1974-09-27. Харьков. Стадион "Металлист".
"Металлист": Житник, Данилюк (Беспалько, Малько), Журавский, Лаптев, Курганов, Лисенко, Тимошевич (Бильдюк), Покора, Цымбалюк, Бордаш, Крамаренко.
Вчора футболісти харківського «Металіста» в календарному матчі на першість країни приймали спортивний клуб з міста Луцька. Гості, які посідали до цієї зустрічі 10-е місце, жваво розпочали гру: чотири рази підряд Житнику довелося виручати свою команду після точних ударів нападаючих гостей. Так, бити, якщо є можливість, з будь-яких відстаней і положень, — завдання, поставлено старшим тренером гостей Е. Кеслером перед зустріччю. Харків'яни ж деякий час призвичаювались до дій нападаючих гостей і відійшли в захист.
Поступово гра вирівнюється. і вже Дарвіну доводиться вступати в гру. А в одній з атак біля його воріт небезпечне становище створює Покора: грубо помиляєтеся воротар, і його місце займає... захисник, котрий рукою притримує м'яч, посланий у ворота. Пенальті чітко реалізує Журавський. Після цього господарі поля заспокоїлися на деякий час, і їх атаки вже не мали цілеспрямованого характеру. Цим і скористалися гості, які після багатоходової комбінації вирівняли становище: метрів з 30-ти сильним і точним ударом в лівий нижній кут воріт гол забив Дубровний.
Як і завжди буває, після пропущеного гола харків'яни починають атакувати ворота суперників. Двічі підряд наприкінці тайму вони мають реальні можливості знову вийти вперед, але зайва метушня і невміння розпорядитись м'ячем не дозволяють їм цього зробити.
Після перерви здавалося, харків'яни зможуть налагодити механізм точного пасу, більше відкриватимуться, сміливіше йтимуть на м’яч, а не чекатимуть, поки він прийде в ноги. На жаль, цього не сталося. Великий розрив між лініями оборони і нападу у наших земляків дозволяв гостям цілеспрямованіше координувати дії у відборі м'яча. Тим паче, що безадресних передач у харків'ян було чимало. А це в свою чергу викликало нервозність, що передавалась більшості гравців. Звідси — огріхи, яких припускалася команда. Так, наприклад, в середині другого тайму чудовою діагональною передачею Бордаша не могли скористатися Цимбалюк і Крамаренко, потім Бильдюк, залишившись сам на сам з воротарем, умудрився влучити в останнього. А на 75-й хвилині Цимбалюк, увійшовши в штрафний майданчик гостей, майстерно обвів воротаря і послав м'яч у пусті ворота, але його удар був несильним, і захисник встиг врятувати свою команду від подвоєння результату А скільки разів «Металіст» бив штрафні удари і подавав кутові? І жодна з цих ситуацій не була використана в силу недостатнього вміння розташовуватись у штрафному майданчику суперника. Останні хвилини матчу знову-таки пройшли в навальному штурмі воріт Дарвіна, але фінальний свисток судді республіканської категорії з Москви, який добре провів гру, зафіксував безбарвну нічию. Нічию, яка цілком задовольнила гостей і ні в якому разі — господарів поля. Бо кожне втрачене очко вдома може негативно вплинути на остаточний розподіл місць у першій трійці. І якщо «Металіст» твердо вирішив потрапити в пульку, то йому треба не забувати про те, що боротьбу з будь-яким суперником треба вести протягом обох таймів, а не окремих хвилин.