Якщо «Жальгирис» у порівнянні з минулим роком в основному зберіг свої ряди, то «Металіст» наполовину оновив склад. На поле вийшли одразу шість нових гравців: Ю.Ванкевич, С.Павленко, О.Малявкін, Г.Глеб, В.Бокатов, Р.Шподарунок, а також на заміну виходив В.Коберський. Така трансформація, безумовно, не могла не позначитися на злагодженості дій команди. Різнобій особливо впадав у вічі на перших хвилинах зустрічі. Паси в переважній більшості були неточними, комбінації, що народжувалися в середині футбольного поля, як правило не мали логічного продовження і обривалися ще на дальніх підступах до штрафного майданчика суперників.

І все ж «Металіст» залишив приємніше враження, ніж гості. Харків’яни не вичікували слушного моменту для контратак, а настирливо рвалися вперед. Нехай у них було більше помилок, та все ж вони прагнули до чужих воріт, що, звичайно, імпонувало глядачам. Особливо був активним дебютант – лівий крайній Роман Шподарунок (прийшов з тернопільського «Авангарду»). Саме він і відкрив рахунок. Сталося це трохи несподівано. Захисник гостей Латожа вирішив «виручити» свого воротаря і головою змінив напрямок польоту м’яча, який готувався взяти голкіпер. Удар виявився невдалим: м’яч влучив у штангу і відскочив просто на Р.Шподарунка. Тому нічого іншого не залишалося, як надіслати його у сітку.

Через одинадцять хвилин Р.Шподарунок відзначився ще раз. Поки три захисники «збиралися з думкою», він заволодів м’ячем і підправив його у ворота…

Уже не один рік вдало починає сезон «Металіст». Як саме вдається тренерам добре підготувати команду до стартових випробувань, залишається «секретом фірми». Факт же полягає в тому, що і в цьогорічній першості харків’яни не порушили традіції: після двох турів вони – в групі лідерів, набравши максимальну кількість очок – 4!

Щоправда, перемога цього разу далася «Металісту» нелегко. Ленінградське «Динамо» в цілому показало добротний футбол. Гості вдало комбінували, непогано грали в пас, досить упевнено проходили середину поля і наближалися до штрафного майданчика. Якби такими ж умілими були їхні дії в заключній стадії атаки, то господарям поля, мабуть, довелося б скрутно. Та прицільних ударів по воротах було зовсім обмаль.

Головні події сталися у другій половині. «Металіст» прискорив і без того високий темп. Реальну можливість відкрити рахунок мав В.Коберський (прийшов з мінського «Динамо»). Він майже на два метри випередив захисників, вийшов один на один з воротарем, але трохи поквапився з ударом – м’яч пролетів поруч з штангою. Щасливішим виявився його колега по нападу Р.Шподарунок, який забив перший гол. Через шість хвилин В.Чаплигін вийшов на передачу з лівого краю і головою в падінні подвоїв рахунок.

Ленінградці залишили в обороні лише двох гравців і всією командою кинулися на штурм харківських воріт. Їм вдалося сквитати один гол, а на більше забракло часу…

У двох попередніх зустрічах «Металіста» долю матчів певною мірою вирішувала активність 22 – річного Романа Шподарунка – з чотирьох м’ячів, забитих харків’янами, три провів саме цей форвард. У минулій грі Р.Шподарунок знову був найактивнішим. Двічі після його ударів ворота «Даугави» рятувала штанга. Що ж до партнерів по нападу, то на жаль, вони були безсилі допомогти своєму товаришеві. Відверто захисна тактика рижан давала шанси атакуючим лише в тому випадку, коли б вони діяли злагоджено, винахідливо,різноманітно. Слід згадати, що «Металіст» зразка 1970 року вмів грати саме так – широко, комбінаційно. Дрібний пас та одноманітні дії харків’ян у цій грі лише двічі в другому таймі змінювалися одчайдушними штурмами. На жаль вони не давали наслідків. Бездоганно провів матч капітан «Даугави» - Лаймоніс Лайзан.

Отже, 19-а зустріч старих суперників хоч і закінчилась з нічийним нульовим результатом, але моральна перевага, так би мовити, була на боці гостей – вони своє завдання виконали. А «Металіст» хоч і атакував усі 90 хвилин без спочинку, не зумів розбити міцний «бетон» суперників.

Після матчу арбітр міжнародної категорії Тофік Бахрамов, до якого я звернувся з проханням прокоментувати гру, без роздумів сказав:

– Цікавий поєдинок – напружений, емоційний, зовсім не весняний. Судити такі матчи приємно. Хай не ображаються на мене харків’яни, але «Дніпро» мені сподобався трохи більше. Дуже рівна високотехнічна команда, яка вміє робити, здається, все, крім завершальних ударів. У цілому колектив гідний того, щоб грати у вищій лізі. Проте для цього потрібно забивати голи.

Можна додати, що харків’яни дуже ретельно готувалися до матчу, про це, між іншим, говорили керівники та гравці команди на зустрічі з журналістами, яка відбулась напередодні в редакції «Вечірнього Харкова». Про інтерес до матчу свідчило й те, що вперше у сезоні за огорожею стадіону лишилося багато вболівальників, яким не вистачило квитків.

Атаки «Дніпра» розпочалися з перших хвилин, але під час однієї з контратак «Металіста» невтомний Р.Шподарунок, «вирвавши» у захисників м’яч, зробив удар, що й вирішив долю матчу. Цей форвард мав ще дві можливості збільшити рахунок. Однак перший раз він влучив у штангу, а вдруге – упав і загубив м’яч. Більшість же часу ініціативою володіли футболісти «Дніпра», які майстерно і грамотно розігрували м’яч. В.Лобановський цілком справедливо виставив своїм вихованцям «четвірки», лише дії Петра Цуніна оцінивши «двійкою». Цей захисник дозволяв собі грати в антифутбол, за що був покараний і арбітром матчу.

Зустріч почалася небезпечними атаками харків’ян. І вже на перших хвилинах вони могли відкрити рахунок, але В.Коберський пробив неточно. Поступово гра вирівнялася. Казанці все частіше почали турбувати воротаря гостей О.Савченко, який, до речі, добре провів матч. Та захопившись атаками «Рубін» забув про оборону. «Металіст» дістав чудовий шанс покарати за це господарів. І знову В.Коберський не влучив у ціль, хоча ворота були порожніми.

Гра пожвавішала після перерви, коли на полі з’явився А.Майборода. Не раз оборона «Рубіна» потрапляла в скрутне становище, особливо коли воротам загрожував Р.Шподарунок. Та у вирішальний момент форварди харків’ян губилися. Їхні атаки лишилися без завершення.

Гол у ворота «Металіста» було забито після розіграшу штрафного удару. Задікашвілі спрямував м’яч на правий край вільному Демидову, який холоднокровно відкрив рахунок. Після цього харків’яни атакували до останньої хвилини. Двічі Суханов рятував команду від вірних голів. Наприкінці матчу тричі підряд В.Коберський подавав кутові. На штрафному майданчику господарів скупчилися всі гравці команди гостей, але такий бажаний гол вони не провели.

«Рубін» вперше виграв у нинішньому сезоні, а «Металіст» зазнав першої поразки.

Зазнавши жорстоких невдач у п’ятитуровому турне, “Металіст» помітно підірвав довір’я до себе з боку уболівальників. Але все ж більша їх частина, мабуть, якось обгрунтовала невдалі матчі на чужих полях і прийшла на гру з «Металургом» в надії на реабілітацію своєї команди. На жаль «Металіст» довів, що 4-и поразки під час турне були закономірними Приймаючи сусідів з берегів Дніпра, харків’яни воротаря запорожців Василя Гургача майже не турбували… Ні, не можна сказати, що команда «простояла» цей матч. Зовні здавалося, що бойові дії розгортаються досить змістовно, але у грі «Металіста» не було головного – бажання перемогти, забити гол, не було й справжньої спортивної злості.

Гості провели матч значно змістовніше й енергійніше. Вони мали щонайменше 4-и реальні можливості взяти ворота «Металіста», які відповідно не використали Ф.Чорба, Забудько, В.Портнов і В.Кутін. Відмінно зіграв захист запорожців.

Здається з тим, що гра закінчиться нічиєю, «Металіст» змирився ще на початку другого тайму. В усякому разі, жодного справжнього вибуху з боку харків’ян у другій половині гри так і не було. Така пасивна поведінка господарів не може не турбувати. Сезон тільки починається., але вже зараз гравці «Металіста» мають надто втомлений вигляд і схоже, що їм глибоко однаково було усе, що відбувалося на полі в цьому матчі…

У цьому матчі «Металіст», здається, вирішив сплатити своїм суперникам ті «борги», що накопичилися в усіх попередніх зустрічах. В усякому разі за цю гру харків’яни зробили по воротах “Молдови» стільки ударів, скільки не завдавали у більшості всіх попередніх матчів. Господарі намагалися забити гол з найрізноманітніших позицій: з ходу та з місця, з далекої та близької відстані, з флангів та з центра. І, що зовсім не схоже на звичну для «Металіста» картину атак, – абсолютна більшість завершених ударів робилася з максимальною влучністю. Воротареві гостей Поліщуку раз у раз доводилося парирувати «постріли» В.Бакатова (прийшов з «Чорноморця» Одеса, Г.Глеба, В.Чаплигіна та інших. Інколи йому «допомагала» штанга.

Отже, рахунок матчу аж ніяк не показує того співвідношення сил, що склалося у грі. «Металіст», безперечно, домінував на полі, хоча спортивне щастя не завжди було на його боці. Динаміка атак харків’ян порушила лише травма автора переможного гола В.Чаплигіна на 67-й хвилині. В.Пестриков, який замінив центрального форварда «Металіста», не знайшов «свого місці» на полі, а від цього взаємодії атакуючих одразу втратили гостроту. Скориставшись цим, «Молдова» навіть спробувала контратакувати, але рейди до харківських воріт успіху не мали.

Уже у другій зустрічі підряд «Металіст» демонструє змістовний футбол. Навіть у першому таймі, коли ворота обох команд залишилися незайманими, глядачі перебували у тому напруженому стані, який мимоволі з’являється під час гострих, дотепних суперечок сильних. Хоч як дивно, але одеситам не вистачало, в першу чергу, їхнього південного темпераменту, запалу. Щоправда, досить небезпечні, особливо у першому таймі, були А.Шепель та О.Шиманович, загрозливо діяв С.Звенигородський, але пробити втрьох стіну харківських захисників їм було майже неможливо, а партнери чомусь дуже мляво підтримували атаки цієї ланки. «Металіст» вигідно відрізнявся од гостей рухливістю і завзяттям. Багато працювали В.Бокатов, Г.Глеб, О.Малявкін, М.Коновалов.

На стадіоні було оголошено, що перший гол забив Микола Коновалов. У суддівському протоколі його записали «на рахунок» А.Поліщука. Але мені здається, що «співавторами» цього гола були якнайменше три – чотири гравці, яких торкнувся м’яч пробитий харків’янином з кутового. Обминувши Олексія Нефьодова і ледь не зачепивши перекладину, він потрапив у «малу купу», що утворилася біля воріт, а вже від неї – у сітку. А через дві хвилини метрів з 30-и Сергій Павленко блискуче пробив штрафний. Слід відзначити: харків’яни, здається, зрозуміли, що навіть після такого рахунку, як 2:0, припиняти атаки не слід, В усякому разі, стиль гри «Металіста» після забитих голів не змінився. Вдало бив по воротах А.Майборода, не знижували темпу Г.Глеб та В.Бокатов…

Гра, безперечно, була дуже важка. Злива перетворила зелений газон на слизьку мокру ковдру. Але безперечно й те, що суперники перебували за абсолютно однакових умов. Атакувати харків’яни розпочали з перших хвилин. Штрафні та кутові на ворота «Шинника» вони били багато разів, але реальних ситуацій для відкриття рахунку так і не створили. Коли ж Коротков, одержавши м’яч на половині “Металіста», пішов до харківських воріт, на його шляху було двоє захисників. Чомусь вибіг на лінію штрафного майданчика і О.Савченко. Коротков зумів обманути всіх трьох, і м’яч повільно вкотився до порожніх воріт.. Після цього раптового гола «Металіст» ніяк не міг налагодити взаємодії, особливо невдало грав півзахист.

У другому таймі харків’яни знову з перших хвилин у нападі, і Р.Шподарунок двічі використовує досить складні моменти. «Металіст» уже веде – 2:1 і… починає відступати. Ні, зовсім не тому, що «Шинник» посилив тиск, «додав» у грі. Просто харків’яни за 30 хвилин до закінчення матчу вирішили, що перемогу вже здобуто, і майже відмовились од активних дій. «Норму» мовляв, ми вже виконали. На жаль, такі дії «Металіста» наприкінці вже стали системою, своєрідним стилем. У жодній грі харків’яни не провели у ворота суперників більше двох голів. Не тому, що не було сил, можливостей. Команда задовольняється мінімумом. Зрозуміло, подібна тактика аж ніяк не виправдана. Гра з мінімальною перевагою – це гра на межі нічиєї, або навіть поразки, і звітний матч це доказав. Щоправда, не можна виправдати й О.Савченко який на передостанній хвилині пропустив досить простий гол і гра закінчилася внічию – 2:2.

Йшла шоста хвилина матчу. Стрімко увірвавшись до штрафного майданчика, В.Бокатов залишив позаду захисників «Локомотива», виходячи віч – на – віч з З.Мілесом. Але тут його наздогнали московські стопери і збили з ніг. Обидві команди зупинилися, чекаючи рішення арбітра, але той, наче нічого не сталося, показав, що матч можна продовжувати. У середині другого тайму знову В.Бокатов, вигравши двобій із захисниками, перекинув м’яч через З.Мілеса у ворота. Москвичі, сумуючи, понесли вже м’яч до центра, але суддя не зарахував гол. Після матчу він пояснив, що нібито у боротьбі за м’яч В.Бокатов штовхав захисників. Ми згадали лише найхарактерніші епізоди.

Загалом, рахунок досить повно відбив співвідношення сил. Харків’яни атакували малими силами, а на загострення в них сміливо йшов хіба що Р.Шподарунок. Знову найбільшу кількість помилок робив півзахист.

Не можна не згадати, що в нападі «Локомотива» кращім був вихованець харківського футбола майстер спорту Анатолій Козлов, якого керівники «Металіста» зовсім нещодавно випробували, але не зарахували до команди, Можна додати, що ворота «Дніпра» досить вдало захищає харків’янин Л.Колтун, а у захисті «Металурга» виступає його земляк М.Тимошенко, яким також не знайшлося місця в харківській команді. Мабуть, її керівники впевнені в тому, що будь – які «чужі» кращі за «своїх». В усякому разі поки що не видно, щоб тренери «Металіста» серйозно займалися проблемою виховання власного резерву. Сімнадцять турів позаду, а жоден з дублерів ще навіть на п’ять хвилин не виходив за основний склад.

Останні виступи харківського «Металіста» приносять його прихильникам чимало неприємностей. Кожне здобуте очко – результат неймовірних зусиль. Ось і в останніх трьох зустрічах удома харків’яни спромоглися набрати лише два очка. Матч із «Текстильником» добре показав усі вразливі місця харків’ян. Найголовніше – це бліда гра середньої лінії. Хоча в ній діють досить досвідчені футболісти, все ж «Металістові» дуже рідко вдається оволодіти центром поля, і, як наслідок цього – диктувати суперникові свої умови.

…Івановці досить швидко пристосувалися до «люб’язних” господарів і нав’язали їм звичну для себе манеру. Найактивнішим у команді гостей був, безсумнівно, лівий крайній Сафонов. Двічі після його різких ударів м’яч закінчував свій політ у сітці воріт харків’ян.

Можливо «Металіст», схаменувшись, кинувся б на штурм воріт «Текстильника», однак цьому завадила злива, яка дещо «охолодила» суперників.

Харківські вболівальники відклали надії до другого тайму. Проте і в ньому ініціатива, як і раніше, була в івановців. Їхні форварди небезпечно з’являлися на вогневих рубежах, примушуючи захисників і півзахисників “Металіста» всю увагу зосередити на обороні.

Господарі, певно, спромоглися б зламати хід поєдинку. Однак цього не сталося, бо серед харків’ян не знайшлося жодного гравця, який би зумів “запалити» своїх товаришів.

З перших же хвилин харків’яни настроїлися на перемогу. Тільки на неї, адже на виїзді, в Ашхабаді, вони програли «Будівельнику» з рахунком 0:2. Уже на 2-й хвилині трійка – Глеб – Майборода – Несміян – вдало розігрує комбінацію: сильний удар Е.Несміяна наприкінці її, але м’яч пролітає над верхньою планкою воріт гостей. Через шість хвилин по воротах б’є уже О.Малявкін, але , на жаль, з вигідного положення, метрів з 10-и від воріт, посилає значно вище них. Удар по воротах слідує за ударом – мимо.

Йде вперта боротьба за кожен м’яч, за центр поля. Харків’яни, правда, користуються лише найближчим шляхом до воріт – атакують по центру, тому пробитися до них через захист гостей, побудований в кілька ліній, їм не вдається. Відчувається гостра потреба в крайніх нападаючих. І ось на 41-й хвилині здійснилося бажане: після довгої товкнечі в центрі поля харків’яни нарешті вирвалися вперед, м’яч у В.Гунько, до воріт метрів 25 – 30. І тут несподівано В.Гунько не посилає м’яч нападаючим, а б’є сам по воротах. М’яч влітає в нижній лівий від воротаря кут – 1:0. На останній хвилині першого тайму пробував подвоїти рахунок Є.Несміян, але м’яч, після сильного удару харків’янина, голкіпер гостей встиг перевести на кутовий.

У другому таймі харків’яни заграли жвавіше. Осмисленішими стали їх атаки, по лівому краю здійснював небезпечні рейди Б.Панков, який замінив А.Майбороду. На 62-й хвилині він подвоїв рахунок: одержавши пас від Р.Шподарунка, Б.Панков лівим краєм пройшов до кута штрафного майданчика і пробив у дальній кут воріт. Удар був настільки точним і сильним, що воротар гостей не зміг нічого вдіяти – 2:0. До речі, саме перед цим вдало повів гру В.Коберський. Його простріли вздовж воріт, вчасні і точні паси багато турбот завдавали футболістам з Ашхабада. На 69-й хвилині В.Коберський послав м’яч на вихід Б.Панкову, але той помітивши в більш вигідному положенні Р.Шподарунка, пропустив м’яч – і Р.Шподарунок послав його у ворота будівельників – 3:0.

Після цього господарі поля могли ще забити два голи, але то Р.Шподарунок ледь не встиг до м’яча, посланного В.Коберським, то Б.Панков у стрибку після небезпечного прострілу В.Марченко послав його вище воріт.

Отже харків’яни здобули два очка, розрахувавшись з «Будівельником за недавню поразку у нього дома. Але на яке місце виведуть їх 22-а очки, поки що сказати важко. Ця перемога в першому матчі другого кола для них вагома.

Наступна календарна зустріч у них відбудеться 1-го серпня з «Волгарем», оскільки матч з «Спартаком» перенесено на 5-е серпня: 29-го липня харків’яни прийматимуть у себе команду вищої ліги ПНР «Одру».

Матч дублерів закінчився перемогою харків’ян з рахунком 2:0. Обидва голи у ворота гостей забив В.Бондаревський.

Відмінний старт харків’ян у другому колі породив надії в уболівальників “Металіста».

У цьому матчі «Металіст» був вірний своїй манері, в якій грав дві попередні зустрічі. Ланка нападу, яку очолював Р.Шподарунок, одразу ж рушила у рейд по «тилах» суперників, використовуючи кожну можливість для атаки.

Активно діє Б.Панков, Слід віддати належне захисникам «Спартака» та їхньому голкіперові – кандидату до олімпійської збірної країни Олійнику. Вони стійко захищалися перші 20 хвилин. Але розв’язка все ж таки наступила. Р.Шподарунок, який точно визначив ситуацію, забив свій тринадцятий (!) м’яч у нинішній першості. А за кілька хвилин після розіграшу кутового Олександр Малявкін у падінні забив чудовий за красою гол. Рахунок заспокоїв господарів, і досить швидко вони були за це покарані. Незадовго до свистка на перерву Абаєв примусив їх розпочати з центру поля.

Другий тайм підтвердив перевагу «Металіста». Через вісім хвилин після його початку Б.Панков збільшує рахунок, а перед фінальним свистком він же проводить ще один м’яч.

«Молодець! Молодець!» – ці слова болільників були адресовані Роману Шподарунку, коли він забив 3-й гол у ворота «Волгаря», Мабуть ці ж уболівальники вважають його героєм матчу, але на мій погляд героєм матчу треба вважати весь футбольний колектив.

Але спершу треба сказати, що «Волгар» вів себе на полі досить агресивно, харків’янам лише хвилин на 15 – 20 вдалося затиснути гостей на їх половині поля.

Приємним було в грі харків’ян те, що вони прагнули в завершальній стадії атак грати якнайшвидше: передачі м’яча в один дотик, швидке маневрування по фронту поля, точні діагональні передачі, цікаві і швидко здійснювані комбінації, хоча інколи й не давали бажаного результату, - все ж врешті решт привели до успіху. Взагалі було враження: колектив грав піднесеніше, ніж будь – коли. Всі трудилися згідно своїх можливостей. В лінії нападу, в якій, в основному, грали Б.Панков і Р.Шподарунок, активну участь брав Г.Глеб – це була для нього дещо нова роль, і він, на мій погляд, хай не повністю, все ж частково виконав покладене на нього завдання. Роль диспетчера зміг виконувати В.Коберський. До того ж певне пожвавлення в атаки вносили рейди по краю до воріт В.Марченко, хоча інколи полишення ним свого офіційного місця здавалося небезпечним – чи не позначиться на якості захисту? Стриманіше вів себе В.Гунько, оскільки його партнер по захисту захоплювався атаками. І ще одне: хоча й допускає помилки, але в останніх двох календарних матчах виявляє належну працьовитість на полі Є.Несміян. В дещо новому амплуа в цьому матчі виступав Ю.Ванкевич, який до цього грав у захисті, але в нього було надто обмаль часу, щоб показати себе. Взагалі впадає в око, що керівництво команди прагне в останніх зустрічах варіювати складом. Поки що це дає позитивний результат.

Як же були забиті голи… Варто спершу наголосити на тому, що господарі поля прагнули бити по воротах з будь – яких положень. Суддя призначив штрафний удар в бік воріт «Волгаря». С.Павленко після перебивки закрутив м’яч у ворота, Маков відбив його, але недалеко, і тут Р.Шподарунок котрий знаходився поблизу, послав його під верхню планку – 1:0.

В другому таймі, на 49-й хвилині, Р.Шподарунок здійснює сольний прохід до лінії штрафного майданчика і забиває другий гол – 2:0. На 62-й хвилині гості відквитали один м’яч. Це зробив Жуков, знаходячись в оточенні захисників – 2:1.

Але харків’яни були настирними. На 70-й хвилині Р.Шподарунок, обманувши захисника і воротаря, який необачно вибіг з воріт, під гострим кутом послав точно у сітку – 3:1! Три голи Р.Шподарунка, який йього разу бив по воротах напрочуд прицільно, вивели його в лідери серед бомбардирів групи.

Ну що ж? Може й справді в команді виявився такий запас сил, що вона спроможна досягти кращого місця в групі, ніж посідає зараз? Нехай щастить ій.

Матч дублерів виграли харків’яни – 1:0 (В.Бабаев).

Вже перші хвилини матчу показали, що всі зусилля гостей спрямовано лише на досягнення єдиної мети – зберегти ворота «сухими». Ця тактика була явно помилковою, і вже на 15-й хвилині харків’яни поплатилися голом. Журавльов, володіючи м’ячем, наблизився до штрафного майданчика проти воріт В.Удовенко. Удар у залізничника не вийшов, але харківський воротар був закритий партнерами і до того ж у момент прийому м’яча послизнувся і впав.

Після пропущеного гола захист «Металіста» занервував і почав часто помилятися. Була відсутня підстраховка. Варто було нападаючим «Локомотива» позбутися опіки захисників, як одразу виникали небезпечні моменти.

Що ж «Металіст»? Спроби забити м’яч з далекої відстані успіху не принесли – занадто вже неточно били С.Павленко, Б.Панков, Є.Несміян.

У другому таймі в діях харків’ян нічого не змінилося на краще. Правда, Г.Глеб та М.Коновалов, які вийшли на заміну, трохи пожвавили гру. Проте спалах активності досить швидко минувся. Глядачі з великим інтересом очікували на гру одного з найкращих бомбардирів першої ліги Р.Шподарунка. Однак протягом 90 хвилин він був якийсь інертний. Після третього пропущеного гола харків’яни, по суті, припинили опір. Навіть бажання забити гол престижу в іхніх діях не було помітно.

Після значної перерви харків’яни знову побачили гру своєї команди. У першому колі уральці програли матч у себе вдома з мінімальним рахунком 0:1, і тому нині вже з перших хвилин наполегливо атакували ворота «Металіста», прагнучи взяти реванш. Але захист харків’ян і воротар В.Удовенко грали бездоганно.

На 12-й хвилині біля штрафного майданчика «Уралмашу» виник небезпечний момент. Р.Шподарунок мав чудову можливість «розпечатати» ворота суперників, однак голкіпер гостей Сенчук у відчайдушному кидку зловив небезпечний м’яч.

У середині першого тайма той же Р.Шподарунок знову мав нагоду забити гол, але не скористався з неї.

Не можна сказати, що обидві команди діяли мляво. Вони досить гостро атакували, проводили награні комбінації, та їхнє закінчення було вже надто «беззубе». Нападаючі, як правило, били повз ворота. До того ж захисники грали впевненіше за форвардів.

Перед перервою сольний прохід В.Гунька ледве не коштував гола «Уралмашу», але знову воротар Сенчук виявився насторожі.

У другому таймі темп матчу значно впав. Важке мокре поле, мабуть, притомило футболістів. Лише рідкісні атаки якось скрашували в цілому безбарвну гру обох команд.

Зустрічі сусідів по турнірній таблиці частіше за все проходять гостро, напружено, цікаво. На жаль (для харків’ян) куйбишевців «вистачило» на всю гру, але в останні хвилини вони ледве пересувалися.

Харків’яни мали свіжіший вигляд і непогано провели «ендшпіль», досить легко витримавши тимчасовий вибух «крилець». На останніх хвилинах «Металіст» навіть мав реальну можливість збільшити рахунок, коли Блохін не зумів перехопити відмінний простріл В.Пестрикова. До м’яча кинулися Р.Шподарунок і Ю.Ванкевич, але…

Перші 20 хвилин пройшли без особливих загострень. Суперники легкими атаками «вивчали» один одного, не доводячи справу до голевих ситуацій. Лише на 28-й хвилині від захисників гостей втік В.Чаплигін. Він і сам міг пробити по воротах, але Р.Шподарунок, який набігав по центру, був у ще вигіднішій позиції. Пас В.Чаплигіна він використав бездоганно.

На 39-й хвилині невтомний Р.Шподарунок в оточенні трьох захисників увірвався до штрафного майданчика і прагнув позбутися «ескорту». Суперники припинили його рейд, зваливши додолу, а В.Чаплигін реалізував пенальті.

Куйбишевці на початку другого тайму кинулися атакувати. На 48-й хвилині вони подали кутовий, м’яч двічі наражався на штанги, а потім Купріянов ударив влучно. Більшого ніхто з суперників не добився.

Гол, забитий лідером бомбардирів першої групи Р.Шподарунком уже на 20-й секунді з відмінного пасу Б.Панкова, «сподобався» гравцям «Металіста», і вони продовжили штурм. Майже сорок хвилин харків’яни діяли красиво, розігрували цікаві комбінації, гостро атакували

На 20-й хвилині спочатку Р.Шподарунок, потім В.Пестриков влучили у штангу, на 22-й хвилині Р.Шподарунок заробив» штрафний, який блискуче реалізував Б.Панков, подвоївши рахунок. На 32-й хвилині воротар «Кузбасу» ледь витяг на кутовий м’яч, який сильно послав низом Г.Глеб. Правда, на цьому спалах активності харків’ян дещо згас.

«Відповідь» була несподівана. Багатьом здалося, що м’яч уже вийшов за лінію воріт. Очікуючи свистка арбітра, харків’яни розгубилися, а Віталій Раздаєв спокійно забив гол.

У другому таймі «Кузбас» зумів – таки «завести» господарів, нав’язати свою невиразну тактику. Азартна метушня панувала на полі всі 45 хвилин. Спрямувати гру у вигідне для себе русло «Металіст» так і не зумів.

Зустріч розпочалася дещо несподівано для господарів поля – штурмом їхніх власних воріт. Кілька перших хвилин гості повністю володіли ініціативою і досить швидко досягли успіху. На 3-й хвилині півзахисник «Металіста» Геннадій Глеб метрів з 25-и влучив у «дев’ятку». Динамівський воротар якимось чудом зміг зреагувати на удар, але коли до м’яча першим встиг Анатолій Майборода, то Решетніков вже був безсилим відвести небезпеку – 1:0.

Ведучи в рахунку, українські футболісти відчутно знизили свою активність, і суперники скористалися з цього, перевівши гру на половину поля харків’ян.

Після перерви гості зробили дві заміни, і завдяки цьому їм вдалося поліпшити гру. І все ж утримати переможний результат вони так і не змогли. Річ, мабуть, в тому, що на вістрі атак харків’ян діяв лише енергійний Р.Шподарунок, якому було дуже важко перехитрити відразу 4-х захисників. Товариші ж підтримували його лише епізодично.

Загалом, «Металіст» залишив непогане враження, і його навіть не зіпсував гол – відповідь, який провів Кондрашов. За 5 хвилин до фінального свистка міг відзначитися Р.Шподарунок, але форвард схибив.

Гра двох давніх суперників проходила гостро, і віддати комусь перевагу просто неможливо. Щоправда, господарі створили більше голевих моментів, і гостей неодноразово виручала штанга, але й харків’яни не залишалися у боргу, при першій – ліпшій нагоді переходячи в наступ.

Голи у першому таймі були результатом штрафних ударів, призначених на 13-й хвилині у ворота «Металіста», а на 30-й – у ворота «Дніпра». В обох випадках невдало на виходах зіграли воротарі.

«Нещасливий» – тринадцятий м’яч Романюка у цьому сезоні виявився переможним у звітному матчі. Форвард забив його дуже ефектно, продемонструвавши хороші індивідуальні якості.

Повівши у рахунку, «Дніпро» зумів утримати перемогу, хоча й гості зробили усе, щоб уникнути поразки. Одного разу Собецький чудом витяг м’яч з “дев’ятки”, відбивши його на кутовий.

Хто бачив гру харків’ян у розпалі сезону, міг би засвідчити, що нині команда демонструє значно кращій у порівнянні з тим періодом футбол. Дуже шкода, що «Металіст» не зумів грати на такому рівні з самого початку турніра.

Невеликі групи глядачів, які вирішили все ж подивитися цю гру, у першому таймі були нагороджені за свій патріотизм. Лише 7 – 8 хвилин обирав «Металіст» найвірніші тактичні побудови. А потім кинувся вперед. Вдалий тандем форвардів Р.Шподарунок – В.Бокатов сміливо таранив захист кутаісців, неодноразово створював голеві ситуації. Під час однієї з таких атак В.Бокатова грубо збивають з ніг на штрафному майданчику. Одинадцяти – метровий чітко пробив Р.Шподарунок – 1:0, рахунок відкрито.

На жаль, травмований В.Бокатов уже не зміг залишитися на полі. Але Б.Панков, який замінив його, продовжував діяти у тому ж темпі, з таким же запалом. Отже, в першому таймі ігрова і територіальна перевага були повністю на боці «Металіста».

Однак уже на початку другого тайма Б.Панков також дістав травму і дивно, що тренери примусили його шкандибати по полю майже 20 хвилин. Та річ, певно, не в одному Б.Панкову. Наставники харків’ян (якщо це не “самодіяльність» гравців) залишили попереду лише Р.Шподарунка, зміцнивши оборону. Це дозволило гостям активізуватися, і після вдало розіграного кутового Херхадзе зрівняв рахунок.

Невиразний, млявий футбол демонстрували у цій грі обидві команди. Лише на лічені хвилини вдалось трансформуватися суперникам, щоб показати більш – менш цілеспрямовані дії, але запалу надовго не вистачило. І знову тривали недотепні комбінації, намагання якомога швидше позбутися м’яча, відсутність бажання шукати загострень.

Ситуація, в якій було забито єдиний гол, спочатку здавалася не голевою. Харків’яни подали штрафний у зону воротарського майданчика. М’яч опинився у ногах захисників “Рубіна». Втім, Р.Шподарунок не розгубився і, «вирвавши» у них м’яч, миттєво проштовхнув його у сітку.

На перших хвилинах другого тайма відмінну нагоду не використав В.Чаплигін, опинившись один на один з Луковичем, – воротар «Рубіна» самовіддано парирував дуже сильний удар.

Загалом на оптимістичний лад цей матч уболівальників не настроїв. Здається, «Металіст» з останніх сил закінчує чемпіонат. Його гру свіжою не назвеш. Можливо це пояснюється тим, що протягом усього сезону у команді не з’явився жоден вихованець дублюючого складу.

Вже з перших хвилин матчу глядачі похвилювалися: розвідку суперники провели досить активну. На 5-й хвилині по лівому краю стрімко пройшов Б.Панков. «Простріл» у штрафний майданчик зроблений ним, без роздумів реалізував В.Чаплигін. Б.Панков ще кілька разів різноманітними прийомами виводив на ударні позиції своїх партнерів.

Забивши гол, «Металіст» (це вже стало традицією) помітно знизив тиск. До того ж, відверто слабко грали крайні захисники харків’ян. Тому більшу частину першого тайму гості провели у невпинних спробах відігратися. Вони атакували і в другому таймі, але менш енергійно.

Раціональною була заміна М.Коновалова, зроблена наприкінці матчу. Поява В.Бокатова додала швидкості атакам «Металіста», і карагандинців були міцно притиснуті до своїх воріт. Р.Шподарунок за такої ситуації забив свій 20-й гол (!), хоча його весь час опікали атлетичної будови, стопери «Шахтаря». Через кілька хвилин штанга відбила сильний удар В.Бокатова. Так «Металіст» здобув перемогу з рахунком 2:0.

Вже на початку другого тайму рахунок став 1:1. Та харків’яни, хоч і дещо хаотично, але все ж намагалися вийти вперед, перехопити ініціативу. На 76-й хвилині на влучний навіс зліва до воріт «Паміру» вийшов Р.Шподарунок. М’яч падає йому прямо на ногу, але гол Романові забити не вдалося. Ні, воротар не перешкоджав форвардові, та завжди точний Р.Шподарунок цього разу надіслав м’яч поруч зі штангою. На 77-й хвилині Бубенець прийняв сильний удар Б.Панкова і миттєво викинув м’яч вперед своїм форвардам. Зупиняючи їхню атаку, В.Аристов відбив м’яч прямо у ноги Пекшеву, який скористався з цієї нагоди і забив вирішальний гол.

Слід відзначити, що в певній мірі долю матчу вирішили вкрай невдалі заміни, зроблені тренерами «Металіста» у другому таймі. Півзахист харків’ян після цих «реформ» був зовсім нездатним зробити будь – що на полі, і гравці «Паміру» подовгу контролювали м’яч.

Зустріччю з «Алгою» харків’яни намов би звітували своїм вболівальникам за сезон, бо останні три матчі «Металіст» провів на виїзді. Приємно відзначити, що «проводи» для харків’ян були досить оптимістичними. Вже на 20-й хвилині раптовим ударом з лінії штрафного майданчика М.Коновалов відкрив рахунок. Потім з відмінного пасу Г.Глеба хитро перекинув м’яч через воротаря енергійний Р.Шподарунок. У другому таймі він же заробив біля кутового прапорця право на штрафний. Г.Глеб, певно краще за інших відчуває, які м’ячі потрібні Романові. На його влучний простріл Р.Шподарунок вийшов точнісінько і заштовхнув свій 22-й м’яч до воріт “Алги» – 3:1. Через хвилину його сильний удар відбила штанга.

Хвилював харків’ських уболівальників лише В.Удовенко. На 33-й хвилині він «прогавив» простий штрафний удар, невдало побудувавши «стінку». Найпродуктивніше працював у цій грі Геннадій Глеб. Він постійно знаходив вільне місце, вдало відкривався, пропонуючи себе партнерам, створював досить гострі моменти. З поверненям В.Гунько пожвавішала захисна лінія «Металіста». Сам В.Гунько, до речі, кілька разів підключався до атак, допомагаючи своїм форвардам. Отже після цього матчу «Металіст» досить надійно закріпився на 4-у місці.

Дивився обидва матчі «Чорноморця» з «Металістом» у минулому сезоні й можу сказати, що вони були ідентичні. Тільки в першому колі одесити, пропустивши два м’ячі, припинили боротьбу, а позавчора сталося навпаки.

У першому таймі перевага була на боці гостей, але вони використали тільки одну слушну ситуацію, коли В.Бокатов утік од свого опікуна В.Сиром’ятникова і зустрівся один на один з О.Нефьодовим.

Голи у ворота «Металіста», наче з рогу достатку, посипалися після перерви. Спочатку пробив по воротах харків’ян А.Шепель – В.Удовенко парирував удар, але першим біля м’яча опинився О.Кафаджі – 1:1. На 60-й хвилині реальну можливість вивести моряків уперед втратив А.Єгоров, надіславши м’яч у хрестовину. Зате не схибив незабаром О.Кафаджі. Потім, використавши кутовий, поданий В.Паркуяном, С.Звенигородський головою змінив напрям польоту м’яча. Він же забив останній у грі гол після комбінації, розпочатої В.Масловим і продовженої В.Поркуяном.

Наставник «Металіста» В.Зуб сказав після гри, що в його команді позитивної оцінки заслуговують лише В.Арістов і Р.Шподарунок. На думку старшого тренера «Чорноморця» В.Зубрицького, вихід на поле В.Поркуяна активізував дії одеситів, а найкращим в їхній команді був усе ж О.Кафаджі.

Запоріжці не могли не знати, яку роль у харків’ян грає Роман Шподарунок. Та, приділивши всю увагу штурмові воріт, вони все ж послабили увагу до грізного форварда, і лідер бомбардирів першої групи негайно скористався з цього. Під час однієї з контратак «Металіста» Р.Шподарунок прослизнув поміж захисниками й невідпорним ударом відкрив рахунок.

Слід сказати, що на цьому активність харків’ян ущухла. Запоріжці стали уважнішими, їхній капітан В.Єрёменко відмінно диригував діями півзахисту й нападу. Саме за допомогою В.Єрёменко Губанію вдалося встановити рівновагу.

Перевага господарів після перерви стала ще відчутнішою. Запорожці атакували 6 – 7 гравців. На «вогневих рубежах» з’являлися і захисники. Одному з них поталанило: несподіваним ударом метрів з 27-и В.Денеж подвоїв рахунок. Ще один гол з далекої відстані провів Губаній, майстерно виконавши штрафний удар.

Ця перемога запоріжців дозволила дебютантам першої групи помінятися у таблиці місцями з харків’янами. Цікаво, що металурги виграли «мікротурнір» українських команд. У «Дніпра» вони відібрали 4-и очка, у «Чорноморця» та «Металіста» – по три.