Великий футбол прийшов у Харків. 8-го квітня на стадіоні «Авангард» господарі поля прий мали залізничників Москви.

Деякий час гра велася з перемінним успіхом. Прагнучи будь-що відкрити рахунок, противники користувалися різними методами, вдавалися до різних тактичних засобів. Гості вели гру в своїй улюбленій манері: застосовували короткі передачі, точно передаючи м'яч один одному. Авангардівці взяли на озброєння раптові, довгі передачі з глибини поля, з виводом на завершення Корольова, Нестерова або Хачатурова. В діях наших футболістів було більше темпераменту, агресивності.

...Гра йде на половині поля нашої команди. Москвич Артем'єв (№ 5), що опікав Корольова, захопившись нападом, втратив орієнтування. Одержавши зручну передачу, Корольов сміливо атакував центрального захисника «Локомотива» Шелехова, вийшов до воріт команди москвичів і сильним ударом направив у них м'яч. Це сталося на 15-й хвилині гри.

19 – а хвилина виявилась для господарів поля злополучною: за помилку Соколова був призначений штрафний удар. Ворошилов, використавши недосконалість нашої «стінки», красивим ударом зрівняв рахунок, але не використали цієї можливості.

Після відпочинку боротьба продовжувалася з новою силою. Відчувалась деяка перевага гостей у злагодженості дій, у лініях команди. Харків'яни засто совували заміну місцями в нападі, намагаючись розладнати систему оборони москвичів, але це не принесло відчутних результатів. Приблизно на 15-й хвилині другої половини гри харків'яни активізувалися і всією командою атакували ворота противника. За пам'ятався один яскравий епізод, коли Нестеров на великій швидкості обійшов центрального захисника гостей Шелехова і воротаря Маслаченка. Але, не розрахувавши сили удару, не забив м'яч у пусті ворота.

Цікавий матч закінчився з нічийним результатом — 1:1.

Завойовано перше очко. І хоч в діях гравців «Авангарду» не має ще необхідної закінченості, властивої командам високого класу, хоч не всі гравці володіють високою технікою і творчими тактичними здібностями, ясно одно — є колектив футболістів, який від гри до гри буде вдосконалювати свою майстерність, підвищувати результати.

Цього матчу харківські болільники футбола чекали з нетерпінням. І ось 14 квітня команда «Авангард» зустрілась з чемпіоном і володарем кубка Радянського Союзу — московськими торпедівцями. Це був матч високого накалу, і його з повною підставою можна віднести до ігор великого футбола. Перемога заслужено дісталась нашим футболістам.

Початок змагань був затьмарений для нашої команди драматичною ситуацією: вже на першій хвилині м'яч опинився у воротах харків'ян. Гол забив напівзахисник москвичів Маношин. Воротар авангардівців Авербух допустив неточність і намагаючись перепинити шлях м'ячеві, добив його в сітку власних воріт. Проте господарі поля не занепали духом і планомірним атакам чемпіона протиставили самовідданість у боротьбі за м'яч і непереборну волю до перемоги. Це й привело команду до успіху.

Незважаючи на перевагу гостей і у техніці гри і швидкості, харків’яни продуманим захистом руйнували комбінації противника на підходах до своїх воріт. І на фоні загальної ігрової переваги москвичів яскраво вимальовувались рідкі, але гострі атакуючі дії нападу «Авангарду», де, корисно і ефектно діяв Клим Хачатуров. Саме він своїм ентузіазмом захопив то варишів.

Гарячі сутички спалахують на всіх секторах поля і особливо на штрафних майданчиках, йде 38 хвилина зустрічі, м'яч у руках воротаря москвичів Глухотко. Здавалось, команді «Торпедо» ніщо не загрожує, але москвич допустив непоправну помилку: він вибив м'яч прямо на ноги Миколі Корольову, від удару якого м'яч, мов снаряд, врізався в сітку воріт чемпіона. Рахунок 1:1. Важко описати захоплення, з яким глядачі вітали перший успіх своєї команди.

Різка зміна ігрових ситуацій була характерною для другої половини гри. Використовуючи попутний вітер, торпедівці атакують всією командою, часто б'ють по воротах. У них блискуче грає Батанов, не відстають від нього й Метревелі, Сергеев і обидва напів-захисники Воронін та Маношин. Харків'яни притиснуті до воріт, удари слідують один за одним. Але чіткі дії Уграїцького, який замінив Авербуха, вносять впевненість в гру нашої команди. Відбивши затяжну атаку противника, харків'яни в свою чергу небезпечними рейдами турбують захист і воротаря «Торпедо». Багато клопоту й не приємностей противникові завдає Хачатуров, раз у раз уникаючи опіки, створюючи вигідні положення для Корольова, Масленнікова, Нестерова, але їх удари неточні.

На 72-й хвилині змагання, перехопивши м'яч на середній лінії поля, Хачатуров розвиває велику швидкість, обходить одного за одним трьох торпедівців і раптовим ударом забиває другий гол у ворота москвичів. 2:1, веде «Авангард». Це був кульмінаційний момент поєдинку. Над чемпіоном нависла загроза поразки. Для харків'ян же вимальовувалась перспектива перемоги над уславленою командою. Ціною величезних зусиль авангардівцям удалось стримати натиск противника, відстояти свої ворота від шквалу атак.

Кінець змагань пройшов з ігровою перевагою москвичів, команда «Авангарду» зробила кілька контратак, але збільшити рахунок їй не вдалось. Кінчається остання хвилина гри. Суддя Алов (Ленінград) на знак закінчення зустрічі піднімає руки, бо свистка не чути через грім оплесків і захоплені вигуки глядачів.

Ця зустріч показала, що наша команда має великі потенціальні можливості, використовуючи які, може по праву претендувати на місце в десятці найсильніших команд країни.

В середу 26 квітня, на центральному стадіоні «Шахтар» міста Сталіно відбулась одна з найцікавіших ігор сезону: зустрічались авангардівді Харкова і господарі поля. Як відомо, торік харків'яни в двох іграх з «Шахтарем» набрали 3 очка, а в загальному заліку випередили донецьких футболістів, яким довелося грати перехідні ігри з чемпіоном республіки — «Металургом» Запоріжжя.

В день гри стадіон не міг вмістити всіх бажаючих. Обидві коман ди настроєні по-бойовому. Спортсмени «Шахтаря» дуже добре підготувалися до матчу і повели наступ всією командою. Однак наші футболісти не розгубились, і на полі зав'язалась гостра боротьба з перевагою господарів, яка тривала до перерви.

Слід сказати, що в цьому матчі добре проявив себе захист «Авангарду», очолюваний Віктором Мар'єнком. Велике навантаження випало на долю наших півзахисників Масленнікова і Ожередова. Більш вдало, ніж звичайно, грав Онисько, який буквально виніс м'яч з своїх воріт. Велика заслуга в цій зустрічі належить Миколі Уграїцькому, який, як і торік в Сталіно, показав високу майстерність, з ентузіазмом відстоював ворота «Авангарду».

Після перерви темп гри дещо спав, однак боротьба була напруженою до фінального свистка судді. Отже — 0:0. Після цієї зустрічі «Авангард» зберігає свої позиції в групі лідируючих команд. Попереду змагання з СКА (Ростов). Побажаємо нашим майстрам вдачі в цій відповідальній грі.

У п'ятому турі першості СРСР з футбола команд класу «А» аваягардівці приймали ростовську команду СКА. Зустріч, що відбулась 2 травня, принесла нашим футболістам заслужену перемогу.

Обережний початок змагання і взаємна «розвідка боєм» не імпонували темпераментним харківським болільникам. Епізодичні атаки господарів поля робились малими силами і не принесли їм успіху. Довгий час харків'янам не вдавалось налагодити гру.

На 15-й хвилині лівий крайній ростовської команди Мосальов уміло віддав м'яч своєму партнерові Стрєшньому, який направив його у ворота мимо Уграіцького.

У армійців активне ліве крило, де особливо гостро діє Мосальов. Саме він, часто виходячи з під опіки Ониська, створює загрозу воротам харків'ян. Гості вирішили зберегти свою перевагу і грали обережно, причому в захисті у них, як правило, було 6—7 чоловік. Старання на ших футболістів домогтись успіху були марними. І йдучи на відпочинок, вони з сумом поглядали на башту з цифрами 1:0 — рахунок, який відкрила команда гостей.

Всіх хвилювало питання: чи зможуть харків'яни мобілізуватися і добитися перелому в грі. Початок другої половини зустрічі ознаменувався успіхом «Авангарду»: на 46-й хвилині м'яч у ворота гостей за допомогою Нестерова забив Хачатуров. На 47-й хвилині Мосальов, обійшовши Ониська, подав м'яч лівому напівсередньому своєї команди Левченку.

2:1 — команда гостей знову попереду. Але то був останній успіх армійців у цьому матчі. Загроза поразки ніби додала сил нашим гравцям, які ринулись на штурм воріт противника. Через кілька хвилин комбінація, розпочата Масленниковим, закінчилась другим голом, у ворота ростовчан: м'яч красиво забив Корольов.

Напруження гри досягло межі. Захист гостей не може стримати наших нападаючих. Особливо гостро ведуть атаки Корольов, Хачатуров і Мангасаров. В один з проривів Нестерова воротар СКА відбив м'яч на кутовий, Відмінну подачу Нестерова головою прийняв Корольов і направив третій м'яч у ворота гостей. Тепер уже попереду харків'яни, Рахунок став 3 : 2.

Після цього стала помітною перевага господарів поля, вони виявились краще підготовленими і продовжували боротьбу за перемогу з подвоєною енергією, а армійці, відчувалось, стомились. Після того, як пішов з поля лідер команди СКА Мосальов, гості примирились з поразкою, їх намагання змінити рахунок не були продуманими.

Отже, після чотирьох ігор команда «Авангард» набрала 6 очок при хорошому співвідношенні м'ячів 6 : 4. Цікаво відмітити, що наші футболісти і залізничники Москви ще не відчули гіркоти поразки в цьому сезоні. Перемога над командою Ростова дала «Авангарду» змогу стати лідером у своїй підгрупі.

Вдало взявши старт у чемпіонаті країни, харківські футболісти продовжують переможну ходу. З п'яти проведених ігор, команда «Авангарду» набрала 8 очок і ділить 1—3 місця в умовній десятці кращих футбольних колективів класу «А». Якщо врахувати, що авангардівці, граючи в хорошому стилі, примусили скласти зброю таких противників, як «Торпедо» (Москва), СКА (Ростов) і «Динамо» (Тбілісі), взяли по очку від московського «Локомотива» і «Шахтаря», то вже зараз можна з упевненістю сказати, що харків'я ни добре підготувались до сезону.

Зустріч 7-го травня наших футболістів з тбіліськими динамівцями принесла глядачам велике задоволення.

Центр нападу грузинської команди — Калоев — увів м'яч у гру; і вже на першій хвилині Мар'єнко рішучими діями пере рвав комбінацію гостей. Незабаром Масленніков вдало вибрав місце і завадив динамівцю Месхі (№ 11} зробити вирішальний удар.

Спочатку темп гри не був високим, глядачі чекали головних подій, які розгорнулися значно пізніше. На 20-й хвилині Нестеров раптово вирвався на штрафну площадку гостей, і лише акробатичний стрибок їх воротаря Котрікадзе врятував тбілісців від гола. Згодом Калоєв, дотепно обігравши Мар'єнка, приготувався до удару по воротах «Авангарду», але Ожередов вчасно підоспів — і загроза минула. Цей епізод характерний для гри нашого захисту протягом всього змагання. Взаємодопомога, колективний відбір м'ячів не раз давали змогу захисникам «Авангарду» ліквідувати загрози з боку таких «бомбардирів», як Месхі, Калоєв, Мелашвілі.

На 35-й хвилині Мар'єнко влучно зруйнував комбінацію Калоєва—Яманідзе і послав м'яч на вихід Нестерову, але нападаючий ударив... у динамівського воротаря.

Пожвавлення і загострення змагання після перерви не дало перваги жодній з команд. Правда, на якусь мить динамівці через помилку Ониська загрожували нашим воротам, але Мєсхі з близької відстані пробив мимо воріт.

У нашій команді Хачатуров, Корольов і Нестеров продовжували активно атакувати ворота гостей. Незадовго до кінця зустрічі Хачатуров, спритно обійшовши свого сторожа Чохелі, зручно видав м'яч Корольову. Мить—і тбіліський воротар Котрікадзе вже виймає з сітки своїх воріт забитий м'яч...

Так і не вдалося гостям зрівняти рахунок. Фінальний свисток судді закінчив цю дуже активну бойову зустріч, яка завершилася рахункам 1 : 0 на користь харків'ян.

Слід сказати, що у здобутих перемогах — чимала доля праці керівника команди, заслуженого майстра спорту СРСР О. С, Пономарьова.

Зустріч команд другого складу «Авангарду» і тбіліського «Динамо» також закінчилася перемогою харків'ян з результатом 4:1.

У шостому турі першості країни з футбола харківська команда «Авангард» зустрілась з бакинським «Нафтовиком».

Арбітр матчу, суддя республі канської категорії Апухтін, дає сигнал — і перший удар по м'ячу робить харків'янин Панфілов. Гра йде на території гостей. Корольов під схвальні вигуки глядачів прицільним ударом посилає м'яч у ворота. В цю ж мить прорив бакинця Ейнулаєва ледве не закінчився голом, але його хорошу передачу не зміг завершити партнер по команді Маркаров (№ 11). Ще через хвилину Уграїцький врятував ворота від удару лідера нападу «Нафто вика» Кузнецова. Незабаром Соколов, відібравши м'яч у бакинця Ейнулаєва, чітко передає його Масленникову, але останній пустив м'яч мимо воріт гостей.

Всупереч сподіванням харків'ян успіх випав на долю дружної команди футболістів Азербайджану, які показали високу майстерність і неабиякі морально-вольові якості.

Після ряду блискучих перемог над найсильнішими командами країни харківські футболісти на цей раз пізнали гіркоту поразки з рахунком 1:0. Гол у ворота «Авангарду» забив правий крайній гостей Ейнулаєв після помилки Мар'єнка. Це сталося після перерви. Харків'яни мали можливість відігратись і навіть вийти вперед, але вони, кілька раз загрожуючи воротам противника, все ж не змогли добитися успіху. Масленников, Нестеров, Хачатуров і особливо Мангасаров грішили неточністю при завершальних ударах. Кілька небезпечних ударів Корольова і Нестерова парирував воротар «Нафтовика» Косенков. Головна причина поразки наших футболістів — недооцінка можливостей бакинців і застосування авангардівцями системи більш схожої до захисного варіанту.

Панфілов, що грав як завжди, під № 9, надто багато уваги при діляв обороні воріт, а решта його товаришів по нападу діяла розріз нено. Четверо наших нападаючих так і не змогли переграти захист гостей. Гірше звичайного на цей раз виступив Мар'єнко, слабіше провели зустріч Соколов і Масленников. Відчувалась відсутність Ожередова. Спортсменів Баку не злякав гучний титул «грози чемпіонів», який встановився за нашою командою після перемоги в минулих змаганнях. Гості вели гру впевнено, легко, агресивно, нападаючи 5—6 гравдями дружно захищали свої ворота..

Відкривши рахунок, бакинці пішли на захист і упустили ініціативу, але харків'яни не скористалися цим. Важливо й те, що гості, обороняючись, вдавались до гострих контратак, під час яких Ейнулаєв ледве не забив другий гол. Тільки стрибок під ноги нападаючому допоміг Уграїцькому відвернути небезпеку. Всі намагання харків'ян зрівняти рахунок були марними. Громадськість Харкова сподівається, що команда «Авангард» зробить правильні висновки, врахує одержані уроки.

У понеділок, 5 червня майстри команди «Авангард» приймали на своєму стадіоні футболістів ризької «Даугави». Вихід своєї команди «на розминку» глядачі вітали оплесками, вона цього заслужила. Провівши важкі ігри на виїзді (Воронеж, Вільнюс, Ленінград), наші футболісти втратили лише одне очко і зараз на другому місці в турнірній таблиці, поступаючись, перед чемпіоном країни — московським «Торпедо».

Команди настроєні по-бойовому, починають гру в швидкому темпі. Територіальна перевага господарів поля була відчутною і виявлялась у великій кількості кутових ударів у ворота гостей.

На 14-й хвилині Уграїцький врятував свої ворота від небезпечного удару правого напівсереднього «Даугави» Перлецького. Незабаром Сорокін сміливим кидком перервав гостру передачу Масленникова, адресовану Хачатурову. Приблизно в середині першої половини гри Уграїцький розсудливо виходив з воріт і два рази перехоплював небезпечні верхові пе редачі рижанина Квлівідзе (№ 7). Гострі проходи Нестерова і Хачатурова тримали у великій напруженості весь захист гостей, який допускав помилки.

У першій половині зустрічі наша команда могла відкрити рахунок, але Нестерову не вдалося використати зручний пас Масленникова: Сорокін рискованим кидком буквально зняв м'яч з ноги нападаючого. Наприкінці першої половини гри Нестеров, знаходячись перед воротами, замість удару відпасував м'яч назад, чим полегшив завдання захисту гостей. Відмінне положення для завершуючого удару створив проривом Тодоров (№ 9), але Костюк допустив помилку при виборі позиції і перешкодив товаришеві по команді завершити атаку. За гру руками на полі воротаря гостей було покарано штрафним ударом, але й цю можливість авангардівці не використали через незлагодженість дій Корольова та Масленникова.

Друга половина гри почалася продуманішими і активнішими дія ми нападаючих «Авангарду». Прав да, не видно було в діях наших форвардів хорошого ігрового зв'язку. Цей недолік компенсувався вольовими зусиллями і рішучими діями нападаючих в завершуючих фазах атаки. Це й принесло команді успіх. Розхитавши захист го стей, харків'яни все частіше стали просочуватись у бойові порядки «Даугави». Воротар латишів Сорокін, який до того грав бездоганно, почав нервувати. На 69-й хвилині змагань він допустив фатальну помилку: приймаючи верхову подачу, рижанин відпустив м'яч, і Нестеров з близької відстані сильним ударом направив його в сітку воріт гостей. Рахунок 1:0 на користь «Авангарду» не змінився докінця гри.

Вихід в число найсильніших команд країни, за підсумками першого круга,—великий успіх колективу. Попереду вирішальні бої за місце в завітній десятці. Дерзайте, молоді друзі ! Думки і серця болільників з вами.

Недільна зустріч з футбола команд класу «А» - «Адміралтієць» — «Авангард» не викликала ентузіазму глядачів, вони спокійно стежили за поєдинком колективів, що славляться агресивною грою. Рахунок так і не був відкритий. Суперники розійшлись, збільшивши свій актив на одне очко. З три бун було добре видно, як обидві команди вперто обороняли свої ворота і несміливо атакували чужі рубежі. Очевидно гравці не прагнули до перемоги, а тільки захищали свої ворота.

Вже на перших хвилинах змагання воротарі Уграїцький і Сорокін вступили в гру. Ленінградці демонструють хороше володіння м'ячем, але грають в уповільнено му темпі. У нашій команді добре грає Уграїцький, безпомилково діють Ожередов та Тодоров. У середині першої половини зустрічі Нестеров, завершуючи атаку своєї команди, з близької відстані послав м'яч вище воріт. Потім після прориву Тодорова Корольов, знахо дячись поруч з Сорокіним, трохи затримався і не використав явну можливість забити гол. У кінці першого тайму Уграїцький двічі врятував свої ворота від небезпечних ударів ленінградських форвардів Гусєва (№7) і Васильєва (№11). Соколов, який активно грав, кілька раз потурбував воротаря гостей своїми далекобійними ударами.

Пожвавлення, що настало після перерви, тривало недовго. Спочатку дует Хачатуров—Корольов за грожував ленінградським воротам, та через кілька хвилин після помилки Ониська Уграїцький сміливим кидком в ноги лівого краю адміралтійця Васильєва ліквідував небезпеку, що нависла над авангардівцями.

Реальна можливість відкрити рахунок ще раз була у Васильєва, але Онисько в останню мить встиг підставити ногу під удар. А до воріт було всього 3—4 метри!

Відмінно грав центр нападу Ленінграда Морозов. На ж

Після, цього матчу харківська команда виїздить у Баку, Тбілісі, Ростов, де будуть нелегкі бої за право лідерства в своїй підгрупі, за місце в фінальній десятці. По бажаємо ж їй успіхів!

Любителі футбола України, особливо болільники Харківської і Сталінської областей, давно чекали на цей матч, який повинен був дати відповідь на багато питань. І ось середа, 19 липня, на харківському стадіоні зустрілись у змаганнях другого круга дві українські команди — «Авангард» і «Шахтар»,— які змагаються за право на виступ у класі «А» в 1962 році, борються за кращі місця в турнірній таблиці.

Змагання почалося. До 20-ї хви лини гри рахунок уже був 2:0 на користь гірників, які грали чудово. Так суворо господарі поля були покарані за помилки і промахи своїх захисників. Правда, наші спортсмени хоч і не показали в першому таймі своєї звичайної гри, все ж мали можливість забити «Шахтареві» не один гол. Та час минав, а рахунок вели гості. Здавалося що й на відпочинок противники підуть з попереднім рахунком. Над воротами «Шахтаря» було безхмарно, над воротами «Авангарду» нависла важка хмара поразки. Демонструючи сильну і рівну гру в усіх лініях, гірники зберігали свою перевагу, але знизили активність в атаках. І як показав хід дальших подій, це їм дуже дорого обійшлося.

Перед перервою Хачатуров вдався до однієї з своїх численних атак і, загрожуючи воротам, примусив захист «Шахтаря» порушити правила. За гру рукою суддя призначив одинадцятиметровий удар. Стадіон завмер, а через мить спалахнув бурею оплесків: це Тодоров (№ 6) обманним ударом за ставив Стрелкова вийняти м'яч із сітки своїх воріт. Накал боротьби дійшов до вищої точки.

Глядачі, що було засумували, тепер повеселішали. Авангардівці почали грати активніше і цілеспря мованіше. Зрозумівши небезпеку, гравці «Шахтаря» теж посилили гру, і деякий час навіть мали ігрові переваги. Та це тривало недовго. Під час однієї з атак нашої команди Стрелков допустив помилку: знаходячись на лінії своєї штрафної площадки він передав м'яч... Масленникову, який, прав да, не скористався люб'язністю противника і послав м'яч поза пус­тими воротами «Шахтаря».

Вихід на поле Костюка (замість Панфілова) надав грі харків'ян стрункості І викликав у них наступальний порив. Захист гірників на чолі з майстром спорту Снєгірьовим під натиском форвардів «Авангарду» розгубився, вдався в паніку. Це було на руку нашим футболістам, які грали в швидкому темпі. Стомлені захисники противника втратили контроль над підопічними, запізнювалися із закриванням їх в небезпечній зоні. Саме так був забитий «Шахтареві» і другий гол. Правий край харків'ян Нестеров різко вийшов у центр штрафної площадки противника, а Аляб'єв (№ 4) за ним не пішов. Знаходячись в оточенні противників, харків'янин завершив комбінацію, почату Масленниковим. Таким чином, рахунок став 2:2, а до кінця зустрічі залишалося близько 20 хвилин.

Приблизно на 80-й хвилині гри авангардівці з великим піднесенням і наполегливістю атакували ворота гостей і забили третій, ви рішальний гол у ворота своїх противників. Це зробив Тодоров. З рахунком 3:2 заслужено переміг «Авангард».

Тепер уже з певністю можна сказати, що «Авангард» вийшов у фінальний турнір, де десять найсильніших команд країни продовжать змагання за золоті медалі чемпіонів Радянського Союзу з футбола. Громадськість міста і області поздоровляє футболістів і тренерів «Авангарду» з великим успіхом.

В останній зустрічі на першість СРСР харківські авангардівіці приймали на своєму полі аутсайдерів першої підгрупи спартаківців Вільнюса.

Болільники напередодні матчу були настроєні на те, що «Авангард» обов'язково переможе і можливо, з великою різницею у м'я чах. Перші хвилини гри показали, що ці сподівання не безпідставні. Захист і напівзахист харків'ян відразу ж оволоділи не тільки найближчими підступами до свого штрафного майданчика, але й центром поля. Тилові лінії «Авангарду» забезпечили своїм нападаючим широкий простір дій. Все, здавалось має привести до перемоги з великим рахунком.

Та вже після 25—ЗО хвилин гри стало цілком ясно, що нападаючі «Авангарду» цього разу неспро можні реалізувати свою значну пе ревагу. Особливо безпорадним у цьому матчі був правий крайній А. Крощенко і це зробило праве крило харків'ян бездіяльним. На лівому фланзі діяв, як і завжди, Клим Хачатуров. Та цього разу улюбленець глядачів зіграв непродуктивно. Його проходи втрачали і всяку цінність через те, що Хачатуров занадто захоплювався обводкою суперників. Далеко не краще виступив і Микола Корольов.

Говорячи про гру нападаючих, треба відмітити заради справед ливості, що литовські футболісти зосереджували на своєму штраф ному майданчику по 8—9 гравців, а через таку перепону нелегко пробитися. До того ж відмінну гру продемонстрував воротар гостей Баужа. І все ж нічийний резуль тат матчу не міг задовольнити харків'ян. І на 80 хвилині гри наступила розв'язка. Під час однієї з атак центральний захисник нашої команди Віктор Мар'єнко, який в цьому маїчі більшу частину часу провів у нападі, забив вирішальний гол у ворота спартаківців і приніс «Авангарду» бажані 2 очка.

Харьковские любители футбола давно не испытывали такого удовлетворения. Матч "Авангарда" и "Труда" был интересным, захватывающим поединком. Он начался в быстром темпе. Острые положения создавались у ворот обеих Гости играли широким фронтом, вели точные передачи. Авангардовцы действовали преимущественно левым крылом. Стремительный Клим Хачатуров легко обыгрывал своих опекунов. Но его прострельные передачи не смогли реализовать партнёры по нападению.

Воронежцы в свою очередь использовали каждую возможность для атаки ворот харьковчан. Форварды гостей часто били по воротам, но удары не достигали цели. Наша защита организовала надёжный заслон. И снова борьба у ворот "Труда". Не раз опасные мячи забирал или парировал вратарь В.Татаренко...

Такая острая игра продолжалась примерно 35 минут. Но вот атакуют харьковчане. Мяч от Ю.Нестерова попадает к правому полусреднему С.Костюку. Сильным ударом он посылает его в сетку ворот. 1:0!

Воодушевлённые успехом, харьковчане продолжали теснить соперников. Они много раз угрожали воротам соперников, но В.Татаренко был на месте.

После перерыва инициатива снова у харьковчан. На первой же минуте у ворот гостей назначается за грубость штрафной удар. Н.Масленников направляет мяч С.Костюку. Защитники пытаются разрядить опасную ситуацию, однако С.Костюк успевает пробить по воротам, и набежавший Ю.Нестеров увеличивает счёт до 2:0.

Этот гол подхлестнул воронежцев. Они буквально всей атакуют, стремятся создать перелом в игре, но добиться успеха не могут. Хорошо проявили себя игроки защитных линий "Авангарда".

Отразив натиск гостей, харьковчане снова завладели инициативой, которую не упускали до конца встречи.

Матч закончился со счётом 2:0 в пользу "Авангарда". Наши футболисты показали целеустремлённую, коллективную игру.

"Красное Знамя".

Харківський "Авангард" з рахунком 1:2 програв останню зустріч попередніх змагань чемпіону СРСР футболістам московського "Торпедо". Однак, перемога чемпіонам країни далася ціною великих зусиль. Лише на початку першого тайму торпедівці мали перевагу, а потім до середини другої половини гри ініціатива була на боці харків'ян. Перший гострий момент біля воріт суперників футболісти "Авангарду" створили лише на 22-й хвилині. М.Корольов пробив штрафний удар, м'яч потрапив до Ю.Нестерова, який знаходячись в 5-ти метрах від воріт "Торпедо", умудрився вдарити на п'ять метрів вище. З цього моменту ініціативою оволоділи харків'яни. На 27-й хвилині Ю.Нестеров і А.Крощенко, вдало комбінуючи, увірвалися на штрафну площадку "Торпедо" і лівий крайній харків'ян мало не встиг на подачу свого партнера. На 35-й хвилині М.Масленников з місця правого крайнього пробив штрафний удар. М'яч потрапив у ногу центрального захисника В.Шустікова і влетів у ворота москвичів.

На перших хвилинах другого тайму харків'яни також провели дві дуже гострих атаки. Спочатку Ю.Нестеров, а потім М.Корольов упустили хороші моменти для взяття воріт. Харків'яни продовжували домінувати на полі. Їх захисна оборона, що мала іноді 8 футболістів, була важким бар'єром для швидких атак "Торпедо". Хоч москвичі весь час старалися поквитатися, їх атаки відбивалися вмілими діями захисників "Авангарду", серед яких особливо виділявся В.Мар'енко. На 78-й хвилині створилося загрозливе становище на штрафній площадці харків'ян, і один із захисників, щоб зупинити м'яч пробитий Б.Батановим, зіграв рукою. 11-метровий реалізував Гусаров. Буквально через хвилину до воріт "Авангарду" прорвався Денисов. Його удар був невідхильним. Так протягом двох хвилин харків'яни програли матч.

Команди виступали в такому складі: "Авангард" - М.Уграїцький, В.Онисько, В.Мар'єнко, Ю.Соколов, М.Масленников, В.Тодоров, Ю.Нестеров, С.Костюк, Э.Панфілов, М.Корольов, А.Крощенко. "Торпедо" - Глухотко (Поліканов), Медакін, Шустіков, Островський, Воронін, Савушкін, Посуело, Батанов, Гусаров, Денисов, Сергеев.

"Соціалістична Харківщина".

Зустріччю команд ЦСКА і "Авангарду" (Харків) почалися сьогодні заключні ігри фінальної десятки ХХІІІ чемпіонату країни з футболу.

Напружений поєдинок фіналістів, в якому довгий час важко було віддати кому-небудь перевагу, закінчився перемогою команди ЦСКА з рахунком 1:0 (0:0). Вирішальний гол у ворота харківського "Авангарду" забив на 76-й хвилині правий півсередній нападаючий армійців Амбарцумян.

Армійці набравши в 21 матчі 31 очко, зберігають друге місце. У команди харківського "Авангарду" після 21 ігри - 26 очок.

"Соціалістична Харківщина".

"Авангард" в заключительной части чемпионата проиграл второй раз подряд

(на этот раз спартаковцам столицы), и опять со своим "излюбленным" счётом - 0:1. Харьковчане очень мало пропускают, но и столь же мало забивают. Последний матч со "Спартаком" лишний раз показал, что ворота "Авангарда" сравнительно на крепком замке. Но до каких пор? Превосходно играет 34-летний ветеран Н.Уграицкий, в 10-и встречах (!) он покидал поле "сухим" вратарём. С 8-го апреля бессменно, не зная "ни сна, ни отдыха", выступали в линии обороны В.Онисько, В.Марьенко, Ю.Соколов. Но ведь двум последним по 32-а года. Надолго ли их хватит при такой нагрузке? Разве у "Авангарда" нет резерва защитников, разве не следует, думая о будущем, "наигрывать" молодёжь?

Еженедельник "Футбол" № 37.

-----------------------------------------------------------------------------------

"Авангард" - Н.Уграицкий, В.Онисько, В.Марьенко, Ю.Соколов, Н.Масленников, В.Ожередов (К.Хачатуров), Ю.Нестеров, С.Костюк, В.Тодоров, Н.Королёв, А.Крощенко; "Спартак" - Фролов, Дикарёв, Маслёнкин, Крутиков, Корнеев, Нетто, Адамов, Исаев, Рейнгольд (Севидов), Хусаинов, Ильин.

Прежде чем рассказать о том, что это был за матч, напомним читателям одну любопытную деталь. "На заре" нынешнего чемпионата старший тренер московской команды "Спартак" заслуженный мастер спорта Н.Симонян, в печати определяя наиболее вероятных претендентов на выход в финальную десятку, не внёс в список харьковский "Авангард". Вполне понятно, что харьковчане были настроены доказать именно в этой игре, что они по праву находятся в "золотой десятке". Сделать им это, правда не удалось.

Первый тайм был таймом "Спартака". И дело, конечно, не только в том, что москвичи забили гол. (Произошло это на 5-й минуте. Защитники хозяев поля выпустили на какой-то миг из-под контроля левого полусреднего Г.Хусаинова, и тот не сильно, но точно послал мяч в нижний дальний от вратаря угол ворот). Спартаковцы создали больше моментов, чаще и опаснее били по воротам, их проходы в штрафную площадь харьковчан носили организованный характер.

Конечно, и авангардовцы атаковали. Но не было в этих атаках осмысленности, нападающие харьковчан двигались вперёд без плана, допуская к тому же много ошибок в передачах.

Вторая половина матча закончилась безрезультатно, хотя моментов направить мяч в сетку было более чем достаточно. 30 минут штурмовали авангардовцы вратарскую крепость гостей. 30 минут мяч почти не покидал спартаковский участок поля. На подступах к самой штрафной площади москвичей не раз оказывались с мячом Н.Королёв, Ю.Нестеров, С.Костюк. Били по воротам полузащитники и даже защитники "Авангарда". Одним словом, били все. И всё неточно.

Невезение, а во многих случаях просто неумение сломило в конце концов волю харьковчан. Порыв иссяк. И тут наступило время москвичей. В их распоряжении оказались почти четверть часа. Они создали по меньшей мере 5 бесспорно голевых ситуаций. Но богатством своим спартаковцы распорядиться не сумели. Трижды Севидов, а один раз Рейнгольд, как говорят, чисто выходили на решающий поединок с вратарём Н.Уграицким и не могли его победить. Нужно отдать должное харьковскому голкиперу - в заключительной фазе матча он играл отлично.

Оценивая матч в целом, надо сказать, что он не произвёл впечатления. Это была игра на среднем уровне. Может быть, даже хуже, если учесть, что лбе команды не использовали много возможностей только для взятия ворот.

В.Ровчан. "Советский спорт".

-----------------------------------------------------------------------------------

У суботу, 20-го вересня заключного етапу першості країни з футболу зустрілись московський "Спартак" і харківський "Авангард". Господарі поля і на цей раз обрали систему гри, яка не раз у нинішньому сезоні приносила їм успіх. Спартаківці залишились вірними своїй улюбленій розстановці гравців з п'ятьма нападаючими, яких дуже активно підтримував капітан команди Ігор Нетто.

Харківські футболісти почали гру в надто спокійному темпі, і за це були покарані: вже на 5-й хвилині москвичі відкрили рахунок. У діях наших захисників не було злагодженості, підстраховки партнера. Гол, пропущений на початку зустрічі, не вніс пожвавлення в гру авангардівців. Правда, територіальна перевага не раз була на боці харків'ян; траплялася й можливість сквитати м'яч, але захист гостей, особливо їх молодий воротар Фролов, діяли чітко й відважно. Відбиваючи атаки нашої команди, спартаківці відбирали м'яч у нападаючих "Авангарду", точними передачами адресували його своїм напівзахисникам. Приблизно на 20-й хвилині А.Крощенко вийшов переможцем у боротьбі з двома захисниками гостей і передав м'яч для завершення М.Масленнікову, однак після удару останнього м'яч пройшов поруч зі штангою. Напад нашої команди діяв розрізнено, гостро, відчувалася відсутність К.Хачатурова.

Перед перервою М.Уграїцький в ефектному кидку перехопив небезпечний м'яч від Ісаєва (№8) і відхилив сильний удар І.Нетто.

Вихід К.Хачатурова після перерви лише на деякий час пожвавив змагання. Після кількох енергійних спроб москвичів збільшити рахунок, авангардівці почали затяжну атаку, але зламати опір гостей так і не вдалося.

"Спартак" грав впевнено, широка маневровість при великих переміщеннях нападу і напівзахисту дала команді перевагу над харків'янами, які зазнали у фіналі другу поразку підряд. Нам здається, що тренери "Авангарду" повинні більше приділяти уваги підготовкам до зустрічей з найсильнішими командами країни, зокрема звернути особливу увагу на персональну опіку серединних гравців противника, давати завдання гравцям своєї команди, конкретизуючи їх функції в атаках, обороні і під час перехідних положень.

О.Шевцов. "Соціалістична Харківщина".

В футболе скорость – важный фактор. Но она дает желаемый результат тогда, когда точные передачи совмещены с красивыми и осмысленными комбинациями, когда каждый игрок команды не отклоняется от поставленного перед ним задания. Такой футбол красив и результативен.

В этот раз, в основном, такую игру продемонстрировали спартаковцы Еревана. Прежде всего, бросалась в глаза согласованность действий между линиями защиты и нападения. Защитники, в большинстве случаев, точно пасовали нападающим, которые при активном участии полузащитников бросались в бурные атаки. Эти атаки были так неожиданны и организованы, что широко известные защитники «Авангарда» часто уступали давлению наших нападающих. Этим объясняется то, что уже на протяжении первых восьми минут игры спартаковцы получили право на три угловых удара.

У харьковчан плохо выступили полузащитники. Они либо помогали защитникам, либо, особенно в конце игры, увлекались атаками и доходили вплоть до штрафной площадки соперников. Вследствие этого создавался разрыв между линиями нападения и защиты гостей. Когда же мяч отбирали спартаковцы, он сразу же оказывался на подступах к штрафной площадке гостей, и опасные моменты следовали один за другим.

Из нападающих «Спартака» особенно активно действовала центральная тройка. По этой причине, ереванцы, в основном, атаковали по центру, а мощные прорывы по краям обороны гостей реализовывали К.Бегларян и С.Акопян.

Атаки ереванцев, как сильная волна, следовали одна за другой. На 21-й минуте, прерывая одну из бурных атак спартаковцев, В.Онисько вынужденно остановил мяч рукой. Примерно на расстоянии 18 метров от ворот был назначен штрафной удар. С.Бабаян обманным движением толкнул мяч в сторону М.Семерджяна, а последний, воспользовавшись создавшейся в «стенке» гостей неразберихой, сильным и красивым ударом открыл счет.

Спустя шесть минут К.Бегларян, получив мяч, стремительно прошел по левому краю вперед, немного приостановился, ища, стоящего в более удобной позиции, кого-нибудь из партнеров и точно решил задачу. Он передал мяч С.Акопяну, а последний правильным ударом сделал счет 2:0.

Почувствовав опасность поражения, гости кинулись в решающие атаки. И здесь вновь свое мастерство показал ветеран команды С.Затикян, который несколько раз спас свою команду от кажущихся неминуемыми голов.

На протяжении последних 15-и минут первого тайма постоянно атаковали гости. Но защитники «Спартака» во главе с М.Семерджяном прерывали все атаки.

Второй тайм вновь начался атаками спартаковцев. На 53-й минуте Ж.Суприкян, получив мяч от К.Бегларяна, в третий раз посылает его в сетку ворот «Авангарда».

После нескольких эпизодических атак гостей инициатива вновь перешла к спартаковцам. На 69-й минуте, после сильного удара В.Антоняна, мяч попал в перекладину. Чуть погодя К.Бегларян остался одни на один с вратарем, но непростительно упустил реальную возможность увеличить счет. А несколько минут спустя тот же К.Бегларян с расстояния 10 метров неточно отправил мяч за линию ворот.

В конце игры ереванцы ослабили темп. Это позволило гостям перейти в нападение. Но в спешке, они в решающие моменты путались и теряли мяч.

Исход игры – счет 3:0 – точное отражение соотношения сил соперников. Любопытно, что ни в одной из предыдущих 22-х игр, соперники не могли провести в ворота «Авангарда» более двух мячей. Традицию нарушили спартаковцы, которые, между прочим, в этом чемпионате первый раз записали на свой счет такой крупный счет.

Игру на высоком уровне провел судья В. Осипов из Москвы. Самым ярким проявлением этого было то, что после игры старший тренер гостей, заслуженный мастер спорта А. Пономарев поблагодарил В.Осипова за отличное судейство.

Р.НИКОГОСЯН.

Источник: Перевод с армянского из ереванской газеты «Физкультурник Армении»

(1961 г.).

-----------------------------------------------------------------------------------

Оба они играли в одной команде... Их виртуозной игрой восхищались почитатели истинного футбола. Один - рослый, всегда сосредоточенный, торпедовский вратарь А.Акимов. Другой - среднего роста, спокойный, но безжалостный в игре центрфорвард А.Пономарёв. Оба они, так сказать, били в одну цель - вместе составляли план игры. А вот вчера... Вчера перед игрой вновь встретились давние друзья. Но теперь они - тренеры команд - соперников...

Быстрота - вот оружие, которое применили ереванцы после начального свистка судьи. Именно это позволило им почти всегда выходить победителями в единоборствах и не позволило харьковчанам в течение целых получаса произвести хотя бы один удар по воротам. Вратарю "Спартака" Затикяну было легко. А вот его коллеге Н.Уграицкому - куда труднее. Он то и дело включался в игру, стремясь как-то разрядить обстановку. И всё же на 21-й минуте мяч побывал в его воротах. Это случилось после мощного удара Семерджяна.

Окрылённые успехом, спартаковцы снова ринулись в атаку. Вот Бегларян прошёл по левому флангу и направил мяч в штрафную площадку гостей. Никем не прикрытый Акопян удвоил счёт...

Почувствовав угрозу поражения харьковчане несколько активизировались. Однако, проникая на половину поля соперника, они почему-то начали робеть. Их попытки в одиночку просочится сквозь цепкую оборону "Спартака" были безуспешные. С немалым трудом добывая мяч, харьковчане удивительно легко его теряли. И всё же был момент, когда гости имели реальнейшую возможность отквитать один гол: буквально с 3-х метров С.Костюк направил мяч... в ноги Затикяну.

Вторая половина встречи была "двойником" первой. Ереванцы нападали, харьковчане защищались... На 53-й минуте Суприкян послал мяч под перекладину. Впервые в этом сезоне вратарь "Авангарда" вынул из сетки третий мяч, пропущенный в течение одной игры.

Итак, 3:0 - в пользу "Спартака".

Н.Назарян. "Советский спорт".

...Не успела стрелка секундомера трижды обежать циферблат, как О.Макаров грустно вынул мяч из сетки. Послал его туда К.Хачатуров после прострельной передачи Ю.Нестерова. Вратарь замешкался, В.Турянчик - тоже, и счёт стал 1:0. В попытках переломить игру киевляне начинают "прощупывать" правый фланг "Авангарда". Но В.Онисько бдительно следит за В.Лобановским, и не даёт этому опасному форварду использовать свои возможности. Беда ещё и в том, что неизменный партнёр В.Лобановского и зачинатель хитроумных комбинаций линии нападения киевлян В.Трояновский не может действовать на полную мощность – тут сказывается, видимо, недавняя травма. И всё же киевлянам удаётся сквитать счёт. На 11-й минуте В.Лобановский подаёт угловой удар (после того, как Н.Уграицкий снебрежничал и неожиданно выронил мяч за линию ворот). Суматоха на штрафной площадке, неожиданный удар из самой гущи ног - это бьёт Й.Сабо. Мяч в сетке. Кто был больше заинтересован в ничейном счёте? Разумеется, не киевляне. Но странно - эта, обычно агрессивная команда, пытается сейчас создать заслон на своих оборонительных рубежах, командируя вперёд лишь четырёх, а порой и трёх форвардов. Начавшийся дождь как бы охлаждает темперамент и без того весьма спокойных динамовцев. А харьковчане - команда, к защитному стилю которой мы уже притерпелись, - наоборот, атакует всё острее. Их боевые порядки усиливают полузащитники и защитники. Это давление чуть не стоит киевлянам нового гола. Лишь торопливость К. Хачатурова позволяет стражу динамовских ворот ликвидировать опаснейшее положение на последней минуте первого тайма. Вторая половина игры - картина всё та же. Острые выходы, длинные передачи с фланга на фланг буквально рвут в клочки оборону киевлян. Особенно энергично действует правый полусредний "Авангарда" С.Костюк, сместившийся ещё правее, на край. Лишь однажды динамовцы попытались робко пригрозить воротам соперников, да и то удар был неточен. Счёт мог быть иным. Кандидат в чемпионы мог потерять и два очка. Будь нападение "Авангарда" чуть выше классом, сумей их игроки быстрее обрабатывать мяч и быть хладнокровнее в последнюю, "голевую" секунду, - Олегу Макарову, быть может, ещё не раз пришлось бы выполнять процедуру, самую неприятную для вратаря..."

И. ПАВЛОВСКИЙ. (Наш спец. корр.).Источник: Газ. "Советский спорт", 1961, 21 сентября.

-----------------------------------------------------------------------------------

У середу, 20 вересня, на стадіоні "Авангард" в черговому матчі "золотої десятки" зустрілися дві провідні команди українського футболу "Динамо" (Київ) - "Авангард" (Харків). На цей раз оголошувати склад команд по радіо потреби не було - любителі футбола добре знають гравців. Нарешті м'яч на полі. Спочатку більш технічні кияни захоплюють ініціативу, хоч і допускають помилки в передачах.

Дещо нервово почали змагання наші футболісти, але згодом їх дії набувають злагодженості, впевненості. Харків'яни будували змагання на великому обсязі робота всіх гравців, на особливій уважності до переміщення своїх підопічних. Посилюючи в необхідних випадках оборону (№9 Є.Панфілов), наша команда гостро атакувала, використовуючи своїх швидких крайніх Ю.Нестерова і К.Хачатурова. Ентузіазму господарів поля кияни протиставили точний розрахунок, сподівалися багатоходовими комбінаціями зруйнувати систему оборони "Авангарду". Тактично сильніша команда республіки - лідер чемпіонату країни - виглядала блідо. Ми не побачили в діях киян нових тактичних знахідок, не було в них і дій, заснованих на імпровізації , що не раз приносило їм успіх в цьому сезоні, робило гру красивою і результативною. Посиливши лінію свого нападу введенням напівзахисника Й.Сабо (№10), тренери столичної команди розширили функції свого колективу. Але харківські футболісти вели змагання в своєму тактичному плані.

На третій хвилині комбінація, розпочата М.Масленниковим, закінчилася голом у ворота гостей. Це сталося так: воротар киян О.Макаров випустив м'яч з рук, а Клим Хачатуров, що знаходився поруч, направив його в сітку воріт динамівців. Глядачі бурхливо вітали успіх харківської команди.

Темп гри різко посилився, суперники обмінялися гострими атаками. М.Уграїцький і О.Макаров по кілька разів вступали в гру, захищаючи свої ворота. Гості діловито, хоч трохи академічно, вели гру, намагаючись знайти слабі місця в обороні авангардівців. 11-а хвилина зустрічі принесла успіх киянам: В.Лобановський (№11) подав кутовий удар Й.Сабо, застосувавши силовий прийом проти М.Уграїцького, і забив гол. Авангардівці починають атаку. Ю.Нестеров гостро обігрує свого сторожа А.Сучкова (№4), часто створює вигідні ситуації для партнерів, але їх удари не завжди точні. Капітан динамівців В.Каневський грає блискуче, його дії чіткі, задуми криють в собі загрозу воротам М.Уграїцького. Приблизно рівна гра в першій половині так і закінчилася з рахунком 1:1, хоч раптовий удар В.Каневського з трудом відхилив М.Уграїцький.

Після перерви кияни переважно захищались і були близькі до поразки. Удари харків'ян сипались один за одним. Навіть захисники Ю.Соколов і В.Онисько брали участь у штурмі воріт противника. Проте рахунок не змінився.

Гра пройшла цікаво і повчально для обох команд.

О.Шевцов, майстер спорту СРСР. "Соціалістична Харківщина".

Пахтакоровцы имели на протяжении всей игры явное территориальное преимущество. Но счёт в первом тайме не был открыт.

Хозяева поля действовали в завершающей стадии сумбурно, несогласованно. Это, естественно, облегчало задачу защитникам "Авангарда", которые довольно спокойно и уверенно отражали натиск хозяев поля. Слабо поддерживала поначалу наступательный порыв форвардов полузащита "Пахтакора", больше заботившаяся о неприкосновенности своих ворот.

Нередко случается так, что команда почти беспрерывно штурмует ворота противника, а гол получает в свои ворота. Это случилось и с хозяевами поля. На 60-й минуте прорвавшийся по центру Н.Королёв сильно пробил издалека в левый нижний угол и открыл счёт.

Футболисты "Пахтакора" не упали духом. Они повели атаки широким фронтом, разрывая оборону харьковчан. Очень активно и своевременно стали подключаться в наступление полузащитники. На 64-й минуте левый полузащитник "Пахтакора" Мухин очень удачно выбрал место и точно направил отскочивший мяч в ворота харьковчан. Счёт становится равным.

Но уже через 10 минут чаша весов склоняется в пользу "Пахтакору". Г.Красницкий получил право пробить штрафной метров с 25-ти. Он нашёл щель в стенке и неотразимым ударом понизу забил гол.

Ташкентцы не успокаиваются, они ничуть не ослабляют натиск. И Г.Красницкий со штрафного сильно подал низкую прострельную передачу. Б.Абдураимов на ходу подправил мяч, и харьковчане в третий раз вынуждены были начать игру с центра поля. Их отчаянные усилия изменить результат ни к чему не привели. Заслуженная победа осталась за "Пахтакором".

К.Дмитриев. "Советский спорт".

Минулої неділі відбувся черговий матч фінальної частини турніру команд, що борються за 1 - 10 місця. На Харківському стадіоні "Авангард" господарі поля зу стрілись з колективом армійських футболістів - ЦСКА. Змагання почалося в швидкому темпі. Розвиток ігрових ситуацій в центрі поля змінювався бурхливими атаками. Найчастіше атакували харків'яни. Контратаки армійців були менш продуманими, однак майстерність їх нападаючих примушувала М.Уграїцького вступити в гру з самого ії початку. Технічний і швидкий Латишев (№11), обігравши Ш.Ригваву, послав небезпечний м'яч у ворота, але М.Уграїцький відправив м'яч на кутовий. Наші футболісти діяли з піднесенням, великим прагненням до перемоги. Чітко грали В.Мар'єнко і В.Ожередов, серед нападаючих виділялись Ю.Нестеров і С.Костюк. В атаках добре проявив себе Є.Панфілов (№9).

Загальна перевага в першій половині зустрічі була на боці харків'ян.

Після перерви темп гри ще підвищився, однак жодній з команд так і не вдалося відкрити рахунок. Бойову нічию команди розділили по очку. Тепер "Авангард" з 28 очками займає 7-е місце в таблиці розиграшу.

О.Шевцов, майстер спорту СРСР. "Соціалістична Харківщина".

Седьмой тур внешне не отличался от других. Он не сводил основных соперников на решающую борьбу. Поединки велись заочно в 3-х городах страны. Московский "Спартак" принимал у себя футболистов Харькова. Результат этого матча не вызывал особых сомнений. Москвичи победили "Авангард" на его поле (1:0) и имели, казалось, все основания рассчитывать на повторный успех.

Ход встречи показал бесспорное превосходство спартаковцев. Уже к середине первого тайма харьковчане вынуждены были уйти в глухую оборону. Почти 90 минут борьба велась в непосредственной близости от их штрафной площади. Но, как это ни парадоксально, москвичи не только не открыли счёт, но и не сумели создать ни одного голевого момента. Вратарю гостей Н.Уграицкому если и была работа, то исключительно на выходах, в борьбе за навесные мячи.

Последнее время футбольные обозреватели немало писали о тактическом разнообразии в игре "Спартака" Москвичи в самом деле играли разнообразно. По - новому действовали они и в матче с "Авангардом". Но использованная ими тактика вряд ли была правильной. Хозяева поля применяли в атаке длинные, чаще всего навесные передачи. Это диктовалось стремлением скорее подойти к воротам, скорее забить гол. Ради этого спартаковцы отказались от тщательного розыгрыша мяча в центре, от присущей им старательной подготовки каждого прорыва в штрафную площадь. Поэтому атаки их выглядели поспешными, а иногда сумбурными. Защита "Авангарда", поддерживаемая Н.Уграицким, без особого труда перехватывала верховые мячи и, как рыба в воде, чувствовала себя в возникавших у границ штрафной площади стихийных схватках, где силовое единоборство ставится обычно выше единоборства технического.

"Спартак" не сумел взломать авангардовский бетон и потерял очко. Цена этого очка стала особенно заметной после того, как было получено сообщение из Киева о победе местных динамовцев над тбилисскими одноклубниками.

Еженедельник "Футбол". Алексей Парамонов.

-----------------------------------------------------------------------------------

Матч между московским "Спартаком" и "Авангардом" из Харькова приобретал особый интерес уже потому, что харьковчане в последних двух соревнованиях не проиграли ни своим землякам из Киева, ни армейцам столицы. Известно, что "Авангард" славится опытной защитой, которая пропустила в свои ворота наименьшее количество мячей. Найдёт ли "Спартак" ключи к плотным эшелонированным рубежам "Авангарда"? Вот вопрос на который должны были ответить москвичи.

Первые 10 минут игра была равной, но четыре форварда харьковчан в технике уступали спартаковской защите и давали ей возможность довольно легко организовывать контратаки. Вскоре стало заметно преимущество хозяев поля. Спартаковцы хорошо маневрировали по фронту и подолгу держали мяч. Но у штрафной площадки они натолкнулись на плотную и хорошо организованную оборону. Фланговые же прорывы кончались высокими передачами, которые легко выигрывались рослыми защитниками "Авангарда".

После перерыва картина мало изменилась. Подавляющее территориальное преимущество "Спартака" было очевидным, но ключи так и не были подобраны к воротам "Авангарда".

Этот матч нельзя отнести к разряду очень интересных. Но во всяком случае он содержал в себе несколько хороших, запоминающихся моментов, которые были оценены зрителями.

М.Якушин, заслуженный мастер спорта. "Советский спорт".

С самого начала игры харьковчане свои основные силы бросили в наступление. "Атака, атака и ещё раз атака" было девизом команды в первом тайме. Вперёд шли не только форварды. Беспрерывно включались в нападение полузащитники Н.Масленников, В.Тодоров. Не раз появлялись на штрафной площади гостей даже игроки оборонительной линии "Авангарда" Ш.Ригвава (№2) и Ю.Соколов (№4). Этот мощный натиск, безусловно, должен был иметь голевое выражение.

20-я минута игры. Мяч у С.Костюка. Почти у самой лицевой линии, в пяти метрах от штанги его сбивает защитник. Судья назначает свободный удар. Н.Масленников отпасовывает мяч левому полусреднему Н.Королёву, и тот забивает гол.

Хозяева поля продолжают наращивать темп. Только выбьют защитники "Спартака" мяч из своей штрафной площадки, как он снова возвращается туда. На 37-й минуте один из таких "отвергнутых" мячей попал к левому крайнему "Авангарда" А.Крощенко. Последовал удар метров с 28-и Гол! 2:0 - вели харьковчане.

В начале второй половины матча игровое и территориальное преимущество у гостей. Временами вся команда "Спартака" - на половине авангардовцев. Но дальше штрафной площадки их нападающие прорваться не могут. Попытки достигнуть цели ударами издали ни к чему не приводят.

В.Ровчан. "Советский спорт".

-----------------------------------------------------------------------------------

У першому колі фінальних змагань "Великої десятки" наших футболістів спіткала невдача: вони програли в Єревані місцевим спортсменам. В середу, 11-го жовтня, суперники зустрілися знову на харківському стадіоні.

...Перший удар по м'ячу зробили гості. Але їх спроба відразу ж пробитися до наших воріт не мала успіху. Перехопивши м'яч, господарі поля створили загрозу воротам противника. Запропонувавши швидкий темп гри, футболісти "Авангарду" посилили натиск. 20-та хвилина принесла перший успіх команді харків'ян: гол забив Микола Корольов. Це сталося після небезпечного прориву С.Костюка, який примусив захисників "Спартака" порушити правила. Згодом Ю.Нестеров міг збільшити рахунок, але він з відмінної подачі С.Костюка послав м'яч вище воріт.

Контратакуючи, вірменські гравці створили загрозливу ситуацію біля воріт харків'ян, але Шагінян повторив помилку харківського форварда. Деякий час територіальна перевага була на боці гостей, які з завидною точністю передавали м'яч, намагалися знайти слабке місце в нашому захисті. Однак, перед перервою лівий крайній харків'ян Анатолій Крощенко, перемістившись у центр, забив другий гол у ворота "Спартака". Рахунок став 2:0 на користь нашої команди.

Відпочивши, суперники з новими силами продовжують боротьбу. Гра йшла з перемінним успіхом, але загальна перевага була на боці харків'ян. Втративши надію пробитися крізь захисні порядки "Авангарду", єреванці турбують М.Уграїцького ударами з далеких дистанцій, але він діє спокійно і впевнено. Рахунок до кінця гри не змінився.

Після цієї перемоги харків'яни зберігають шанси на виграш шостого місця.

О.Шевцов, майстер спорту СРСР. "Соціалістична Харківщина".

...Матч розпочався масовими атаками господарів поля, але, досить успішно

розвиваючи наступ в центральній частині поля, вони ніяк не можуть пробитись крізь захисні порядки суперників. Харків`яни щільно і дуже ретельно опікають усіх форвардів і півзахисників "Динамо", дружно - сімома чи навіть вісьмома гравцями - відтягуючись в оборону. Кияни пробують подолати цей бетон ударами по воротах здалека, але м`яч або перехоплюють рослі захисники "Авангарду", або він потрапляє в руки досвідченого воротаря Уграїцького. В той же час гості не залишають невикористаною жодної можливості для атаки. 9-а хвилина. Центральний захисник киян В.Щегольков, приймаючи м`яч, посковзнувся, і харків`янин А.Крощенко (№ 11) виходить один на один з О.Макаровим. Гол здається неминучим, але в останню мить Турянчик (№ 6) встигає підкатом вибити м`яч на кутовий. Небезпека минула, але через хвилину харків`яни знову подають корнер. М`яч потрапляє до захисників "Динамо", і вони вибивають його з воротарського майданчика, але прямо в ноги М.Корольову (№ 10). Сильний удар низом, і О.Макаров, лежачи, встигає взяти м`яч. Тут же атака киян. Сильний удар парирує за лицьову лінію М.Уграїцький. Біля воріт "Авангарду" подаються два корнери підряд, але безрезультатно. Перші 15 хвилин у киян була деяка територіальна перевага, але, відчувши, що харків`яни настроєні по-бойовому, вони починають обачливіше грати в обороні, і це дозволяє їх противникам вирівняти гру. Тривають обопільні атаки. 17-а хвилина. Красиву комбінацію розігрує "тандем" В.Лобановський - Трояновський, але точну подачу під завершальний удар ніхто з киян не встигає використати. 28-а хвилина. Прохід В.Лобановського по краю, передача вздовж воріт. М.Уграїцький не дотягується до м`яча, але динамівці не "замкнули кут", і бити по воротах нікому. 30-а хвилина. По краю проривається А.Крощенко і віддає м`яч під удар Ю.Нестерову, але той б`є вище воріт. 31-а хвилина. Сольний прорив О.Базилевича, удар - і м`яч проходить над штангою... Другий тайм пройшов так само по-бойовому. Кияни уперто атакували, не залишались в боргу і гості, але рахунок так і залишився нульовим. Правда, в останні чверть години господарі поля добились певної територіальної і ігрової переваги, проте їх наступальний запал так і не зміг подолати залізну витримку харків`ян в обороні. Очко, яке команда "Динамо" завоювала в цьому матчі, виявилось золотим. В небо злетіли різнокольорові ракети, а десятки тисяч глядачів, вітаючи нових чемпіонів, запалили імпровізовані факели з скручених газет. Це було справді феєричне видовище, яке увінчало золотий фініш динамівців".

Г. БОРИСОВ. Газ. "Радянський спорт", Київ, 1961, 20 жовтня.

-----------------------------------------------------------------------------------

На республиканском стадионе им. Н.С.Хрущёва шли последние минуты футбольного матча между командами "Динамо" Киев и "Авангард" Харьков. Несмотря на нулевой счёт, накал борьбы высокий и страстный. Соперникам было за что сражаться. Динамовцы старались сделать последний рывок к совсем уже близким золотым медалям. Авангардовцы яростно отстаивали своё амплуа грозы лидеров, своё заслуженное право занять место "под солнцем" - если не вверху, то и не внизу турнирной таблицы десятки сильнейших команд страны. Кроме того, решался дальнейший спор двух старейших центров украинского футбола, не раз скрещивавших своё боевое оружие. И вот, наконец, этот крупнейший индустриальный город имеет очень сильную команду. Как же тут не поспорить с Киевом по принципу "чий батько дужчий", как ни попытаться обогнать в таблице опытных и прославленных игроков из Тбилиси? Кроме того, шестое место в чемпионате даёт право молодым игрокам получить звание мастер спорта СССР.

И вот приближается к концу киевская встреча. Игроки обеих команд устали, но никто не хочет примириться с "гроссмейстерской ничьей". Харьковчане продолжают стойко защищать неприкосновенность своих ворот, а они это умеют, ибо совсем недавно постарались убедить в этом московских спартаковцев. Свидетельство тому ещё рекордно малое количество пропущенных мячей - всего 24! Атакуют харьковчане редко (ими забито всего 26 мячей), но всё же стремительно и настойчиво.

Киевляне идут на штурм своей лучшей пятёркой - О.Базилевич, В.Серебрянников, В.Каневский, В.Трояновский, В.Лобановский, которую активно поддерживают изобретательные, выносливые и решительные полузащитники Й.Сабо и В.Турянчик. Борьба ведётся не только на половине поля противника и не только на штрафной, а зачастую и на вратарской площадке. Но мяч словно завороженный, никак не хочет пересечь заветную линию ворот. В последние мгновения положение спасает то отчаянный бросок Н.Уграицкого, то акробатические прыжки защитников, а иногда в этой невообразимой схватке невольно преграждает путь мячу кто-то из киевских игроков.

Наконец, финальный свисток судьи. 67 тысяч зрителей ещё не знают, что даёт их любимой команде завоёванное в такой трудной борьбе 43-е очко турнира, начавшегося ранней весной, когда только начинали зеленеть склоны соседней Черепановой горы, и заканчивающегося теперь, когда вокруг стадиона пылают жёлто-багровые костры каштанов и клёнов.

Любомир Дмитерко. Еженедельник "Футбол". №43.

Позавчора харківський "Авангард" в останній грі на першість Радянського Союзу з футбола зустрічався з ташкентським "Пахтакором" .

Матч почався взаємними атаками. Харків'яни посилюють натиск і створюють біля воріт гостей ряд загрозливих моментів. Але захист "Пахтакора" діє чітко і впевнено. Вілька важких м'ячів бере воротар гостей Пшеничников. Свою територіальну перевагу авангардівці змогли реалізувати тільки в кінці першої половини гри. Нападаючий А.Крощенко чудово проходить по лівому краю поля і віддає м'яч М.Корольову. Той б'є по воротах, і рахунок стає 1:0 на користь харків'ян.

Після перерви темп матчу підвищується. Авангардівці прагнуть закріпити свій успіх, а гості відігратися. В один із моментів господарі поля порушують правила гри, і суддя призначає штрафний удар. Харків'яни будують "стінку", але вона не допомагає. М'яч після удару Морозова, потрапляє у лівий верхній кут воріт. Результат 1:1.

Після цього зустріч набуває гострого характеру. На 23-й хвилині за гру рукою одного із захисників "Пахтакора" суддя призначає 11-метровий удар. Його реалізує С.Костюк. 2:1 - веде "Авангард". І знову за грубі дії захисників у ворота гостей призначається 11-метровий удар. На цей раз б'є Ю.Соколов. Рахунок 3:1.

Незабаром харків'яни добиваються нового успіху. Нападаючий А.Крощенко забиває четвертий і останній гол. Господарі поля перемагають з рахунком 4:1! Авангардівці набрали в іграх чемпіонату 34 очка.

О.Александров. "Соціалістична Харківщина".