1971-06-28. Харьков. Стадион "Металлист". +25°С. 25000 зрителей.
"Металлист": Савченко, Гунько, Аристов, Павленко, Ванкевич, Малявкин (Коберский, 75), Глеб (Коновалов, 51), Пестриков, Чаплыгин, Бокатов, Шподарунок.
Йшла шоста хвилина матчу. Стрімко увірвавшись до штрафного майданчика, В.Бокатов залишив позаду захисників «Локомотива», виходячи віч – на – віч з З.Мілесом. Але тут його наздогнали московські стопери і збили з ніг. Обидві команди зупинилися, чекаючи рішення арбітра, але той, наче нічого не сталося, показав, що матч можна продовжувати. У середині другого тайму знову В.Бокатов, вигравши двобій із захисниками, перекинув м’яч через З.Мілеса у ворота. Москвичі, сумуючи, понесли вже м’яч до центра, але суддя не зарахував гол. Після матчу він пояснив, що нібито у боротьбі за м’яч В.Бокатов штовхав захисників. Ми згадали лише найхарактерніші епізоди.
Загалом, рахунок досить повно відбив співвідношення сил. Харків’яни атакували малими силами, а на загострення в них сміливо йшов хіба що Р.Шподарунок. Знову найбільшу кількість помилок робив півзахист.
Не можна не згадати, що в нападі «Локомотива» кращім був вихованець харківського футбола майстер спорту Анатолій Козлов, якого керівники «Металіста» зовсім нещодавно випробували, але не зарахували до команди, Можна додати, що ворота «Дніпра» досить вдало захищає харків’янин Л.Колтун, а у захисті «Металурга» виступає його земляк М.Тимошенко, яким також не знайшлося місця в харківській команді. Мабуть, її керівники впевнені в тому, що будь – які «чужі» кращі за «своїх». В усякому разі поки що не видно, щоб тренери «Металіста» серйозно займалися проблемою виховання власного резерву. Сімнадцять турів позаду, а жоден з дублерів ще навіть на п’ять хвилин не виходив за основний склад.