою команду виручає Двурєченський. У свою чергу, Хижак, який замінив Ткаченка, Лихачов, Бачиашвілі мали реальні можливості вивести харків`ян вперед, але в одному випадку торпедівців виручив Тимофєєв, у другому удари наших футболістів не завжди потрапляли у прямокутник воріт. У підсумку нічия — 1:1.

Що ж у матчі з аутсайдером „Металіст” втратив важливе очко і тепер у нього після 32 ігор 50 очок, а нікопольский „Колос” вчора поступився у Чернівцях місцевій „Буковині — 1:0. Розрив між „Металістом” і „Колосом” дорівнює на сьогодні п`ять очок.

31 серпня наші земляки на виїзді зустрічатимуться з ровенським „Авангардом”.

Вчорашний суперник наших земляків — ровенський „Авангард” перебуває на сьогодні в середині турнірної таблиці. Слід відзначити, що авнгардівці особливо вдало виступають у нинішньому сезоні вдома: здобули десять перемог, два матча зіграли в нічию: з армійцями Київа (0:0) і чернівецькою „Буковиною” (1:1). Правда, не обійшлося і без поразок: від „Зірки — 1:2, армійців Львова — 2:3, нікопольского „Колоса” й „Кривбаса” з одинаковим результатом — 0:1. А вот у чужих стінах їм доводиться важкувато: програли 11 зустрічей, виграли дві: у „Поділля — 2:0 й „Локомотива — 1:0 і два матча закінчили внічию: з „Атлантикою” (1:1) і „Кривбасом (0:0).

Футболістам Ровно вдома жодного разу не вдавалося взяти гору над „Металістом”. Тому матч викликав великий інтерес у прихильників футболу. Незважаючи на пролівний дощ, глядачі вщерть заповнили трибуни стадіону. І не пожалкували. Гра виявилася гострою і напруженою. Харків `яни зуміли нав`язат господарям поля свою волю, провівши всі 90 хвилин активно і самовіддано.

Як і належить лідерові гості першими перейшли до наступальних дій.І в одній із атак харків`янин Геннадій Дегтярьов, використавши помилку захисників, відкрив рахунок. Після цього авангардівці з трудом ліквідували кілька несподіваних випадів суперника і з рештою були змушені відтягнутися поближче до своїх воріт. Витримавши натиск „Металіста” ровенці організували кілька вилазок до воріт Двурєченського. В одній з них поблизу штрафного майданчика наші земляки порушили правила. І Александр Шопін, який раніше виступав за „Металіст”, зі штрафного удару зрівняв результат.

Другий тайм пройшов з повною ігровою і теріторіальною перевагою харків`ян, але нажаль, збільшити рахунок їм так і не вдалося. Господарі ж поля, зайняті обороню, навіть не наважувалися контратакувати. Зате свої ворота вони зберегли у недоторканості. У підсумку обидві команди підписали мирну угоду.

Тпер у „Металіста” після 33 ігор 51 очко. У найближчого переслідувача харків`ян — нікоплольского „Колоса” — 46. Сільскі футболісти вчора у Хмельницькому також задовольнилися нічиєю (1:1) з місцевим „Пділлям”.

6-го серпня, а не 7-го, як повідомлялося раніше, „Металіст” вдома прийматиме команду „Поділля”, яку зараз очолює новий старший тренер Володимир Онисько. Початк зустрічи о 18.00.

Незважаючи на негоду, вчорашня зустріч пройшла дуже гостро. Гості, розуміючи, що господарі поля поведуть атаки на їх ворота, одразу ж встановили щільну опіку.Вже на перших хвилинах команди обмінялися небезпечними випадами: спочатку грубу помилку Косолапова довелось виправляти Двурєченському, який з трудом парирував гарматний удар Завальнюка, потім Лихачов опинився сам на сам з гокіпером Антоненко, але той в дуелі з нашим форвардом зумів вийти переможцем.

Після цього повновладними господарями поля були, безперечно, харків`яни. За найменшої нагоди вони намагалися швидкими фланговими проходами розтягнути оборону футболістів хмельниччини. І в середені тайму послідувала багатоходова комбінація, в який брали участь Сопешко — Бачиашвілі — Хижак. Останній з-за меж штрафного майданчика відмінним ударом вігнав м`яч у ліву „дев`ятку”. Правда до цього м`яч ще двічи міг побувати в сітці воріт гостей, але Хижаку не щастило: в одному випадку свою команду виручив Табачук, який вибив м`яч з порожніх воріт, у другому Хижак з вигідної позиції пробив вище воріт.

Взагалі, гольові ситуації у штрафному майданчику „Поділля” виникали досить часто. (Могли відзначитись Косолапов, Ткаченко, Лихачов). Головне, що вони були не наслідком відвертих помилок захисту гостей, а підсумком добре організованих дій харків`ян у нападі. Тут варто відзначити Бачиашвілі. Цей форвард постійно тримав у напруженні не тільки свого безпосереднього опікуна Берзіна. Навіть перебуваючи без м`яча, Бачиашвілі тонкими маневрами привертав до себе увагу інших захисників Хмельниччини, які були змушені увесь час стежити за його безперервними переміщеннями по фронту атаки. Нападаючий явно скував оборону гостей і на початку другого тайму головою майстерно забив два м`яча у ворота Антоненка.

Після цього наші земляки дещо заспокоїлись, і оборона „Металіста” почала не тільки припускати помилки, окрім Поточняка, а й порушувати правила поблизу штрафного майданчика. Так капітан гостей Табачук настільки сильно провів удар, що Двурєченський у відчайдушному кидку все таки зміг дістати м`яча кінчиками пальців. Вдарившись об штангу, м`яч відскочив у поле. Незабаром Муравський у боротьбі з Сапешком встиг нанести прицільний удар — і знову Двурєченський відбив м`яча на кутовий. А за чотири хвилини до фінального свистка така ситуація біля воріт „Металіста” повторилася. Тільки цього разу небезпечно бив Завальнюк. До речі, в цьому матчі було подано 14 кутових, з них на „Поділля” припадає чотири, але жоден з них не був використаний.

Зараз, коли команди вийшли на фінішну пряму, харків`янам треба чіткіше грати в захисті, різноманітніше — в середній лінії, вдумлівіше і небезпечніше — попереду, особливо у завершальній стадії атак. Про це слід пам`ятати кожного матчу.

Отже, здобувши перемогу над „Поділлям”, харків`яни повторили успіх першого кола. Набравши 53 очка вони впевнено тримають курс на високе місце в підсумковій таблиці чемпіонату. 11 вересня „Металіст” вдома приймає „Буковину”.

Господарі поля почали гру, як звичайно в останніх турах, маючи в складі двох форвардів і значну групу півзахисників. Харків`яни швидко перехопили ініціативу і повели планомерні атаки на ворота В. Нікітіна. Правда, вже на другій хвилині наші земляки могли відкрити рахунок, коли послідувала многоходова комбінація — і капітан команди „Металіст” С. Берніков у завершальній стадії атаки сильно пробив з-за меж штрафного майданчика, але м`яч попав у захисника і, відскочивши від нього, залишив поле. Через кілька хвилин С. Берніков побачив, що голкіпер „Буковини” на якусь мить залишив ворота і той, не вагаючись, раптово „вистрелів” метрів з 30-ти: нажаль, його удар прийшовся вище воріт. Перевага „Металіста” в дебюті була настільки великою, що, здавалось, вони можуть домогтися переконливої перемоги.

Однак, йшли хвилини, а на табло, як і раніше, світилися самі нулі. І, нарешті, на 24-й хвилині знову в атаці лідер: В. Крячко у відмінному підкаті, забравши м`яча у В. Гармаша, переадресував його на лівий край М. Альошину, а той на одинадцятиметрову позначку, де перебував Р. Хижак. Останній точним ударом головою спрямував м`яча у сітку воріт „Буковини”.

Що стосується гостей, то вони в першому таймі в основному захищалися, причому грамотно, і, не зважаючи на пропущений м`яч, кожний гравець тримав свою зону. І харків`янам, забігаючи наперед, важко було знайти найслабкіші місця в обороні чернівецьких футболістів. До перерви запам`ятався лише один момент, коли Г. Лихачов і Р. Хижак вийшли проти двох захисників суперника, та останній не влучив у ціль.

Початок другого тайму дещо нагадував початок першого: В. Лінке, одержавши паса, змістився на лівий край і замість того, щоб одразу нанести прицільного удару, почав обводити захисника, але зіграв не вдало. І, як наслідок, м`яча було втрачено. Поступово ініціатива переходить до „Буковини”, і вона тривалий час тримає оборону харків`ян у напруженні. Саме в цей момент господарі поля були притиснуті до своїх воріт Ю. Габріелов, Т. Самуляк, Ю. Самошкін та І. Калита закрутили таку карусель, що наші земляки ціною неабияких зусиль змогли нарешті її зупинити.

Оговтавшись, „Металіст” знову перейшов до активних дій. І на 65-й хвилині Г. Лихачов з лівого краю точно віддав пас Г. Дегтярьову, але той з лінії штрафного майданчика не влучив в ворота Нікітіна. Через хвилину М. Альошин вивів на ударну позицію С. Бернікова, та йому не дали пробити. Потім О. Косолапов двічи підряд досить одноманітно виконав стандартне положення: два його гарматні удари зі штрафного пройшли мимо воріт.

Отже харків`яни хоч і здобули вчора перемогу над „Буковиною”, але вона не була такою переконливою, як у попередніх матчах. Цього разу вони не змогли нав`язати супернику саме своєї гри, гри гідної лідера. Відзначимо, що приємне враження залишив у цьому матчі В. Крячко, який повністю впорався із своїми функціями захисника. З виходом у другому таймі В. Лінке пердня лінія „Металіста” заграла значно різноманітніше, ніж раніше.

Зараз у харкв`ян нелегке турне в Ужгород і Львів, де 16 і 19 вересня вони проведуть два матча відповідно з „Говнрлою” і місцевими армійцями.

Після двох поразок підряд на виїзді від „Кривбаса” й нікопольского „Колоса” ужгородці минулої суботи приймали лідера української зони — „Металіста”.

У гостей на поле вийшли майже всі футболісти (крім Ткаченко, він одержав травму в матчі з „Буковиною), які забезпечили їм лідируюче становище в турнірній таблиці. А от у господарів, у порівнянні з матчем першого кола, виступали захисники Щебі і Свергун, півзахисник Дудаш і нападаючий Ципля.

Тільки-но розпочався матч, як на ворота ужгородців послідувала стрімка контратака харків`ян: Хижак, одержавши пас з глибини поля, блискавично переадресував м`яча в розріз між двома захисниками на кут штрафного майданчика Дегтярьову — і той невідпорним ударом спрямував його в сітку воріт суперника.

Отже „Металіст” повів в рахунку. Однак це аніскільки не позначилось на самопочутті ужгородців, які віднесли свою невдачу до розряду випадкових. Чирков, Улінець, Бенедек, яких активно підтримував Свергун, настійливо шукали шляхів до воріт гостей. І на 16-й хвилині господарі поля, вдало розігравши кутовий, встановили рівновагу: м`яч головою забив Свергун.

Після голу ужгородці посилили натиск на ворота „Металіста”, самовіддано боролися за м`яч на будь-який ділянці поля. Та наші земляки зуміли не тільки вистояти, а й перехопити ініціативу і провести кілька небезпечних контратак. І все ж рахунок жодній з команд змінити не вдалося.

Другий тайм почався затяжним штурмом „Металіста”, який, до речі, не вщухав аж до фінального свистка. І Лінке, який вийшов замість Хижака, на високий швидкості, обігравши двох захисників „Говерли”, віддав точний пас Бачиашвілі — ужгородці знову почвли гру з центру поля. Нагодм збільшити рахунок мали Альошин, Бачиашвілі і Лінке, але, нажаль, зробити цього вони так і не змогли.

Отже перемігши „Говерлу” з рахунком 2:1 „Металіст” набрав 57 очок. І тепер його від нікопольского „Колоса” відділяє сім очок, тому що сільскі футболісти поступилися аутсайдеру — „Дніпру — 1:2. Завтра харків`яни грають у Львові з місцевими армійцями.

На відміну від попереднього матчу з ужгородською „Говерлою”, якому був притаманний внутрішній драматизм, вчорашній поєдинок з армійцями Львова з харків`янами проходив так, наче в команд не було ніяких таємниць. На перший план, безперечно, було висуното бажання переграти суперника завдяки повній мобілізації, індівідуальній та колективній майстерності. Гострі ситуації неодноразово виникали біля обох воріт. Голкіперам Двурєченському і Коротенко доводилося частенько виручати свою команду. І все ж на18-й хвилині сольний проход Гамалія увінчався успіхом: метрів з 18 його удар у верхній кут воріт був невідпорним.

Після пропущеного голу харків`яни значно активізувалися: небезпечні атаки Бачиашвілі, Лихачова, Альошина підтримують захисники Журавчак і Крячко. На 35-й хвилині Лихачов зіграв у стінку з Шаленком, і той метрів з 25 сильним і точним ударом спрямував м`яч у ніжний кут воріт.

Кінцівка першого тайму пройшла в обапільних атаках, та збільшити рахунок жодній з команд не вдалося.

Після перерви наставник „Металіста” Євген Лемешко зробив ряд замін. Поява на полі Бернікова, який, до речі, одержав травму в матчі з „Говерлою”, внесла значні корективи в гру середньої лінії — вона заграла гостріше і цілеспрямованіше. На 55-й хвилині до нападу підключився захисник Косолапов, і після його гарматного удару метрів з 25 воротар армійців був безсилим.

Господарі поля намагаються врятувати становище, але оборона наших земляків діє без метушні. І завдяки колективній грі, „Металіст” не залишає ніяких шансів суперникові відібрати у лідера хотя б очко.

—Гра була дуже важкою, нервовою. Вона вимагала від футболістів обох команд повної самовіддачі. Вважаю, що наші хлопці повність впоралися із завданням, поставленим перед ними, — виграли дві зустрічи і набрали на виїзді чотири очка з чотирьох можливих, — сказав після матчу Євген Лемешко.

Тепер у „Металіста” після 37 ігор 59 очок і 24 вересня, у неділю, а не 25-го, як повідомлялося раніше, харків`яни прийматимуть кировоградську „Зірку”.

З чотирьох зустрічей, що залишилось провести харків`янам вдома велику занепокоєнність у керівництва „Металіста” викликала саме вчорашня. А підстави для цього, безперечно, були. Кіровоградці у п`ятьох матчах підряд зазнали поразок, і тому вважалося, що вони дадуть справжній бій господарям поля. Та й до нашого міста гості прибули за три дні до матчу і ретельно готувалися до нього на базі нашої команди.

Вже на перших хвилинах Новаковський міг відкрити рахунок, бо Двурєченський на якусь мить запізнився з виходом із воріт на перехват м`яча, і Журавчак останньої миті встиг все-таки ліквідувати небезпечну ситуацію. А вже на 5-й хвилині суддя в полі Є. Соблюдаєв показав на 11-метрову позначку: Лихачова, який вийшов віч на віч з Музичуком, завалив Хропов. У нас довгий час ніхто не наважувався пробити пенальті. Нарешті до м`яча підійшов Хижак, та його удар, на жаль, прийшовся мимо воріт. Треба сказати, що вже вп`яте футболісти „Металіста” в нинішньому сезоні не можуть влучити в ціль. А чи не занадто?

І знову свою команду вперед веде її капітан Косьонкін. В одній з контратак він побачив, як на правому фланзі на вільне місце вийшов Самофалов, та удар останнього з кута штрафного майданчика прийшовся у воротаря.

Поступово ініціативою заволодівають господарі поля. На вістрі атаки у харків`ян увесь час перебуває Бачиашвілі. Він намагається знайти виломи в обороні гостей. І таки знаходить: використавши предачу Дегтярьова, Бачиашвілі несильним, але точним ударом спрямовує м`яч у сітку воріт Музичука. Не пройшло і хвилини, як Хижак вивів на ударну позицію Бачиашвілі. Той прийняв м`яча, на якусь мить зупинпвся і майстерно забив другий гол.

Та для того, щоб відігратись, „Зірка”, була змушена послабити пильність в захисті. А вирішення одразу двох завдань — і в обороні зіграти надійно, і йти вперед значними силами — їй виявилось не до снаги. Півзахисники гостей при зриві атаки не встигали на допомогу захисникам, і харків`яни, не зустрічаючи опору в середені поля, без перешкод, раз у раз опинялися на хороших позиціях для взяття воріт, але їм бракувало майстерность в завершальній стадії атак.

По перерві наставники „Металіста” замінили спочатку Хижака, а згодом і Альошина. Другий тайм, у порівнянні з першим, був цікавішим. Лихачов відійшов в середню лінію, а тандем Бачиашвілі — Лінке почав таранити оборону кіровоградців. Крім того, нашим форвардам допомагає Шаленко, який в першому таймі замінив Бернікова, і функції капітана у цьому матчі виконував Поточняк. Так удар Шаленка метрів з 25 ледве не влетів у ліву „дев`ятку”, та треба віддати належне Музичуку, який вчасно зреагував на цей гарматний удар. Потім Лінке, скориставшись грубою помилкою Смиченка, вийшов сам на сам проти голкіпера гостей, але той встиг відбити м`яча подалі від своїх воріт.

Кіровоградці швидко втомлююьться. А в обороні грають занадто різко, особливо тоді, коли їм нав`язують швідкісну гру. Якщо ж захисники починають полювати не за м`ячем , а за ногами суперників, вони цим самим втрачають і осмисленність дій. Особливо нетактовно поводив себе на полі лівий захисник „Зірки” Хропов. І цілком спрведливо суддя Соблюдаєв зробив йому зауваження.

Запал кіровоградців, який був притаманний їм лише у першому таймі, поступово зникає. Вони все більше припускаються помилок. І на 68-й хвилині Бачиашвілі красиво переадресував м`яча на лівий край Лихачову, той довгим пасом на правий Лінке — і на табло спалажує цифра „3”.

От же рахунок зустрічи 3:0 на користь харків`ян не змінився до фінального свистка. Результат матчу свідчить про незаперечну перевагу „Металіста”. Так справді й було. І як би господарі поля знайшли ефективніші засоби подолання насиченої оборони „Зірки”, а не прагнули дрібними передачами біля „входу” до штрафного майданчика суперників увійти в нього, то, напевно, вони б забили більше голів.

Набравши 61 очко „Металіст” впевненно лідирує в чемпіонаті. 28 вересня харків`яни приймають „Дніпро”. Початок зустрічи о 18.00.

У лютому цього року нам довелось побувати в Алушті, де проводили підготовку до нового футбольного сезону харків`яни. Не встигли ми прибути на олімпійську базу „Спартак”, як через кілька хвилин тут розпочалась товариська зустріч „Металіста” з „Дніпром”. Ця гра, як відомо, закінчилася нулевою нічиєю.

Безперечно, тоді ще ранувато було говорити про техніко-тактичні прийоми обох команд, бо, перш за все, футбольне поле перебувало в поганому стані, тай самі футболісти були ще далекі від потрібної форми. А поруч з нами сиділи наставники нікопольского „Колоса” й житомирського „Спартака” В. Ємець і В. Банніков. Вони, ніби домовившись, сказали,що „Металіст” у нинішньому сезоні вище четвертого місця не підніметься. А пальму першості віддавали „Кривбасові”. Однак, як показують ігри, харків`яни вдало виступають у чемпіонаті і на сьогодні, як відомо, очолюють турнірну таблицю. Залишилося не так вже й багато часу, коли ми станемо свідками вручення нашим землякам — чемпіонам Укрїни 1978 року — „малих” золотих медалей.

А вчора футболісти Черкащини у матчі- відповіді знову зустрічалися з „Металістом”. Тривалі невдачі, які протягом сезону переслідують „Дніпро” — аутсайдера української зони — певною мірою надломили моральний дух команди. Відчувалося це протягом обох таймів звітного матчу. Треба сказати, що гості хоча й „зустрічали” харків`ян по всьому полю, при цьому в більшості випадків при відборі м`яча грубо порушували правила. Все ж переломити хід гри їм так і не вдалося. Лише на початку першого тайму Матюшевський небезпечно „вистрелів” у ліву „дев`ятку”, але Двурєченський врятував свою команду.

Господарі поля хоча і домоглися перемоги, їх вчорашню зустріч з „Дніпром” не можна вважати кращою з усіх проведених. Харків`янам бракувало точності в передачах, діяли вони не на високих швидкостях, перетримували м`яча, майже не використовували фланги, особливо у другому таймі, коли Ткаченко увесь час пропонував себе, але товариші по команді начебто забули про його існування. Як що харків`яни і надалі проводитимуть так ігри, то виборювати одну з путівок до першої ліги їм буде нелегко.

У кожному таймі у ворота „Дніпра” було забито по одному м`ячу. Тому детально зупинимось саме на них. Спочатку, коли в одній з атак харків`ян гості порушили правила, вільний удар пробив Крячко. Віддавши пас Дегтярьову останній тут же переадресував м`яча Ткаченко, який стояв спиною до воріт. Прийнявши м`яча на груди, він скинув його на ногу і в падінні через себе забив рідкісний за красою гол. Потім у подібній ситуаціі опинився Бачиашвілі, але влучити в ціль йьому не довелося. Збільшити рахунок має можливість Ткаченко, та в падінні головою він не зміг попасти в прямокутник воріт.

Тільки-но розпочався другий тайм, як Ткаченко, здійснивши сольний прохід правим краєм, навісив м`яча на кут воротарського майданчика і Бачиашвілі чудовим ударом головою завершив чітко розіграну комбінацію.

Перемігши „Дніпро”, харків`яни після 39 ігор набрали 63 очка. Тепер 4 жовтня вони на виїзді гратимуть з „Кривбасом”, 8-го — з нікопольским „Колосом”, а 13-го — з „Локомотивом”.

Великий інтерес в уболівальників Кривого Рогу викликала вчорашня зустріч місцевого „Кривбаса” з лідером зони „Металістом”. Треба сказати, що обидві команди добре настроїлися на гру, внаслідок чого вона була гострою, проходила в обапільних атаках. Відзначимо, що до”Металіста” знов повернівся Сергій Малько, який раніше виступав за київське „Динамо”. І, як показала гра, лінія атаки у наших земляків з його приходом заграла значно різноманітніше.

Нагоди відкрити рахунок на перших хвилинах мають Малько і Чумак. Однак перший не встиг на передачу з правого флангу Ткаченка, а другий, перебуваючи у вигідному становищі, з трьох метрів не зміг влучити в ціль. Надалі подібних ситуацій, як біля воріт Шевченка, так і в штрафному майданчику харків`ян було чимало. Команди грають з піднесенням, мобільно і злагоджено.

Цього разу великий обсяг роботи у гостей виконують Берніков і Ткаченко. Вони не тільки допомагають своїм товаришам по нападу, а й ще встигають повернутися в оборону для руйнування масованого наступу господарів поля.

Поступово ініціативою заволодівають харків`яни. І на 35-й хвилині Ткаченко, обвівши трьох футболістів суперника, увійшов в штрафний майданчик гостей, але захисники зупинили його недозволеним прийомом. Пенальті реалізував Берніков.

Не пройшло і двох хвилин, як ситуація, тільки вже біля наших воріт, повторилася. Та Чумак з 11-метрової позначки пробив мимо воріт. А за кілька хвилин до перерви Малько міг збільшити рахунок, але м`яч, точно адресований йому на голову Берніковим, після його удару потрапив у штангу.

Другий тайм був не менш цікавим ніж перший. І обидві команди заслужили вчора найвищої оцінки за те, з якою наполегливістю і самовіддачею атакували і захищалися, виявляючи воістину бійцівський характер. Та все ж рахунок 1:0 на користь „Металіста” зберігся до фінального свистка. А коли „Ікарус” з нашими футболістами залишав стадіон, уболівальники за хорошу і змістовну гру нагородили їх оплесками.

Тепер у харків`ян після 40 ігор 65 очок. І 8-го жовтня в Нікополі вони зустрічатимуться з „Колосом”.

Від зустрічи нікопольців з харківським „Металістом” чекали багато чого, бо на фінішній прямій чемпіонату країни зустрічались лідер і претендент на „срібні” нагороди. А як що додати, що сільскі футболісти у першому колі поступилися гостям, то гра в уболівальників викликала великий інтерес, бо трибуни місцевого стадіона були заповнені вщерть. Правда, у гостей погано себе почували Поточняк, Крячко, і тому вони не виступали, а у другому таймі у зв`язку із травмою, замість Бернікова на поле вийшов Лихачов. От же харків`яни, як бачите, виступали дещо в послабленому складі.

Вчора господарі поля, як тільки пролунав суддівський свисток на гру, О. Тємєтєва з Ужгорода, застосували пресінг. Він дозволив їм відразу розірвати зв`язки середньої лінії харків`ян із своїми нападаючими Мальком, Бачиашвілі і Хижаком. Але ненадовго. Відбивши перші навальні атаки нікопольців, наші земляки створюють біля воріт Сиденка кілька небезпечних ситуацій. Та розпечатати ворота „Колоса” тривалий час не вдається. У свою чергу „Колос” знову посилює натиск на ворота „Металіста”, та добре грає Двурєченський.

На 41-й хвилині на ворота господарів поля послідувала многоходова комбінація, в який брали участь Берніков, Дегтярьов і Ткаченко. Удар останнього парирував Сиденко, але Хижаку, який перебував біля штрафного майданчика, нічого не залишалося, як спрямувати м`яча у порожні ворота. А за хвилину до перерви нікопольці встановлюють рівновагу. Гол з подачі Надєїна забиває Попов.

Другу половину зустрічи „Колос” провів активніше. І це позначилося на результаті. На 53-хвилині Маслов з подачі Попова забиває красивий гол у ворота харків`ян. Надалі спроби харків`ян врятувати гру не приносять їм бажаного результату, бо грали вони дещо розрізнено. Отже нікопольці взяли реванш.

Сьогодні пізно в ночі „Металіст” повернувся додому, а 13-го жовтня він проведе останню в цьому році гру на виїзді з вінницьким „Локомотивом”. 24-го і 28-го жовтня дві заключних гри вдома — з „Фрунзенцем” і Десною”.

„МЕТАЛІСТ” — ЧЕМПІОН УКРАЇНИ !

Зігравши вчора в Вінниці з місцевим „Локомотивом” унічию (0:0), футболісти харківського „Металіста” достроково, за два тури до фінішу завоювали звання Чемпіонів України 1978 року.

Нашим землякам, як відомо, у трьох зустрічах, що їм належало провести, треба було набрати лише очко. Воно принесло харків`янам, крім того, і „малі” золоті медалі.

Стосовно вчорашньої зустрічи, то треба відзначити, що залізничники завжди вдало виступають вдома. Починаючи з 24-го ігрового дня, тобто 18-го липня, „Локомотив” вдома не програв жодної зустрічи. А як що до цього додати, що „Металіст” у першому колі переміг його з мінімальним рахунком (1:0), то не має нічого дивного в кінцевому результаті матчу й другого кола.

Переможцями у вчорашній зустрічи були захисні лінії обох команд, які не давали змоги нападаючим точно влучити в ціль. У свою чергу захисників підтримували і голкіпери. Матч пройшов у безкомпромісній боротьбі, але взятии гору ні харків`янам, ні вінничанам так і не вдалося.

Отже, набравши 66 очок після 42 ігор „Металіст” став недосяжним для найближчого переслідувача — нікопольского „Колосу”, який вчора в Сумах зіграв у нічию (0:0) з „Фрунзенцем”. Тепер у нього після 41 ігри 58 очок і три зустрічи в запасі.

У харків`ян зараз утворився невеличкий „таймаут”, бо в наступному, 44-му ігровому дні, що відбудеться 17 жовтня, вони вільні від ігор. А 24-го і 28-го жовтня проведуть заключні матчі з „Фрунзенцем” і „Десною”.

Редакція газети „Вечірній Харків” щиро вітає всіх футболістів „Металіста”, керівництво команди — старшого тренера Євгена Лемешка, начальника команди Роберта Мкртчяна, тренера Володимира Булгакова, адміністратора Романа Шподарунка із заслуженою і цілком закономірною перемогою — званням чемпіонів України сезону-1978. Попереду — боротьба за одну з путівок до першої ліги. Хай щастить їм і тут!

Одразу ж після закінчення матчу динамівців Київа з єреванським ”Араратом” футболісти харківського „Металіста” виїхали на свою базу. Бо через день їм належало в матчі на першість країни серед команд другої ліги зустрічатися з сумським „Фрунзенцем”.

Вчора наші земляки вийшли на гру вже в ранзі чемпіонів України. Їх тепло вітали глядачі і юні футболісти, які піднесли гравцям „Металіста” квіти.

Як що для харків`ян цей матч, як, до речі, і останній з „Десною” носит чисто тренувальний характер перед іграми за одну з путівок у першу лігу, то для гостей він мав неабияке значення: сумчане ведуть боротьбу за право залишатись у другій лізі.

Тому вже на перших хвилинах зустрічи гості у штрафному майданчику „Металіста” створили небезпечне становище, і Двурєченський відмінно зреагував на гарматний удар Зарькова з близької відстані.

Спочатку боротьба переважно точилася за оволодіння серединою поля. „Металіст” зумів нав`язати гостям свою манеру гри — ннеквапливий розигриш м`яча в центрі і швидкі флангові атаки з підключенням захисників Журавчака і Крячка. Це дозволило з`являтись на ударних позиціях Бачиашвілі, Мальку і Лихачову. Та нашим форвардам, на жаль, бракувало майстерності у завершальних стадіях атак. Так було з Мальком, коли Косолапов вдало вивів цетрфорварда на ударну позицію. Потім нагоди відкрити рахунок мають Бачиашвілі і Берніков. Але в одному випадку захисники „Фрунзенця” всигають вибити м`яча з порожніх воріт, в іншому свою команду виручає голкіпер Бондар.

Здавалося, що перший тайм так і закінчиться нулевою нічиєю, бо харків `яни перетримували м`яча, захоплювались індівідуальною грою (про це до початку матчу попереджував Євген Лемешко), дрібнили у передачах, розрінено діяли на підступах до штрафного майданчика суперника, інколи примітивно виконували стандартні положення.

І все ж за кілька хвилин до перерви Бачиашвілі з-за меж штрафного майданчика через частокіл ніг вдалося пробити по воротах Бондаря. і м`яч, вдарившись об штангу, влетів у сітку ворот гостей.

Другий тайм теж не відзначився особливо гострими і небезпечними атаками як господарів поля, так і сумчан. Бо гра відбувалася в основному в центрі поля, хоча ініціативою володіли харків`яни. Їхній перевазі сприяла млява гра середньої ланки сумчан, яка не зуміла здійснити належного зв`язку між лініями атаки і захисту.

Глядачам запам`яталися поперерві лише два небезпечні моменти: не 55-й хвилині харків`яни неподалік від штрафного майданчика порушили правила. Довелося виставляти стінку. Сугірію все-таки вдалося знайтив в ній щилину, але Двурєченський зумів дотягтися до м`яча у нижньому правому куту воріт. А в середені тайму м`яч, посланий Шаленком, метрів з 35-ти під верхню перекладину, ледве не влетів у ворота „Фрунзенця”, та Бондар у відчайдушному кидку перевів його на кутовий.

Зустріч наближалася до завершення. Глядачі, а їх було не так вже й багато, залишали трибуни. Та раптом несподіваний удар здалеку Бачиашвілі застав Бондаря зненацька. Це його 16-й м`яч у чемпіонаті.

Хоча „Металіст” і виграв цю гру, але харків`яни зіграли все-таки нижче своїх можливостей, коротше — не по-чемпіонські. Можно завжди знайти для цього виправдання. Але не треба забувати, що попереду у них два перехідних матчі, які, за попередними даними, повинні відбутися 10 і 15 листопада. І до них треба готуватися зараз серйозно і з усією відповідальністю.

28 жовтня наші земляки матчем з „Десною” завершують чемпіонат країни серед команд другої ліги, а 31-го вони проведуть товариську гру з ленінградським „Зенітом”, початок якої о 18:00.

Минулої суботи футболісти харківського „Металіста” матчем з чернігівською „Десною” завершили чемпіонат країни серед команд другої ліги (укрїнська зона). Тепер на наших земляків чекають дві перехідних гри з одним із переможців п`ятої зони. В усякому разі сьогодні ввечері в Москві відбудеться жеребкування, де буде,зокрема, визначено й майбутнього суперника харків`ян.

Матч господарів поля з чернігівцями був невисокої якості. Можливо тому, що співвідношення сил уявлялося суперниками нерівним. Як що харків`яни вже чемпіони України, то гості ведуть боротьбу за те, що б увійти в першу десятку. І лише перші двадцять хвилин харків`яни зіграли так, як належить лідерові.

Тільки-но розпочався матч, як Малько, змістившись на правий край, обвів двох захисників „Десни”, і не вагаючись прострелив уздовж воріт суперника — послідував удар Бачиашвілі у правий нижній кут воріт, та Кисєльов зумів відвести загрозу. Натиск харків`ян триває. Розігравши багатоходову комбінацію, Лихачов в останній момент переадресував м`яча Дегтярьову, і той без обробки надіслав його під верхню перекладину. Нічого не скажеш, красивий гол.

А через кілька хвилин нагоду зрівняти рахунок мав Лобанов ( до речі, поруч із ним був Журавчак), але м`яч після його удару пролетів у кількох сантиметрах від штанги. На вістрі атак добре грає Лихачов. Так, футболісти „Десни”, ліквідуючи небезпеку біля своїх воріт, відправляють м`яча на кутовий. Його подає Лихачов, а Бачиашвілі головою спрямовує у сітку воріт гостей — 2:0.

Та суперник, не зважаючи на рахунок, рветься вперед. Особливо активно і небезпечно у чернігівців попереду грає Горшков. Саме з його подачі, коли він майстерно пройшов лівим краєм і віддав пас Процьку, гості скоротили розрив.

Футболісти „Десни”, відчувши спад у грі „Металіста”, намагаються переломити її хід. Та оборона господарів поля грає надійно. А от у наших нападаючих не все було гаразд у завершальній стадії атак. І глядачам запам`ятався лише удар Лихачова метрів з 35-ти під верхню перекладину. Але голкіпер гостей в акробатичному стрибку перевів м`яч на кутовий. Після перерви гості стали значно гостріше атакувати ворота Двурєченського. На 53-й хвилині Горшков, обвівши кількох гравців „Металіста”, віддав м`яча під удар Боброву — і воротареві харків`ян довелося продемонструвати неабияку майстерність , щоб забрати його у нижньому куті воріт.

Надалі зустріч втратила видовищність. І говорити про змістовну гру обох команд не варто. Правда, господарів поля зрозуміти можна, бо вони, безперечно, бережуть сили для відповідальних матчів. А за 10 хвилин до фінального свистка Горшков міг встановити рівновагу, та свою команду знов виручив Двурєченський. Це був, до речі, другий і останній спалах „Десни” у другому таймі.

Завтра „Металіст” у товариському матчі прийматиме ленінградський „Зеніт”, початок гри у 18.00

УСЯ БОРОТЬБА ПОПЕРЕДУ

Одними з перших у фінальних (переходних) іграх за право перехода до першої ліги зустрілися вчора футболісти харківського „Металіста” і чемпіони Російської Федерації 1978 року — спортсмени воронезького „Факела”.

Обидві команди знають одна одну, бо представники як „Металіста” так і „Факела” спостерігали за останніми матчами на першість країни серед команд другої ліги класу „А”. І все-таки гру чемпіони республік розпочали дуже обережно, бо знали, що обидва колективи у своїх складах мають досвідчених гравців, які пройшли школу вищої ліги (Г. Лизачов, Р. Поточняк, С. Малько, А. Єлизаров, Є. Перегонцев, І. Забиняк). Ролі розписані, передбачені, надані. Але секрет їх виконання — у підтвердженні відомих усім якостей у кожній конкретній грі.

У воронезьких футболістів, як відзначив після матчу їх наставник Борис Яковлев, найкращими на полі були ветерани В. Папаєв, О. Васін і молодий перспективний С. Крестьяненко , у харків`ян

Н. Бачиашвілі і С. Малько. Саме вони протягом усього матчу задавали тон у грі. В ній відбувалась боротьба темпераментів, обидві команди не приховували домагань на удачу. У цьому матчі неможливо було провести різницю між атаками і контратаками, жодна із сторін не засиджувалась надовго в обороні і не ловила іншу на несподіваному поодинокому випаді. Обидві атакували. Ми майже не були свідками сумбурних „навалів”, рідко траплялися безадресні навіси у штрафній майданчик суперника. Все чіткіше виявлялось бажання команд закінчувати флангові атаки з підключенгням захисників (В. Журавчак, Ю. Харитонов) до ліцевої лінії і націленою передачею або прострілом.

Нагоди, щоб відкрити рахунок на початку першого тайму, мають Г. Лихачов, В. Шаленко і В. Папаєв. Якщо нашим землякам бракувало майстерності у завершальній стадії атак, то капітан гостей Папаєв, перебуваючи у вигідному становищі, пробив прямо у Двурєченського. Потім О. Васін, вдало пройшовши лівим краєм, переадресував м`яча в центр штрафного, та ніхто з його товаришів, на щастя харків`ян, не встиг на цю передачу.

Боротьба загострюється. Треба сказати, що господарі поля віддали гостям перевагу в центрі поля. І тому їх атаки виглядали значно вагомішими, ніж у харків`ян. А відтак гравці „Металіста” рідко били по воротах суперника здалеку. В середині тайму глядачам запам`ятався гарматний удар Шаленка, але досвідчений голкіпер Єлізаров вийшов переможцем.

А за три хвилини до перерви воронезькі футболісти могли вийти вперед, проте Крестьяненко, якого намагалися наздогонати Поточняк і Журавчак, з вигідного становища пробив вище воріт.

Активно розпочали другий тайм гості. Нашим землякам тривалий час доводиться скрутно. І лише з виходом на поле В. Лінке і Л. Ткаченка, передня лінія „Металіста” заграла значно гостріше, ніж у першому таймі. Так, на 70-йхвилині Лихачов, одержавши пас від Лінке, вийшов сам на сам з Єлізаровим, але його удар прийшовся в ”молоко”. Та через дві хвилини харків`яни, нарешті, відкрили рахунок: м`яч рікошетом відскочив до Шаленка, той, не вагаючись, віддав пас Бачиашвілі — і на світовому табло навпроти „Металіста” сполохнула цифра „1”.

Надалі спроби гостей врятувати гру не принесли їм бажаного результату.

І, хоча „Металіст” здобув перемогу, все ж матч з „Факелом” він провів не кращим чином. Можливо, на грі окремих футболістів (Г. Лихачов, В. Крячко, С Берніков Г. Дегтярьов) позначилось напруження матчу. Але з цим зараз рахуватися не можна. Бо суперники гідні один одного. І гру на виїзді

харків `янам треба провести якомога граще.

Тепер на харків`ян 10-го листопада чекає матч- відповідь, який остаточно визначить, хто з цих команд потрапить до першої ліги класу „А”.

А. Кузнецов

Коли ми приїхали до Воронежа і зупинилися в готелі „Россия”, одразу відчули: місто живе наступним матчем між воронезьким „Факелом” і харківським „Металістом”. Саме тут остаточно стане відомо, хто ж із цих команд потрапить до першої ліги. Прогнозів було безліч. Безперечно, шанувальники „Факела” не сумнівалися в перемозі своєї команди. Бо суперник харків`ян дуже іменитий. Судіть самі: з 46 ігор він виграв 36, 8 звів унічию і лише дві програв. Забив 105 м`ячів, а пропустив — 17.

Та у наших земляків настрій був відмінний. Мені довелося розмовляти як з керівництвом, так і майже з усіма футболістами „Металіста”. І всі вони було одностанні у думках: обов`язково переможемо. Інакше бути не може!

За годину до початку матчу ми вирушили до Центрального стадіону профспілок. Проїхати вулицями міста було майже неможливо. Тисячі воронежців поспішали на гру. А через кілька хвилин наші хлопці „опробували” поле, стан якого, відверто кажучи, був не з кращих. І, забігаючи наперед, скажу, грати на ньому було дуже важко. За пів-години до зустрічи уболівальники „Факела” вщерть заповнили трибуни стадіону і скандували „Фа-кел! Факел!

Рівно о 18.00 суддівська бригада на чолі з В. Липатовим запросила харків`ян і воронежців на поле. Перший удар по м`ячу зробили гості. І вже на другий хвилині С. Малько, зробивши сольний прохід правим краєм, прострелів у штрафний майданчик господарів поля, та голкіпер А. Ширяєв встиг перехопити м`яча. А через три хвилини в одній з контратак „Металіста” воронежці порушили правила, збили Н. Бачиашвілі. Г. Лихачов відкинув м`яча О. Косолапову — послідував удар, але м`яч рікошетом відскочивши від ніг центрального захисника Г. Матвєєва,. потравпив до Л.Ткаченка — м`яч у сітці воріт. Та боковий арбітр А. Хорлін несподівано підняв прапорця, враховуючи, що Л. Ткаченко був у положенні поза грою.

Через кілька хвилин В. Двурєченський рятує свою команду, здавалось б, від стопроцентного голу: майже з лінії воріт він парирує гарматний удар з трьох метрів О. Васина.

Темп гри наростає. Чітко грає у харків`ян лінія оборони, яку очолює Р. Поточняк. Він вміло підстраховує своїх товаришів по захисту — В. Журавчака, М. Альошина, О. Косолапова. Мокре від дождю поле забирає у футболістів багато фізичних сил. Харків`яни грають дуже обережно, особливо у штрафному майданчику. Футболісти середньої лінії С. Берніков, В. Шаленко, Л. Ткаченко більше відтягуються назад. На 11-й хвилині голкіперу „Факела” після подачі кутового Г. Лихачовим чудом вдається вибити м`яча з лівої „дев`ятки”.

Поступово ініціатива переходить до воронежців. Наші хлопці діють самовіддано, з повною віддачею. Йде уперта і напружена боротьба за кожний метр поля. Двічи небезпечно здалеку б`ють по воротах “Металіста” С. Крестиненко і В. Муханов, але пролітає в кількох сантиметрах від штанги.

Мабуть найбільша загроза біля воріт „Факела” у першому таймі склалася на 38-й хвилині, коли С.Малько вийшов сам на сам із Ширяєвим. Та наш центрфорвард пробив невдало. С. Малько, Н. Бачиашвілі і Г. Лихачов перебувають під постійним наглядом воронежців, які грають жорстко, припускаючись грубощів.

Другий тайм розпочався атаками гостей.І на 54 –й хвилині несподівний постріл найкращого бомбардира „Факела” В. Муханова застав Двурєченського зненацька. Саме в цей момент важку травму одержує Шаленко. До речі, у першому таймі у Л. Ткаченка стався перелом кісті лівої руки. Та він виявив справжню мужність: знаючи, що команді важко, не залишив поля до останньої хвилини матчу.

І знову в атаці воронежці. Кілька разів свою команду виручає В. Ддвурєченський (вісля небезпечних ударів С. Крестененка, В. Філіппова, В. Муханова). У свою чергу „Металіст” робить кілька контрвипадів. Та змінити рахунок харків`янам так і не вдається.

Згідно з Положенням призначаються два тайми по 15 хвилин. Відчувається, як втомилися обидві комади. Та наставники „Металіста” і „Факела” Є. Лемешко і Б. Яковлев настроюють своїх підопічних на бойовий лад, дають нові настанови.

І знову гудуть трибуни стадіону. Підтримують глядачі свою улюблену команду. Додаткові тайми воронежці і харків`яни провели в обапільних атаках, але й вони не визначили переможця. І тоді призначається серія пенальті.

Євген Лемешко і Володимир Булгаков визначають в нашій команді пенальтистів. Першим до м`яча підходить С. Малько. Удар — гол! Цим же відповідає суперник (В, Філіппов). Свою команду виводить вперед Г. Лихачов. Йому не поступається В. Муханов. М. Альошин забиває третій м`яч. Та удар Болховитіна парирує наш воротар. Н. Бачиашвілі збільшує рахунок, а О. Сухоруков скорочує розрив. Настає найвідповідальніша хвилина. Нервують гравці, тренери. Хто ж у нас битиме п`ятий 11-метровий? До м`яча підходить Двурєченський. Невеличкий розбіг — г-о-о-л!

Довгожданна і цілком заслужена перемога. Завойована путівка до першої ліги класу „А”. Наші хлопці обіймають один одного, поздоровляють, качають В. Двурєченського. У деяких футболістів сльози радості — сльози перемоги.

У роздягальні „Металіста” — свято. Футболісти тепер всією командою качають свого наставника — Євгена Лемешка. І знову обійми, поздоровлення...