Після першого тайму 35800 глядачів, які зібралися на стадіоні «Металіст» минулої суботи, ще сподівалися, що буде порушена не досить приємна для харківського футболу традиція. За роки виступів у вищій лізі «Металісту» ще жодного разу не вдавалося перемогти спартаківців на власному полі. Перші 45 хвилин зустрічі господарі поля провели у безперервних атаках, повністю володіючи ініціативою, а от відкрити рахунок так і не змогли.

Не перше доводиться констатувати, що гравці нашої команди просто не вміють реалізувати небезпечні моменти біля воріт суперників, які самі ж і створюють. Їм не вистачає техніки володіння м’ячем, а часом і розсудливості. Завдяки активним діям чотирьох півзахисників, серед яких особливо вирізнявся молодий Медвідь, нападаючим досить легко вдавалося перегравати своїх суперників у центрі поля і швидко переводити м’яч до штрафного майданчика москвичів. У центрі поля все виходило вдало, і нападаючі добре розуміли один одного, а от поблизу воріт суперника ігрові зв’язки миттєво втрачалися, харків’яни квапилися, часто грішили дрібними передачами.

Захисники москвичів помітно нервували. Так, після помилки Базулєва один на один з Дасаєвим виходить Бондаренко. Але нападаючий не зміг приборкати м’яч, і його удар був неточним. Потім Крамаренко викидає м’яч з ауту прямісінько у штрафний майданчик, і знову ж таки неточний удар Медвідя зводить нанівець старання харків’ян.

І все ж тричі м’яч повинен був побувати в воротах «Спартака». Двічі блискуче зіграв Дасаєв. Після штрафного удару Бондаренка капітан москвичів у красивому стрибку «дістає» м’яч з правого верхнього кута воріт. А потім вже з гри Крамаренко б'є у праву «дев'ятку», і знову чудово грає Дасаєв. Або коли після красивого індивідуального проходу Медвідя по лівому флангу і сильного удару воротар москвичів був безсилий щось зробити. Та на цей раз «Спартак» врятувала штанга.

У складі «Металіста» ми побачили на полі чотирьох нападаючих. У другому таймі на поле вийшли Лінке та Федецький. Перший – замість Тарасова, другий – замість півзахисника Ярмака. Та реально воротам суперника усі нападаючі погрожували лише чотири рази. Три можливості за матч були у Бондаренка і одна у Тарасова. Решту ж небезпечних моментів створили півзахисники. Але клас команди перш за все визначається не кількістю створених небезпечних моментів біля воріт суперників, а вмінням її гравців втілити свою територіальну перевагу в забиті м’ячі. Цього зробити харків’яни не змогли. Та й заміни, відверто кажучи, вдалими не назвеш.

Півзахисникам «Металіста» у другому таймі просто не вистачило сил вести боротьбу на рівних з середньою лінією «Спартака». Москвичі, захопивши центр поля, а разом з ним й ініціативу, методично повели наступ на ворота Сивухи, і досить легко втілили свою ігрову перевагу в забиті м’ячі.

На 66-й хвилині гри, скориставшись помилкою захисників, сильно пробив Родіонов. Сивуха парирував м’яч, але той вдарившись об захисника, влетів у сітку воріт. На 80-й хвилині спартаківці точно переводять м’яч з правого флангу атаки на лівий, де його отримує Гаврилов і вивіреною довгою передачею посилає його у штрафний майданчик. Ніким не прикритий Родіонов головою послав м’яч точно в ціль.

Спартаківці цього разу підтвердили давню футбольну істину: якщо не забиваєш ти – забиває твій суперник. «Металіст», отримавши першу поразку у чемпіонаті, перемістився у турнірній таблиці з п’ятої сходинки на восьму.