...Матч розпочався масовими атаками господарів поля, але, досить успішно

розвиваючи наступ в центральній частині поля, вони ніяк не можуть пробитись крізь захисні порядки суперників. Харків`яни щільно і дуже ретельно опікають усіх форвардів і півзахисників "Динамо", дружно - сімома чи навіть вісьмома гравцями - відтягуючись в оборону. Кияни пробують подолати цей бетон ударами по воротах здалека, але м`яч або перехоплюють рослі захисники "Авангарду", або він потрапляє в руки досвідченого воротаря Уграїцького. В той же час гості не залишають невикористаною жодної можливості для атаки. 9-а хвилина. Центральний захисник киян В.Щегольков, приймаючи м`яч, посковзнувся, і харків`янин А.Крощенко (№ 11) виходить один на один з О.Макаровим. Гол здається неминучим, але в останню мить Турянчик (№ 6) встигає підкатом вибити м`яч на кутовий. Небезпека минула, але через хвилину харків`яни знову подають корнер. М`яч потрапляє до захисників "Динамо", і вони вибивають його з воротарського майданчика, але прямо в ноги М.Корольову (№ 10). Сильний удар низом, і О.Макаров, лежачи, встигає взяти м`яч. Тут же атака киян. Сильний удар парирує за лицьову лінію М.Уграїцький. Біля воріт "Авангарду" подаються два корнери підряд, але безрезультатно. Перші 15 хвилин у киян була деяка територіальна перевага, але, відчувши, що харків`яни настроєні по-бойовому, вони починають обачливіше грати в обороні, і це дозволяє їх противникам вирівняти гру. Тривають обопільні атаки. 17-а хвилина. Красиву комбінацію розігрує "тандем" В.Лобановський - Трояновський, але точну подачу під завершальний удар ніхто з киян не встигає використати. 28-а хвилина. Прохід В.Лобановського по краю, передача вздовж воріт. М.Уграїцький не дотягується до м`яча, але динамівці не "замкнули кут", і бити по воротах нікому. 30-а хвилина. По краю проривається А.Крощенко і віддає м`яч під удар Ю.Нестерову, але той б`є вище воріт. 31-а хвилина. Сольний прорив О.Базилевича, удар - і м`яч проходить над штангою... Другий тайм пройшов так само по-бойовому. Кияни уперто атакували, не залишались в боргу і гості, але рахунок так і залишився нульовим. Правда, в останні чверть години господарі поля добились певної територіальної і ігрової переваги, проте їх наступальний запал так і не зміг подолати залізну витримку харків`ян в обороні. Очко, яке команда "Динамо" завоювала в цьому матчі, виявилось золотим. В небо злетіли різнокольорові ракети, а десятки тисяч глядачів, вітаючи нових чемпіонів, запалили імпровізовані факели з скручених газет. Це було справді феєричне видовище, яке увінчало золотий фініш динамівців".

Г. БОРИСОВ. Газ. "Радянський спорт", Київ, 1961, 20 жовтня.

-----------------------------------------------------------------------------------

На республиканском стадионе им. Н.С.Хрущёва шли последние минуты футбольного матча между командами "Динамо" Киев и "Авангард" Харьков. Несмотря на нулевой счёт, накал борьбы высокий и страстный. Соперникам было за что сражаться. Динамовцы старались сделать последний рывок к совсем уже близким золотым медалям. Авангардовцы яростно отстаивали своё амплуа грозы лидеров, своё заслуженное право занять место "под солнцем" - если не вверху, то и не внизу турнирной таблицы десятки сильнейших команд страны. Кроме того, решался дальнейший спор двух старейших центров украинского футбола, не раз скрещивавших своё боевое оружие. И вот, наконец, этот крупнейший индустриальный город имеет очень сильную команду. Как же тут не поспорить с Киевом по принципу "чий батько дужчий", как ни попытаться обогнать в таблице опытных и прославленных игроков из Тбилиси? Кроме того, шестое место в чемпионате даёт право молодым игрокам получить звание мастер спорта СССР.

И вот приближается к концу киевская встреча. Игроки обеих команд устали, но никто не хочет примириться с "гроссмейстерской ничьей". Харьковчане продолжают стойко защищать неприкосновенность своих ворот, а они это умеют, ибо совсем недавно постарались убедить в этом московских спартаковцев. Свидетельство тому ещё рекордно малое количество пропущенных мячей - всего 24! Атакуют харьковчане редко (ими забито всего 26 мячей), но всё же стремительно и настойчиво.

Киевляне идут на штурм своей лучшей пятёркой - О.Базилевич, В.Серебрянников, В.Каневский, В.Трояновский, В.Лобановский, которую активно поддерживают изобретательные, выносливые и решительные полузащитники Й.Сабо и В.Турянчик. Борьба ведётся не только на половине поля противника и не только на штрафной, а зачастую и на вратарской площадке. Но мяч словно завороженный, никак не хочет пересечь заветную линию ворот. В последние мгновения положение спасает то отчаянный бросок Н.Уграицкого, то акробатические прыжки защитников, а иногда в этой невообразимой схватке невольно преграждает путь мячу кто-то из киевских игроков.

Наконец, финальный свисток судьи. 67 тысяч зрителей ещё не знают, что даёт их любимой команде завоёванное в такой трудной борьбе 43-е очко турнира, начавшегося ранней весной, когда только начинали зеленеть склоны соседней Черепановой горы, и заканчивающегося теперь, когда вокруг стадиона пылают жёлто-багровые костры каштанов и клёнов.

Любомир Дмитерко. Еженедельник "Футбол". №43.