1970-10-03. Киев. Стадион ККВО. +11°С. 3200 зрителей.
«Металлист»: Савченко (Удовенко, 21), Гунько, Аристов, Матвиенко, Зайцев, Пестриков, Борисенко, Майборода, Чаплыгин (Коновалов, 46), Кафаджи, Панков (Несмеян, 80).
Турнірне становище обох команд дозволяло сподіватися, що матч мїж ними пройде цікаво. Харків’яни, як відомо, - у групі лідерів, кияни вже змирилися з тим, що наступного року перейдуть у другу групу класу “А». Ця обставина розв’язала руки тренерам, які вже зараз думають про майбутнє колективу, випробовують в останніх поєдинках молодь.
От і в звітному матчі глядачі побачили у складі армійців трьох необстріляних футболістів: воротаря Бабенко, нападаючих Жирякова й Бочарова.
…Отже, глядачі чекали неабиякого футбола, і… не дочекалися. Команди відразу почали жорстку боротьбу, футболісти часто припускалися грубощів, граючи здебільшого не в м’яч, а в ноги суперника. Однак арбітрові Стрілецькому швидко вдалося приборкати порушників, і гра ввійшла в більш – менш спокійне русло.
На другій хвилині харків’яни могли б відкрити рахунок – О.Кафаджі вдало вискочив на прострільну передачу і з кількох метрів пробив під перекладину, але воротар – дебютант так знаєте, по – волейбольному, - перекинув, здавалося б, «мертвий» м’яч на кутовий. Кількома хвилинами пізніше голкіпер харків’ян – О.Савченко не дотягнувся до м’яча, який подав у штрафний Огірчук, але й М.Штулер був безсилим обробити цю передачу. М’яч викотився за межі поля, а у воротах «Металіста» не було в ту мить жодної душі…
Після перерви картина мало змінилася. І в результаті гості заробили… 17-у нічию, господарі – 27-е очко, а глядачі так і не побачили гола.