Газета "Ленинская Смена" 

Рейдова бригада "Комсомольського глаза" на стадіоні "Авангард"

Весна, як добра господарка. Всюди заглядає, жодного куточка не пропускає. Лише в спортивні зали стадіону "Авангард" їй боязко заглянути. Ще б пак! Того й дивись, потрапиш в неприємність: зігріється приміщення теплим промінням, а на голову якомусь спортсмену, чого доброго, звалиться штукатурка з потрісканої і вогкої стелі. Зал, в якому авангардівці мають готуватися до наступних змагань, повинен приваблювати молодь. А виходить навпаки. Стіни і стеля потріскалися, облупилися, дірявий дах тече... Одним словом, стан спортивних приміщень, роздягалень і душових такий, що ними зовсім небезпечно користуватися, а тому їх закрили.

Хвилюються спортсмени, неспокійні й численні болільники. Починається футбольний сезон, а найкраща західна трибуна пустуватиме, тисяча глядачів позбавлена можливості придбати улюблені місця. Трибуну збудовано в 1925 році і, вона, певна річ, потребує капітального ремонту. Багато разів порушувалось це питання, але голова комітету профспілки заводу транспортного машинобудування (ЗТМ) т. Горбик лише безпорадно розводить руками.

Взагалі щодо благоустрою стадіону заводські організації вважають свою місію закінченою: комсомольський недільник був? Був. Виробничники разом із студентами зробили своїми силами все, що могли, зокрема очистили територію від бруду. Не могли ж вони, мовляв, голими руками відремонтувати приміщення і трибуни?

Керівники стадіону мали необережність доручити будівельній організації зробити цементну стяжку на стелі спортивного залу. Зробив. Проте минуло небагато часу, а слідів ремонту як і не було. Стеля ось-ось завалиться. Понад 100 тисяч карбованців державних грошей вилетіли в трубу.

Більшість спортивних секцій "Авангарду" - гімнастики, акробатики, боксу та інші, до складу яких входить 1700 чоловік, змушені припинити тренування до того часу, коли можна буде перейти на літні майданчики.

- Навіщо вам сітка? Адже стіни все витримають.

Таким недбайливим ставленням до своїх прямих обов'язків "прославився" директор найбільшого стадіону нашого міста т. Ласько. Порадимо ж йому, товариші, помилуватися зовнішнім виглядом спортивної споруди, яку йому довірено.

Члени ДСТ "Авангард", а з ним тисячі любителів і болільників всіх видів спорту вимагають якнайскоріше впорядкувати спортивні зали й стадіон. Вони хочуть дивитися матчі на добре впорядкованому стадіоні.

Л.Єременко, В.Колесніченко, В.Кричевський.

Историческая справка. Из книги "История завода им. В.А.Малышева (1895 - 1995)", изданная к 100-летию завода.

Датой рождения заводского стадиона "Металлист" считается 1927 год. Строительство было начато в 1926 году. На Плехановской улице в то время находилось заброшенное кладбище, к нему примыкали пустыри. В период гражданской войны и послевоенной разрухи работники завода разбивали здесь огороды. Но по мере налаживания мирной жизни появились другие запросы и стремления. Инициатором строительства стадиона стала комсомольская организация ХПЗ. Он строился при широком участии многочисленных физкультурников и спортсменов ХПЗ. Спортсмены - любители Вацек, Парсаданов, Перцевский, Шунько и другие собрали вокруг себя таких же энтузиастов. Стройка была объявлена всенародной. Завод помог техникой (выделен был даже один трактор). В течение двух лет в строительстве участвовали сотни рабочих и служащих. Вырос красавец - стадион с футбольным полем, небольшими трибунами, игровыми площадками, с единственным в то время в Харькове и Украине велосипедным треком, двумя спортивными залами и т.д. Стадион "Металлист" стал центром спортивной жизни не только ХПЗ, но и всего Харькова. На нём проводились и республиканские, городские чемпионаты и соревнования, матчевые встречи и т.п. В них всегда принимали участие спортсмены ХПЗ и неоднократно выходили победителями. В эти годы конструктор ХПЗ В.И.Белозеров был бессменным чемпионом Харькова по теннису. В 1931 году команда ХПЗ выиграла легкоатлетическую встречу с сильной командой "Ростсельмаш" (Ростов-на-Дону). В 1928 году чемпионом Украины в толкании ядра и метании диска стала Ирина Бугримова (впоследствии - известная артистка цирка, народная артистка СССР).