1970-07-11. Харьков. Стадион «Металлист». +28°С. Ясно. 13000 зрителей.
«Металлист»: Савченко, Марченко, Аристов, Матвиенко, Зайцев, Несмеян (Пестриков, 67), Борисенко, Чаплыгин, Майборода (Коновалов, 78), Кафаджи, Панков (Бондаревский, 73).
Як і у попередніх трьох матчах, у зустрічі з івановцями «Металіст» мав безперечну перевагу. Його форварди зуміли створити багато небезпечних ситуацій біля воріт Скоропєєва. Були моменти, коли «Текстильник» від гола рятувала штанга, м’яч влучав у когось із захисників, що приходили на допомогу воротарю. І все ж таки харків’яни дещо слабкіше, ніж завжди, провели зустріч. Меншою була «середня швидкість» комбінацій, знизилась активність захисту. Іван Матвієнко, наприклад, до атак майже не підключався, інколи «Металіст» передавав ініціативу до «рук» суперників. Знову слід говорити про те, що у харків’ян відчувається втома. З восьми резервістів один воротар, один (А.Панов) – травмований, один (Л.Аптерман) ще жодного разу не з’являвся на полі. Отже, кожному зрозуміло, що за такого напруження команді вкрай необхідні дублери, а їх нема. Це, звичайно, стосується не лише «Металіста», а й усіх колективів першої групи.