1963-06-08. г. Харьков. Стадион «Металлист». 33000 зрителей. 18°C.
«Авангард»: Л.Колтун – В.Онисько, А.Панов, В.Ожередов – А.Александров, Н.Масленников, Е.Панфилов – С.Костюк, И.Секеч (Е.Золотухин, 60), Н.Королёв, Т.Примак.
«Шахтёр»: Стрелков, Головко, Снегирев, Алябьев, Сорокин, Носов, Родин, Колосов (Сальков, 58), Ананченко, Ю.Захаров, Сапронов.
Дублеры: 3:1. Золотухин, Орлов, Славинский - Глотов.
Вже початок гри між двома українськими колективами показав, що обидва вони, виходячи, мабуть, з свого прикрого становища в турнірній таблиці, більше дбають про безпеку своїх воріт, ніж намагаються забити м'яч у ворота суперника. Адже назвати систему, за якою грали команди, майже неможливо, бо увесь час вони тримали в захисті 5 — 6 гравців, а іноді і більше. Рідкі спроби підключитися до нападу робив у першому таймі гірник Сорокін, а в другому — харків'янин Панфілов. Та й ці спроби були епізодичними.
Загальне враження від гри гірників було приємнішим, бо техніка їх більш досконала, гравці «Шахтаря» демонстрували кращу обробку м'яча. Завдяки швидким проходам по краях біля воріт «Авангарду» Іноді виникали гострі моменти. Господарі ж поля, якщо й переходили до атак, то дуже неорганізовано 1 випадково.
При більш чіткій грі захисту обох команд воротарям взагалі в цій зустрічі, мабуть, можна було зійти з воріт. Але й захисні лінії грали не без помилок. Саме через це іноді виникало щось схоже на голеві ситуації.
В першому таймі ворота «Авангарду» двічі врятувала штанга. Спочатку Сорокін влучив у неї після несподіваного удару метрів з 30. Іншим разом захисник гостей Головко увірвався в штрафний майданчик «Авангарду» і сильним ударом головою ледве не забив гол.
В свою чергу харків'яни Примак і Костюк мали можливості відкрити рахунок. але удари по воротах у них не клеїлись.
Друга половина розпочалася натиском харків'ян. Однак їх запалу вистачило лише на 10 хвилин. Решта часу, за винятком двох гострих моментів, пройшла вже зовсім безбарвно. Що ж це були за моменти? В середині тайму штанга втретє врятувала авангардівців від голу — по воротах дуже сильно бив Ананченко, а перед закінченням гри Примак не зумів точно послати м'яч в порожні ворота метрів з восьми.
Справедливості заради слід відмітити, що майже половину другого тайму гості провели вдесятьох. Через травму поле залишив Захаров (це відбулося вже після заміни), і хоч через деякий час він повернувся, але участі у грі ніякої не брав.
Кращим гравцем матчу слід визнати лівого крайнього гостей Сапронова, який, незважаючи на солідний вік, своїм запалом підхльостував навіть молодих своїх колег. Серед харків'ян навряд чи кого-небудь можна виділити. Гра усіх їх ланок була дуже хаотичною і викликала лише обурений 32 тисяч, глядачів.
Значно приємніше було спостерігати напередодні гру дублерів. Тут були і цікаві комбінації, і впевнені удари по воротах. З рахунком 3:1 перемогли харків'яни, які за останній час значно поліпшили клас гри.