1972-04-06. Запорожье. Стадион "Металлург". +10°С. Солнечно. 19000 зрителей.
"Металлист": Удовенко, Марченко, Аристов, Матвиенко, Толстой, Аптерман, Глеб, Коновалов, Чаплыгин, Борисенко, Малявкин.
(Ерёменко "Металлург" - не реализовал пенальти, 86 мин.)
Хоча гра й закінчилася з нульовим рахунком, але, на щастя, вона була з розряду тих, на яких глядачі не нудьгують. Уже на 5-й хвилині стрімка комбінація господарів поля могла закінчитися взяттям воріт. Харків’ян виручив Матвієнко, який вибив м’яч з їхньої лінії. Через 4 хвилини Глєб проскочив між запорізькими захисниками, і тільки своєчасне втручання Гуркала не дозволило харків’янинові забити гол. І таких цікавих моментів протягом зустрічі було чимало.
Гості насамперед подбали про недоторканість своїх воріт. Коли атакували запоріжці, харків’яни відтягували назад усіх гравців. За таких обставин подолати масовану оборону «Металіста» було досить важко. І все ж не можна сказати, що гості тільки й робили, що відсижувалсь в обороні. Їхні контратаки були досить небезпечними. Особливо дошкулив захистові «Металурга» Борисенко. Слід сказати й про те, що відмінно діяли обидва воротарі.
Після перерви перевага господарів була досить відчутною. Але вони не використали її через самовіддану гру харків’ян. За чотири хвилини до закінчення зустрічі господарі дістали прекрасну нагоду здобути два очка. «Металіст» за грубу гру проти Кутіна був покараний 11-метровим ударом. Та Єременко не влучив у ворота. «Обидві команди, - сказав присутній на матчі суддя міжнародної категорії М. Балакін, - для початку сезону грали пристойно».