1988-10-11. Харьков. Стадион "Металлист". +18°С. Ясно. 8000 зрителей.
"Металлист": Сивуха, Колоколов, Романчук, Панчишин, Ващенко, Иванов (Есипов, 27), Аджоев, Ралюченко, Якубовский, Деревинский (Еней, 46), Баранов.
"Шахтёр": Золотницкий, Драгунов, Леонов, Гошкодеря, Евсеев, Гуляев (Грачёв, 20), Ященко, Свистун, Петров, Смолянинов , Кобозев (Сопко, 72).
Голы: 0:1 Смолянинов (56), 0:2 Кобозев (74), 1:2 Ралюченко (79).
Предупреждения: Колоколов("Металлист") Леонов("Шахтёр").
Почну з приємного: Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 жовтня 1988 року за велику роботу по підготовці спортсменів високого класу і значні досягнення футбольної команди «Металіст» (Харків) у всесоюзних змаганнях головного тренера тов. Лемешка Євгена Пилиповича нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.
Що ж, ми щиро вітаємо Євгена Пилиповича з почесною нагородою і зичимо йому і його команді успіхів у виступах як у чемпіонаті країни, так і на міжнародній арені – розиграші одного з європейських турнірів – Кубка володарів кубків.
Здавалось, що підопічні головного тренера цього теплого осіннього вечора зможуть, у свою чергу, піднести свого роду подарок – одержати перемогу над «Шахтарем». Однак, на жаль, цього не сталося. Відчувалося, що харків’яни в матчі з югославським клубом «Борац» віддали чимало фізичних і моральних сил. До того ж через травму був відсутній Юрій Тарасов, а Віктор Сусло, який у грі на Кубок СРСР одержав друге попередження, пропускав матч. Тому у господарів не все лагодилося як у захисті, так і у нападі. І вже на 9-й хвилині гірники могли повести в рахунку, коли Гуляєв вийшов сам на сам із Сивухою, однак півзахисник гостей з близької відстані пробив мимо воріт. А через три хвилини в одній із контратак «Металіста» в подібній ситуації опинився Якубовський, але його удар прийшовся в бокову стінку воріт. У подальшому форварди обох команд були взяті під щільну опіку і пробитися до воріт як Сивухи, так і Золотницького їм було нелегко. І тільки швидкісні контрвипади суперників могли принести їм успіх. Нарешті така можливість була надана Євсєєву, коли він підступним ударом з-за меж штрафного майданчика намагався застукати зненацька Сивуху, але Юрій вчасно зреагував на його удар, відбивши м’яч прямо на… Свистуна, який набігав. Та, на щастя харків’ян, його удар прийшовся вище воріт.
Початок другої половини матчу виявився не на користь господарів: Смолянинов, скориставшись неузгодженістю в діях захисників «Металіста», опинився один проти голкіпера Сивухи і точним ударом спрямував м’яч у ворота футболістів заводу ім. Малишева. А через хвилину, коли гірники неподалік від штрафного майданчика порушили правила і Ралюченко майстерно навісив м’яч на ворота гостей, захисник Панчишин головою забив красень-гол! Однак арбітр О. Баришников не зарахував цей гол, вважаючи, що в момент удару Аджоєв був попереду гравців «Шахтаря». Що ж, як кажуть, судді видніше, але, як на думку і багатьох фахівців футболу, гол не викликав ні у кого ніяких сумнівів.
Безперечно, харків’яни після цього були прикро вражені, а гірники – навпаки – додали обертів, і невдовзі Кобозєв забиває другий гол. Щоправда, через п’ять хвилин Ралюченко, коли Золотницький парирував здалеку сильний удар Якубовського скоротив розрив у рахунку. Але на більше харків’яни так і не спромоглися.
"Спортивная Газета"