В останній зустрічі на першість СРСР харківські авангардівіці приймали на своєму полі аутсайдерів першої підгрупи спартаківців Вільнюса.

Болільники напередодні матчу були настроєні на те, що «Авангард» обов'язково переможе і можливо, з великою різницею у м'я чах. Перші хвилини гри показали, що ці сподівання не безпідставні. Захист і напівзахист харків'ян відразу ж оволоділи не тільки найближчими підступами до свого штрафного майданчика, але й центром поля. Тилові лінії «Авангарду» забезпечили своїм нападаючим широкий простір дій. Все, здавалось має привести до перемоги з великим рахунком.

Та вже після 25—ЗО хвилин гри стало цілком ясно, що нападаючі «Авангарду» цього разу неспро можні реалізувати свою значну пе ревагу. Особливо безпорадним у цьому матчі був правий крайній А. Крощенко і це зробило праве крило харків'ян бездіяльним. На лівому фланзі діяв, як і завжди, Клим Хачатуров. Та цього разу улюбленець глядачів зіграв непродуктивно. Його проходи втрачали і всяку цінність через те, що Хачатуров занадто захоплювався обводкою суперників. Далеко не краще виступив і Микола Корольов.

Говорячи про гру нападаючих, треба відмітити заради справед ливості, що литовські футболісти зосереджували на своєму штраф ному майданчику по 8—9 гравців, а через таку перепону нелегко пробитися. До того ж відмінну гру продемонстрував воротар гостей Баужа. І все ж нічийний резуль тат матчу не міг задовольнити харків'ян. І на 80 хвилині гри наступила розв'язка. Під час однієї з атак центральний захисник нашої команди Віктор Мар'єнко, який в цьому маїчі більшу частину часу провів у нападі, забив вирішальний гол у ворота спартаківців і приніс «Авангарду» бажані 2 очка.