Харків'яни відразу кинулися на ворота суперників. Атака йде за атакою, але кінчається кожна приблизно ось так і приблизно з тими ж дійовими особами в нападі – біля штрафної або в штрафній О. Борисенко, одержавши м'яча від напівзахисника О. Кафаджі чи, скажімо, крайнього захисника В. Гунька, пасує В. Литовкіну, а той… в ноги кому-небудь із гостей, – і все!

Та раптом... кутовий. Неждано-негадано хтось із захисників-херсонівців, у, на диво, спокійній обстановці відправляє м'яч за лицеву лінію. Кутовий. Як правило, у харків'ян у цьому сезоні кутові закінчувалися безрезультатно, а тут м'яч на щастя опинився перед В. Литовкіним, що стояв за два метри від воріт, і він грудьми штовхнув його… З. Мілес кинувся на м'яч, але дещо запізно, лише встиг викинути його з воріт до того, як м'яч мав торкнутися сітки. Мало хто спочатку повірив у такий легкий успіх, але суддя Б. Стрелецькмй (Донецьк) твердо показує на центр – м'яч перетнув лінію воріт. 1:0.

Це сталося на 4-й хвилині поєдинку. На 7-й хвилині уже гості б'ють по воротах О. Савченка. Та бомбардир, певно, «народився не в сорочці» – мимо. А через чотири хвилини... Ой, леле! Що ж то за стовписько біля воріт гостей! Всі метушаться – і гості, і наші, – нарешті баталія вимальовується так: хтось із харків'ян навісив м'яч на ворота. З. Мілес вискочив з них і відбив його вгору, недалеко. Хтось із харків'ян б'є головою, другий – грудьми, третій – плечем, четвертий прагне скинути комусь на ногу, але ніяк не може... Все це діється протягом секунд, ворота ще порожні, всі ще розгублені і не можуть зорієнтуватися, як слід, на квадратику поля. Але чітко вирізьблюється лише одне: харків'яни прагнуть приземлити м'яч і, попідкидавши його разів із п’ять, віддають на правицю В. Полякову: той – миттю! – посилає його в бік воріт. М'яч йде низом, потрапляє в праву від воротаря штангу, змінює напрям і влітає в сітку – 2:0.

Ситуація не керована, стихійна, але цікава була гостротою і тим, що неможливо було перед­бачити остаточний результат її... Невже рахунок і буде таким? Ні, дехто з харків'ян, як В. Литовкін, О. Борисенко, А. Панов, В. Поляков, О. Кафаджі, Р. Юшка, В. Гунько, О. Малявкін – ледве не вся команда – прагнуть збільшити його, прагнуть, але це їм не вдається. В. Гунько і О. Малявкін атакують енергійно і... небезпечніше навіть за напівзахисників і нападаючих (особливо В. Гунько!), Р. Юшка прагне вирватися з-під опіки двох, а то й трьох гостей, та одержавши м'яч, або чекаючи на нього, часто помиляється, невірно вибирає позиції і тому реальних загроз для воріт, як минулого ра­зу, не створює; В. Литовкін, О. Борисенко і А. Панов часто розгублюються, особливо, коли до них потрапляє м'яч, погано орієнтуються на полі, хибують технікою, інколи складається враження, що грають вони із зав'язаними очима. Решта – грішать технікою, роблять тактичні помилки, не прагнуть математично точно розрахувати, інтуїтивно визначити і напрямок, і силу удару чи пасу – не­безпечних моментів для воріт гостей дуже багато, а голів більше нема.

А от гості починають грати зібраніше, чіткіше. Все настирливіше і досить небезпечно рветься до воріт єдиний в «Локомотиві» майстер спорту М. Чернишенко. То О. Малявкіну, то І. Матвієнку все ж вдасться ліквідовувати небезпечні намагання нападаючого, але відчувається, що назавжди пе­репинити йому дорогу до воріт навряд чи їм вдасться.

В другому таймі хвилин 25 гра нагадує останні хвилини першого тайма, хіба що у харків'ян – В. Полякова, О. Борисенка, В. Литовкіна, Р. Юшки — більше вигідних моментів для збільшення рахунку, але їм все не вистачає отієї заповітної долі секунди для досягнення успіху. Та й гості не здаються. В другій половині тайма вони вже дозволяли лиш контратакувати футболістам «Металіста» і десь на 70-й чи 71-й хвилині отой настирний майстер спорту М. Чернишенко, якого з-під опіки необачно на долю секунди випускають центральні захисники, під гострим кутом б'є по воротах, О. Савченко передчасно падає на землю, а м'яч – в сітці, 2 : 1. Пахне все ж третім голом, і харків'яни прагнуть до цього, але цей «запах» швидко розвіюється і далі — гра стає зовсім нецікавою. .

Всі футболісти «Металіста», окрім В. Гунька (4), О. Малявкіна (4), Р. Юшки (3), одержали двійки. Взагалі, грали вони приблизно так само, як і минулого разу, якщо не брати до уваги грубої помилки захисників і воротаря та отих зручних моментів, для збільшення рахунку. які не використали напівзахисники і нападаючі. Але двійки справедливі — час вже грати з натхненням і технічно грамотно.