1947-06-17. Харьков. Стадион "Динамо".
"Дзержинец": ?
Голы: ?
Вчерашняя встреча футбольных коллективов киевского Дома офицеров и харьковского "Дзержинца" на первенство страны вызвала справедливое возмущение зрителей.
Футболисты Киева снова продемонстрировали высокий класс, осуществляя тактические приёмы, завершившиеся голами, и выиграли со счётом 2:1. Харьковчане же снова показали полную беспомощность, неумение играть, неумение бить по воротам. Семь раз харьковчане били 11-метровый в киевские ворота. Все игроки нападения и даже защитники били и мячи... уходили далеко от ворот, а один раз попал... в руки вратаря. Теперь абсолютно ясно: "Дзержинец" в таком составе и с такой подготовкой не может претендовать на хорошее место в розыгрыше.
Конечно, в первую очередь, за это отвечает тренер команды тов. Бем. Но позволительно спросить почему и коллектив не борется за честь своего спортивного общества?
Команда нуждается в серьёзной перестройке и усилении тренерского состава.
Руководство спортобщества "Дзержинец" должно немедленно принять необходимые меры.
«Красное Знамя»
------------------------------------------------------------------------------------
Вчора відбувся другий матч між футболістами Київського Будинку офіцерів і харківською командою товариства "Дзержинець". Матч закінчився з рахунком 2:1 на користь киян.
Але справа не в рахунку. Харків'яни ще раз були свідками того, що можна назвати образою спортивної честі нашого міста. Фізично показні футболісти "Дзержинця" виявились технічно абсолютно безпорадними. Було шкода дивитись, як більшість "комбінацій" "Дзержинця" зводилися, в основному, до того, щоб... віддати м"яч противникові. Виняток становив лише старий футбольний боєць Василь Гусаров. Та, як кажуть, один в полі не воїн.
Справа дійшла до курйозу. Шість разів футболісти "Дзержинця" били пенальті і всі рази або в руки воротареві, або мимо воріт. Причому це було щось на зразок демонстрації своєї безпорадності: спочатку били форварди, потім півзахисники і нарешті беки. Наслідок однаковий - мимо цілі.
Спостерігаючи безцільну метушню на полі цих футболістів, мимоволі думаєш: чи є в них тренер? Чи виявляють до них хоч якусь цікавість керівники товариства і міського відділу фізкультури?
"Социалистическая Харьковщина"