1970-04-11. Харьков. Стадион «Металлист». +15°С. Ясно. 20000 зрителей.
«Металлист»: Савченко, Марченко, Аристов, Матвиенко, Зайцев, Пестриков, Борисенко, Коновалов, Майборода, Кафаджи, Панков.
Голы: 1:0 Кафаджи (6), 2:0 Борисенко (56), 2:1 Говорунов (57), 3:1 Панков (80).
Хоч поки що аванси видавати якось ранувато, але схоже на те, що «Металіст», нарешті почав знаходити нові, нехарактерні для себе якості. І в кубковій грі з івановцями, і в першій зустрічі чемпіонату країни з ленінградцями команда демонструвала футбол темповий, мужній, коректний.
Зникли с поля «безробітні» гравці,невтомно працює вся команда.Господарі без особливих турбот віддали середину поля у розпорядження динамівців. Особливо помітно це було у більшій частині другого тайму, коли, здавалося, територіальна перевага динамівців матеріалізується в гол. Та «Динамо», хоч і чітко, але повільно готувало свої атаки. І захист харків’ян вчасно встигав вжити заходів.
“Металіст» побудував гру на гострих швидких атаках. Уже на 6-й хвилині А.Майборода відмінно віддав м’яч у штрафний майданчик «Динамо», і О.Кафаджі з ходу б’є – 1:0. На 35-й хвилині віч-на-віч з О.Савченко лишився Вотоловський, але з 4-х метрів пробив вище воріт. Наприкінці тайму така ж ситуація біля воріт «Динамо», в які не влучив А.Майборода.
Красивим був гол О.Борисенко. У падінні він чітко спрямував головою у сітку м’яч, який «підготував» йому В.Пестриков. Швидко відповіли на нього ленінградці. Кутовий, і Говорунов, до якого так і не «звик» І.Матвієнко, проштовхнув м’яч у сітку. До речі, І.Матвієнко кілька разів змушував нервувати своїх партнерів. Необережно, мляво грав він у штрафному майданчику. Ленінградці, прагнучи відігратись, протягом 20 хвилин домінували на полі.
Але після того, як Борис Панков з лінії штрафного майданчика забив третій гол, «Динамо» практично склало зброю.