Реконструкция харьковского стадиона "Металлист" в 1935 году!

Газета "Ленинская Смена"

 

РЕКОНСТРУКЦІЯ СТАДІОНА «МЕТАЛІСТ»

 

Тридцять п'ять років тому тут відбувся останній похорон. З того часу вели­чезна територія старого Кирило-мефодіївського кладовища була віддана на поталу бур'янам. У бур'янах знаходили собі притулок і різні злочинні елементи.

Так було до 1926 року, поки про кладовище не згадали керівники харківського райкому спілки металістів та не вирішили збудувати стадіон.

Через рік комсомольці і робітнича мо­лодь Харкова одержали коштовний подарунок: було відкрито найбільший в мі­сті стадіон «Металіст».

На майданчику зацвіли різнокольорові майки футболістів. Молоді хлопці і дівчата бігали по біговій доріжці. 4.000 аматорів і «болільщиків» заповнили західну трибуну під час першого футбольного матчу.

Стадіон користувався винятковою по­вагою і любов'ю молоді. Тут проходили найважливіші змагання, найсерйозніші зустрічі.

Зросли гіганти індустрії: ХПЗ, ХЕМЗШ, «Серп і молот». Збільшилась кількість комсомольців І робітничої молоді на підприємствах. Посилився її потяг до фіз­культури. Стадіон вже на міг задовольнити всіх потреб. Постало питання про його реконструкцію.

В 1933 році президія облпрофради затвердила розгорнутий план реконструк­ції стадіону «Металіст», розрахований на три роки. Цей стадіон повинен стати од ним з кращих на Україні і найбільшим своєю пропускною спроможністю.

За планом передбачено реконструювати стару західну трибуну, розширивши її до 6.000 місць, збудувати східну три­буну на 5.000 місць з приміщеннями для хокеїстів, залом для масової фізкультурної роботи, роздягальнею, грілкою і кафе. Тепер всі ці роботи майже закінчені.

Взимку на стадіоні провадитиметься величезна масово-фізкультурна робота. Прочитають цикл лекцій для інструкторів фізкультури. Бюро фізкультури підприємств доповідатимуть про свою робо­ту. Прийшовши на стадіон, фізкультурники зможуть взяти книжку у бібліотеці, прочитати газету чи журнал в чи­тальні, одержати пораду у методичному кабінеті. Все це сприятиме культурному розвиткові інструкторів і фізкультурників. Для роботи серед дітей виділено спеціальних інструкторів, які вже почали приймати норми на значок БГПО.

У 1936 р. на стадіоні збудують басейн розміром 25×15 метрів, що дасть можливість провадити змагання з водного спорту як влітку, так і взимку, і працювати школіплавання. Реконструюють велотрек,збудують комбіновану (з землі і цегли)веєрну трибуну на 3.000 місць, розташовану між східною та західною трибунами.

Велику увагу приділяють зовнішньому оформленню. Будуть поставлені фігури фізкультурників, зроблені скульптурні барельєфи, вази з квітами, насаджені тисячі квітів, кущів та дерев.

Керівники стадіону справедливо нарікають на профспілкові організації і бюро фізкультури підприємств, які не допомагають у будівництві, хоч стадіон обслуговує молодь таких гігантів, як ХПЗ, ХТГЗ, ХЕМЗ, «Серп і молот», трамвай тощо. Ніхто не приділяє достатньої уваги розвиткові легкої атлетики і інших видів спорту. На підприємствах захоплюються тільки футболом.

В. СТЕПАНОВ




Наверх


© 2009-2023 E.Argunov, V.Biloshenko